Елементи авторського договору

Суб’єктами авторських договорів виступають фізичні й юридичні особи, держава. Передусім, суб’єктом виступає автор або його правонаступник, з одного боку, а з іншого, як правило, організація, що за характером своєї діяльності може використовувати твір. Контрагентом може виступати і фізич­на особа, наприклад, за договором замовлення.

Форма договору – письмова чи усна (ч. 1 ст. 33 закону). Як правило сторони укладають єдиний документ. Закон перед­бачає можливість розроблення видавництвами, теат­рами, іншими організаціями типового договору. Усна форма дого­во­ру передбачена для опублікування твору в періодичних виданнях.

Предметом авторського договору є майнові права на створення чи використання творів науки, літератури, мистецтва. В теорії авторського права прийнято як предмет договору розглядати сам твір.

Усі майнові права на використання твору, які не були передані на підставі авторського договору, вважаються не переданими (ч. 1 ст. 31, ч. 8 ст. 33 закону). Предметом догово­ру не можуть бути права, які на момент укладання дого­вору не були відомі (ч. 3 ст. 33 закону).

Строк договору може визначатися декількома способами:

· сторони самостійно встановлюють строк дії договору, але не більший, ніж строк чинності майнових прав;

· укладання договору на невизначений строк (ч. 3 ст. 1110 ЦК України) означає, що за відсутності умови про строк договору він вважається укладеним на строк, що зали­шив­ся до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об’єкт права інтелек­туальної власності, але не більше ніж на п’ять років. Обов’язковою умовою є попередження контрагента за 6 місяців до розірвання договору;

· строки виконання зобов’язань сторонами, які є коротшими за загальний строк дії договору.

Ціна договору – авторська винагорода, яку користувач повинен заплатити авторові чи його правонаступнику за користування правами на підставі договору. Як правило, ціна встановлюється у відсотках до доходу за користування пра­вами, а якщо таке не можливо встановити – у фіксованій сумі.

Ціна встановлюється за домовленістю між сторонами, хоча постановою КМУ «Про мінімальні ставки авторської винагороди (роялті) за використання творів літератури і мистецтва» встановлені мінімальні ставки авторської вина­го­роди (роялті), які можуть застосовуватися тоді, коли сторони не визначили ціну самостійно.

Істотними умовами авторського договору є: строк дії договору, спосіб використання твору, територія, на яку поши­рюється передання, право, розмір і порядок виплати автор­ської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди.

Зміст авторського договору. В авторському договорі повинні бути зафіксовані такі основні обов’язки автора:

· створення і передача організації – замовникові свого твору (чітко повинні бути прописані вимоги до твору);

· особисте виконання роботи (при зміні складу авторів необхідна згода замовника, а технічна допомога не потре­бує додаткової згоди замовника);

· передача твору у визначений замовником строк (договір може передбачати передачу твору частинами. Твір повинен бути підготовлений у належному зовнішньому вигляді, кількості та переданий уповноваженому представникові замовника);

· доробка твору на вимогу замовника (обов’язково має бути визначена як умова договору);

· участь у підготуванні твору до використання (залежить від виду твору, способу використання та конкретизується в кожному договорі окремо);

· дотримання виключних прав замовника.

Замовник або користувач твору за авторським дого­вором повинен:

· розглянути і прийняти твір, наданий автором;

· письмово повідомити автора про схвалення твору, від­хи­лення твору на підставі критеріїв, що визначені в договорі, необхідності внести певні правки;

· спиратися на думку рецензентів, відгуки та висновки як власних спеціалістів, так і спеціалістів з інших організацій;

· забезпечити дотримання всіх особистих немайнових прав автора, в тому числі, на захист твору від змін;

· залучення автора до роботи по підготуванню до видання;

· використовувати твір автора саме в той спосіб, який передбачений договором;

· виплатити авторові винагороду.

Авторський договір за участю іноземців повинен вклю­чати валютне застереження – це умова договору, яка вказує на те, валюта якої держави виступає як валюта боргу, в якій валюті повинен бути здійснений платіж і яким має бути курсове співвідношення.

 

Відповідальність за авторським договором – це понов­лення порушених прав і законних інтересів потерпілої сторони за рахунок порушника. Форми та обсяг відповідаль­ності залежать від змісту договору (ст. 52 закону).

Особливостями відповідальності за авторським догово­ром є: цивільно-правовий характер, але значно вужчий пере­лік зобов’язань, порівняно із загальними цивільно-право­вими способами відповідальності; відповідальність автора і відпо­відальність набувача не збігаються між собою ані за обсягом, ані за підставами. Автор несе відповідальність за винні дії, в той час як набувачі несуть відповідальність незалежно від форми вини і відповідають у повному обсязі; чинне законо­давство не містить чіткого переліку видів відповідальності за порушення умов договору, а тільки встановлює граничний розмір відповідальності. Це означає, що сторони можуть перед­бачити договором будь-які форми і способи відпо­віда­ль­ності, які не суперечать чинному цивільному законо­давству.

Цивільне право виходить із наявності трьох форм вини: умислу, необережності та грубої необережності. Умисна вина автора або користувача полягає у діях або бездіяльності з метою невикористання або неналежного використання зобо­в’я­зань за договором, або створення неможливостей його виконання.

Вина у формі необережності проявляється в тих випад­ках, коли автор не виявляв ту ступінь обачливості, яка від нього вимагалася.

Ознаками договірної відповідальності є майновий харак­тер (штраф, пеня); відносний характер (ст. 34 закону); визна­чений розмір завданої шкоди або збитків.

На боці кожної із сторін договору можуть виступати декілька осіб. Такий суб’єктивний склад правовідносин нази­ва­ється множинністю осіб. Відповідальність з множин­ністю може бути частковою і солідарною. Остання настає у випад­ках, передбачених законом або договором. При невизна­че­ності в договорі обсягу виконаної роботи кожним автором співавтори скоріше за все понесуть солідарну відповідаль­ність. При неможливості визначити частку участі кожного співавтора, сторони несуть також солідарну відповідальність.

Відповідальність автора може полягати: у поверненні отри­маного гонорару; в односторонньому розірванні дого­вору з автором твору; у відшкодуванні автором збитків, у тому числі упущеної вигоди; у сплаті автором неустойки.

Підставою відповідальності за авторським договором є: порушення способу чи форми використання твору; завдання збитків авторові; несплата авторської винагороди.

Припинення авторського договору. Переважна більшість авторських договорів припиняються в результаті закінчення строку їх дії незалежно від того, чи були замовником або набувачем використані права, чи ні.

Договір може бути припинений достроково на вимогу однієї зі сторін з поважних причин: незацікавленість замов­ника або набувача в подальших правовідносинах, порушення особистих немайнових прав автора.

Договір може бути розірваний за взаємною домов­ле­ністю між сторонами або коли є заміна одного зобов’язання іншим, також підставою для припинення договору може бути смерть або припинення діяльності однієї зі сторін.

 

 

⇐ Предыдущая11121314151617181920Следующая ⇒

Поделиться: