Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Групи за характером взаємовідносин між їх членами



Умовні і реальні групи. За наявнісюі зв'язків і відносин між учасниками групи діляться на умовні і реальні. Умовні групи об'єднуються за певною ознакою (стать, вік, професія, рівень освіти тощо). Реальні особи, включені в таку групу, не мають прямих міжособових відносин, можуть нічого не знати один про одного, навіть ніколи не зустрічатися один з одним. Реальні групи людей, реально існуючі як спільності в певному просторі і часі, характеризуються тим, що їх члени зв'язані між собою об'єктивними взаємовідносинами. Реальні групи розрізняються за величиною, зовнішньою і внутрішньою організацією, призначенням і суспільним значенням. Характерною особливістю реальних груп є та обставина, що її члени певним чином усвідомлюють свою приналежність до цього утворення.

Реальні групи можуть поділятися на великі, середні і малі. До великих за чисельністю груп відносяться, з одного боку, стихійні, короткочасно існуючі, які виникають випадково на зразок натовпу, публіки, аудиторії, а з другого боку - тривало існуючі, історично обумовлені, стійкі утворення, такі, як класи, етнічні групи, нації, професійні, вікові і інші соціальні групи. Аналіз великих груп є необхідною умовою для розуміння значення і закономірностей багатьох соціальних процесів. Крім того, саме під впливом тих або інших великих груп формуються норми, цінності і спрямованість різних малих груп. Тобто, великі групи опосередковано, через малі соціальні утворення, роблять вплив на формування мікросоціуму і самої особистості.

Первинні і вторинні групи. Відмінність у взаєминах між індивідами найчіткіше помітно в первинних і вторинних групах. Під первинними групами розуміються такі групи, в яких кожен член бачить інших членів групи як особистостей і індивідуальностей. Досягнення такого бачення відбувається через соціальні контакти, що додають інтимне, особисте в загальний характер внутрігрупової взаємодії, в яку включаються багато елементів особистого досвіду. У таких групах, як сім'я або дружня компанія, її члени прагнуть зробити соціальні взаємини неформальними та пом'якшеними. Вони цікавлять один одного перш за все як особи, що мають спільні надії і почуття і повністю задовольняють свої потреби в спілкуванні. У вторинних групах соціальні контакти носять безособовий, однобічний і утилітарний характер. Тут не обов'язкові дружні особові контакти з іншими членами, але всі контакти функціональні, як того вимагають соціальні ролі. Наприклад, відносини майстра ділянки і підлеглих робітників безособові і не залежать від дружніх взаємин між ними. Вторинна група може бути трудовим союзом або якою-небудь асоціацією, клубом, командою, Але за вторинну групу можна вважати і дві особи, що торгуються на базарі. В деяких випадках така група існує для досягнення специфічних цілей, що включають певні потреби членів цієї групи як особистостей.

Малі групи відносяться до розряду первинних. Первинна група складається з невеликого числа людей, між якими встановлюються взаємовідносини, засновані на індивідуальних особливостях (бригада, відділ, лабораторія, екіпаж, зміна, сім'я, група друзів, група найближчих сусідів). Первинні групи – це структурні одиниці, які є неподільними в системі офіційної організації, які відрізняються високим ступенем солідарності і глибоко розвинутим відчуттям „ми”. Характерними рисами її є нечисленний склад, просторова близькість членів, тривалість існування, єдність мети, добровільність вступу до групи, неформальний контроль за поведінкою членів групи. Терміни „мала група” і „первинна група” часто використовують як взаємозамінні. Але все таки різниця між ними існує. Мала група повинна відповідати тільки одному критерію — мати малу чисельність. Як правило, ніхто не намагається встановити точне число, але прийнято вважати, що група має бути достатньо малою, такою щоб всі її члени були особисто знайомі і взаємодіяли. Первинній групі недостатньо бути просто малій, її членів повинні зв'язувати відчуття товариськості, відданості і спільні цінності. Таким чином, всі первинні групи є малими групами, але не всі малі групи є первинними.

Великі і середні є вторинними групами, які складаються з ряду первинних (цех, організація, підрозділ і т.п.), вони утворюються з людей, між якими майже відсутні емоційні відносини, їх взаємодія обумовлена прагненням досягнути певну мету. В цих групах основне значення надається не міжособовим якостям, а умінню виконувати певні функції. Вторинні – це групи, де немає безпосередніх контактів, а для спілкування між членами використовуються різні „посередники” (напр., у вигляді засобів зв'язку).

 

 

Малі групи.

Малі групи. Аналіз соціальної структури суспільства вимагає, щоб, як одиниця, що вивчається, виступала елементарна частина суспільства, що зосереджує в собі всі види соціальних зв'язків. Як така одиниця аналізу була вибрана так звана мала група, яка стала постійним необхідним атрибутом всіх видів соціологічних досліджень. Під малою групою розуміють нечисленну за складом групу, члени якої з'єднані спільною соціальною діяльністю і знаходяться в безпосередньому особистому спілкуванні, що є основою для виникнення емоційних відносин, групових норм і групових процесів. Мала група – обмежена сукупність безпосередньо взаємодіючих людей, які:

- відносно регулярно і тривало контактують один з одним, на мінімальній дистанції, без посередників;

- володіють спільною метою або цілями, реалізація яких дозволяє задовольнити значущі індивідуальні потреби і стійкі інтереси;

- беруть участь в загальній системі розподілу функцій і ролей у спільній життєдіяльності, що зумовлює різноступеневу кооперативну взаємозалежність учасників, яка виявляється як в кінцевому продукті спільної активності, так і в самому процесі його виробництва;

- розрізняють загальні норми і правила внутрі- і міжгрупової поведінки, що сприяє консолідації внутрішньогрупової активності і координації дій по відношенню до середовища;

- розуміють переваги від об'єднання, що значно пперевершують результати порівняно з іншими групами, а тому переживають почуття солідарності один до одного, вдячність групі;

- володіють ясним і диференційованим (індивідуалізованим) уявленням один про одного;

- пов‘язані достатньо визначеними і стабільними емоційними відносинами;

- уявляють себе членами однієї групи і аналогічно сприймаються зі сторони.

 

Групова згуртованість

Важливий чинник ефективної групової діяльності — міра взаємозв'язку членів групи між собою.

Групова згуртованість- це міра взаємного тяжіння членів групи один до одного і до групи.

Згуртованість соціальних груп є основною умовою високої інтеграції між членами груп, формування відносин взаємодопомоги, наслідком чого стає задоволення своєю працею, висока дисципліна, здійснення внутрішньогрупового контролю і підвищення продуктивності, яка найбільшою мірою залежить від стандартів праці, прийнятих як стійка соціальна норма.

У членів згуртованої групи дуже розвинені почуття інгрупи, інгруповий фаворитизм (підтримка своєї групи в будь-яких, навіть найскладніших ситуаціях). Члени згуртованої групи ефективно працюють просто через саме членство в даній групі (приналежність до неї розцінюється як винагорода). Вони розглядають себе як невід'ємну частину колективу організації, що позитивно позначається на роботі організації.

Чинники, що впливають на згуртованість групи в організації. Щоб досягти підвищення ефективності діяльності груп в організації, її керівники мають враховувати багато чинників

*Членство в групі (численість групи, постійність складу групи, сумісність)

*Робоче оточення( природа завдання, фізичне оточення, комунікації, технології)

*Груповий розвиток і зрілість (формування, виконання, нормування)

*Організаційні фактори (управління і лідерство, особисті якості, успіх,зовнішні зв*язки)

Серед так званих внутрішніх чинників на згуртованість групи найбільше впливають чинники, що пов'язані з членством в групі.

Окрім внутрішніх чинників виділяють зовнішні чинники, що впливають на рівень згуртованості, з яких самим значущим слід вважати робоче оточення групи.

Важливою характеристикою ефективної роботи групи є дух кооперації, який об'єднує членів групи таким чином, що вони працюють разом як єдина команда, цементуючи взаємодії між членами групи.


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-10; Просмотров: 297; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.012 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь