І Іовноваженнями у сфері валютного контролю наділені також:

Державна податкова адміністрація України - здій­снює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України;

Міністерство транспорту та зв'язку України - здій­снює контроль за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України;

Державна митна служба України - здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Окрім того, комерційні банки здійснюють контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і не­резидентами через ці банки.

Положення про валютний контроль, що затверджене постановою правління НБУ від 8 лютого 2000 р. № 49 виз­начає поняття «функціїагента валютного контролю», під якими розуміються обов'язки банку щодо здійснення кон­тролю за валютними операціями, що проводяться резиден­тами і нерезидентами через ці банки. Змістом зазначеного контролю є запобігання банками проведенню резидентами і нерезидентами через ці банки незаконних валютних опе­рацій та/або своєчасне інформування банками у випадках та в порядку, встановленому законодавством, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерези­дентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій.

Відсутність в банках документів, що підтверджують правомірність проведення ними валютних операцій своїх клієнтів, за умови, що з дати здійснення цих операцій ми­нуло не більше п'яти років, кваліфікується як нездійснен­ня цими банками функцій агента валютного контролю.

Ліцензування валютних операцій

Важливим засобом валютного регулювання є ліцензуван­ня валютних операцій Національним банком України, яке регулюється ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

НБУ видає два види ліцензій на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом:

Генеральні;

Індивідуальні.

Генеральні ліцензії видаються лише комерційним бан­кам та іншим фінансовим установам України на здійснен­ня валютних операцій у комплексі, окрім тих валютних операцій, що потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерези­дентам на здійснення разової валютної операції на період; необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції.

1) Вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей. Загальне правило про ліцен­зування операцій з переміщення іноземної валюти за межі України має ряд винятків, до яких належать:

а) вивезення, переказування і пересилання за межі Ук­раїни фізичними особами - резидентами іноземної валюти па суму, що визначається НБУ.

Відповідні суми визначаються Інструкцією про порядок переміщення валюти України, іноземної валюти, банківсь­ких металів, платіжних документів, інших банківських до­кументів і платіжних карток через митний кордон України, : ствердженою постановою Правління НБУ від 12 липня 2000р. № 283, та Правилами проведення валютних операцій щщ одійсненні міжнародних поштових переказів, затвердженими постановою Правління НБУ від 27 жовтня 2005 р. № 396;

б) вивезення» переказування і пересилання за межі Ук- I > it ї 11 її фізичними особами - резидентами і нерезидентами І іиии'М мої шиї юти, яка була раніше ввезена ними в Україну її it ішісонних підставах;

и) платежі и Іноземній валюті, що здійснюються рези­дентами аа межі України на виконання зобов'язань у цій на люті перед нерезидентами щодо оплати продукції, по­слуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших май­но них прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами страхування життя.

Таким чином, суб'єкти господарювання не обмежені будь-якими граничними сумами переказів іноземної валю­ти на виконання зобов'язань перед нерезидентами щодо поставки продукції, виконання робіт, надання послуг. Ра­зом з тим вони повинні пред'являти до банківських уста­нов відповідні зовнішньоекономічні договори (контракти) для підтвердження господарського характеру операції та забезпечення подальшого валютного контролю;

г) платежі в іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інве­стицій;

д) вивезення за межі України іноземної інвестиції в іно­земній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності.

Положення пунктів г) і д) конкретизують зміст гарантій для іноземних інвесторів, які закріплені у статтях 11 та 12 Закону України від 19 березня 1996 р. «Про режим інозем­ного інвестування».

2) Ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України. Як виняток, не потребує ліцензування ввезення тощо в Україну сум у валюті України, які раніше були вивезені, переказані, переслані на законних підста­вах за кордон, - це кореспондує положенню ст. З Декрету, згідно з яким суми у валюті України, що були вивезені, переказані, переслані на законних підставах за кордон, можуть бути вільно ввезені, переслані, переказані назад в Україну.

3) Надання і одержання резидентами кредитів в іно­земній валюті. Наразі здійснюється не ліцензування відпо­відних валютних операцій, а реєстрація кредитних дого­ворів НБУ шляхом видачі резидентам реєстраційних свідоцтв відповідно до Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нере­зидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління НБУ від 17 червня 2004 р. № 270.

4) Використання іноземної валюти на території Украї­ни як засобу платежу або як застави. Ряд винятків з пра­вила про ліцензування використання іноземної валюти на території України як засобу платежу встановлений Прави­лами використання готівкової іноземної валюти на тери­торії України, затвердженими постановою Правління НБУ від 26 березня 1998 р. № 119.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: