Технічний переворот та індустріалізація.

Якщо економічно перехід від дрібної ручної праці до великого машинного виробництва був зумовлений співвідношенням попиту і пропозиції на ринку робочої сили, сировини, пального і промислових виробів, то технічна промисл револ була підготовлена винахідниками різного роду механізмів та індустріальних технологій. Їхнє застосування забезпечило велику економію ресурсів, особливо трудових.

У В.Б. раніше ніж в інших країнах, широкі прошарки суспільства усвідомили потрібність в технічній новизні. Тут і були зроблені найважливіші з винаходів, які відкривали дорогу промисл револ. Причому технічний прогрес в цій країні ще в 18 ст. набрав послідовного характеру. Технічний переворот почався в бавовняно-паперовій промисл. ЇЇ механізація підготувала грунт для технічної реконструкції інших, більш традиційних для Європи галузей текстильної промисловості. 1810 фр винахідник Ф.Жирар виграв конкурс на створення льонопрядильної машини. 1801 ліонський ремісник Ж.Жаккар винайшов шовкоткацький станок, що отримав широке розповсюдження. В сер 19 ст. патент на винайдення швейної машини отримав амер І.Зінгер, який створив всесвітньо відоме підприємство.

В одній з головних галузей промисл, в металургії, промисл револ ознаменувалася переходом до нової технології виплавки чавуну і заліза. 1784 британський інженер Г.Корт запропонував метод пудлінгування, який дозволив замінити рослинне паливо мінеральним (дерев'яне вугілля – кам’яним) ► піднялося виробництво заліза. В сер 50-х брит підприємець Г.Бесемер запропон новий метод переробки чавуна (бесемерівський). Через 10 р фр інженер Е. Мартен винайшов спосіб отримання литої сталі в спеціальній (мартенівській) печі.

Не дивлячись на успіхи застосування машин а промисловому виробництві, машинобудування в кінці 18 – поч 19 ст залишалося галуззю в якій продовжувала панувати ручна праця. Тривалий час воно навіть не було самостійною сферою виробництва. Так, механічні прялки і ткацькі станки виготовлювалися безпосередньо на текстильних фабриках, а парові машини – на металургійних підприємствах.

В пер пол 19 ст появилися більш досконалі типи металооброблювальних станків: фрезерних, токарних, строгальних, свердлильних та ін. Серед найбільш важливих винаходів ►1839 парового молота брит інженером Дж. Несмітом ► підвищило якість виробів машинобудівної промисловості, в тому числі і різноманітного спорядження для фабрик та заводів. Воно дозволило поступово перейти від штучного виготовлення машин і механізмів до масового виробництва стандартної продукції.

Промисл револ прохлд в Європі нерівномірно. Почавшись в В.Б. в останній третині 18 ст. вона перекинулася на континент не раніше поч 19 ст. коли намітилося піднесення механічного бавовнопрядіння у Фр. В др четверті 19 ст велика індустрія виникає в німецьких землях, в Пн Італії. Потім вона швидко поширюється в Центр та Пд Європі. В результаті промисл револ виникає велика машина індустрія, відбувається технічна реконструкція двох галузей промисловості 19 ст. – текстильної і металургійної. Вона дала поштовх безперервним технічним, економічним і соціальним змінам. І перш за все вона поклала початок процесу індустріалізації, суттю якого було не тільки збільшення ролі промисловості в галузеві структурі економіки, але і поширення індустріальних, тобто основаних на передовій техніці і технології,методів діяльності на різноманітні сфери суспільного життя, включаючи побут, науку, зв'язок, освіту та ін.

Промисл револ та індустріалізація змінили старий баланс сил між провідними державами і народами в Європі. В.Б. завдяки успіхам розвитку великої індустрії в середині ХІХ ст. перетворилася в «промислову майстерню світу». Могутня монархія Габсбургів відступила в тінь Німеччини. Фр змушена була визнати економічну перевагу В.Б. та Нім .

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: