Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Поняття контролю, його сутність та форми



 

У сфері господарювання держава здійснює довгострокову (стратегічну) і поточну (тактичну) економічну і соціальну політику, спрямовану на реалізацію та оптимальне узгодження інтересів суб’єктів господарювання, споживачів і населення в цілому. Однією з правових форм державного регулювання економіки є державний контроль і нагляд за господарською діяльністю суб’єктів господа­рювання. Контроль за здійсненням господарської діяльності, як і будь-який контроль, визначається як органічна складова частина, функція управління. Через контроль забезпечується реалі­зація інтересів самої держави. Правові та організаційні засади контролю визначаються ст. 19 ГК України та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері госпо­дарської діяльності».

Основні засади здійснення контролю визначаються відповід­ними законами: ПК України, «Про Антимонопольний комітет України», «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»[293], «Про захист прав споживачів», «Про стан­дартизацію», «Про Національний банк України»[294] та ін.


Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) – діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади АРК, органів місцевого самоврядування (органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. З наведеного можна стверджувати, що контроль є заключною функцією державного управління, тобто діяльністю спе­ціально створених державних органів, що безпосередньо спрямо­вана на виконання приписів нормативно-правових актів.

У літературі[295] окреслюється низка рис, яким повинен відпо­відати державний контроль. До них належать:

1) це один із основних дозволених законом випадків втру­чання держави в господарську діяльність, за виключеннями, вста­нов­леними нормативно-правовими актами;

2) контроль за здійсненням господарської діяльності ґрун­тується на обмежених повноваженнях державних контролюючих органів, що передбачається законодавством;

3) контрольні функції належать не лише державним органам, але й громадським організаціям (наприклад, товариству захисту прав споживачів), іншим суб’єктам в тому випадку, якщо будуть виявлені факти порушення їх абсолютних прав;

4) контроль повинен здійснюватися в передбачених законом правових формах і лише в межах, передбачених нормативно-правовими актами;

5) контроль повинен здійснюватися на підставі передбачених законодавством випадків;

6) контроль повинен бути результативним, завершеним і за­кін­чуватися відповідними висновками;

7) контроль повинен бути оперативним і здійснюватися в оптимальні строки.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, які визначені ст. 3 Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»:

1) пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров’я люди­ни, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;

2) підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади;

3) рівності прав і законних інтересів усіх суб’єктів господа­рювання;

4) гарантування прав суб’єкту господарювання;

5) об’єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю);

6) наявності підстав, визначених законом, для здійснення дер­жавного нагляду (контролю);

7) відкритості, прозорості, плановості й системності держав­ного нагляду (контролю);

8) неприпустимості дублювання повноважень органів держав­ного нагляду (контролю);

9) невтручання органу державного нагляду (контролю) у ста­тутну діяльність суб’єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;

10) відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб’єкту господа­рювання внаслідок порушення вимог законодавства;

11) дотримання умов міжнародних договорів України;

12) незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об’єднань громадян;

13) наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до ст. 19 ГК України держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб’єктів господарювання у таких сферах:

– збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб’єктами господарських відносин – за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності;

– фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин – за додержанням суб’єктами господарю­вання кредитних зобов’язань перед державою і розрахункової дис­ципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни;

– цін і ціноутворення – з питань додержання суб’єктами господарювання державних цін на продукцію та послуги;

– монополізму та конкуренції – з питань додержання анти­монопольно-конкурентного законодавства;

– земельних відносин – за використанням і охороною земель; водних відносин і лісового господарства – за використанням та охороною вод і лісів, відтворенням водних ресурсів і лісів;

– виробництва і праці – за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю; за пожежною, екологічною, санітарно-гігієнічною безпекою; за дотриманням стандартів, норм і правил, якими встановлено обов’язкові вимоги щодо умов здійс­нення господарської діяльності;

– споживання – за якістю і безпечністю продукції та послуг;

– ЗЕД – з питань технологічної, економічної, екологічної та соціальної безпеки.

Заходи державного нагляду (контролю) згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

У юридичній літературі[296] існує позиція, за якою контроль за здійсненням господарської діяльності здійснюється у таких формах:

· державний контроль (здійснюється уповноваженими орга­нами виконавчої влади);

· самоврядний контроль (здійснюється сільськими, селищ­ними, міськими, районними та обласними радами);

· громадський контроль (здійснюється громадськими інспек­торами, які призначаються відповідними органами місцевого самоврядування; профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями).

У той же час існує підхід[297], за яким правовими формами контролю визнаються:

1) парламентський контроль здійснюється переважно у формі запиту – вимоги депутатів до відповідних державних органів, їх посадових осіб надати пояснення про їх діяльність;

2) адміністративний контроль здійснюється в формі ревізій і перевірок. Перша проводиться з метою документального контролю фінансово-господарської діяльності, за результатами чого скла­дається акт. Перевірка проводиться з метою обстеження і вивчення окремих напрямів фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання. На відміну від ревізії за результатами перевірки складається справка або доповідна записка.

Контролюючими органами, які мають право проводити пла­нові і позапланові перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання є:

а) органи ДПС – стосовно сплати податків та інших обов’яз­кових платежів до бюджетів і державних цільових фондів;

б) митні органи – стосовно сплати ввізного мита, акцизного збору і податку на додану вартість, що стягуються у випадку вве­зення (вивезення, пересилки) товарів на митну територію України в момент перетину митного кордону;


в) органи: Держказначейства, ДКРС, ДПС – стосовно бюд­жетних займів, кредитів, гарантованих коштами бюджетів, цільо­вого використання дотацій і субсидій, інших бюджетних асигну­вань, коштів позабюджетних фондів, а також належного виконання державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів.

 

 


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-03-29; Просмотров: 275; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.021 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь