Сюжетно рольова гра « МАГАЗИН»

 

Мета: ознайомлювати з працею дорослих у продуктовому, овочевому, книжковому магазині, у супермаркеті; розвивати інтерес у грі; формувати позитивні взаємини між дітьми; виховувати по-вагу до праці продавця.

 

Ігровий матеріал: будівельний матеріал, іграшки, муляжі продуктів, одяг для ляльок, вішалки, дзеркало, каса, вітрина, ляльки, паперові гроші, гаманці.

 

Підготовка до гри: екскурсія до овочевого, продуктового магазинів і до магазину одягу; зустріч із працівниками магазину; читання віршів про продавців; читання уривка з книги Б. Житкова «Що я бачив?» («Баштан») і книги С. Михалкова «Овочі»; малювання на тему «Екскурсія до магазину»; ігри зі старшими дітьми.

 

Ігрові ролі: продавець, касир, покупець, завідувач магазину, шофер.

 

Хід гри

Першим етапом у підготовці дітей до гри є екскурсія до магазину, де необхідно показати дітям прилавки, полиці, товари, пояснити, що все що, вони бачать, і є магазином. Вихователеві слід підкреслити значення діяльності продавців і касира, їх взаємозв’язок у процесі цієї діяльності.

Потім можна зробити покупки. Їх можуть зробити і самі діти. Так, одній дитині вихователь може доручити запитати у продавця, чи є потрібний товар і, якщо є, скільки він коштує, другій

дитині — сплатити гроші в касу, третій — одержати у продавця покупку. Діти спілкуються з дорослими під час їх роботи і фактично беруть участь у ній як покупці. Після екскурсії з дітьми доцільно розглянути картину і в бесіді закріплювати знання, які вони отримали під час екскурсії. Вихователь може ставити їм не тільки прямі питання: «Що робить дівчинка?» або: «Що робить продавець?», але і такі, як: «Що робила дівчинка раніше?» (Сплатила гроші в касу, узяла чек,

віддала чек продавцеві.) Відповідаючи на такі питання, діти можуть використовувати

не тільки те, що безпосередньо сприймають, розглядаючи малюнок, але і те, що знають зі свого особистого досвіду, набутого під час екскурсії. Для того щоб діти зрозуміли, що слово «магазин» стосується не тільки кондитерського або канцелярського магазинів, тобто не тільки магазину, у який вони ходили, а словом «купити» позначають не тільки купівлю цукерок або паперу, вихователеві необхідно повести дітей ще в декілька магазинів для того, щоб підвести їх до правильних узагальнень, на основі яких у них сформуються відповідні поняття. Можна організувати екскурсію в хлібний, овочевий магазин, у магазин іграшок тощо. Дуже добре, якщо в кожному магазині діти що-небудь купуватимуть. Після декількох екскурсій вихователь може запропонувати дітям намалювати, що вони бачили в магазині. Діти можуть намалювати фрукти, овочі, іграшки, цукерки тощо. Також потрібно, щоб на занятті з ліплення діти виліпили предмети, які вони згодом використовуватимуть під час гри. Наприкінці заняття вихователь проводить бесіду-узагальнення за картинками для того, щоб підбити підсумок того, що діти дізналися про магазин. Для гри в «магазин» необхідно виготовити вивіску зі словом «МАГАЗИН», гроші, чеки, табличку зі словом «КАСА», гаманці для покупців. Вихователь зсуває столики, що утворюють собою «прилавок», на якому повинні бути красиво розкладені всілякі іграшки. Роздавши дітям «гаманці з грошима», вихователь повідомляє,

що з’явився новий магазин, де продаються іграшки, і пропонує їм піти туди. У магазині покупців зустрічає дуже ввічливий «продавець» (вихователь), у касі — досвідчений «касир» (один із дітей).

«Продавець» увічливо вітається з «покупцями»; потім пропонує «товар»; дає можливість його розглянути; показує, як із ним поводитися; говорить, скільки він коштує. «Заплативши в касу» названу «продавцем» суму і взявши «чек», «покупець» віддає його «продавцеві» та отримує у нього свою «покупку». Наступного дня в «магазині» потрібно «продавати» що-небудь з того асортименту, який діти виготовили на заняттях. Вихователь призначає «продавцем» кого-небудь із дітей, а сам бере на себе роль одного з «покупців», але і в новій ролі він спрямовує розвиток гри, що може стосуватися зміни профілю магазину (продуктовий, кондитерський, взуттєвий та ін.) або використання цієї теми в інших ігрових темах. Вихователь повинен привчати дітей до правил спілкування

в магазині та спонукати уважно стежити одне за одним, щоб хто-небудь не забув подякувати за покупку або пояснення. Поступово в «магазині покупців» стає значно менше. «Продавцеві» набридає «прикрашати вітрину», «витирати касу» і він оголошує, що «магазин зачинений на обід», вивішує на «касі» дощечку і йде.

 

Рекомендації до гри

Під час гри в «Магазин» у дітей часто виникають питання.

• Звідки беруться в магазині хліб, молоко, овочі?

• Звідки і хто їх доставляє?

• Де їх вирощують?

Вихователь повинен підтримувати цей інтерес, задовольняти його, розширювати світогляд дітей і одночасно сприяти подальшому збагаченню змісту гри. Коли інтерес до гри «Продуктовий магазин» слабшає, вихователь може запропонувати пограти в гру «Магазин одягу». Спочатку вихователь на заняттях і в повсякденному житті уточнює знання дітей про види одягу (літня, зимова, білизна,

сукня, пальто, шуба, шапка, панама, кепка, хустка), закріплює поняття-узагальнення (головні убори, білизна, верхній одяг). У дитячому саду за допомогою батьків можна зшити одяг лялькам, зробити вішалки і стійки для них, зшити пакетики з целофану, виготовити велике дзеркало з фольги.

Процес спільного виготовлення цих атрибутів зазвичай нагадує дітям про бачене на екскурсії та спонукає їх до гри. Якщо ж такого інтересу до гри не виникає, вихователь бере

ініціативу у власні руки. Перш за все допомагає дітям розподілити ролі, пропонує декільком дітям бути «продавцями», адже можна організувати декілька «відділів» (дитячого, чоловічого, жіночого

одягу) і в кожному відділі потрібні «продавці». Розподіливши ролі, діти будують зі стільців, лавок і великого будівельного матеріалу «магазин»; викладають на полицях білизну в целофанових

пакетах; на вішалках розвішують одяг (окремо сукні, окремо пальто); споруджують «примірювальні кабіни»; установлюють «касу»; урочисто відкривають «новий магазин» і запрошують «покупців».

Здебільшого — це «мами» з «дочками» - ляльками. «Продавці» радять, який краще обрати одяг, допомагають приміряти. «Мами» одягають ляльок, «оплачують покупку в касі», дякують.

Корисна також гра у «книжковий магазин» (із відділенням канцелярських товарів). Вона дає можливість формувати пізнавальні інтереси дітей, вправляти їх у «роботі», оскільки гра спонукає дітей виготовляти «товари» для магазину (конструювати за допомогою вихователя книжки-саморобки, альбомчики, зошити). Під час гри закріплюються знання про працю працівників магазину, виховується повага до неї, у дітей виникає бажання наслідувати їх і брати на себе відповідні ролі.

Гра в «Магазин» дуже часто переплітається з такими іграми, як «Сім’я», «Дитячий садок».

 

⇐ Предыдущая78910111213141516Следующая ⇒

Поделиться: