Коефіцієнт використання виробничої потужності завжди менший або рівний 1.

До часткових показників використання виробничих потужностей відносяться показники використання обладнання такі, як:

1) коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (використання обладнання в часі)

                К_екс = Ф_ф/Ф_н

Фф- час фактичної роботи устаткування, год.,

Фн – час ймовірної експлуатації устаткування, год.

2) коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (по потужності, продуктивності)

                К_інт = t _ф / t _техн

tтехн – технічно обгрунтована норма часу на одиницю продукції

tф - фактичні витрати часу на виготовлення одиниці продукції

                К_інт. _м.= t _{маш/ t шт}.

tмаш - машинний час в загальній нормі 

tшт. – норма штучного часу.

3) коефіцієнт інтегрального використання (це використання і в часі, і по потужності).

                         К_інтегр. = К_екст*К_інт.

4) коефіцієнт змінності (в часі)

                К_зм = В_зм/В_д

Взм – кількість відпрацьованих верстато-змін в звітному періоді
Вд – кількість відпрацьованих верстато-днів в цьому ж періоді.

5) коефіцієнт змінності при двозмінному режимі

                К_зм =

В_м – фактична верстатомісткість виробничої програми, верстато-годин,

Ф_д′ - дійсний фонд робочого часу всього устаткування, год при однозмінній роботі, який знаходиться на основі розрахунків

Ф_д′ = Ф_д*К_од.

Ф_д – дійсний фонд часу одиниці устаткування,

К_од – кількість одиниць устаткування.

Розробка балансу завантаження обладнання. Планування потреби в обладнанні.

Важливим моментом в плануванні діяльності підприємств є планування потреби в обладнанні і, відповідно, визначення рівня завантаження обладнання.

Потреба в обладнанні має бути визначена абсолютно точно з метою недопущень зайвого обладнання або його нестачі, бо в першому випадку, коли буде зайве обладнання, рівень його завантаження буде невисоким, отже завантажене воно буде не на 100%, і ефективність його використання буде низькою. У другому випадку (нестача обладнання) погіршить фінансовий стан підприємства внаслідок того, що буде недоотримано певну кількість продукції, а отже і не буде її реалізовано.

Для встановлення планової потреби в обладнанні і розрахунку коефіцієнта завантаження обладнання на підприємствах розробляють такий плановий документ, як “Баланс завантаження обладнання”. Послідовність розрахунків в даному балансі наступна:

1) все обладнання ділиться на певні групи;

2) по кожній групі обладнання визначається трудомісткість виробничої програми шляхом множення норм затрат часу на одиницю продукції на кількість такої продукції в натуральних одиницях виміру по всіх номенклатурних позиціях;

3) визначається потрібна кількість годин на виконання виробничої програми з врахуванням прогресивного проценту виконання норм, для цього п.1.ділиться на прогресивний процент виконання норм;

4) визначається дійсний ефективний фонд часу роботи одиниці обладнання;

5) визначається потрібна кількість одиниць обладнання на програму (ділять п.3.на п.4.);

6) встановлюється фактична кількість одиниць обладнання (по даних інвентаризації);

7) виявляється результат співставлення потрібної кількості обладнання з фактичною, а саме:

а) надлишок обладнання,

б) нехватка обладнання.

8) розраховується плановий коефіцієнт завантаження обладнання (ділять п.5. на п.6), тобто за формулою:

 де:

N _{потрібне} – потрібна кількість одиниць обладнання;

N _{фактичне} – фактична кількість одиниць обладнання.

⇐ Предыдущая567891011121314Следующая ⇒

Поделиться: