Суспільно-політичні рухи в німецьких державах у пер. пол.-сер. ХІХст.

За часів Визвольної війни досить широко була поширена ідея про те, що Бундестаг повинен стати дієвим органом - форумом всієї німецької нації. Ця ідея продовжувала жити в студентських товариствах, особливо Гісена та Ієни, де найбільш радикально налаштовані студенти впадали в революційну активність.

У 1815 році в Ієні було організовано братство університетських студентів, що стало найбільш впливовою організацією, закликало до проведення конституційних реформ, проголошення цивільних свобод і національному об'єднанню (нім. Burschenschaften). Як об'єднавчий символ ними був обраний чорно-червоно-золотий прапор, що повторює кольори уніформи «єгерів Лютцова» часів Визвольної війни в Німеччині. Із загальної кількості німецьких студентів близько 8000, до руху приєдналися від однієї до півтори тисяч.

18 октября 1817 г. студенты провели с дозволу Великого князя в Эйзенахе у стен замка Вартбург свій фестиваль, присвячений 400-річному юбілею початку Реформації и четырёхлетнему юбилею «Битвы народов» под Лейпцигом. Собралось около 500 человек. В первый же день наиболее радикальная группа устроила костёр, на котором стала сжигать «негерманские» книги, в том числе и тексты «Кодекса Наполеона» и предметы, символизирующие репрессалии старого режима. Полиция провела аресты, но студенческие организации продолжали существовать подпольно.

23 августа 1819 года один из радикальных студентов — Карл Людвиг Занд убил в Маннхайме популярного писателя и наблюдателя от Российской империи, противника немецкого романтизма Августа фон Коцебу. Король Фридрих Вильгелм III, склонный переоценить влияние радикальных настроений, в весьма умеренном по своим целям в то время националистическом движении, принял ряд решительных мер. Занд был публично обезглавлен 29 мая 1820 года, а его героическое поведение превратило его в идола движения, причём щепки от эшафота были превращены в объект почитания его сторонниками. В его честь в 1859 г. был воздвигнут монумент.

Клемент Меттерніх, який був у час замаху в Римі, протягом декількох місяців не наважувався повернутися з неї, а 1 серпня 1819 р., зустрівшись в Теплиць е з Фрідріхом Вільгелмом III і переконав його зупинити реформи та встановити суворий нагляд над університетами. На його думку, настав час рішення про вибір між революцією і реакцією. Прийнятий під його тиском у присутності представників бундестагу «Карлсбадська декрет»забезпечував домінуючу роль Австрії у Федерації, і зобов'язував всіх членів ввести контроль за університетами. Студентські суспільства заборонялися, академічні свободи були скасовані. Всі книги, що містять менше 320 сторінок, підлягали цензурі. У країні створилася атмосфера підозрілості і страху, паралізуюча інтелектуальне життя.

В июле 1830 г. в Париже произошла революция и на трон вместо Карла сел «буржуазный король» Луи Филипп.Это событие отозвалось в Германии дальнейшиv развитием либеральных настроений и принятием конституций в её северных землях по образцу того, что уже имело место на юге страны.

33. Рух за національне об’єднання Німеччини 1830-1840рр. Фрідріх Ліст.

Рух за об’єднання в 30-ті рр. почався під впливом Липневої революції у Франції, встановлення Польщі і проголошення незалежності Бельгії. В серпні-вересні 1830рр. майже у всіх державах Німеччини вибухнули повстання. В Саксонії центром стало промислове м. Лейпциг, в якому була організована буржуазна громадянська гвардія. Король Саксонії і правитель Ганновера змушені були погодитись на введення конституційних порядків. В Баварії, Бадені, Вюртербурзі, де вже діяла конституція, буржуазія домоглася свободи преси. Вершиною руху гамбахська демонстрація 27.05 1832р. у Пфальце. Близько 30тис. Учасників (ремісники, предст. Ліберальної буржуазії, інтелігенція, демократи зі Стамбулу). Лозунг – об’єднання країни і введення конституційних свобод. З настанови Австрії і Прусії Союзний сейм в червні 1834р. посилив закони, обмежив права ландтагов, свободу друку, за боронивши політ. орган., народні демонстрації і носіння чорно-червоно-золотистих народних емблем. В Гессені поліція розгромила таємне «Товариства прав людини» з головою пастером Ф. Вейдігом та студентом Г. Бюхнером. Орган. прагнула підготувати демократичну революцію.

Однією з найвпливовіших фігур у національному русі Німеччини 30-40-х pp. був професор-економіст Фрідріх Ліст (1789-1846). Пропагуючи ідею об'єднання Німеччини, він перший всебічно розкрив взаємозв'язок між розвитком економіки і національним об'єднанням Німеччини. У своїй основній праці"Національна система політичної економії" він показав, як саме політична роздробленість Німеччини заважає її економічному розвиткові. Ліст обґрунтував необхідність економічного об'єднання Німеччини через створення єдиної національної економіки. Лише тоді, вважав він, німці зможуть"піднестися на висоту національної величі". Однак у своїй праці Ліст пішов набагато далі аналізу напрямів економічного розвитку. Він уважав економічні інтереси відображенням потреб нації. "Вся моя теорія, - писав Ліст, - побудована на тлумаченні природи національного інтересу, який є посередником між індивідуальним і загальнолюдським". На тогочасний світ Ліст дивився як на "світ націй", що мають власні інтереси і діють задля досягнення сприятливих умов для їх задоволення. На думку сучасних дослідників,Ліст став одним із засновників німецького економічного націоналізму,вбачаючи в ньому дієву силу побудови нації та національної держави

⇐ Предыдущая6789101112131415Следующая ⇒

Поделиться: