Поетапна послідовність проведення моніторингу

Моніторинг дає змогу відстежувати динаміку розвитку особистості дошкільника прозоро й ефективно, встановлювати причини наявних проблем і розробляти плани подальших дій задля їх усунення.

Моніторинг — це контроль, пролонгований у часі. Саме тому він надає можливість не лише зафіксувати певний результат, а й відстежити шляхи його досягнення. І це є найціннішим. Адже фіксування результатів хоч і допомагає визначити, що із запланованого було зроблено, а що правильно його організувати. Тож розглянемо поетапну послідовність проведення моніторингу.

 

 

Назва	Зміст роботи
Підготовчий	- Формулювання теми, об'єкта, предмета, мети, гіпотези моніторингу - Вивчення наявної літератури з теми - Визначення критеріїв, показників, індикаторів якості дослідження - Добирання методів та інструментарію для проведення моніторингу - анкет, тестів, карт спостережень тощо - Організація дослідження – складання плану, визначення терміну проведення, призначення відповідальних осіб тощо
Прапктичний	Збирання даних - здійснення моніторингового дослідження за обраними методами: - спостереження - анкетування - розв'язання тестових завдань - проведення бесід
Аналітичний	- Систематизація отриманої інформації, оброблення та аналізу­вання даних (може проводитися за допомогою математичної статистики, кореляційного або факторного аналізування; передбачає описове пояснення) - Розроблення рекомендацій для вдосконалення досліджуваного явища на основі інтерпретованих даних - Корегування — внесення певних змін до перебігу освітнього процесу відповідно до розроблених рекомендацій - Контроль — фіксування правильного виконання розроблених рекомендацій - Підготовка звітної документації

 

 

Організаторами й виконавцями моніторингового дослідження в дошкільному навчальному закладі можуть бути: керівник, вихователь, практичний психолог, педагоги.

Адміністрація дошкільного навчального закладу — керівник чи вихователь – визначає проблему, мету та гіпотезу дослідження, які зазвичай відображаються у формулюванні теми вивчення. А от до розроблення цієї теми долучають інших педагогів дошкільного навчального закладу. Для цього їх об’єднують у творчу групу, кожен учасник якої має свої обов’язки. Творча група в контексті цілеспрямованого дослідження та відповідно до поставленої мети обирає інструментарій, іа допомогою якого практичний психолог або певний педагог проводить дослідження (анкетування, тестування, спостереження тощо) – збирає дані для подальшого їх оброблення та інтерпретації.

 

Методичні рекомендації щодо оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку за допомогою кваліметричної моделі

 

Якість дошкільної освіти визначають за багатьма параметрами, основними з яких є цілісний гармонійний розвиток дитини дошкільного віку та її готовність до наступної ланки освіти — початкової школи — і життя в сучасному соціумі. Отримати цілісне уявлення про рівень розвитку та вихованості дитини і співвіднести фактично досягнені результати з очікуваними, що необхідно для коригувально-розвивальної роботи з дітьми, дає змогу кваліметричний підхід до організації освітнього моніторингу оцінювання якісних показників за допомогою кількісних балів (за методикою доктора педагогічних наук Єльникової Г. В.). Крім того, такий підхід сприяє створенню оптимальних умов для найбільш повного розкриття потенційних можливостей кожної дитини.

Факторами оцінювання є очікувані кінцеві результати набуття компетенцій випускником дошкільного навчального закладу перед його вступом до школи, зазначені у змісті освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти:

• фізичний розвиток і здоров’я дитини;

• соціальний розвиток;

• природничо-екологічний розвиток;

• предметно-практична діяльність і художньо-естетичний розвиток;

• ігрова діяльність;

• сенсорно-пізнавальний розвиток;

• мовленнєвий розвиток.

Кожен фактор має критерії, що відповідають тим видам компетенцій, яких набувають діти в межах зазначеного фактора. Оцінюють кожен критерій у балах (від 0 до 4) залежно від рівня сформованості відповідної компетенції та біологічної зрілості. Для оцінювання критеріїв використовують такі методи, як спостереження, бесіда, аналіз результатів діяльності дитини.

Невід’ємною складовою системних моніторингових досліджень є кваліметрична модель оцінювання рівня розвитку та вихованості дитини дошкільного віку (далі — кваліметрична модель). Вона містить фактори, критерії і показники такого оцінювання.

Кваліметрія — це наука про методи кількісного оцінювання якості (від латинського «квалі» — якість і давньогрецького «метріо» — вимірювати). Сутність кваліметричного підходу полягає в тому, що будь-яке якісне явище можна розкласти на фактори та критерії, які допомагають розкрити це явище; визначити вагомість факторів, тобто їх пріоритетність, та оцінити кожний критерій у межах від 0 до 4. Чим вищий рівень розвитку того чи іншого критерію, тим вища його оцінка.

Кваліметрична модель містить:

• протокол оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку;

• кваліметричну модель оцінювання рівня розвитку дитини стар­ шого дошкільного віку;

• діаграму з показниками невикористаних резервів розвитку дитини старшого дошкільного віку;

• портрет розвитку дитини з результатами моніторингу рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку.

Кваліметрична модель передбачає здійснення оцінювання на початку і в кінці навчального року. Якісні показники оцінюють за допомогою кількісних балів. Під час внесення показників до про грами всі розрахунки відбуваються автоматично і відбиваються на Діаграмі та в Портреті.

Здійснюючи експертизу, вихователі заповнюють Протокол, у якому в балах оцінюють компетенції дітей, орієнтуючись на зміст Базового компонента дошкільної освіти (знає, обізнана, розуміє,усвідомлює, здатна, дотримується, застосовує, виявляє ставлення, оцінює).

Орієнтовні показники оцінювання критеріїв:

4 бали — компетенція сформована в повній мірі;

3 бали — компетенція сформована в достатній мірі;

2 бали — компетенція сформована посередньо;

1 бал — компетенція сформована мінімально;

0 балів — компетенція не сформована.

Аналізуючи оцінки, наведені в моделі, можна одразу зробити висновок про те, які складові потребують доопрацювання. Так, завдяки аналізу за кожним критерієм чітко простежуються слабкі сторони, конкретні напрями, над якими педагог має попрацювати, щоб підвищити якість своєї роботи над розвитком компетенції кожної дитини.

Подібне оцінювання може здіснювати як сам педагог, так і вихователь-методист дошкільного навчального закладу.

Для ефективного планування роботи з дітьми в старшій групі рекомендують здійснювати оцінювання розвитку дітей на початку навчального року у вересні-жовтні (перше оцінювання). За результатами оцінювання доречно скоригувати план роботи, щоб при ділити належну увагу тим компетенціям, які в дітей недостатньо сформовані.

За результатами першого оцінювання керівник закладу осві ти не повинен приймати жодних управлінських рішень, оскільки перевірку здійснюють виключно для корекції освітньої діяльності вихователя.

Друге оцінювання розвитку дітей доцільно проводити у квітні-травні. За його результатами визначають сумарний кінцевий по казник рівня розвитку та вихованості дитини старшого дошкільного віку. При цьому Діаграма дасть змогу з’ясувати невикористані резерви розвитку дитини.

Ці та інші матеріали моніторингу можуть бути використані для забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти.

Комп’ютерну програму оцінювання рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку розміщено на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України за посиланням:

 http://mon.gov.ua/activity/education/doshkilna/normbaza.html .

 

Моніторингові дослідження і оцінювання розвитку дітей старшого дошкільного віку може проводити як сам педагог, так і вихователь-методист дошкільного навчального закладу чи практичний психолог. За результатами першого оцінювання, яке слід проводити у вересні-жовтні, необхідно внести корективи в освітню діяльність педагогів, аби приділити належну увагу тим компетенціям, які у дітей недостатньо сформовані. До розроблення індивідуальних освітніх маршрутів розвитку дітей слід залучити як педагогів, так і практичного психолога.

А до реалізації завдань, передбачених індивідуальними освітніми маршрутами розвитку дітей, слід обов’язково залучати батьків, надаючи їм індивідуальні консультації та підвищуючи їхню психолого-педагогічну культуру під час просвітницьких заходів.

Друге оцінювання розвитку дітей доцільно проводити у квітні-травні і за його результатами визначати сумарний кінцевий показник рівня розвиненості та вихованості дитини старшого дошкільного віку. Показовою при цьому є діаграма невикористаних резервів розвитку дитини. Аналіз причин негативних результатів освітньої роботи та педагогічна рефлексія дадуть змогу оптимізувати педагогічний процес. А за потреби стануть підставою для прийняття керівником управлінських рішень.

Діаграма другого оцінювання може бути використана для забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти.

Кінцевою метою освітньої роботи з дітьми є виховання соціально активної творчої особистості, здатної дбайливо ставитися до природи, світу речей, самої себе, інших людей, розуміти значення життя як найвищої цінності, виховання у дитини свого власного Я, свого місця серед інших людей, віри у свої сили та здібності. Тож саме на такі показники і слід орієнтуватися педагогам, аби забезпечити якісну освіту дошкільникам.

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться: