Виключення з підсудності.

Виключення з підсудності – це сукупність норм права певної країни, які встановлюють випадки та умови, за наявності яких суди цієї країни не вправі розглядати певні спори, що виникають з правовідносин з іноземним елементом. Законодавство не кожної країни має положення, які визначають випадки виключення з юрисдикції її судів певних категорій спорів. Треба вказати на те, що український закон не знає такого поняття як виключення з юрисдикції, тобто в українському законодавстві не має аналога такої норми, яку наприклад, мають закони Угорщини та Італії. Умови виключення тих чи інших видів спорів з юрисдикції судів певної країни визначається національним законодавством цієї країни і є способом окреслення меж юрисдикції судів цієї країни щодо спорів з іноземним елементом. Наприклад, законодавство деяких країн визначає, що справи щодо нерухомості, яка знаходиться за межами цієї країни, виключеними з юрисдикції її судів – це з одного боку, а з іншого боку законодавство переважної більшості країн визначає виключну юрисдикцію своїх судів щодо спорів, які стосуються нерухомості, яка знаходиться на їх території. Сам факт виключення таких справ з юрисдикції судів одних країн забезпечує безспірне та виключне право судів інших країн на розгляд таких спорів і таким чином, дозволяє уникнути виникнення так званого конфлікту юрисдикцій щодо певної категорії справ.

Виключна підсудність.

Головною ознакою виключної підсудності є те, що вона не може бути зміненою угодою сторін. До таких справ належать справи про право власності на нерухоме майно (компетентними вважаються виключно суди держави, на території якої знаходиться таке нерухоме майно) та справи про визнання недійсними актів державних та інших органів, що не мають нормативного характеру, а також справи про відшкодування збитків, завданих господарюючими суб’єктами такими актами, або збитків, які виникли внаслідок неналежного виконання зазначеними органами своїх обов’язків по відношенню до господарюючих суб’єктів (такі справи повинні розглядатися виключно судами за місцем знаходження зазначеного органу). Цей перелік є вичерпним.

Порівнюючи перелік справ, віднесених Угодою 1992 р. до виключної підсудності, з переліком справ, які віднесені ЗУ “Про МПрП” до виключної підсудності судів України, стає очевидним, що, по-перше, перелік встановлений законом, значно перевищує перелік, встановлений Угодою 1992 р., по-друге, за виключенням прив’язки до місця знаходження нерухомої речі, вони майже не співпадають, особливо, з огляду на те, що вказаний закон регулює питання міжнародної підсудності стосовно всіх справ і стосовно судової системи України в цілому, тобто не ставлячи це у залежність від виду суду, що розглядатиме справу, в той час як сфери регулювання Угоди 1992 р. та Конвенції 1993р. поділені за критерієм поділу справ на комерційні(господарські), цивільні та сімейні. Така ситуація розв’язується згідно ст. 3 вказаного Закону, якою закріплено загальне правило співвідношення норм міжнародного договору з нормами національного законодавства, а саме: якщо МД України передбачено інші правила, ніж ті, що встановлені цим законом, застосовуються правила МД.

 

29. Договірна підсудність. Пророгаційні і дерогаційні угоди.

Договірна підсудність – це визначення підсудності спорів суду певної держави з конкретних правовідносин за угодою сторін правовідносин з іноземним елементом (дві українські сторони не можуть домовитися про передачу спору на розгляд суду третьої державі). Право сторін визначати суд, який розглядатиме спір між ними, отримало визнання з боку держав порівняно нещодавно.

 

Пророгаційна угода – це угода суб’єктів, які належать до різних юрисдикцій, що встановлює суд, компетентний розглядати спір між сторонами цієї угоди. На міжнародному рівні пророгаційні угоди регулюються Гаазькою конвенцією щодо угод про вибір суду 2005 р., яка встановлює:

· вимоги, які мають бути дотримані при укладенні угоди про підсудність,

· наслідки укладення такої угоди для судів, які здійснюють провадження за позовом,

· порядок визнання і виконання рішення, прийнятого судом, компетенція якого засновується на угоді про вибір суду.

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: