Організація роботи психологічної «Скриньки довіри»

Досвід роботи психологів, які перебували на курсах підвищення кваліфікації та брали участь у конференціях, семінарах, творчих та інтервізійних групах, показує, що у розвитку особистості дитини існують інтимні сфери, які викликають безліч запитань і розмова про які із сторонньою людиною викликає ніяковіння. Навіть за умови налагодженого контакту з психологом діти не завжди готові обговорювати певні теми. В таких випадках, щоб дитина не почувалася наодинці зі своєю проблемою, в практиці психологічного консультування використовується «Скринька довіри».

Робота «Скриньки довіри» — це письмове викладення проблеми чи запитання без збереження авторства (анонімно). Записки із запитаннями поміщаються в окремий ящик з відповідним написом. До недавнього часу діяльність «Психологічної скриньки» була недосконалою, оскільки деякі запитання залишалися без відповіді, адже автори їх невідомі. Використання досвіду роботи рівненських психологів дає можливість налагодити зворотній зв'язок з авторами записок. Для цього психолог, розповідаючи про принцип роботи «Скриньки довіри», пропонує дітям придумати власну емблему або числовий код. Саме емблема (код) буде стояти на кожній записці із запитаннями. Це дасть змогу психологу адресувати відповіді на запитання, позначаючи їх відповідною емблемою (кодом).

Яким чином автори записок можуть отримати відповіді, залишаючись «невідомими»? Це теж можна обумовити в попередній бесіді з учнями в класі. Записки-відповіді можна залишати на одній із перерв у доступному для дітей, але недостатньо людному місці. Діти зможуть взяти адресовані їм записки, не хвилюючись, що будуть кимось упіз­нані.

Психологу-початківцю потрібно бути готовим до ситуацій, коли частина записок носитимуть неестетичний, а інколи нецензурний зміст. Такі випадки є досить типовими на початковому етапі функціонування «Скриньки довіри».

Досвід роботи психологів Глибоцького району допоможе зробити «Скриньку довіри» рятівним острівцем в океані підліткових проблем, дасть можливість виробити особисту систему надання професійної психологічної допомоги.

Превентивний напрям

Реалізація превентивного напряму діяльності психологічної служби передбачає роботу з попередження несприятливих умов у розвитку особистості, групи. Специфіка превентивної роботи полягає в тому, що вона починається тоді, коли ще немає особливих складностей у розвитку дитини чи колективу. Психолог, вивчаючи умови індивідуального розвитку особистості, соціально-психологічні зміни у житті мікро- та макросоціуму, прогнозує можливість появи тих чи інших ускладнень і проводить попереджувальну роботу. Превентивний напрямок передбачає:

• створення таких умов навчання і виховання, які б сприяти гармонійному особистісному розвитку дитини. Особлива увага звертається на початковий та перехідний етапи у шкільному житті (перший, п'ятий, дев'ятий та випускні класи). Надається допомога педагогам та батькам в успішній адаптації дитини до змін у соціальній ситуації, створенні сприятливого психологічного клімату в дитячому, педагогічному колективі та у сім'ї;
• роботу з дітьми «групи ризику», які схильні до дезадаптивної поведінки. Створення умов, які б зменшили вірогідність виникнення у них відхилень у розвитку. В «групу ризику» можуть потрапити діти, які не готові до шкільного навчання, з розладами у вищій нервовій діяльності і ті, які перенесли психологічні травми.

Превентивний напрямок передбачає роботу з педколективом з про­філактики несприятливого психічного клімату, перевтоми і стресів, синдрому професійного вигорання. В рамках превентивного напрямку передбачено консультування з батьками і вчителями, тренінги, релаксаційні техніки.

 

Психологічна просвіта

 Важливість цього напрямку роботи практичного психолога полягає в тому, що він спрямований на розширення кордонів уявлень особистості про власне «Я», про систему взаємоз­в'язків «людина—людина», «людина—суспільство», «людина—світ». Просвітницький напрямок охоплює роботу з усіма учасниками навчально-виховного процесу: учнями (дітьми), батьками, адміністрацією закладу, педагогами.

Форми роботи психологічної служби у напрямку психологічної просвіти:

• бесіди (тематика пропонується психологом або визначається виходячи із запиту) з дітьми, педагогами, батьками;
• виступи на засіданнях психолого-педагогічних семінарів;
• виступи, доповіді на засіданнях педагогічних рад;
• виступи, доповіді на батьківських зборах;
• виступи на психолого-педагогічних консиліумах;
• інформаційне забезпечення роботи «Школи батьківства», «Батьківського лекторію» тощо;
• оформлення «Куточка психолога», періодичне оновлення інформації на ньому.

 Матеріали для забезпечення просвітницького напрямку можна знайти в періодичній професійній пресі, використати власні професійні надбання, результати обміну досвідом з іншими психологами і соціальними педагогами, отримати консультацію в методичному кабінеті (центрі).

 

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: