Знеболювання третьої гілки трійчастого нерва біля овального отвору (центральні провідникові анестезії)

Цільовий пункт: овальний отвір. Ане­стезію нижньощелепного нерва біля овального отвору можна проводити чо­тирма шляхами:

а) підвиличним;

б)надвиличним;

в) очноямковим (орбітальним);

г) нижньощелепним.

Підвиличний шлях.

Найпростішим способом підведення знеболюючого розчину до овального отвору (foramen ovale) є підвиличний шлях.

Анатомічні передумови. Овальний отвір відкривається в підскроневу ямку і роз­ташований на одній сагітальній лінії' та позаду від зовнішньої пластинки крилоподібного відростка основної кістки. На цій підставі для визначення місця вколу голки запропоно­вано користуватися трагоорбітальною лінією (рис. 46).

Після епіляції шкіру в місці вколу обробляють розчином антисептика. Голку довжиною 6-8 см зі стерильною позначкою вколюють посередині козелково-орбітальної (трагоорбітальної) лінії під нижнім краєм виличної дуги. Гострий кінець голки доводять до зовнішньої пластинки крилоподібного відростка основної кістки (за Брауном- на глибині 4-5 см, за С. Н. Вайсблатом - 2,7-5,5 см). Глибина цього пункту фіксується позначкою. Потім голку висувають назовні до підшкірної клітковини та,відхиливши гострий її кінець дозаду на 15-20° (на 1 см), знову занурюють вглиб на відмічену відстань до контакту позначки зі шкірою. Таким чином гострий кінець голки досягає ділянки розміщення овального отвору, де повільно впорскують розчин анесте­тика (рис. 64). Під час знеболювання не слід добиватися попадання голкою в нервовий стовбур, що викликає у хворого парестезії або больові відчуття в ділянці розгалуження третьої гілки трійчастого нерва. Знеболення відповідної половини нижньої щелепи на­стає приблизно через 15 хвилин.

Ускладнення. Вколюючи голку в напрямі овального отвору, необхідно відхилити її кінець не більше ніж на 1 см; в зворотному випадку можливе пошкодження середньої артерії мозкової оболонки (a. meningea media).

Щоб запобігти можливому попаданню голкою в євстахієву трубу та пов'язаному з цим інфікуванню голки, не слід вводити її в тканини глибше відзначеної відстані.

Іноді при введенні голки цим шляхом можливе поранення внутрішньої щелепної ар­терії (a. maxillaris interna) та крилоподібного венозного сплетення (plexusvenosus pterygoideus). Щоб запобігти пораненню цих судин, голку слід проводити ближче до

 

склепіння підскроневої ями. Безпосередньо перед впорску­ванням знеболюючої речовини за допомогою аспіраційної про­би треба перевірити, чи не зна­ходиться кінчик голки в просвіті судини.

Надвиличний шлях. Будують трагоорбітальну лінію. Після епіляції шкіру в місці вколу обробляють розчи­ном антисептика. Голку довжи­ною 6-8 см із позначкою вко­люють посередині трагоорбі­тальної лінії над верхнім краєм вилицевої дуги з нахилом на 15-20° донизу. Гострий кінець гол­ки доводять до зовнішньої пла­стинки крилоподібного відрос­тка. Глибина цього пункту фіксується позначкою. Потім голку висувають назовні до підшкірної клітковини та, повернувши її гострий кінець дозаду на 15-20°, знову занурюють вглиб на відмічену відстань до контакту позначки зі шкірою.

Ускладнення: можливість внесення інфекції, поломка голки.

Орбітальний шлях.

Спочатку на голці відмічають довжину трагоорбітальної лінії (рис. 46), яка дорівнює відстані від нижнього краю очної ямки до овального отвору. Поблизу нижньозовнішнього кута орбіти вказівним пальцем лівої руки намацують та фіксують місце вколу. Проколю­ють шкіру і випускають невелику кількість анестезуючого розчину. Потім кінець голки переводять через нижній край та просувають в глиб очної ямки, на її нижню стінку. Під час просування голки по нижній стінці потроху випускають анестетик. На глибині 2-2,5 см гол­ка втрачає контакт з кісткою, що свідчить про її проникнення в підскроневу ямку через латеральну частину нижньої орбітальної щілини. Продовжуючи випускати знеболюючий розчин, просувають голку в глибину, злегка донизу з невеликим нахилом внутрішньо по­трапляють на зовнішню пластинку крилоподібного відростка. Втрата контакту голки з кісткою крилоподібного відростка свідчить про досягнення голкою овального отвору.

Нижньощелепний шлях.

А натомічні передумови. Овальний отвір знаходиться в одній фронтальній площині з нижньощелепним отвором. Тому місце вколу для нижньощелепного шляху анестезії біля овального отвору розташоване біля нижнього краю нижньої щелепи на 1,5 см допереду від заднього краю її гілки. На голці довжиною 8 см відмічають відстань від місця вколу до нижнього краю виличної дуги, що дорівнює відстані просування голки до овального отвору. Ця обставина пояснюється наступним: нижній край виличної дуги знаходиться в одній горизонтальній площині з овальним отвором. Гілка нижньої щелепи поділяє відстань від овального отвору до виличної дуги пополам. Відстань між овальним отвором і нижнім краєм виличної дуги є основою рівнобедреного трикутника, вершина якого знаходиться в місці вколу - на нижньому краї нижньої щелепи, а відстань від місця вколу до нижнього краю виличноїдуги і до овального отвору є його боковими сторонами.

Потім фіксують пальцем та проколюють шкіру і просувають голку по внутрішній поверхні гілки нижньої щелепи на 0,5-0,75 см. Далі відводять шприц назовні під кутом 15° і просувають голку до відміченого на ній місця, випускаючи на шляху невелику кількість анестетика. В цільовому пункті випускають 3^ мл анестетика. Для профі­лактики гематоми проводять аспіраційну пробу.

⇐ Предыдущая567891011121314Следующая ⇒

Поделиться: