Інвестицій може здійснюватися виключно законом (ч. 2 ст. 391 ГК).

Обмеження юридичних можливостей здійснення іно­земних інвестицій у певних видах можуть:

а) випливати з правил щодо оборотоздатності окремих видів майнових цінностей, закріплених в ЦК України. Відповідно до ст. 178 ЦК об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізич­ної чи юридичної особи. Види об'єктів, вилучених з оборо­гу, та обмежено оборотоздатних об'єктів встановлюються законом. Такі об'єкти передбачені, зокрема, ст. 4 Закону У країни від 7 лютого 1991 р. «Про підприємництво» ^[8] , Зако­ном України від 8 лютого 1995 р. «Про використання ядер­ної енергії та радіаційну безпеку», Законом України від 15 лютого 1995 р. «Про обіг в Україні наркотичних засобів, пси­хотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», а також По­становою Верховної Ради України від 17 червня 1992 p., якою визначено перелік майна, що не може перебувати у нлпсності громадян, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України;

б) встановлюватися законами, що регулюють здійснен­ня інвестиційної діяльності в окремих формах. Так, відпо- відно до ч. З ст. 13 Закону України від 19 вересня 1991 р. «Про господарські товариства» забороняється використо- нуішти для формування статутного фонду'бюджетні кош­ ти, кошти, одержані в кредит та під заставу; згідно з ч. 1 ст. 1 0 Закону України від 15 березня 2001 р. «Про інститу­ ти СПІЛЬНОГО інвестування (пайові та корпоративні інвес­тиційні фонди) початковий статутний фонд (капітал) кор­поративного інвестиційного фонду формується лише за ра­хунок грошових коштів, державних цінних паперів, цінних 11 аперів інших емітентів, що допущені до торгів на фондовій біржі або в торговельно-інформаційній системі, та об'єктів нерухомості, необхідних для забезпечення статутної діяль­ності.

Спеціальним законодавством закріплені функціональні класифікації інвестицій. Так, Закон України «Про оподат­кування прибутку підприємств» (п. 1.28 ст. 1) для цілей оподаткування поділяє інвестиції на капітальні, фінансові та реінвестиції.

Під капітальною інвестицією розуміється господарсь­ка операція, яка передбачає придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних фондів та нематеріальних активів, які підлягають аморти­зації згідно з цим Законом.

Під фінансовою інвестицією розуміється господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інстру­ментів. Фінансові інвестиції згідно з зазначеним Законом поділяються на прямі та портфельні.

Пряма інвестиція — це господарська операція, яка пе­редбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Портфельна інвестиція - це господарська операція, яка передбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку (за винятком операцій із скупівлі акцій як безпосередньо платником податку, так і пов'язаними з ним особами, в обсягах, що перевищують 50 відсотків загальної суми акцій, емітованих іншою юридичною особою, які належать до прямих інвестицій).

Під реінвестицією розуміється господарська операція, яка передбачає здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок доходу (прибутку), отриманого від інвестиційних операцій.

Валютне законодавство так само оперує поняттями «прямі» та «портфельні» інвестиції, застосовуючи їх вик­лючно до інвестицій у грошовій формі та вкладаючи у них дещо відмінний зміст. Так, вже згадуване Положення НБУ про порядок іноземного інвестування в Україну визначає портфельну інвестицію як операцію, що передбачає прид­бання цінних паперів, їх похідних та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку; пряму інвестицію - як операцію, що передбачає придбання об'єктів нерухомо­го та рухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав, а також внесення коштів і майна до статутного фонду (ста­тутного капіталу) юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані цією юридичною особою. Відмінності пра­вового режиму прямих та портфельних інвестицій пов'я­зуються з тим, що останні здійснюються за участю тор­говців цінними паперами.

Формами здійснення іноземних інвестицій згідно з ук­раїнським законодавством (ст. 392 ГК, ст. З Закону «Про режим іноземного інвестування») є правові способи, за до­помогою яких здійснюється іноземне інвестування. До форм здійснення іноземних інвестицій належать:

⇐ Предыдущая567891011121314Следующая ⇒

Поделиться: