Класифікація інтелектуального капіталу

№ пор.	Класифікаційна ознака	Вид інтелектуального капіталу
1	Форма власності	Приватний інтелектуальний капітал
		Колективний інтелектуальний капітал
		Державний інтелектуальний капітал
2	Корпоративна трансакція	Акціонерний інтелектуальний капітал
		Пайовий інтелектуальний капітал
3	Резидентність	Національний інтелектуальний капітал
		Іноземний інтелектуальний капітал
4	Форма залучення	Інтелектуальний капітал у формі права на об’єкти промислової власності
		Інтелектуальний капітал у формі авторського і суміжного з ним права
		Інтелектуальний капітал в інших формах
5	За терміном знаходження у розпо­рядженні суб’єкта госпо­дарювання	Власний інтелектуальний капітал
		Строковий інтелектуальний капітал
6	Формування інтелектуального капіталу	Інтелектуальний капітал, створений самим суб’єктом господарювання
		Інтелектуальний капітал, набутий у інших суб’єктів господарювання

Закінчення табл. 1.3

№ пор.	Класифікаційна ознака	Вид інтелектуального капіталу
7	Можливість визначен­ня розміру вартості інтелек­туаль­ного капіталу	Інтелектуальний капітал, оцінювання вартості якого визначається прямим (витратним) методом
		Інтелектуальний капітал, оцінювання вартості якого визначається експерт­ним методом

 

Кінцевим результатом творчої діяльності інтелектуаль­ного капіталу і одночасно формою захисту його прав є інтелектуальна власність.

Інтелектуальна власність визначає кому належить ре­зуль­тат інтелектуальної творчої діяльності, втілений у певну об’єктивну форму.

Використання інтелектуальної власності в господарській діяльності з економічних позицій – це її комерціалізація.

Розвиток законодавства із захисту інтелектуальної власності – одна з вимог ГАТТ/СОТ та Угоди про парт­нер­ство і співробітництво з ЄС. Проблема правового регулювання захисту інтелектуальної власності в Україні полягає у недо­ско­налості правових механізмів упровадження вже існуючого законодавства та ратифікованих Україною угод.

 

 

1.3. Інтелектуальна діяльність як основа
соціально-економічного розвитку суспільства.
Види та результати інтелектуальної діяльності

З початку створення механізмів правової охорони результатів творчої діяльності виникли два кардинально відмінні напрями. Різний підхід зумовлений можливістю чи відсутніс­тю досягнення однакового результату різними осо­бами незалежно один від одного.

Так, розглядаючи твори літератури та мис­тецтва, є очевид­ним, що кілька осіб не мо­жуть створити однаковий твір. У зв’язку з цим не виникло потреби запроваджувати реєстри та фіксувати, хто перший досяг такого результату. Закріпилося пра­вило, що права інтелектуальної власності виника­ють з моменту створення об’єкта. Це зумовлено тим, що кожний автор проявляє свою творчість по-різному, тому цей напрям названий авторсь­ке право.

Щодо винаходів, то можливе паралельне ви­нахідництво, а тому виникла потреба фіксувати у відповідних реєстрах, яка особа першою розкрила знання суспільству, і, відповідно, набуває права інтелек­туальної власності. Оскільки такі об’єкти викорис­товувалися у промисловості, то цей напрям назвали правом промислової власності.

Коли в подальшому виникала потреба врегулю­вати той чи інший об’єкт, то враховуючи його спе­цифіку, вирішували, яким механізмом краще ско­ристатися.

З часом у зв’язку з появою нових об’єктів виник­ла необхідність виділяти й інші групи об’єктів інтелек­туальної власності.

Відповідно до частини першої ст. 418 ЦКУ право інте­лектуальної власності – це право особи на результат інтелек­туальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інте­лектуальної власності, визначений цим кодексом та іншим законом. Тоб­то всі об’єкти інтелектуальної власності за наявніс­тю чи відсутністю творчості для їх створення мож­на поділити на дві групи:

· об’єкти, які є результа­тами творчої діяльності (наприклад, твори, винахо­ди тощо);

· об’єкти, які не є результатами творчої діяльності (комерційні найменування, торговельні марки та гео­гра­фічні зазначення).

Так, інтелектуальна діяльність за видами поділяється на науково-технічну, літературно-мистецьку та діяльність зі ство­рення засобів індивідуалізації учасників цивільного обігу товарів і послуг. Результати інтелектуальної діяльності, стосовно яких здійснюється правова охорона, є об’єктами інте­лектуальної власності. В результаті кожного виду інтелектуальної діяльності створюються відповідні об’єкти інтелектуальної власності (табл. 1.4).

Таблиця 1.4

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: