Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Кафедр а внутрішньої медицини №3



Методичні вказівки для студентів VI курсу

медичного факультету з підготовки роботи на практичному занятті

1. ТЕМА ЗАНЯТТЯ: „Диференційний діагноз та лікування хронічних обструктивних захворювань легень (ХОЗЛ). Диференційний діагноз при кашлі. Клінічна фармакологія відхаркуючи засобі”в.

2. Мета заняття: У процесі клінічного розбору хворих навчити студентів проводити діагностику та диференційну діагностику ХОЗЛ різного ступеня важкості, особливостям перебігу та проявам ускладнень, навчити оцінювати рентгенологічні та інструментальні методи дослідження та застосовувати алгоритм лікування ХОЗЛ в залежності від супутньої патології.

3. Завдання на формування та перевірку вихідного рівня знань та умінь: 

Задача 1:

Хворий І., 40 років, поступив у клініку у зв’язку зі скаргами на кашель з важковиділяючимся харкотинням, задишку при фізичному навантаженні, впрілість, температуру тіла до 37,2 градусів Хворіє біля 10 років після респіраторної інфекції, погіршення стану відмічає восени та весною.

При огляді: ціанотичний відтінок шкіри. Акроціаноз, помірні набряки на ногах. При пальпації грудної клітки виявляється її ригідність. Перкуторно над легенями тимпаніт. Аускультативно в легенях вислуховуються сухі хрипи з обох сторін, дихання послаблене з жорстким відтінком з подовженим видихом. ЧД 38 за 1 хв. Тони серця значно приглушені, акцент II тону над а.pulmonalis, ЧСС 108 за 1 хв., АТ 130/85 мм.рт.ст., пальпується збільшена печінка на 2 см, поверхня її рівна, щільна

Питання: 1. Які візуальні та фізікальні ознаки бронхіальної обструкції?

2. Ваш попередній діагноз?

3. Які ознаки хронічного легеневого серця?

4. Які необхідні методи дослідження для уточненя дїагнозу?

Відповідь: 1. Задишка, кашель з харкотинням, яке важко відділяється, ознаки емфіземи легень.

2. ХОЗЛ, фаза загострення, важкий перебіг. Хронічне некомпенсоване легневе серце.СН 2А;

3. Задишка, дифузний ціаноз, тахікардія, акцент II тону над легеневою артерією, застійна печінка, набряки на ногах;

4. Загальний аналіз крові, аналіз сечі, харкотиння з визначенням чуттєвості мікрофлори до антибіотиків. Біохімічне дослідження крові (СРБ, білкові фракції, коагулограма, активність трансаміназ), ЕКГ, рентгенографія ОГК, дослідження функції зовнішнього дихання.

Тести

1. Чоловік 39 років, скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, кашель з невеликою кількістю слизуватого харкотиння здебільшого вранці. Тривалий час хворіє на ХОЗЛ, гайморит, Палить, алкоголь вживає епізодично. Об’єктивно: температура 36,5 , ЧД 24 за 1 хв., пульс – 90 за 1 хв, АТ – 120/80 мм.рт.ст. При аускультації дихання жорстке, помірна кількість сухих свистячих хрипів. ОФВ1 – 68% від належного значення. Які профілактичні заходи доцільно провести в першу чергу. Щоб попередити захворювання?

А. Раціональне працевлаштування;

В. Відмова від вживання алкоголю;

С. Санація вогнищ хронічної інфекції;

Д. Відмова від паління;

Е. Переїзд в іншу кліматичну зону                                    Відповідь Д

2. Пацієнт 39 років, скаржиться на кашель переважно зранку, з вділенням харкотиння після кількох кашльових поштовхів, задишку при фізичному навантаження протягом останніх 3 років. Погіршення наступило після переохолодження. В анамнезі пневмонія. Об’єктивно: дихання жорстке, на його фоні розсіяні тріскучі хрипи. На рентгенограмі ОГК змін не виявлено. Об’єм форсованого видиху за 1 сек складає 70%. Який клінічний діагноз можна поставити хворому?

А. Бронхоектатична хвороба;

В. ХОЗЛ;

С. Гострий бронхіт, рецидивний перебіг;

Д.Бронхіальна астма, персистуючий перебіг, середньої важкості;

Е. Хронічний необструктивний бронхіт.                                      Відповідь Е

3. Упродовж 8 років хворого турбує кашель зранку з відходженням невеликої кількості харкотиння, задишка. Палить більше 10 років. При огляді: ціаноз, збільшення тривалості видиху, сухі хрипи. Можливий діагноз:

А. ХОЗЛ;

В. Туберкульоз легень;

С. Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт;

Д. Бронхоектатична хвороба;

Е. Бронхіальна астма                                                                   Відповідь А

4 . Питання, що підлягають вивченню:

7. Етіологія та патогенез ХОЗЛ та її ускладнень.

8. Особливості клінічного перебігу ХОЗЛ в залежності від ступеня важкості;.

9. Сучасна класифікація ХОЗЛ;

10. Диференційний діагноз ХОЗЛ;

11. Сучасні підходи до лікування ХОЗЛ, основна та симптоматична терапія;

12. Клінічна фармакологія антибіотиків, бронхолітиків, інгаляційних кортикостероїдів, муколітиків та мукорегуляторів.

 

Література:

  1. Наказ МОЗ України від 28.10.2003 №499;
  2. Фещенко Ю.И., Гаврилюк В. Хронические обструктивные заболевания легких: классификация, диагностика, лечение// Ліки України, 2004,№9, с.14-17.
  3. Фещенко Ю.И. Яшина Л.А, Горовенко Н.Г. Хронические обструктивные заболевания легких: классификация, діагностика, лечение.
  4.  Яшина Л.О. Хронічний обструктивний бронхіт, сучасні технології лікування// Журнал сучасного лікаря. Мистецтво лікування, 2003, №4, с.14-24.

 

5. Граф теми:

1. Тестування та опитування студентів - 30 хв.

2. Обстеження хворих з ХОЗЛ (2-3 хворих) - 120 хв.

3. Встановлення попереднього діагнозу з обговоренням особливостей перебігу ХОЗЛ у конкретного хворого й складання плану додаткового обстеження - 20 хв.

4. Ознайомлення з результатами лабораторних та інструментальних досліджень та їх оцінка 20 хв.

5. Проведення диференційного діагнозу - 30 хв.

6. Формування заключного діагнозу - 10 хв.

7. Обговорення лікування хворого 20 хв.

8. Виписування рецептів.

9. Ознайомлення з рентгенограмами, спірограмами, аналізами мокроти хворих з ХОЗЛ (робота в рентгенкабінеті та в кабінеті функціональної діагностики) - 50 хв.

 

6. Порядок проведення практичного заняття:

1. Протягом 20 хв. студент доповідає про чергування в стаціонарі. Група бере участь в обговоренні діагнозу та лікуванні хворих, які надійшли у відділення.

90 хв. відводиться на курацію 3-4 хворих у відведених палатах під наглядом палатного лікаря.

2. Групами 2-3 студента збираються анамнез і проводитися фізікальне обстеження 4-6 хворих по темі заняття під наглядом викладача. Самостійно оцінюються дані лабораторного та інструментального обстеження, формулюються письмово діагноз і лікування в рецептах конкретному хворому.

3. Розбір проводитися в учбовій кімнаті за участю всієї групи з обговоренням всіх питань відносно конкретного хворого. При необхідності, або в разі особливо цікавого випадку (при наявності незвичайних, або симптомів , які рідко трапляються) всім студентам викладач демонструє хворого. Студенти також працюють у рентгенкабінеті, де займаються з рентгенограмами хворих на ХОЗЛ, а також працюють зі спірограмами..

 

7. Перелік конкретних знань та умінь, яких набуватиме студент при вивченні теми:

Студент повинен знати:

  1. Етіологію та патогенез ХОЗЛ.
  2. Сучасну класифікацію ХОЗЛ.
  3. Клінічні особливості різних ХОЗЛ та можливих ускладнень.
  4. Загальні прнципи базисної та симптоматичної терапії ХОЗЛ та її

 можливих ускладнень.

  1. Медико-соціальна експертиза ХОЗЛ та її ускладнень.
  2. Клінічна фармакологія антибіотиків, інгаляційних стероїдів, В2 агоністів, муколітиків та мукорегуляторів.

Студент повиннен вміти:

  1. Провести обстеження хворого на ХОЗЛ, оцінити ступінь її важкості;
  2. З урахуванням потреб диференційної діагностики скласти план обстеження хворого й оцінити результати додаткових методів дослідження.
  3. Провести диференційний діагноз ХОЗЛ з іншими хворобами бронхолегеневої системи;

 

  1. Обгрунтувати й сформулювати клінічний діагноз.
  2. Призначити індивідуальне лікування хворому, підібрати найбільш ефективне та безпечне лікування в залежності від ступеня важкості ХОЗЛ.
  3. Виписати рецепти на призначені медикаменти.
  4. Надати невідкладну допомогу при спонтанному пневмотораксі, легеневій кровотечі, дихальній недостатності.

 

8. Тест и для самоконтролю знань та умінь, яких набуватиме студент п і д час вивчення теми:

1. Чоловік 50 років, шахтар, скаржиться на експіраторну задишку, яка підсилюється при фізичному навантаженні, кашель (частіше вранці з невеликою кількістю гнійного харкотиння. Хворіє біля 6 років, Палить протігом 30 років. Об’єктивно: t 36,7 градусів, ЧД – 22 за 1 хв. Пульс - 84 за 1 хв., АТ – 140/85 мм.рт.ст. Гіперстенік. Ціаноз губ. Над легенями розсіяні сухі хрипи. Який наймовірніший механізм розвитку дихальної недостатності у хворого?

А. Запальні процеси в легенях.

Б. Обмеження рухомості грудної клітки

В.Зменшення дихальної поверхні легень

Г. Звуження просвіту дихальних шляхів

Д. Фіброз легенів.                                             Відповідь Д

2. Чоловік 60 років, скаржиться на задишку з утрудненим видихом, сухий кашель. 30 років хворіє на ХОЗЛ. Погіршеня стану відмічає 3 тижні тому, часто користується вентоліном. Палить до 1,5 пачок цигарок на день. Останній місяць лікується з приводу стенокардії, приймає карді кет, аспекард, бісопролол. Об’єктивно: t 36,4 градуса, ЧД 28 за 1 хв, ЧСС 98 за 1 хв., АТ 120/80 мм.рт.ст. В легенях дихання везикулярне, розсіяні сухі свистячі хрипи, переважно під час видиху. Тони серця послаблені, ритмічні. Що найбільш вірогідно стало причиною погіршення стану хворого?

А. Призначення кардікета

Б. Паління тютюну

В. Прийом бісопрололу

Г. Зловживання вентоліном

Д. Загострення ХОЗЛ                                         Відповідь В

 

3. Хворий 52 років, надійшов зі скаргами на задишку при помірному фізичному навантаженні, кашель із харкотинням, що трудно відділяється. Хворіє протягом 12 років. Об’єктивно: ЧД -26 за 1 хв. Легеневий звук з коробковим відтінком, ослаблене везикулярне дихання з подовженим видихом, розсіяні сухі хрипи. Який із бронхолітичних засобів найдоцільніше призначити хворому?

А. Еуфілін

Б. Атровент

В. Теопек

Г. Беротек

Е. Папаверін                                                        Відповідь Б

 

4. Чоловік 65 р., скаржиться на задишку з утрудненим видихом, кашель з виділенням жовтого харкотиння. Палить більше 40 років. Об’єктивно: t 37,1 градуса, ЧД – 24 за 1 хв. ЧСС – 88 за 1 хв., АТ – 130/70 мм. рт. Ст.. Диханя везикулярне, ослаблене, сухі свистячі хрипи, подекуди неголосні вологі хрипи. Тони серця приглушені. Найбільш вірогідний діагноз:

А. Пневмоторакс

Б. Бронхлектатична хвороба

В. Бронхіальна астма

Г. Пухлина легені

Д. ХОЗЛ

 

 

9. Завдання для самопідготовки з метою кращого засвоєння навчального матеріалу:

  1. Визначення терміну ХОЗЛ.
  2. Особливості патогенезу та перебігу ХОЗЛ в залежності від ступеня важкості;
  3. Ускладнення ХОЗЛ: клініка, невідкладна допомога;
  4. Особливості антибактеріальної терапії в залежності від передбачуваного збудника,;
  5. Клінічна фармакологія антибіотиків, бронхолітиків, муколітиків та мукорегуляторів;
  6. Питання медико-соціальної експертизи ХОЗЛ та її ускладнень.

 

 

Методичну розробку склала асистент кафедри внутрішньої медицини №3,

к.мед.н. Сізова  М.П

 

Затверджено на засіданні кафедри "____" ___________200 р

 

Протокол засідання N____.

 

 

Затверджую


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-10; Просмотров: 326; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.039 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь