Умови визнання, оцінка та документальне оформлення

 

У бухгалтерському обліку всі витрати на придбання об’єкта інтелектуальної власності зазвичай формують нема­те­ріальні активи. Пояснення що розуміють під немате­ріальними активами у бухгалтерському обліку надає П(С)БО 8 «Немате­ріаль­ні активи»: «Нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути іденти­фікований» (п. 4 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»).

З точки зору податкового законодавства нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об’єктом права власності (інтелек­туальної власності), право користування майном та майно­ви­ми правами платника податку в установленому законо­дав­ством порядку, у тому числі набуті в установленому законо­давством порядку права користування природними ресур­сами, майном та майновими правами.

Придбаний або отриманий нематеріальний актив (далі – НМА) відобража­ють у балансі, якщо існує ймовірність одержан­ня майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням, та його вартість реально достовірно визначити.

На відображення в балансі НМА, отриманих у результаті розробки, поширюються кілька спеціальних правил. Отже, такі НМА слід відображати в балансі, якщо підприємство має:

· намір, технічну можливість та ресурси для доведення НМА до стану, в якому він придатний для реалізації або використання;

· можливість отримання майбутніх економіч­них вигод від реалізації або використання НМА;

· інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних з розробкою НМА.

При дотриманні всіх критеріїв під­приємство капіталізує витрати на створення (розробку) НМА. Витрати, по­несені до цього, включають до витрат звітного періоду.

Якщо НМА не відповідає цим критеріям визнання, то витрати, пов’язані з його придбанням чи створенням, визна­ють витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому НМА.

До витрат, які не відносять до НМА, а ві­дображають у складі витрат звітного періоду належать:

- витрати на дослідження;

- витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;

- витрати на рекламу та просування продукції на ринку;

- витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;

- витрати на підвищення ділової репутації підпри­єм­ства, вартість видань і витрати на створення торгових марок (товарних знаків).

Особливу увагу слід звернути на вит­рати на дослід­жен­ня. В національних стандартах не описано, що саме є витратами на дослідження, лише наведено визначення: «Дослідження – це заплановані підприємством дослідження, які проводяться ним уперше з метою отримання і розуміння нових наукових та технічних знань». У Міжнародному стан­дарті бух­галтер­ського обліку 38 «Нематеріальні активи», визначено, що дослідженнями є:

· пошук альтернатив матеріалам, приладам, продуктам, технологіям, системам чи послугам;

· формулювання, розробка, оцінка та оста­точний вибір можливих альтернатив новим чи вдосконаленим матеріалам, приладам, продук­там, технологіям, системам чи послугам.

Можливість достовірної оцінки – обов’язковий і незмін­ний критерій визнання всіх без винятку об’єктів. У бухгалтер­ському обліку НМА оцінюють за:

– історичною собівартістю;

– поточною собівартістю;

– вартістю реалізації (погашення);

– теперішньою вартістю.

Придбані (створені) НМА зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. У табл. 10.1 наведено поря­док формування пер­вісної вартості й елементи, з яких вона складається, залежно від того, яким чином НМА над­ходять на підприємство.

Прикладами витрат, які можуть бути відне­сеними безпо­середньо, є:

· витрати на виплати працівникам, що виникають без­по­середньо в результаті приведення активу до робочого стану;

· професійні гонорари, виплачені безпосередньо в ре­зуль­таті приведення активу до робочого стану;

· витрати на перевірку належного функціонування такого активу та ін.

Прикладами витрат, які до первісної вартості НМА не включають, є:

· витрати на запровадження нового продукту або пос­лу­ги (у тому числі витрати на рекламу і просування на ринку);

· витрати на ведення бізнесу в новій місце­вості або з новим класом клієнтів (у тому числі витрати на підготовку персоналу);

Таблиця 10. 1

 

Формування первісної вартості об’єктів,
визнаних нематеріальними активами, залежно від способу їх надходження на підприємство

 

№ пор.	Спосіб надходження нематеріальних активів на підприємство	Елементи первісної вартості	Первісна вартість (фактична собівартість)	Норма ПБО-8
1	Об’єкт придбано за кошти	Вартість об’єкта	Сума коштів, сплачених (що підлягають сплаті) постачальникові об’єкта, та додаткових послуг	П. 11
		Додаткові витрати

 

 

Продовження табл. 10.1

№ пор.	Спосіб надходження нематеріальних активів на підприємство	Елементи первісної вартості	Первісна вартість (фактична собівартість)	Норма ПБО-8
2	Об’єкт придбано в обмін на подібний об’єкт	Вартість об’єкта	Менша з двох вартостей: залишкова чи спра­вед­лива вартість переданого об’єкта	Абзац 1 П. 12
		Додаткові витрати	Сума коштів, сплачених (що підлягають сплаті)
3	Об’єкт придбано в обмін на неподібний об’єкт	Вартість об’єкта	Справедлива вартість переданого об’єкта	Абзац 2 П. 12
		Додаткові витрати	Сума коштів, сплачених (що підлягають сплаті)
4	Об’єкт придбано в обмін на неподібний об’єкт з грошо­вою доплатою	Вартість об’єкта	Справедлива вартість переданого об’єкта, збільшена (зменшена) на суму коштів, яка була передана (отримана) під час обміну	Абзац 2 П. 12
		Додаткові витрати	Сума коштів, сплачених (що підлягають сплаті)
5	Об’єкт отримано безоплатно	Вартість об’єкта	Справедлива вартість отриманого об’єкта	П. 13
		Додаткові витрати	Сума коштів, сплачених (що підлягають сплаті)
6	Об’єкт отри­мано як внесок до статутного капіталу	Вартість об’єкта	Узгоджена засновниками справедлива вартість	П.14
		Додаткові витрати	Сума коштів, сплачених (що підлягають сплаті)
7	Об’єкт отри­ма­но в результаті об’єднання підприємств	Вартість об’єкта	Справедлива вартість	П. 15

 

Закінчення табл. 10.1

№ пор.	Спосіб надходження нематеріальних активів на підприємство	Елементи первісної вартості	Первісна вартість (фактична собівартість)	Норма ПБО-8
8	Об’єкт придба­но разом з інши­ми об’єк­тами, оплаченими загальною сумою	Вартість об’єкта	Сума сплачених коштів, розподілена пропор­ційно справедливій вартості кожного об’єкта	П. 16
		Додаткові витрати
9	Об’єкт створено підприємством	Вартість об’єкта	Фактична собівартість	П. 17

 

· адміністративні та інші загальні накладні витрати;

· витрати, понесені при використанні або переміщенні НМА;

· витрати на допоміжні операції, тобто опе­рації, що їх здійснюють у зв’язку з розробкою НМА, але не спрямовані на приведення активу до стану, необхідного для його функ­ціону­вання у спосіб, визначений управлін­ським персоналом.

Первісну вар­тість НМА, що їх підприємст­во створює власними силами, а також тих нема­теріальних активів, що їх підприємство придба­ло в незавершеному стані з метою доопрацю­вання, формують прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, амортизацію обладнання та інші витрати, передбачені ПБО-16 «Витрати».

Підприємствам, які створюють нематеріальні активи влас­ними силами, слід пам’ятати про від­мінності між дослі­дженнями і розробками. Згідно з ПБО-8 витрати на досліджен­ня «визнаються витра­тами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у май­бут­ньому нематеріальним активом». До витрат на дослі­дження належать:

- витрати на дослідження;

- витрати на підготовку і перепідготовку кад­рів;

- витрати на рекламу та просування продукції на ринку;

- витрати на створення, реорганізацію та пере­міщення підприємства або його частини;

- витрати на підвищення ділової репутації під­при­єм­ства, вартість видань і витрати на створення торгових марок (товарних знаків).

Прикладами досліджень є:

а) діяльність, спрямована на отримання нових знань;

б) пошук, оцінка та остаточний вибір застосування резуль­татів дослідження чи інших знань;

в) пошук альтернатив матеріалам, системам чи послу­гам; приладам, продуктам, технологіям;

г) формулювання, розробка, оцінка та остаточний вибір можливих альтернатив новим чи вдосконаленим матеріалам, приладам, продуктам, технологіям, системам чи послугам.

Як і для будь-яких інших необоротних активів, для НМА оцінка на дату балансу дуже важлива. Адже їх реальна вар­тість залежить від безлічі чинників (зокрема, зовнішніх) і під впливом них змінюється. І якщо реальна вартість змінилася, це повинно бути відображено в обліку.

МСБО 38 пропонує суб’єктам господарювання вибрати і закріпити як елемент облікової політики один з двох методів оцінки після первісного визнан­ня:

· метод собівартості (§74 МСБО 38) – НМА відо­бра­жається у балансі за первісною собівартістю за винят­ком накопиченої амортизації і збитків від зменшення корисності;

· метод переоцінки (§75 МСБО 38) – НМА відо­бра­жа­ється за переоціненою сумою за винятком наступної накопи­ченої амортизації та збитків від зменшення корисності.

НМА перестають визнавати:

· у випадку його вибуття;

· якщо від подальшого використання і вибуття не очіку­ється надходження майбутніх економічних вигод.

Прибуток або збиток від вибуття активу розраховується як різниця між чистими надходженнями від такого вибуття і балансовою вартістю активу на момент вибуття.

⇐ Предыдущая26272829303132333435Следующая ⇒

Поделиться: