Кревська унія (1385р.) та її наслідки для українських земель.

Наприкінці XIV ст. доволі помітну роль на міжнародній арені розпочав відігравати Тевтонський орден на Балтійському узбережжі, який становив загрозу існуванню Литви та Польщі. Литва, яка ставала дедалі слабшою через міжусобні конфлікти всередині країни та експансію на південному сході, все менше була здатна чинити опір силам ордену. А швидке зростання могутності Московського князівства на північному сході тільки погіршувало ситуацію, що складалася навколо Литви.

Поляки, які теж не були зацікавлені в посиленні Тевтонського ордену, активно шукали союзника задля посилення власної могутності та стримування наступу ордена. Новим союзником виявилася Литовська держава. У той час у Польському королівстві розгорталася династична криза, і польське панство висунуло пропозицію литовському князю Ягайлу укласти союз (унію) між двома державами, що передбачала його одруження на польській королеві Ядвізі, ставши в такому випадку польським королем. Вбачаючи загрозу від Тевтонського ордену та будучи не певним у власному становищі, Ягайло вирішує піти на зближення з Польщею, і в 1385 році уклав унію з Польським королівством в м. Крево (сучасна Білорусь), яка закріплювалася династичним шлюбом з польською королевою Ядвігою. За умовами унії Ягайло ставав королем Польщі та Великого князівства Литовського, при чому Литва приєднувалася до Польської держави, а Ягайло був змушений прийняти католицизм разом із усім нехрещеним населенням Литви.

Вже в лютому 1386 року Ягайло здійснив хрещення за католицьким обрядом, взявши собі ім’я Владислав, одружився з Ядвігою, коронувався і відповідно до Кревської унії став королем Польщі та Великим князем литовським. Розпочалося хрещення литовців, які сприйняли цей процес не надто охоче, при цьому литовцям-католикам було надано такі ж привілеї, які були характерними для польської панівної верхівки.

Удільні князівства не залишилися осторонь: князі були змушені присягнути Ягайлу та, відповідно, залишилися у васальній залежності, що в подальшому призвело до збільшення негативних настроїв щодо унії, та власне зумовило до початку боротьби проти неї. Щодо всього іншого, то володіння удільних князів були автономними, хоч і перебували в складі Литовської держави, тобто була наявна можливість ведення власної самостійної політики в межах своїх територіальних володінь. Яскравим прикладом цьому є факт карбування власної монети Володимиром Ольгердовичем, який княжив у Києві. Його діяльність сприяла відродженню Київщини, що занепала за часів монголо-татарської навали.

Розглядаючи наслідки Кревської унії, варто наголосити, що, в першу чергу, унія значною мірою поліпшила міжнародне становище як ВКЛ, так і Польщі. Союз мав перед собою мету зміцнити їхні позиції в боротьбі проти спільного ворога – Тевтонського ордену, який було розбито 1410 року під час Грюнвальдської битви. За умовами унії здійснювалася інкорпорація ВКЛ до складу Польської держави, і Ягайло, ставши королем цих двох держав, заклав початок соціально-політичного, економічного та культурного взаємовпливу у двох країнах. Це послугувало збільшенню впливу польської магнатської та шляхетської верхівки на литовське і руське населення. Останні були вкрай незадоволені умовами унії, оскільки вона зачіпала їх владні інтереси. Внаслідок укладення унії збільшувалося значення католицизму, зростав його вплив на литовсько-руське населення; надавалися та розширювалися права й привілеї литовським феодалам, які прийняли католицизм, оскільки Ягайло зрівняв у правах литовських бояр із польською шляхтою.

14.Українські землі за князювання Вітовта (кінець XIV – перша третина XV)

Після Кремської унії Ягайло проводить пропольську політику. Опозицію очолив Вітовт (проти союзу з польщею). Як наслідок відбулася громадянська війна 1389-1392рр результатом якої стала Острівська угода за якою Вітовту поверталися батьківські землі і він довічний правитель ВКЛ.
1395р – Вітовт проголосив себе Великим Князем чим розірвав Острівську угоду. 1398р – бояри проголосили його королем, але не встигли коронувати. 1397р- похід до Криму. 1398р – похід у пониззя Дніпра. Прагнучи закріпитися в причорномор'ї вступив в боротьбу між претендентами на ханський престол. (Тимур-кутлук скинув Тохтамиша якого підтримав Вітовт за те що з ВКЛ буде зкинуте ярмо) 1399р. на р.Ворскла відбулася битва в якій Вітовт і Тохтамиш програли –рух литовців на схід зупинився. 1401р-Віленська унія (Вітовт-Ягайло) Вітовт знову довічний правитель, а литва приєднається до польщі після смерті Вітовта. Поступово Вітовт відновлює свої позиції і у 1410 р-Грюнвальська битва в якій розгромили хрестоносців. 1413р –Городельська унія якою фактично визначалося існування ВКЛ як окремої одиниці. Після смерті Вітовта – вибори нового правителя. За городельським привілеєм католики в ВКЛ отримали право займати вищі посади та на участь у державних радах.1430рік –коронація Вітовта.1430рік –смерть Вітовта.

⇐ Предыдущая234567891011Следующая ⇒

Поделиться: