Охарактеризувати перешкоди та шляхи зміни установок.

Взагалі, установка — це психологічний стан схильності суб'єкта до певної активності в певній ситуації..Установки людей визначають їхню поведінку у різних ситуаціях, та те, якого результату вони бажають досягти. Установки мають емоційний, інформаційний і поведінковий компоненти. Протее, керівник організації може повернути цей процес у зворотний бік: визначивши спочатку бажані результати, з послідуючою зміною установок працівників для забезпечення ефективного виконання поставленої мети.

Відомі наступні поширені шляхи (методи) зміни установок:

- переконання; - навіювання; - маніпулювання - гіпноз; - зомбування; - підкуп; - залякування; -тортури.

Вибір застосовуваної методики залежить від:

- реальної уразливості об'єкта (рис його характеру, біографії, особливостей ситуації);

- мети планованого впливу (зміна мислення, притягнення до співробітництву, отримання інформації, одноразове сприяння, покарання);

- власних можливостей (володіння часом, умінням, знанням, помічниками тощо);

- персональних установок виконавця

 Звісно, більшість з них не використовуютсья в організації. Актуальними методами зміни установки людини з погляду застосування в організації є переконання, навіювання, залякування та підкуп.

Існують дві основні перешкоди, які заважають людям змінити їх установки:

a) раніше сформовані погляди

b) відсутність достатньої, достовірної інформації або відсутність підстав щодо зміни своїх установок (особливо негативних).

Подолати перешкоди та змінити установки конкретної людини чи групи можна так:

1) надання нової інформації, яка допоможе змінити переконання, і у результаті – установки людей;

2) вплив за допомогою дій, які викликають певний рівень страху, що спонукає людину змінювати установки.

3) усунення невідповідності між настановами й поведінкою (теорією когнітивного дисонансу стверджується, що людина активно прагне усунути дисонанс у вигляді зміни установок власної поведінки);

4) вплив оточення – рідних, друзів, колег, знайомих тощо.

5) притягнення до співробітництва.

Процес зміни установок теж підкоряється певним закономірностям:

 1) Людині необхідно пояснити загальну спрямованість процесу зміни його установок;

 2) Трансформація установок успішно проходить тоді, коли психологічний вплив, здійснюваний у цих цілях, відповідає потребам і мотивам людини;

 3) Зміна установок більш імовірно, якщо зміст сприйнятої в ході психологічного впливу інформації відповідає сформованим нормам групового й індивідуального поводження людей, а джерело інформації викликає довіра і є досить компетентним.

 4) Зміна установок виявляється більше стійким, якщо навколишньої людини дійсність підтверджує зміст сприйнятої в ході психологічного впливу інформації.

 5) Трансформація установок тим ефективніше, ніж активніше використовуються різні способи психологічного впливу.

За необхідності керівника змінити певні установки персоналу, або окремого працівника, використання теоретичних положень допоможе йому зрозуміти:

1)Який метод впливу обрати, у якій ситуації і особливостях він матиме найбільшу ефективність

2) Суть і особливості психологічної «прив’язки» людей до своїх установок, закономірності процесу ії зміни

Розуміючи і знаючи теорію, у керівника буде значно більше шансів вдало і у менший термін змінити установки працівників.

41. Розкрити сутність установки і навести її складові. Охарактеризувати функції установок.

Установка — це психологічний стан схильності суб'єкта до певної активності в певній ситуації. Установки є компонентами особистості, і містять у собі складні когнітивні процеси.

Установки характеризуються із трьох позицій:

a) існують, доки на них не вплинуть;

b) можуть варіюватися (від дуже несприятливих до дуже вигідних);

з) спрямовані на певний об'єкт

Установки мають емоційний, інформаційний і поведінковий компоненти.

· Емоційний компонент включає у собі позитивні, нейтральні чи негативні почуття щодо аналізованого об'єкта.

· Інформаційний компонент включає у собі переконання чи інформацію, які має індивід щодо об'єкта.

· Поведінковий компонент визначає схильність людини поводитися певним чином стосовно об'єкту

Під час вивчення організаційного поведінки треба зазначити такі чинники, які породжують установки щодо роботи:

1) ситуаційні чинники;

2) особистісні риси і переконання

Виділяють такі чотири функції установок:

1)Інструментальна функція. Установки відображають певні конкретні випадки нашого спільного прагнення отримувати вигоду і винагороду і уникати покарання.

1) функцію налаштування до свого робочого оточення (якщо керівництво добре ставиться до працівників, то формується і позитивне ставлення до організації у цілому, і навпаки)

2) функція захисту власного его

3) функція «висловлювання» ціннісних орієнтацій (установки – це основа, яка допомагає конкретній людині чи групі людей висловлювати свої ціннісні орієнтації);

4) пізнавальна функція – по суті, установки це певні схеми, що дозволяють ефективно організовувати і обробляти різну інформацію, не вдаючись у деталі.

Отже, дані теоретичні положення повинні бути використані керівником за необхідності впливу на установки працівників. При цьому він повинен розуміти, які функції вони виконують і до яких наслідків може призвести іх зміна. Н-д, якщо керівник не розуміє функцію налаштування до свого робочого оточення, і сподівається на позитивне відношення і високих показники роботи працівника при байдужому ставленні безпосередньо до нього, він звісно не буде отримувати бажаного. Не розуміючи інструментальної функції, йому буде складніше вдаватись до різних мотиваційних заходів тощо.

 

⇐ Предыдущая123456789

Поделиться: