Суб’єкти патентних правовідносин

Відповідно до ст. 463 ЦК України суб’єктами патентних прав є:

· винахідники, автори промислового зразка;

· інші особи, які набули прав на об’єкт патентних прав на підставі закону чи договору.

Авторами об’єкта патентних прав визнаються грома­дяни, творчою працею яких створений відповідний результат інтелектуальної діяльності. Ч. 4 ст. 8 закону про вина­ходи встановила, що не визнаються винахідниками фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення вина­ходу (корисної моделі), а надали винахіднику (винахід­никам) тільки технічну, організаційну чи мате­ріальну допо­могу при його створенні і (або) оформленні заявки.

Для визнання особи автором технічного або художньо-конструкторського рішення не має значення його громадян­ство, вік, рівень дієздатності. Якщо особа не досягла рівня повної дієздатності, її інтереси представляють батьки або особи, які їх замінюють.

Іноземні особи та особи без громадянства, які прожи­вають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Укрпатентом реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), зареєстрованих відповідно до закону.

Якщо результат інтелектуальної діяльності створений спільною творчою працею, то всі винахідники мають однакові права на винахід і визнаються співавторами. При цьому важливим є не ступінь участі у спільній роботі, рівність творчого внеску, а сам факт такої участі. На відміну від авторського права, в патентному праві не вимагається оформлення відносин співавторства угодою. Достатнім є об’єк­тивний факт, що об’єкт патентного права створений у результаті творчої співпраці. Співавтори самостійно визна­чають форму участі у винахідницьких правовідносинах, роз­поділ часток на спільно створений результат інтелек­туальної діяльності.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 закону про винаходи винахід­нику належить право авторства, яке є невідчужуваним і охо­ро­няється безстроково. Всі правочини, за якими переда­ється право авторства, є несуттєвими.

Ім’я дійсного автора зазначається в заявці на видачу патента. Дійсний автор має право висловити побажання зали­шитися невідомим, про що робиться позначка у заявці. Автор може висувати клопотання про присвоєння винаходу (корисній моделі, промисловому зразку) його імені, за умови сплати зборів у встановлений у законодавстві строк.

Первинне право на отримання патенту належить вина­хіднику або авторові корисної моделі чи промислового зразку. Це право може перейти до інших осіб на підставі закону чи договору. Такі правовідносини повинні бути оформлені у письмовій формі.

Право на отримання патенту на об’єкт патентних право­відносин має роботодавець винахідника (автора). Таке право у роботодавця виникає у зв’язку з виконанням служ­бо­вих обов’язків або доручення роботодавця.

Право авторства на службовий винахід (корисну модель, промисловий зразок) належить винахіднику (авторові). Майнові права переходять до роботодавця винахідника на підставі цивільного договору, який повинен бути укладений не пізніше, ніж через 4 місяці з дня попередження робото­давця працівником про створення результату інтелектуальної діяль­ності. Якщо роботодавець у визначений строк не подасть заявку на винахід, не передасть права на оформлення патенту іншим особам або не повідомить винахідника про збереження конфіденційності інформації, права на оформлен­ня заявки на патент переходять до винахідника (автора). Конфіденційність інформації зберігається роботодавцем не більше, ніж 4 роки. В іншому випадку права переходять до винахідника.

Якщо права на винахід оформлені на роботодавця, то винахідник (автор) має право на винагороду. Розмір вина­го­роди визначається договором між роботодавцем і праців­ником, і може бути предметом судового розгляду.

Якщо винахід, корисна модель чи промисловий зразок були створені працівником з використанням засобів робото­давця, але не у зв’язку з виконанням службових обов’язків, об’єкт не визнається службовим, право на отримання патенту в цьому випадку належить працівникові. Роботодавець має право вимагати надання йому простої ліцензії на вико­ристання створеного результату інтелектуальної діяльності на весь час дії виключного права або відшкодувати витрати, пов’язані із створенням об’єкта патентних прав.

Особа, якій видано патент на винахід, корисну модель чи промисловий зразок називається патентовласником. Таке право в особи може виникнути на підставі договору відчу­ження, договору замовлення, закону або в порядку право­наступництва. Договір про відчуження виключних прав повинен бути укладений тільки в письмовій формі. Недотри­мання вимоги про форму договору є підставою для визнання договору недійсним.

Патентовласником можуть бути як фізичні особи, так і юридичні особи. При цьому особа, якій передається виключ­не право на отримання патенту, повинна висловити свою згоду на це.

Патентовласник розпоряджається виключними правами на винахід, корисну модель чи промисловий зразок.

Суб’єктами патентних правовідносин визнаються спадко­ємці винахідників (авторів), які на підставі закону чи заповіту після смерті винахідника (автора) отримали права на об’єкти патентного права. До спадкоємців переходять: право на подання заявки на видачу патенту, на отримання патенту, на отримання винагороди чи компенсації. Особисті немайнові права винахідника (автора) у спадщину не переходять.

Якщо спадкоємцями виступають декілька осіб, то режим розпорядження патентними правами встановлюється за вза­єм­ною згодою. За відсутності згоди кожен із спадкоємців має право використовувати об’єкт патентного права на власний розсуд.

Суб’єктами патентного права можуть бути представники винахідників (авторів), роботодавців – патентні повірені, які зареєстровані в Державній службі інтелектуальної власності. Патентні повірені або інші представники діють на підставі довіреності, яка видається заявником або іншою зацікав­леною особою.

Патентні повірені консультують зацікавлених осіб з патентно-правових питань: отримання охоронних документів на об’єкти промислової власності, збереження їх у силі, захист основних прав, оспорювання аналогічних документів, які неправомірно отримані третіми особами.

Суб’єктом патентних правовідносин виступає держава в особі Державної служби інтелектуальної власності, яка спря­мовує діяльність Державного підприємства «Український інститут промислової власності» (далі – Укрпатент).

Види послуг, які надає Укрпатент, та порядок їх надання регулюється відповідним наказом ДП «Український інститут промислової власності» від 27 грудня 2006 р. № 85.

 

6.4. Оформлення патентних прав.
Види патентів

Для отримання виключних прав на об’єкти патентного права необхідно здійснити одну із дій:

· пройти процедуру державної реєстрації об’єкта патент­ного права та отримати охоронний документ;

· укласти договір про набуття у патентовласника прав на винахід, корисну модель чи промисловий зразок;

· отримати виключні права у спадщину від право­власника.

Державна реєстрація прав на об’єкт патентного права . Порядок патентування (реєстрації) та вимоги до заявки на отримання охоронного документа на винаходи, корисні моделі та промислові зразки встановлюється міжна­родними договорами і національним патентним законодавством.

Важливим поняттям у патентній експертизі є поняття пріоритету – це першість у часі, яка встановлюється патент­ним законодавством. Пріоритет використовується при вста­нов­ленні новизни об’єктів патентного права. Ст. 15 закону про винаходи та ст. 13 закону про промислові зразки встанов­люють такі види пріоритетів: пріоритет по даті подання заявки до Укрпатенту, конвенційний пріоритет, пріо­ритет по даті подання тим же заявником більш ранньої заявки, пріоритет по виділеній заявці, пріоритет по даті отримання додаткових матеріалів до раніше поданої заявки.

Першим етапом отримання патенту є складання заявки на видачу патенту. Законами України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на про­ми­слові зразки» визначається перелік документів, які входять до заявки:

· заява про видачу патенту на винахід чи декла­ра­цій­ного патенту на винахід (корисну модель, промислового зразка);

· опис винаходу (корисної моделі, промислового зразка);

· формула винаходу (корисної моделі, промислового зразка);

· креслення (якщо на них є посилання в описі, промислового зразка);

· реферат.

За здійснення реєстраційних дій сплачується патентне мито у порядку та розмірі, які встановлені Порядком сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелек­туальної власності, затверджені постановою КМУ від 23 грудня 2004 р. № 1716. Строк подання документа про сплату мита може бути продовжений до 6 місяців. Заявник може мати пільги у сплаті зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти промислової власності.

Зміст і вимоги до оформлення зазначених документів детально регламентуються Інструкцією до Договору про патентну кооперацію, а в Україні – Правилами складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель (затверджені наказом МОН України від 22 січня 2001 р. № 22) та Правилами складання і подання заявки на про­мислові зразки (затверджені наказом МОН України від 18 лютого 2002 р. № 110). Якщо заявка була подана іноземною мовою, то до неї додається переклад.

Заявником може бути як фізична особа, так і юридична особа. Сама заявка як підстава для отримання патенту є товаром: творець може її продати, подарувати, сплатити нею борг та вчиняти інші цивільно-правові угоди, які не суперечать закону.

Особа, яка бажає одержати патент, повинна мати на це право. Заявник може доручити подання заявки та одержання патенту своєму представникові на підставі довіреності, оформле­ної належним чином. Заявником може бути робо­то­давець, який подає заявку, як правило, через свого представника.

Заявка подається на бланку, затвердженому Укр­патен­том у вигляді комп’ютерної роздруківки з офіцій­ного сайта ДДІВ. Бланк заявки поділений на графи, позначені цифро­вими кодами або назвами. Якщо певну інфор­мацію не­можливо розмістити повністю в певних графах за браком місця, їх наводять у тій же формі на додатковому листку з указівкою у відповідній графі «Див. на окремому аркуші».

Основним документом заявки є опис розробки, який скла­дається за встановленою схемою і розкриває суть рішення. Обсяг правової охорони визначається за формулою винаходу, корисної моделі чи сукупністю ознак проми­слового зразка.

Розгляд заявки починається з формальної експертизи, яка проводиться для перевірки дотримання вимог до документів, а також перевірки того, чи не належить об’єкт до таких, які не охороняються законодавством про винаходи, чи проми­слові зразки. Якщо об’єкт визнається таким, що не підлягає пра­вовій охороні, то приймається рішення про відмову у видачі патенту та стадії формальної експертизи. Якщо об’єкт підля­гає правовій охороні і документи оформлені з дотри­манням вимог законодавства, заявлений об’єкт визна­ється патенто­здатним.

Для різних об’єктів промислової власності результат формальної експертизи може бути різним: заявки на вина­ходи і промислові зразки приймаються до подальшого роз­гляду, а заявка на корисну модель вважається задоволеною.

Заявки на винаходи за клопотанням заявника або іншої зацікавленої особи підлягають експертизі по суті (кваліфіка­ційній експертизі), в результаті якої перевіряються всі кри­терії охороноздатності. Таке клопотання може бути заявлене протягом 3 років (п. 8 Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель).

Після проходження формальної експертизи особливості подальшого розгляду заявки залежать від діючої системи видання патентів.

В Україні в результаті позитивних висновків експертизи заявки на видачу патенту і державної реєстрації зазначеного об’єкта промислової власності установа видає охоронний документ – патент. Порядок видачі охоронного документа включає три етапи:

· публікація даних про видачу патенту в офіційному бюлетені та протягом 3 місяців публікація опису до патенту;

· внесення винаходу, корисної моделі, промислового зразка у відповідний Державний реєстр винаходів, корисних моделей або промислових зразків;

· видача охоронного документа на об’єкт промислової власності.

Заявник має право оскаржити будь-яке рішення чи неприйняте установою рішення стосовно заявки до суду в місячний термін після його державної реєстрації. Патент видається особі, яка має право на його одержання. Якщо таке право мають кілька осіб, то їм видається один патент.

З 1 лютого 2011 р. наказом ДДІВ № 24-Н «Про затвер­дження Тимчасового порядку складання, подання та експер­тизи заявки на об’єкти права інтелектуальної власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг) у формі електронного документа» запро­ва­джені дослідні випробування процесу складання, подання та експертизи електронних заяв на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг. Для ведення електронного документообігу суб’єкт підприємницької діяль­ності повинен укласти договір з ДП «Український інститут промислової власності», на підставі якого сторони отримують сертифікат та особистий ключ для накладання електронного цифрового підпису. Для заповнення електронних документів використовують формуляри-шаблони, які розміщені на сайті Укрпатенту. Вимоги до складання електронної заявки такі ж, як і для паперових носіїв. Але порівняно із непростою бюро­кратичною паперовою процедурою сторони не пов’язані складним процесом внесення коректив та змін у документи, що подаються при електронній формі заявки. Натомість, система сама повідомляє заявника про помилки чи не­корект­ність поданих документів. Укрпатент повідомляє заявника про отримання заявки шляхом відправлення електронної розписки із зазначенням дати та часу отримання заявки.

До 30 грудня 2011 р. до Укрпатенту однаково можна подавати як паперові заявки, так і електронні. Якщо заявник подає електронний варіант заявки, то він зобо­в’я­за­ний переслати поштою негайно, але не пізніше, ніж за 7 днів паперову копію заявки. В разі неідентичності елек­трон­ної та паперової заявки розглядають паперовий примірник.

Міжнародна реєстрація винаходу. В основі сучасної системи міжнародного патентування лежить Договір про патентну кооперацію. Ця система дозволяє отримати патент у будь-якій країні-учасниці шляхом подання міжнародної заявки, яка подається через Укрпатент.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» порядок одержання патенту на підставі міжнародної заявки є таким самим, як порядок одер­жання патенту на підставі національної заявки, за винятками, що випливають з Договору про патентну коопе­рацію. Про намір здійснити патентування в іноземній державі особа повинна повідомити Державну службу інтелек­туальної власності. Заявка подається до Укрпатенту.

Процедура патентування за Договором про патентну коопе­рацію здійснюється на підставі Інструкції до Договору.

Міжнародне патентування ґрунтується на принципі конвенційного пріоритету, відповідно до якого заявник може подати заявки в різних державах протягом одного року. Документи подаються різними мовами, передбачають сплату мита, послуги патентних повірених без гарантії отримання патенту. Варто зазначити, що законодавство більшості країн-учасниць у цьому питанні не є уніфікованим і тому оформ­лення та розгляд міжнародної заявки вимагає врахування особливостей національного законодавства.

Системи патентування. Існують такі системи видання патентів і свідоцтв на об’єкти промислової власності:

· заявницька система;

· перевірочна система;

· відстрочена система.

При заявницькій системі патент видається першому заявникові на його ім’я, незалежно від того, чи є він автором, законним правонаступником автора або особою, яка при­влас­нила винахід іншої особи. Патентне відомство не встановлює відповідності заявленого об’єкта умовам патенто­здатності і видає охоронний документ під відповідальність заявника без гарантії дійсності умов патентоспроможності. Ця система поширена в країнах Азії, Африки та Південної Америки, а також у деяких країнах Європи (Бельгії, Греції, Іспанії, Італії тощо). Перелік країн, які використовують певну систему патентування, постійно змінюється.

При перевірочній системі патентування проводиться експертиза по суті, яка передбачає установлення новизни винаходу як всередині країни, так і на міжнародному рівні. Тому кожна держава зобов’язана видавати офіційний бюле­тень для ознайомлення спільноти з існуючими патентами.

Відстрочена система – це різновид перевірочної систе­ми патентування. Вона передбачає проведення експертизи на вимогу заявника або інших осіб. Детальна регламентація механізму патентування за цією системою закріплена в Договорі про патентну кооперацію. Ця система передбачає відстрочення публікації інформації про результати розгляду заявки на винахід на 18 місяців для того, щоб жодна з країн не могла видати патент, який би міг спростувати міжнародну заявку. Протягом цього строку будь-яка держава має право звернутися з клопотанням про експертизу заявленого винаходу.

Види патентів та строки їх дії. Патент – це техніко-юридичний документ, який засвідчує, що заявлена пропо­зиція дійсно є об’єктом права інтелектуальної власності, авторством її творця, національний пріоритет на інтелек­туаль­ну власність, на винахід, корисну модель і промисловий зразок.

Право власності на винахід засвідчується патентом або деклараційним патентом. Патент на винахід видається на підставі позитивного рішення кваліфікаційної експертизи. Строк дії патенту на винахід становить 20 років з дати подання заявки.

Деклараційний патент на винахід – різновид патенту на винахід, який видається на підставі позитивного висновку формальної експертизи. Строк його дії становить 6 років від дати подання заявки.

Після отримання деклараційного патенту на винахід, його власник може подати клопотання про проведення квалі­фікаційної експертизи заявки, за якою видано декла­раційний патент, та замінити деклараційний патент на винахід на патент на винахід. За подання клопотання сплачується мито.

У разі позитивного висновку про видачу патенту на винахід, дія деклараційного патенту припиняється від дати публікації відомостей про видачу патенту на винахід у офіційному бюлетені. Строк дії патенту на винахід становить 20 років від дати подання заявки на отримання деклара­ційного патенту.

Якщо висновок кваліфікаційної експертизи – нега­тив­ний, то дія деклараційного патенту припиняється з дати подання публікації відомостей про видачу деклараційного патенту в офіційному бюлетені.

Строк дії патенту на винахід, об’єктом якого є лікар­ський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин, використання якого потребує дозволу відповідного компе­тент­ного органу, може бути продовжений за клопотанням власника патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше, ніж 5 років. Порядок продовження строків регулю­ється Інструкцією про порядок продовження строку дії патенту на винахід, об’єктом якого є засіб, використання якого потребує дозволу компетентного органу, затвердженою наказом МОН України від 13 травня 2002 р. № 298.

Пріоритет, авторство та право власності на корисну модель засвідчується деклараційним патентом, строк дії якого становить 10 років з дати подання заявки.

Право власності на промисловий зразок засвідчується патентом, строк дії якого становить 10 років від дати подання заявки і може бути продовжений за клопотанням власника ще на 5 років.

Обсяг правової охорони прав на промисловий зразок визначається сукупністю суттєвих ознак.

Строк дії патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід і деклараційного патенту на секретну корисну модель дорівнює строку засекречування винаходу (корисної моделі), але не може бути довшим від визначеного за законом про винаходи строку дії охорони винаходу (корисної моделі).

Оформлення патентних прав на винаходи, що охороняються авторським свідоцтвом СРСР . Якщо об’єкт промислової власності охороняється авторським свідоцтвом СРСР, правоволодільці такого свідоцтва разом із винахід­ни­ком (винахідниками) можуть звернутися із клопотанням до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, безпо­середньо до Укрпатенту про видачу патенту України на винахід, що охороняється авторським свідоцтвом СРСР. Клопотання може бути подано не пізніше, ніж за 6 місяців до дати закінчення дії авторського свідоцтва СРСР. Клопотання розглядається протягом одного місяця. На підставі позитив­ного рішення про розгляд клопотання вида­ється патент України на винахід. Строк дії такого патенту становить 20 років від дати подання заявки на видачу свідоцтва СРСР.

Порядок оформлення патентних прав на винаходи, що охороняються авторськими свідоцтвами СРСР, та підстави відмови у видачі патенту України здійснюється на підставі Інструкції про порядок видачі патенту України на винахід, що охороняється авторським свідоцтвом СРСР, затвердженої наказом МОН України від 29 червня 2005 р. № 387.

 

 

⇐ Предыдущая14151617181920212223Следующая ⇒

Поделиться: