ЗВЕРНЕННЯ ДО АДМІНІСТРАТИВНОГО

СУДУ ТА ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ

В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

Стаття 104. Право на звернення до адміністративного суду

I. До адміністративного суду має право звернутися з адміні­
стративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права,
свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'­
єкт владних повноважень має право звернутися до адміністра­
тивного суду у випадках, встановлених законом.

I1. Коментована стаття продовжує та розвиває конституцій­
не положення про те, що кожному гарантується право на оскар­
ження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службо­
вих осіб (ст. 55 Конституції України).

Аналіз положень КАС України дає підстави стверджувати, що поняття «право на звернення з адміністративним позовом до адміністративного суду» та поняття «право на адміністратив­ний позов» можуть бути визнані тотожними. Це пов'язано з

245

тим, що адміністративний суд розглядає справи в порядку позо­вного провадження, тобто, для того щоб порушити проваджен­ня в адміністративній справі в адміністративному суді, до нього можна звернутися тільки з адміністративним позовом. У ст. З КАС України законодавець закріплює поняття адміністратив­ного позову і визначає, що адміністративний позов — звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (докладніше про поняття адміні­стративного позову див. коментар до ст. З КАС України).

Що ж стосується поняття «право на адміністративний по­зов», то за своєю структурою воно є складним і розглядається як нерозривна єдність двох його сторін: матеріально-правової та процесуально-правової. Матеріально-правову сторону права на адміністративний позов складає право на задоволення адмі­ністративного позову. Процесуально-правова сторона знахо­дить своє відбиття у праві на пред'явлення адміністративного позову. Обидві ці сторони тісно взаємопов'язані, проте досить самостійні і не співпадають за своїм змістом. Право на задово­лення адміністративного позову — це право на позитивне вирі­шення справи, на одержання захисту прав, свобод та інтересів осіб, що звернулися до суду. Реалізація цього права обумовлена обставинами, як матеріально-правового, так і процесуально-правового характеру. Право на пред'явлення адміністративно­го позову — це право на звернення до адміністративного суду з вимогою про захист, право на одержання реакції від суду у ви­гляді порушення його діяльності з розгляду та розв'язанню ад­міністративної справи; його реалізація залежить від процесу­ально-правових обставин. Наявність права на задоволення ад­міністративного позову встановлюється адміністративним су­дом в ході адміністративного процесу, що й відбивається у постанові суду. Наявність права пред'явлення адміністратив­ного позову встановлюється при прийнятті позовної заяви адмі­ністративним судом до свого провадження. Реалізація права на пред'явлення адміністративного позову, тобто права на адміні­стративний позов у процесуальному розумінні регламентується КАС України.

Виходячи зі змісту статті, що розглядається, правом на пред'явлення адміністративного позову наділені усі особи, які вважають, що порушені їх права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень

246

має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом (докладніше див. коментар до ст. 17 КАС України). Для реалізації права на пред'явлення адміністратив­ного позову необхідний ряд передумов. Виходячи з досліджень процесуальної науки, вважається, що такі передумови можна класифікувати з різноманітних підстав, але найбільш часто їх розподіляють на об'єктивні та суб'єктивні, а також на позитив­ні та негативні. Що стосується суб'єктивних та об'єктивних пе­редумов, підставою їх визначення є їхня залежність або неза­лежність від особи того, хто звертається до адміністративного суду.

До суб'єктивних передумов належать наступні: по-перше, особа як уявляється, повинна вважати, що її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин порушені, тобто в неї повинна бути впевненість, що її права, свободи чи інтереси потребують захисту адміністративного суду; по-друге, наявність адміністративної процесуальної правоздатності в особи, яка звертається до суду з адміністративним позовом. Відповідно до ст. 48 КАС України, адміністративна процесуальна правоздат­ність визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими держав­ними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службови­ми особами, підприємствами, установами, організаціями (юри­дичними особами) (див. коментар до ст. 48 КАС України).

Об'єктивні передумови поділяються на позитивні та нега­тивні в залежності від того, повинні вони бути наявні або від­сутні для реалізації права на пред'явлення адміністративного позову.

Так, об'єктивною позитивною передумовою є підвідомчість позовної заяви адміністративному суду, що закріплена ст. 17 КАС України (також див. відповідний коментар). Негативними передумовами визнають наступні: по-перше, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав відсутні такі, що набрали законної сили: постанова суду чи ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміні­стративній справі, про закриття провадження в такій справі у зв'язку з відмовою позивача від адміністративного позову або примиренням сторін; по-друге, якщо не наступила смерть фі­зичної особи чи не припинено юридичну особу, які звернулися

із позовною заявою або до яких пред'явлено адміністративний позов, якщо спірні правовідносини не допускають правона-

ступництва.

Треба зазначити, що не тільки ці передумови стосуються реа­лізації права на пред'явлення адміністративного позову. Важ­ливим питанням є також додержання порядку реалізації цього права. Недодержання таких правил також тягне несприятливі наслідки для особи, що звернулася до суду. Такими правилами є: додержання вимог до позовної заяви, встановлених ст. 106 КАС України; подання позовної заяви особою, яка має адміні­стративну процесуальну дієздатність. Згідно зі ст. 48 КАС Укра­їни, адміністративна процесуальна дієздатність належить фі­зичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недіє­здатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони від­повідно до законодавства можуть самостійно брати участь, крім того, адміністративна процесуальна дієздатність належить ор­ганам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого само­врядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам) (див. коментар до ст. 48 КАС України); наявність у представника належних пов­новажень (якщо позовну заяву подано представником); подання позовної заяви з додержанням правил про підсудність, встанов­лених статтями 18-21 КАС України. Зазначимо також, що звер­нення до адміністративного суду повинно відбуватися у встанов­лені в Кодексі строки (ст. 99 КАС України). Звернення до адмі­ністративного суду з наявністю всіх передумов права на пред'яв­лення адміністративного позову, а також з додержанням порядку реалізації цього права та прийняття судом позову до свого провадження викликає певні правові наслідки.

Стаття 105. Форма і зміст адміністративного позову

1. Адміністративний позов подається до адміністративного
суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або
його представником. Позовна заява може бути надіслана до ад­
міністративного суду поштою.

2. На прохання позивача службовцем апарату адміністра­
тивного суду може бути надана допомога в оформленні позов­
ної заяви.

248

3. Адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповіда­
ча — суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його
положень;

2) зобов'язання відповідача-суб'єкта владних повноважень
прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача-суб'єкта владних повноважень
утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів на відшкодування шкоди,
завданої суб'єктом владних повноважень незаконним рішен­
ням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (пов­
новажень) суб'єкта владних повноважень.

4. Позовна заява може містити, крім визначених частиною
третьою цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чи ін­
тересів у сфері публічно-правових відносин.

1. Звернення в адміністративний суд за захистом прав, сво­
бод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб
у сфері публічно-правових відносин здійснюється шляхом по­
дання адміністративного позову. Стаття, що коментується, пе­
редбачає, що зовнішньою формою адміністративного позову
служить письмова позовна заява. Крім того, встановлено пра­
вило, у відповідності з яким адміністративний позов може по­
даватися до адміністративного суду одним з трьох шляхів: осо­
бисто позивачем, його представником або надісланий поштою.

2. Важливе положення передбачене законодавцем у ч. 2 стат­
ті, що коментується. Якщо позивач не володіє достатніми знан­
нями, або з інших причин не може самостійно оформити позов­
ну заяву, то на його прохання службовцем апарату адміністра­
тивного суду йому може бути надана допомога. Безумовно, це
буде зручним для звичайних громадян, які не вміють оформля­
ти юридичні документи, особливо для осіб похилого віку. Вод­
ночас треба зазначити, що таке положення в законодавстві на
сьогоднішній день є вимушеним тому, що забезпечення в апа­
раті кожного адміністративного суду хоча б одного службовця,
який би надавав таку допомогу всім, кому це необхідно, доволі
складно та потребує чимало коштів. Проте до тих пір, поки не
буде запроваджена можливість одержання доступної правової

249

допомоги для всіх, сприяння працівників апарату суду в оформ­ленні позовної заяви є виправданим.

3. Частина 3 коментованої статті визначає перелік вимог, що можуть міститися в адміністративному позові. Ці вимоги наці­лені на реалізацію матеріально-правової сторони права на адмі­ністративний позов, тобто на задоволення адміністративного позову. Перелік вимог, зафіксований у ст. 105 КАС України, ві­дображає зміст адміністративного позову, який є елементом по­зову і вказує на форму судового захисту, тобто вказує на те, яко­го виду рішення вимагає позивач від суду. Таким чином, пози­вач може вимагати від суду: скасувати або визнати нечинним рішення відповідача — суб'єкта владних повноважень повніс­тю чи окремих його положень; зобов'язати відповідача-суб'єк-та владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язати відповідача-суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнути з відповідача ко­шти на відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних пов­новажень незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; вико­нати зупинену чи невчинену дію; встановити наявність чи від­сутність компетенції (повноважень) суб'єкта владних повнова­жень. Згідно зі ст. 51 КАС України в ході розгляду справи позивач може збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тобто змінювати зміст адміністративного позову. Особливість змісту адміністративного позову визначається характером пев­них спірних правовідносин. Наприклад, при розгляді справ щодо уточнення списку виборців, зміст адміністративного по­зову може відбиватися у вимозі до суду про включення або ви­ключення зі списку виборців.

4. Аналіз положень статті дає змогу стверджувати, що зако­нодавець залишив відкритим перелік вимог, що можуть місти­тися в адміністративному позові. Таким чином, позовна заява може містити, крім визначених вище, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Стаття 106. Вимоги до позовної заяви 1. У позовній заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подаєть­
ся позовна заява;

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також
номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

250

 

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби
посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер
засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач
обґрунтовує свої вимоги;

5) у разі необхідності — клопотання про звільнення від спла­
ти судового збору; про звільнення від оплати правової допомо­
ги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповід­
ний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги;
про призначення судової експертизи; про витребування дока­
зів; про виклик свідків тощо;

6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

 

2. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються по­
зовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і
які можуть бути використані судом.

3. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх докумен­
тів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповіда­
чів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли
його не належить сплачувати.

4. Позовна заява підписується позивачем або його представ­
ником із зазначенням дати її підписання.

5. Якщо позовна заява подається представником, то у ній за­
значаються ім'я представника, його поштова адреса, а також
номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший
документ, що підтверджує повноваження представника.

1. Згідно з ч. 1 ст. 105 КАС України адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позов­ної заяви. Позовна заява повинна бути оформлена належним чином з дотриманням усіх вимог, встановлених законодавцем. Коментована стаття фіксує низку вимог, що висуваються до по­зовної заяви. Необхідними реквізитами позовної заяви є: на­йменування адміністративного суду, до якого подається позов­на заява; дані про позивача, тобто його ім'я або найменування, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електрон­ної пошти, якщо такі є; дані про відповідача, а саме його ім'я (найменування), посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі. Суд повинен вимагати,

251

щоб відомості про обидві сторони та їх представників були яко­мога детальніші та повні, бо це має важливе значення для по­відомлення осіб, які беруть участь у справі для забезпечення їх з'явлення в судове засідання. Повнота позовної заяви залежить також від правильності та повноти викладення змісту позовних вимог (див. коментар до ст. 105 КАС України) та викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Останні — це підстава позову, тобто юридичні факти, з наявністю або від­сутністю яких закон пов'язує виникнення, зміну або припи­нення правовідносин. Зазначення підстави позову сприяє вста­новленню спірних правовідносин та можливості прийняття справи до провадження суду.

Якщо необхідно для справи, в позовній заяві можуть подава­тися різноманітні клопотання. Наприклад, про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової до­помоги і забезпечення надання правової допомоги; про призна­чення судової експертизи; про витребування доказів; про ви­клик свідків тощо.

2. Відповідно до ч. 2 коментованої статті в позовній заяві за­
значаються докази, що підтверджують позовні вимоги. Вказів­
ка на докази, про які відомо позивачу, сприяє суду в повному та
всебічному розгляді справи та встановленню об'єктивної істи­
ни, як необхідної умови для захисту прав, свобод та інтересів
фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публіч­
но-правових відносин.

3. У коментованій статті передбачено правило, згідно з яким
поряд з позовною заявою позивачем подаються її копії та копії
всіх документів, що приєднуються до заяви, відповідно до кіль­
кості відповідачів. До позовної заяви обов'язково додається до­
кумент про сплату судового збору (ст. 89 КАС України), за ви­
ключенням випадків, коли його не належить сплачувати (ст. 88

КАС України).

4. Останнім реквізитом позовної заяви є підпис позивача або
його представника з зазначенням дати подання заяви. Підпис
надає юридичну силу заяві, без нього він не буде розглянутий
судом. Дата подання заяви також має важливе значення, і
перш за все, для додержання строків звернення до адміністра­
тивного суду.

5. Обов'язковим є зазначення в позовній заяві відомостей
про представника (його ім'я, поштова адреса, а також номер за-

252

собу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є) у випадку, коли позов подається не особисто позивачем, а його представни­ком. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи ін­ший документ, що підтверджує повноваження представника. Перелік цих документів встановлено ст. 58 КАС України.

Стаття 107. Відкриття провадження в адміністративній справі

1. Суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну
процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну
заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею
106 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністра­
тивного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адмі­
ністративному суду;

5) немає інших підстав для повернення позовної заява або
відмови у відкритті провадження в адміністративній справі,
встановлених цим Кодексом.

 

2. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі
на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повер­
нення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у
справі.

3. Питання про відкриття провадження в адміністративній
справі суддя вирішує не пізніше наступного дня після надхо­
дження позовної заяви до адміністративного суду або закін­
чення строку, встановленого для усунення недоліків позовної
заяви, у разі залишення позовної заяви без руху.

4. Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкрит­
ті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. В ухвалі
про відкриття провадження у справі зазначаються:

 

1) найменування адміністративного суду, прізвище та ініці­
али судді, який відкрив провадження в адміністративній спра­
ві, номер справи;

⇐ Предыдущая78910111213141516Следующая ⇒

Поделиться: