Процедура здійснення контролю за господарською діяльністю

 

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провад­ження господарської діяльності суб’єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Державний нагляд (контроль) може здійснюватися комплексно кількома орга­нами державного нагляду (контролю), якщо їхні повноваження на здійснення чи участь у комплексних заходах передбачені законом. Такі заходи проводяться за спільним рішенням керівників відповід­них органів державного нагляду (контролю). Державний нагляд (контроль) здійснюється у робочий час суб’єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Органи державного нагляду (контролю) та суб’єкти господа­рювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з’ясування обставин, які мають значення для повноти про­ведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких докумен­тів чи предметів, якщо це передбачено законом. Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб’єкта господарювання згідно із законом.

Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у
присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб’єкта господарювання.

Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб’єкта господарювання (за його наявності).

Під час здійснення державного нагляду (контролю) посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов’язані зберігати комерційну таємницю суб’єкта господарювання. Інформація, доступ до якої обмежено законом, одержана посадовою особою органу державного нагляду (контролю) під час здійснення державного нагляду (контролю), може використовуватися виключно у порядку, встановленому законом.

Для здійснення державного контролю орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазна­чаються: 1) найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; 2) найменування суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; 3) місцезнаходження суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; 4) номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; 5) перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім’я та по батькові; 6) дата початку та дата закінчення заходу; 7) тип заходу (плановий або позапла­новий); 8) вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспек­тування тощо); 9) підстави для здійснення заходу; 10) предмет здійснення заходу; 11) інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначе­ного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику суб’єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб’єкту гос­подарювання копію посвідчення (направлення). Суб’єкт господарю­вання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред’явили документів, передбачених законом.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім’я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – підприємця, щодо діяльності яких здійс­нювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (конт­ролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб’єктом господарювання, а в разі невиконання – детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб’єктом господарювання або уповнова­женою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб’єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

У разі відмови суб’єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб’єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий – зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законо­давства, протягом п’яти робочих днів з дня завершення заходу скла­дається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис – обов’язкова для виконання у визначені строки пись­мова вимога посадової особи органу державного нагляду (конт­ролю) суб’єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб’єкта господарювання. Припис видається та підписується посадо­вою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійсню­вала перевірку.

Розпорядження  або інший розпорядчий документ  органу дер­жавного нагляду (контролю) – обов’язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником. Розпорядження може передбачати застосу­вання до суб’єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

У разі відмови суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення. Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Результати перевірок суб’єктів господарювання контролюю­чими органами, їх посадовими особами оформлюються відповід­ними актами. При встановленні факту правопорушень до суб’єктів господарювання на підставі складених актів застосовуються адміністративно-господарські санкції.

 

Види контролю

 

Заходи державного нагляду (контролю) відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (конт­ролю) у сфері господарської діяльності» поділяються на планові та позапланові.

Як встановлено ст. 7 зазначеного Закону планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які за­тверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) залежить від ступеня ризику від здійснення господарської діяльності. Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності. З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб’єкти господа­рювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній та незначний.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначаються переліки питань для здійснення планових заходів, які затверджуються його наказом. У межах переліку питань кожен орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу має визначити ті питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль).

Уніфіковані форми актів, в яких передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, затверджуються органом дер­жавного нагляду (контролю) і публікуються в мережі Інтернет у порядку, визначеному законодавством. Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення інформації в мережі Інтернет у порядку, визначеному законодавством. Щорічно до 1 квітня орган державного нагляду (контролю) готує звіт про виконання річного плану (квартальних планів) державного нагляду (контролю) суб’єктів госпо­дарювання за попередній рік та оприлюднює його в мережі Інтернет.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефоно­грамою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання під розписку. Суб’єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контро­лю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідом­лення про здійснення планового заходу. Строк здійснення планового заходу не може перевищувати 15 робочих днів, а для суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.

Підставами для здійснення позапланових заходів з державного нагляду (контролю) є:

– подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

– виявлення та підтвердження недостовірності даних, заяв­лених у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарювання;

– перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами прове­дення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

– звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди цент­рального органу виконавчої влади на його проведення;

– неподання у встановлений термін суб’єктом господарю­вання документів обов’язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;

– настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного
випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Суб’єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповід­ного документа. Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприєм­ництва – 2 робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

 

§ 4. Повноваження державних органів
при здійсненні контролю

 

Орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

– вимагати від суб’єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;

– вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);

– відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

– надавати (надсилати) суб’єктам господарювання обов’яз­кові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;

– накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов’язані:

– повно, об’єктивно та неупереджено здійснювати держав­ний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;

– дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб’єк­тами господарювання;

– не втручатися і не перешкоджати здійсненню господар­ської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров’ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж;

– забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці суб’єкта господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході здійснення державного нагляду (контролю);

– ознайомити керівника суб’єкта господарювання або його заступника, або уповноважену ним особу з результатами держав­ного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;

– надавати суб’єкту господарювання консультаційну допо­могу щодо здійснення державного нагляду (контролю).

До певної міри держава здійснює контроль за концентрацією суб’єктів господарювання відповідно до Розд. IV Закону України «Про захист економічної конкуренції». У ст. 22 вказаного Закону міститься детальний перелік критеріїв такої концентрації, а у ст. 24 цього ж Закону її абсолютні вартісні показники. Зміст органі­заційно-господарських відносин з приводу контролю концентрації суб’єктів господарювання з боку держави полягає у видачі дозволу на концентрацію як попередньої умови її практичного здійснення, АМК України і як вищої інстанції, в окремих випадках – КМ України. Необхідно звернути увагу, що законодавець розуміє суперечливість суспільних інтересів щодо концентрації капіталу, що на певному етапі може набути властивостей макроекономічної влади, фіксуючи в ч. 2 ст. 25 Закону України «Про захист еконо­мічної конкуренції» норму, за якою КМ України може дозволити концентрацію, на здійснення якої АМК України не дав дозволу як на таку, що не відповідає умовам ч. 1 цієї статті, якщо позитивний ефект для суспільних інтересів зазначеної концентрації переважає негативні наслідки обмеження конкуренції. В той же час у ч. 3 ст. 25 вказаного Закону законодавець, передбачаючи загрозу право­вому господарському порядку з боку значної концентрації капіталу, робить застереження про те, що дозвіл згідно з ч. 2 цієї статті не може бути наданий, якщо обмеження конкуренції зумовлені концентрацією: 1) не є необхідними для досягнення мети концент­рації; 2) становлять загрозу системі ринкової економіки.

На підставі викладеного можна зазначити, що законодавець обмежує повноваження КМ України у сфері контрольних функцій інтересами нормального функціонування ринкової економіки, як вищої суспільної цінності порівняно із прагматичними ефектами від концентрації капіталу.

 

 

⇐ Предыдущая36373839404142434445Следующая ⇒

Поделиться: