Психологічне консультування

Важливою складовою роботи практичного психолога є психологічне консультування. Основне завдання психологічного консультування — допомогти клієнтові подивитись на свої проблеми збоку, побачити альтернативні шляхи виходу з проблемної ситуації. При плануванні консультативної роботи варто враховувати вік дитини: найефективнішою ця робота є з дітьми підліткового та юнацького віку, а також з педагогами і батьками. В організації консультативної роботи доцільно керуватися наступними принципами:

Принципи психологічного консультування (Матвєєва М. П. «Особливості професійної діяльності шкільного психолога», Бондаренко О. Ф.
«Психологічна допомога особистості»)

• Принцип добровільності. Клієнт усвідомлює наявність проблеми, прагне її розв'язати і вірить, що йому в цьому допоможе психолог.
• Принцип діалогічного характеру взаємодії. Консультування проходить у формі діалогу.
• Принцип орієнтації на норми і цінності клієнта. Консультант не займається вихованням, не насаджує свої цінності, не критикує.
• Принцип конфіденційності. Ін­формація, отримана під час консультації, не може бути розголошена без згоди клієнта. Психолог також не має права отримувати додаткову інформацію про клієнта без його відома.
• Принцип розмежовування особистих та професійних стосунків. Під час консультативного процесу встановлюються стосунки виключно «консультант — клієнт», навіть за умови особистого знайомства за межами консультативного процесу.

Дотримання основних принципів є неодмінною умовою успішної органі­зації і ведення консультативного процесу. Консультування, передумовою якого є скарги педагогів та батьків на поведінку дитини, її насильне приведення до психолога, а також розголошення інформації, отриманої під час консультації, не лише неефективне, але й суперечить основним принципам «Конвенції ООН про права дитини» та «Етичному кодексу психолога».

Плануючи роботу у напрямку психологічного консультування, практичний психолог враховує найтиповіші проблеми, з якими звертаються на консультацію (труднощі у спілкуванні з однолітками та дорослими, проблеми неповних сімей, розбіжності у ролях і відсутність навичок поведінки в зв'язку з цим). Також планом повинні бути передбачені так звані «нестандартні» випадки консультування, коли проблема, на перший погляд, не піддається розв'язанню за звичним алгоритмом.

Специфіка надання консультативної психологічної допомоги полягає в тому, що психолог-консультант працює не з ситуацією чи з її трансфор­муванням, а з переживаннями, з системою цінностей, стосунків та станів людини. Всесвітньо відомий авторитет Карл Роджерс у своїй книзі «Про те, як стають особистістю» вмістив цілу низку питань, що відображають особистість психолога в практиці психологічної допомоги:

• Чи можу я бути сприйнятим таким, який заслуговує на довіру?
• Чи можу я дозволити собі відчути позитивні почуття до іншого?
• Чи здатний я бути досить сильною особистістю, аби відокремити себе від іншого?
• Чи досить я внутрішньо захищений, щоб дозволити собі таке роз'єднання?
• Чи можу я дозволити собі увійти повністю до світу почуттів та смислів іншого і побачити їх так, як він?

Ведення психологічної консультації може викликати певні труднощі, особливо на початковому етапі. Практика показує, що саме останні хвилини першої зустрічі можуть викликати почуття дискомфорту як у консультанта, так і у клієнта. (Бондаренко О. Ф. Психологічна допомога особистості). Найскладніші випадки консультативної роботи варто фіксувати (проблема, з якою звернувся, які форми роботи були використані, на якому етапі консультування виникли труднощі) і в подальшому виносити на обговорення в інтервізійних і творчих групах практичних психологів.

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: