Об’єкти інтелектуальної власності за видами діяльності

Види інтелектуальної діяльності	Результати діяльності	Об’єкти інтелектуальної власності
Науково-технічна	Об’єкти промислової власності та нетра­ди­ційні об’єкти інте­лек­туальної власності	Винахід, корисна модель, промисловий зразок, нау­кові відкриття, компо­ну­вання інтеграль­них мікро­схем, раціо­на­ліза­торські пропозиції, комерційна таємниця
Літературно-мистецька	Об’єкти літературно-художньої власності	Твори науки, літератури та мистецтва, виконання, фонограми, відеограми
Діяльність зі ство­рення засо­бів інди­віду­аліза­ції учасників цивільного обігу товарів і послуг	Засоби індивідуа­лі­зації учасників цивіль­ного обігу товарів і послуг	Комерційні наймену­вання, торговельні марки, географічні зазначення

Стаття 420 ЦКУ містить вичерпний перелік об’­єктів права інтелектуальної власності. Їх можна згрупувати так:

· об’єкти авторського права (літературні та ху­дожні твори; комп’ютерні програми; компіляції да­них (бази даних)) та суміжних прав (виконання, фонограми, відеограми, пере­дачі (програми) орга­нізацій мовлення);

· об’єкти патентного права (винаходи, корисні моделі, про­мислові зразки);

· об’єкти правових засобів індивідуалізації учас­ників цивіль­ного обороту, товарів та послуг (комер­ційні (фірмові) назви, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення);

· інші (нетрадиційні) об’єкти інтелектуальної власності (наукові відкриття; компонування (топо­графії) інте­граль­них мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комер­ційні таємниці).

Розглянемо детальніше об’єкти права інтелектуальної власності як результати інтелектуальної діяльності.

Літературні та художні твори. Ця група об’єктів права інтелектуальної власності охоплює всі твори в сфері літератури, науки і мистецтва, яким би способом і в якій би формі вони не були виражені:

– лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

– романи, поеми, статті та інші письмові твори;     

– кінематографічні твори, до яких прирівнюються твори, виражені способом, аналогічним кінематографії;

– фотографічні твори, до яких прирівнюються твори, вира­жені способом, аналогічним фотографії;

– драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хорео­графічні, інші сценічні твори;

– музичні твори (з текстом або без тексту);

– аудіовізуальні твори;

– твори живопису, архітектури, скульптури та графіки;

– твори ужиткового мистецтва;

– ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки;

– переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів;

– збірники творів, якщо вони за добором або упорядку­ван­ням їхніх складових є результатом інтелек­туальної діяльності.

Комп’ютерна програма, якщо вона за добором або упорядкуван­ням її складових – результат інтелек­туаль­ної діяль­ності. Може бути представлена як набір інструк­цій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчиту­вання комп’ютером, які приводять його в дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як опера­цій­ну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах).

Компіляція даних (бази даних) – це сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації в довільній формі, у т. ч. електронній, підбір і розміщення складових якої та її упорядкування будуть результатом творчої праці, і скла­дові частини якої доступні індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп’ютера) чи інших засобів.

Виконання (публічне виконання) – це подання того чи іншого твору шляхом декламації, гри, співу, танцю та в інший спосіб. Окремо розглядають також публічне вико­нання. Публічне виконання – це подання за згодою суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та в іншій спосіб як безпосередньо (у живо­му виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім’ї або близьких знайомих цієї сім’ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Фонограма. До цієї групи належать звукозаписи на відповідному носії (магніт­ній стрічці чи магнітному диску грамофон­ній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі за­пису, що входить до аудіовізуального твору.

Відеограма. До цієї групи об’єктів права інтелектуаль­ної власності належать відеозаписи на відповідному мате­ріально­му носії (магнітній стрічці, магнітному диску компакт-диску тощо) виконання або будь-яких рухомих зображень (із звуковим суп­роводом чи без нього), крім зображень у ви­гляді запису, що входить до аудіовізуального твору. Відеограма є вихідним матеріалом для виготовлення її копій.

Передача (програми) організацій мовлення. Передача (телерадіопередача) – це змістовно за­вершена частина про­грами (теле- та радіопрограми), яка має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак, може бути використана незалежно від інших частин програми і розгля­дається як цілісний інформаційний продукт. У свою чергу, програмами є поєднана єдиною творчою кон­цепцією сукупність передач, яка має постійну назву і транслюється організацією мовлення за певною сіткою мовлення.

Наукове відкриття – це встановлення невідомих раніше, але об’єктивно існуючих закономірностей, власти­во­стей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни в рівень наукового пізнання.

Винахід, корисна модель – це результат інтелек­туаль­ної діяльності людини в будь-якій сфері технології. Об’єктом може бути продукт (пристрій, речо­вина тощо) або процес у будь-якій сфері технології.

Промисловий зразок. До цієї групи включаються результати творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. Об’єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їхнє поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

Компонуван­ня (топогра­фи) інтеграль­ної мікро­схеми – це зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометрич­не розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з’єднань між ними.

Раціоналі­заторська пропозиція – це визнана юридич­ною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення в будь-якій сфері її діяльності. Об’єктом раціоналізаторської пропозиції може бути мате­ріальний об’єкт або процес.

Сорт рослин – окремі групи рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) у рамках нижчого з відомих ботанічних таксонів, які незалежно від того, чи задоволь­няють вони повністю чи ні умовне виникнення правової охорони:

– можуть бути визначені ступенем прояву ознак, що буде результатом діяльності цього генотипу або комбінації генотипів;

– можуть бути відрізнені від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак;

– можуть розглядатися як єдине ціле з точки зору її при­дат­ності для відтворення в незмінному вигляді цілих рослин сорту.

Порода тварин – цілісна група тварин спільного походження, що склалася під впливом творчої діяльності людини в певних господарських і природних умовах, кількісно достатня для тривалого розведення «в собі» та вдосконалення, має господарську і племінну цінність, чітку специфічність за типом, кількісними та якісними показни­ками вовнової, смушкової, м’ясної, молочної, овчинної продуктивності та відтворної здатності.

Комерційне (фірмове) найменування. До цієї групи належать назви, які дають можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводять в оману споживачів щодо справжньої діяльності. Особи можуть мати однакові комер­ційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, і послуг, які ними надаються.

Торгова марка (знак для товарів і послуг) – це будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляє (надає) одна особа, від товарів (послуг), що виробляють (надають) інші особи. Такими позначеннями, зокрема, можуть бути: слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Географічне зазначення походження товару – це будь-яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару, який має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для цього географічного місця природними умовами чи людським чинником або поєднанням цих природних умов і людського чинника.

Комерційна таємниця – це інформація, яка є секрет­ною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових невідома та нелегкодоступна для осіб, які зазвичай мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відпо­відно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Оскільки об’єкт інтелектуальної власності – не­мате­ріаль­ний, то передати його у традиційному ро­зумінні неможливо. Для набувача цінністю є май­нові права інтелектуальної власності на результат творчої діяльності, які охороняються на підставі приписів законодавства.

Отже, якщо особа виконала встановлені законо­давством умови та набула особистих немайнових і майнових прав інтелектуальної власності на певний об’єкт, то вона має змогу розпорядитися не цим об’єктом інтелектуальної власності, а саме майно­вими правами на нього.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: