Визначення ефективності впровадження оргтехзаходів.

В плані оргтехзаходів розраховується економічна ефектив­ність передбачених до впровадження заходів, джерела їх фінансування і вплив на техніко-економічні показники діяльності підприємств:

- приріст прибутку;

- зниження собівартості продукції;

-  зменшення чисельності промислово-виробничого персоналу;

-  зниження матеріальних витрат;

-  зростання продуктивності праці.

Ефективність – це відносна величини, що характеризує результативність будь-яких витрат. Ефективність оргтехзаходів є відношенням ефекту від здійснення заходів до витрат на них.

В залежності від рівня оцінки, обсягу враховуваних ефекту і витрат розрізняють декілька видів ефективності впровадження оргтехзаходів

Госпрозрахункова ефективність оргтехзаходів оцінює результативність витрат в масштабах галузі, підприємства і розраховується відношенням прибутку до вартості виробничих фондів або собівартості.

Порівняльна ефективність оргтехзаходів розраховується у випадку вибору кращого із можливих варіантів заходів. В якості ефекту може бути прийнятий ріст прибутку за рахунок зниження собівартості при реалізації одного варіанту в порівнянні з іншими, а якості витрат – додаткові капіталовкладення, що забезпечили це зниження по кращому варіанту.

Абсолютна ефективність оргтехзаходів характеризує відношення кінцевого народногосподарського або розрахункового ефекту до витрат на реалізацію вибраного варіанту. Цей варіант вибирається по критерію порівняльної ефективності – мінімуму приведених витрат.

Сумарний економічний ефект від реалізації оргтехзаходів за певний розрахунковий період розраховується за формулою:

Ет = В_р – В_в, де:

В_р – вартісна оцінка результатів від здійснення оргтехзаходів за розрахунковий період, грн.;

В_в – вартісна оцінка витрат на здійснення оргтехзаходів за цей же період, грн.  

При обчисленні економічного ефекту слід приводити різночасові витрати і результати до єдиного для всіх варіантів моменту часу – розрахункового року за допомогою коефіцієнта приведення а.

З врахуванням фактору часу економічний ефект може бути представлений:

 lt^

Р_t, В_t – вартісна оцінка відповідно результатів і витрат у розрахунковому періоді, грн.

Початковим роком розрахункового періоду Т вважають рік початку фінансування робіт по здійсненню заходу, а кінцевим – момент завершення всього життєвого циклу заходу.

Вартісна оцінка результатів від впровадження оргтехзаходів за розрахунковий період здійснюється:

 

Ці результати є сумою основних і супутніх результатів.

Вартісна оцінка сукупних результатів включає додаткові економічні результати в різних сферах народного господарства, а також економічну оцінку соціальних і екологічних наслідків від реалізації оргтехзаходів, яку можна визначити за формулою:

 де:

вартісна оцінка соціальних та екологічних наслідків від оргтехзаходів, грн.;

розмір окремого результату в натуральних вимірниках з врахуванням масштабів його впровадження;

вартісна оцінка одиниці окремого результату, грн.;

кількість показників, які враховуються при визначенні впливу заходів на навколишнє середовище і соціальну сферу.

Витрати на виробництво є одноразові і поточні.

До складу поточних витрат включаються витрати, які враховуються при існуючому порядку калькулювання собівартості продукції, а на ранніх стадіях розробки нової техніки використовується один із можливих методів обчислення собівартості проектованої техніки:

- метод питомих ваг;

- графо-аналітичний;

- кореляційний;

- планової калькуляції.

До складу одноразових витрат включаються капітальні вкладення та інші витрати одноразового характеру, які необхідні для створення і використання нової продукції, незалежно від джерел фінансування.

Приріст прибутку за рік від виробництва продукції за допомогою оргтехзаходів визначається за формулою:

Δ П = (Ц₂ – С₂)* N₂ – (Ц₁ – С₁) * N₁; де:

С₁, С₂ – Витрати на виробництво одиниці продукції, виготовленої за допомогою базової і нової техніки, грн./од.;

Ц₁, Ц₂ – гуртова ціна одиниці продукції при використанні базової і нової техніки, грн./од.;

N₁, N₂ - обсяг виробництва продукції за допомогою базової і нової техніки, натур. од./рік.

Умовне вивільнення працюючих у зв’язку із впровадженням нової техніки визначається із залежності:

 де:

В₁, В₂ – продуктивність праці до і після впровадження нової техніки, грн./чол.

Економія капітальних вкладень визначається за формулою:

 де:

К₁, К₂ – питомі капіталовкладення при використанні базової і нової техніки, грн./од.;

В₁, В₂ – продуктивність одиниці базової і нової техніки за одиницю часу в натуральних одиницях або грн.

Зниження матеріальних витрат розраховується:

М₁, М₂ – матеріальні витрати на одиницю продукції при використанні базової і нової техніки, грн. /од.

3. Планування інвестицій. Інвестиційний бізнес-план.

Планування інвестицій реалізується через розробку інвестиційного бізнес-плану.

Інвестиційний бізнес-план складається з таких розділів:

1. Загальна характеристика інвестиційного проекту.

2. Оцінка галузі в яку вкладаються інвестиції.

3. Характеристика продукції, робіт, послуг.

4. Аналіз ринку.

5. Планування обсягів і структури виробництва.

6. Ресурсозабезпеченість.

7. Управління реалізацією інвестиційного проекту.

8. Оцінка ризиків і форми їх страхування.

9. Фінансовий план і стратегія фінансування інвестиційного проекту.

В процесі складання інвестиційного бізнес-плану дуже важливим є правильно і в дохідливій формі викласти мету складання бізнес-плану, суть інвестиційного проекту і форми його здійснення, кінцевих результатів від здійснення інвестицій.

Це все відображається в розділі бізнес-плану “Характеристика об¢ єкту інвестування”.

Він представляє собою узагальнюючу частину документу, в якій у стислій формі викладені всі основні ідеї майбутнього проекту.

В першу чергу викладається ціль складання бізнес-плану, далі розкривається суть проекту. Далі слід стисло описати ступінь підготовленості проекту і форми його здійснення.

Важливо розрахувати показники:

1)Суму чистого приведеного доходу:

ЧПД = ГП – І, де:

ГП – грошовий потік;

І – сума інвестицій.

2)Індекс дохідності інвестиційного проекту:

ІД = ГП: І

3)Період окупності:

ПО = І: ГП_п, де:

ГПп – сума приведеного грошового потоку.

В 2 розділі необхідно в стислій формі викласти вплив зовнішнього середовища на перспективність і ефективність розвитку майбутнього інвестиційного проекту.

Встановлюється галузь і форма діяльності підприємства.

В цьому розділі подаються деякі фінансово-економічні показники, що характеризують рівень розвитку галузі.

Сюди входять:

- середній рівень прибутковості;

- рівень рентабельності;

- відношення чистого прибутку до поточних витрат;

- відношення чистого прибутку до обсягів випуску продукції.

В 3 розділі бізнес-плану дається загальна технологічна оцінка продукції, її функціональні характеристики, аналіз конкурентоспроможності і життєвого циклу, ступінь і форми правової захищеності.

 В розділі “Аналіз ринку” досліджується попит і пропозиція на продукцію на даному регіональному ринку і за його межами.

Звертається увага на структуру покупців, замовників.

Дослідження повинно базуватися на стислій інформації офіційних даних органів влади. Результати можуть бути представлені у вигляді визначення обсягів попиту на продукцію в розрізі регіонів і степеня його задоволення. Потрібно приділити увагу тим видам продукції які вже є на ринку, оскільки це створює конкуренцію. Тут дається реальна оцінка сильних і слабких сторін конкурентних товарів, вказуються фірми, які випускають конкурентні товари, порівнюються конкурентні товари за такими параметрами: якість, дизайн, обслуговування, гарантійні зобов¢ язання.

В даному розділі бізнес-плану інвестор повинен знайти відповіді на такі питання:

- чи є в запланованих регіонах постійний попит на товар;

- хто буде основним покупцем;

- наскільки фірма буде постійним продавцем;

- наскільки постійними є покупці.

В розділі “Планування обсягів і структури виробництва” ставляться такі завдання:

- переконати партнерів в можливості виготовлення необхідної кількості продукції;

- посилити впевненість інвесторів у здатності встановлення постійних зв¢ язків з партнерами;

-доказати, що підприємець дійсно вміє організувати виробництво.

Слід звернути увагу на такі дані:

1)Наявність виробничих площ.

2)Забезпеченість устаткуванням і технологіями.

3)Ступінь виробничої кооперації.

4)Контроль якості продукції.

5)охорона навколишнього середовища.

На основі цих даних проводиться обґрунтування обсягів випуску продукції, середньорічного випуску продукції, випуску продукції в розрізі асортименту, прогнозного випуску продукції на 5 років.

В розділі “Ресурсозабезпечення” вказуються окремі фактори забезпечення виробництва:

-сировина, матеріали, енергетичні ресурси;

- виробничі площі, устаткування, технології;

- трудові ресурси, їх підготовка і вирішення соціальних питань.

Загальна потреба в матеріалах визначається:

М = М_пм + М_р + М_з + М_в, де:

М_пм – потреба в матеріалах;

М_р – матеріали для ремонту;

М_з – матеріальні запаси;

М_в – матеріали одержані в результаті власного виробництва.

Потребу матеріалів на плановий випуск можна визначити декількома методами:

1)нормативним:

М = П_в · Н_м, де:

П_в – плановий випуск;

Н_м – норма витрат матеріалів на 1 продукції.

2)ресурсним:

М = В · К_м \ К_г, де:

В – виробнича програма;

К_м – питома вага у продукції ресурсів, в %;

К_г – плановий вихід готової продукції.

3)з допомогою динамічних коефіцієнтів:

М = Ф_в · К_в · К_зн, де:

Ф_в – фактичні витрати у матеріалах у базовому періоді;

К_в – коефіцієнт зміни виробничої програми;

К_зн – індекс зниження норм витрат у плановому періоді.

Розглядаючи питання забезпечення проекту виробничими потужностями необхідно вказати:

- наявність виробничих площ, необхідність нового будівництва;

- дати характеристику технології виробництва;

- потребу в устаткуванні.

При складанні бізнес-плану, крім загальної потреби у робочій силі, треба дати відповіді на такі питання:

- як планується здійснювати підготовку і підвищення кваліфікації працівників;

- які заходи передбачені, щодо поліпшення нормування і оплати праці;

- чітке визначення функцій організації робочих місць;

- заходи по забезпеченню нормальних умов і охорони праці.

В розділі “Управління реалізацією інвестиційного проекту” повинна бути викладена структура і організація управління як на стадії здійснення капітальних вкладень так і в період експлуатації об¢ єкту інвестування.

Необхідно визначити організаційно правову форму реалізації інвестиційного проекту.

Описується структура управління і взаємовідносини між учасниками при реалізації інвестиційного проекту.

Це стосується в першу чергу якісного складу управлінських кадрів забудовника, які будуть здійснювати оперативне управління проектом, контроль за будівництвом, розпоряджатися фінансовими ресурсами.

Важливо також представити організаційну структуру управління на стадії експлуатації, тобто після введення в дію об¢ єкту інвестування.

В окремому розділі бізнес-плану може відображатися план маркетингу, де розглядаються питання активізації ринку, стратегії ціноутворення, збуту, реклами, сервісу.

Дані питання виділяються у самостійний розділ у таких випадках:

- при виході на ринок з принципово новим видом продукції;

- в умовах реалізації продукції за межі визначеного регіону, експорту її за кордон;

- при високому рівні конкуренції на відповідному товарному ринку даного регіону.

В розділі “Оцінка ризиків і форми їх страхування” показуються фактори оцінки ризику. Оцінюються величини і вплив на загальні результати. Безризикові інвестиції знайти важко. Інвестиціями з допустимим рівнем ризику прийнято називати такі вкладення коли існує ймовірність втратити всю суму чистого прибутку по інвестиційному проекту.

Критерієм критичного рівня ризику виступає можливість втрати не тільки прибутку але й усієї виручки. Катастрофічний ризик пов¢ язаний із втратою всіх активів.

Граничні значення показників ризику такі:

-допустимого – 0, 1;

-критичного –0, 01;

-катастрофічного –0, 001.

Загальний дохід по інвестиційному проекту з врахуванням рівня його систематичного ризику може розраховуватися:

Д_з = Д_б + (Д_с -Д_б) · В, де:

Д_б – рівень доходу по безризикових інвестиціях;

Д_с – середній рівень доходу;

В (ветта) – коефіцієнт, характеризує рівень систематичного ризику по даному інвестиційному проекту.

В цьому розділі повинні бути передбачені шляхи виходу з програми. Тут вводиться показник ліквідності. Аналіз ліквідності проводять шляхом співставлення окремих активів різної степені ліквідності до суми інвестицій.

 В розділі “Фінансовий план і стратегія фінансування інвестиційного проекту” показується прогноз обсягів реалізації продукції, баланс грошових надходжень і витрат, зведений баланс активів і пасивів, графік досягнення беззбитковості. Цей розділ найбільше цікавить інвесторів, банківські установи.

Розробляється стратегія фінансування інвестицій і плани повернення коштів інвесторам.

Фінансовий план будується у вигляді співставлення майбутніх доходів та експлуатаційних витрат з виходом на валовий та чистий прибуток, грошовий потік.

Грошовий потік включає в себе чистий прибуток і суму амортизації, що служить джерелом для повернення інвестору вкладеного капіталу.

Графік беззбитковості показує вплив на величину прибутку таких показників:

-обсягу виробництва;

-продажної ціни;

-собівартості реалізованої продукції.

Будується графік у вигляді точки беззбитковості, що показує при якому обсязі випуску і реалізації продукції буде досягнута повна самоокупність.

Поріг беззбитковості визначається:

В = УПВ \ Ц – УЗВ, де:

В- загальний випуск продукції, при якому досягається точка беззбитковості;

УПВ – умовно-постійні витрати;

Ц – ціна за одиницю продукції;

УЗВ – умовно-змінні витрати.

Наступним етапом прогнозування фінансових показників при складанні інвестиційного бізнес-плану є визначення стратегії і потоку фінансування.

Джерела інвестицій прогнозуються на:

1 рік з розбивкою по місяцях;

2 рік з розбивкою по кварталах;

3 рік – за рік в цілому.

Під ефективністю інвестицій розуміють співвідношення результатів і витрат на їх досягнення.

Визначають такі показники:

1) коефіцієнт ефективності:

Е = П \ К, де:

П- прибуток;

К – капіталовкладення.

2) період окупності:

П_о = К \ П.

П_о = ІК \ ГПс, де:

ІК –сума інвестованого капіталу;

ГП_с – середня сума грошового потоку.

3) чистий приведений дохід:

ЧПД = ГП_т – ІК, де:

ГП_т – сума грошового потоку приведеного до теперішньої вартості за весь період експлуатації.

ГП_т = ГП_м \ (1 + і)ⁿ, де:

ГП_м –майбутній грошовий потік;

і – процентна ставка;

n – кількість періодів.

 4) реальна ставка проценту з врахуванням даного фактору визначається:

і_р = і –т, де:

т – темп інфляції.

5) індекс дохідності:

ІД = ГП_т \ ІК.

 

Тема 14. Бізнес-планування на підприємстві.

 

1. Призначення та завдання розробки бізнес-плану.

2. Розділи і показники бізнес-плану.

3. Інформаційне забезпечення бізнес-плану.

1. Суть, необхідність та види планування на підприємстві.

   Бiзнес-план - це специфiчний плановий документ пiдприємницької дiяльностi, в якому вiдображена система заходiв i дiй, спрямованих на одержання прибутку. Вiн мiстить опис всiх основних аспектiв майбутнього комерцiйного проекту i є джерелом iнформацii для всiх зацiкавлених осiб: банкiрiв, iнвесторiв, органiв мiсцевого управлiння i т.п.

Бiзнес-план є цiльовим, програмним документом, поскiльки вiн передбачає досягнення чiтко поставленоi мети. Тому його можна переглядати як систему взаемопов'язаних в часi i просторi заходiв i дiй, погоджених за цiлями та ресурсами i спрямованих на забезпечення певного результату. При цьому основний акцент в бiзнес-планi робиться на фiнансово-економiчних аспектах проблеми.

     Бiзнес план визначає:

- мiсце пiдприємства у ринковому середовищi;

- поставленi перед фiрмою цiлi;

- способи досягнення цiлей в часовiй перспективi;

- необхiднi суми коштiв для реалiзацii завдань проекту.

Бiзнес - план розробляється для рiзних цiлей. Перш за все, вiн є основним документом для отримання кредитiв в комерцiйних банках. Здiйснення пiдприємницьких заходiв завжди вимагає грошових засобiв. У бiльшостi випадкiв у пiдприємцiв, особливо початкiвцiв, вiдсутнiй стартовий капiтал. Тому, щоб розпочати власну справу, необхiдно звер­­­нутися до комерцiйного банку або iнших осiб, якi мають вiльнi кошти, для одержання кредитiв. Однак, нi один iнвестор не дасть грошовi ресурси, не будучи впевненим, що вони будуть поверненi вчасно i з вiдповiдними процентами. Таку впевненiсть кредитодавцю i повинен гарантувати бiзнес-план.

  Hеобхiдним є бiзнес-план i в випадках, коли планується залучен­­­ня до реалiзацii проекту iноземних iнвесторiв. Слiд вiдзначити, що ними бiзнес-план вивчається дуже ретельно. Звертається увага на будь-якi, в нашому розумiннi, дрiбницi, тому що саме вiд них нерiдко залежить доля проекту.

Cкладаеться бiзнес-план також при обгрунтуваннi пропозицiй по приватизацii державних пiдприемств, в першу чергу при використаннi конкурсного продажу об'єктiв (комерцiйного чи некомерцiйного). В цьому випадку бiзнес-план викону є такi функцii:

 - визначає, чиi умови конкурсу кращi;

 - орiентує майбутнiх власникiв на певну програму дiй по пiдви­­­щенню ефективностi виробництва на приватизованому пiдприемствi.

Досвiд приватизацii державних пiдприємств, i зокрема шляхом пе­­­ретворення iх в акцiонернi товариства, доказує необхiднiсть розроб­­­ки бiзнес-плану при використаннi будь-якого способу приватизацii. 

Складання бiзнес-планiв пiдприемств, що приватизуються, дозволяє скласти програму дiй в ринкових умовах, психологiчно пiдготуватись керiвникам до роботи без керівництва згори.

    Hезамiнним є бiзнес-план при реорганiзацii пiдприемств i об'єд­­­нань (злиттi, роз'єднаннi, видiленнi окремих структурних пiдроздiлiв i т.п.).

     Hезалежно вiд призначення бiзнес-плану його основними завдан­­­нями є:

 - встановлення i оцiнка сильних i слабких сторiн проекту. Це дозволяє грунтовнiше визначити конкретнi цiлi фiрми та шляхи їх досягнення;

- вивчення стану ринку i вироблення стратегii маркетингу;

- взаємозв'язок виробництва з потребами ринку з врахуванням можливих вiдхилень попиту i пропозицii;

- вироблення ефективних органiзацiйних форм виробництва i збуту продукцii, визначення тактики продажу;

- врахування можливостей конкурентiв i вироблення таких контрдiй, якi б забезпечили перемогу в боротьбi;

- визначення життедiяльностi продукту й своєчасного його оновлення чи замiни;

- обгрунтування тактики цiноутворення;

- визначення завдань впровадження досягнень науки i технiки, оновлення основних фондiв, впровадження передових технологiй i на цiй основi збiльшення виробництва високоякiсної продукцii;

- удосконалення управлiння виробництвом i збутом залежно вiд намiчених стратегiчних завдань;

- визначення точки беззбитковостi, критичних точок ризику i заходiв, що пом'якшують ризик;

- визначення грошових потокiв, iх обсягiв, потенцiйного прибутку i рацiонального його використання;

- визначення обсягу i джерел iнвестицiй, доцiльностi залучення коштiв збоку.

Бiзнес-плани на вiд­­­мiну вiд технiко-економiчного обгрунтування та програми здiйснення включають проробку питань ринку, клiентiв, маркетингу, чинникiв ризику та iнших питань, властивих ринковiй економiцi.  

  Cкладання бiзнес-планiв характерно для всiх видiв пiдприємниць­­­кої дiяльностi: виробничої, комерцiйної, фiнансової.

В найбiльшiй мiрi бiзнес-планування вимагае виробниче пiдприем­­­ство. Його об'єктом виступають виробничi об'єднання i пiдприємства.

2.Структура бізнес – плану і організація його розробки.

Hа сьогоднiшнiй день структура бiзнес-плану не є стандартною і регламентованою. Підприємство самостійно формує план по відповідних розділах.                                             

Найбільш типовими розділами є:

I. РЕЗЮМЕ.

Резюмуюча частина бiзнес-плану представляе собою основнi iдеi i змiст всього плану в мiнiатюрi. Вона розробляеться пiсля завер­­­шення роботи над всiма iншими роздiлами бiзнес-плану. Однак мiсце резюме - на початку бiзнес-плану.

В цьому роздiлi зазначаються:

- cуть проекту;

- репутацiя фiрми;

- характеристика товару;

- особливостi товару, якi вiдрiзняють його вiд продукцiї конку­­­ рентiв;

- ринок збуту товарiв;

- величина витрат на виробництво i збут продукцiї;

- виручка вiд реалiзацii продукцiї;

- величина прибутку;

- рентабельнiсть на вкладенi кошти;

- ступiнь ризику;

- власнi i запозиченнi кошти;

- величина коштiв, яка потрiбна для реалiзацii проекту;

- перiод окупностi iнвестицiй.

                 II.ОСHОВHА ЧАСТИHА.

1.Опис виду дiяльностi (чим буде займатися підприємство);

2.Опис товару (вид товару, для чого цей товар, його характеристики);

3.Оцiнка галузi (чому підприємство працює саме в цій галузі, що це за галузь);

4.Оцiнка ринку збуту продукцii (де буде збуватися товар, по якій ціні);

5.Аналiз конкурентiв (які є на ринку конкуренти, що пропонують вони на ринок, чи можна їх перемогти);

6.План маркетингу (які методи збуту будуть застосовуватись, скільки планується збути товару);

7.План виробництва (як виробляти товар, скільки його виробляти);

8.Органiзацiйний план (хто буде керувати підприємством, які його права та обов’язки, які права та обов’язки працівників);

9.Юридичний план;

10.Аналiз ризику (який ризик, які заходи по запобіганню ризикам);

11.Фiнансовий план (фінансові показники діяльності підприємства);

12. Соціальний план (як здійснюється соціальне забезпечення, які категорії працівників, хто відповідає за соціальний стан на підприємстві);

13. План охорони навколишнього середовища (які заходи робляться по запобіганню забрудненню навколишнього середовища);

14. Форс-мажорні обставини (що не залежить від людини).

                  III.СТРАТЕГIЯ ФIHАHСУВАHHЯ.

Якщо вести мову про вже пiдготовлений бiзнес-план, то вiн повинен включати:

 - титульну сторiнку з вiдповiдними реквiзитами (повна назва  фiрми, її адреса, телефон, прiзвище керiвникiв, назва документа i iншi данi);

 -змiст (перелiк частин i роздiлiв бiзнес-плану та додаткiв) з нумерацiею сторiнок;

- три частини пiдготовленого бiзнес-плану;

- додатки до бiзнес-плану.

Структура бізнес-плану відрізняється для підприємств виробничої і невиробничої діяльності, для підприємств різних розмірів і в залежності від реалізації поставленої мети.

Бiзнес-план може розроблятись працiвниками пiдприємств або спецiалiзованими консультативними фiрмами. Останнi безпосередньо складають названий документ, або надають допомогу спецiалiстам великих пiдприемств i дрiбним пiдприємцям в пiдготовцi бiзнес-пла­­­нiв i зниженнi ризику невдач.

Бiзнес-плани невеликих фiрм можуть складатися своiми працiвни­­­ками.

У випадку, коли бiзнес-план розробляється пiдприємством, може мати мiсце така його етапнiсть складання.

Hа першому етапi видається наказ по пiдприємству, в якому заз­­­начаються: склад робочоi групи, виконавцi, поставленi завдання, загальнi календарнi строки пiдготовки бiзнес -плану, особи, що здiйснюють загальне i методичне керiвництво його розробкою.

До складу робочої групи входять ведучi спецiалiсти тих служб i вiддiлiв, якi приймають участь в розробцi зазначеного вище доку­­­мента. Очолюе ii, як правило, начальник планово-економiчного вiддiлу або вiддiлу маркетингу.

Основними функцiями робочоi групи є:

- визначення загального обсягу робiт по складанню бiзнес-плану;

- розподiл робiт по конкретних виконавцях (вiддiлах заводу управлiння);

- доведення форми документiв, за якою вiддiли повиннi подавати готову iнформацiю для включення її в бiзнес-план (таблиць, схем, графiкiв, текстовоi частини i т.п.);

- координацiя дiй окремих виконавцiв;

- формування бiзнес-плану на основi поданих виконавцями пiдго­­­товлених матерiалiв;

- забезпечення розробки бiзнес-плану у встановленi термiни.

До складання бiзнес-плану залучаються працiвники таких вiддiлiв: планово-економiчного, юридичного, фiнансового, вiддiлiв маркетингу, головного технолога, працi i заробiтноi плати, вiддiлу кадрiв та iнших.

Методичне керiвництво розробкою бiзнес-плану здiйснює заступник директора з економiчних питань або начальник планово-економiчного вiддiлу.

Загальне керiвництво цiею роботою покладаеться на директора.

   Опис основноi iдеї i стратегii повинен бути конкретним i базуватися на вiдповiдних реальних розрахунках. Важливо, щоб накресленi цiлi були взаемопов'язанi в обсягах i в часi, щоб механiзм їх реалiзацii базувався на новизнi пiдприємницького мислення i вивiренiй практикою основi.

Загалом же, ця структура є коротким викладом цiлей i стратегiї їх досягнення, вираженої в конкретних показниках.

3. Інформаційне забезпечення бізнес-плану.

   Розробка бізнес-плану, пов’язана з використанням значної кількості вихідної інформації. Її повнота і якість суттєвим чином впливають на можливість досягнення тих цілей, які стоять перед бізнес-планом. Тому важливо знати, які дані потрібні для складання бізнес-плану і де їх можна знайти. 

   Інформаційне забезпечення включає по кожному розділу перелік документів, які використовуються, назву структурного даного підрозділу, який надає дані документи.

   Тобто: 1. Опис виду діяльності підприємства відбувається на основі статуту підприємства, установчого договору. Надає цю інформацію - юридичний відділ.

2 Опис товарів (послуг). Паспорт виробу. Відділ головного техніка

3  Оцінка галузі. Щорічні зведення (довідники) техніко-економічних показників підприємств галузі, статистичних довідників, що підготовлюють органи статистики - Планово-економічний відділ

4  Оцінка ринку збуту. Дані дослідження ринку, включаючи інформацію, одержану в процесі анкетування - Відділ маркетингу

5 Аналіз конкурентів. Щорічні зведення (довідники) техніко-економічних показників підприємств тих галузей (підгалузей) до яких входять конкуренти. Статистичних довідників, що підготовлюють органи статистики. Газети (журнали) галузеві. Планово-економічний відділ, відділ маркетингу.

6  План маркетингу. Дані маркетингових досліджень Відділ маркетингу

7  План виробництва. Схеми виробничих потоків, баланси виробничих потужностей, відомості технологічного обладнання, заключення договорів на поставку матеріально-технічних ресурсів, кошторис витрат на виробництво.

Відділ головного технолога, матеріально-технічного постачання, технічного контролю, планово-економічний відділ

8  Організаційний план. Організаційна схема управління підприємством, план по праці і зарплаті, план розстановки кадрів, листки по обліку кадрів.               

Відділ праці і зарплати, відділ кадрів.

9  Юридичний план. Статут підприємства, Установчий договір.

    Юридичний відділ

10 Аналіз ризиків      Різні документи, в яких зафіксовані втрати (звіти, пояснюючі записки, доповідні записки, акти, протоколи нарад і т.д.)              

Підрозділи підприємства, що мають відношення до управління даним видом ризику

11 Фінансовий план   Розрахунок обсягу реалізації, баланс підприємства, кошторис витрат на виробництво, розрахунок прибутку та його розподіл, розрахунок собівартості по статтях витрат                          Бухгалтерія, фінансовий та планово-економічний відділи.

⇐ Предыдущая567891011121314

Поделиться: