До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:

 

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із
прибуттям до суду;

224

 

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, пе­
рекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці
та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

 

1. Розгляд і вирішення судом адміністративних справ, про­
цесуальні дії учасників процесу пов'язані з певними витрата­
ми, які іменуються судовими витратами. Частина 1 коментова­
ної статті відносить до судових витрат судовий збір та витрати,
пов'язані з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення
від сплати встановлюються законом. До набрання чинності за­
коном, який регулює порядок сплати і розміри судового збору,
відповідно до п. З розділу VII «Прикінцеві та перехідні поло­
ження» КАС України: судовий збір при зверненні до адміні­
стративного суду сплачується у порядку, встановленому зако­
нодавством для державного мита; розмір судового збору визна­
чається відповідно до підпункту «б» пункту 1 статті 3 Декрету
Кабінету Міністрів України «Про державне мито», крім випад­
ків, встановлених підпунктом 3 цього пункту; розмір судового
збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів
становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше
1700 гривень.

3. Частина 3 коментованої статті відносить до витрат, пов'яза­
них з розглядом справи: 1) витрати на правову допомогу; 2) ви­
трати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям
До суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціаліс­
тів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати,
пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням
інших дій, необхідних для розгляду справи.

Стаття 88. Зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат

1. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстро­чити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

«Кодекс адміністративного судочинства України»                                                                                            О 9 С

2. Якщо у строк, встановленні! судом, судові витрати не бу­дуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду, або ви­трати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

1. Частиною 1 коментованої статті встановлюється право ад­
міністративного суду зменшити розмір належних до оплати су­
дових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково,
чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на ви­
значений строк. Зменшення розміру судових витрат або звіль­
нення від їх оплати повністю або частково здійснюється судом з
огляду на майновий стан сторони.

Зменшення розміру судових витрат може полягати у звіль­ненні від оплати судового збору, у зменшенні розміру пов'яза­них із розглядом справи витрат.

Відстрочення оплати судових витрат означає віддалення цієї оплати на певний термін, наприклад, до ухвалення рішення у справі. Розстрочення оплати судових витрат полягає у періо­дичній виплаті певних, не дуже обтяжливих для сторони сум, протягом певного часу.

2. Строк для сплати судових витрат, якщо суд відстрочив або
розстрочив їх сплату, визначається судом, але не повинен пере­
вищувати граничного строку розгляду справи, що встановле­
ний ст. 122 Кодексу — двох місяців з дня відкриття проваджен­
ня у справі.

Стаття 89. Сплата і повернення судового збору

1. Особа, яка звертається до адміністративного суду із позов­
ною заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, скаргою за
винятковими обставинами, заявою про перегляд справи за но-
вовиявленимм обставинами, повинна сплатити судовий збір.

2. Судовий збір, сплачений у більшому, ніж встановлено за­
коном розмірі, повертається ухвалою суду за клопотанням осо­
би, яка його сплатила.

3. Судовий збір повертається за клопотанням особи, яка його
сплатила, ухвалою суду в разі повернення позовної заяви, за­
яви за нововиявленимн обставинами або скарги, відмови у від­
критті провадження у справі, а також у разі залишення лозов-

226

ної заяви, заяви за нововиявленими обставинами або скарги без розгляду (крім випадку, якщо такі заяви залишено без роз­гляду внаслідок повторного неприбуття позивача або за його клопотанням).

1. Частиною 1 коментованої статті встановлюється обов'язок
по сплаті судового збору особою, яка звертається до адміністра­
тивного суду із позовною заявою, апеляційною чи касаційною
скаргою, скаргою за винятковими обставинами, заявою про пе­
регляд справи за нововиявленими обставинами.

Оплата судового збору має метою спонукати сторони утрима­тися від подання явно необгрунтованих позовів, стимулювати добровільне дотримання закону відповідачем, а також компен­сувати державі частину видатків, необхідних для здійснення правосуддя.

Оплата судового збору покладена законом на осіб, що мають зацікавленість у справі, перш за все — позивача та відповідача. Оскільки треті особи, які заявляють самостійні вимоги на пред­мет спору, мають права позивача (ст. 54 КАС України), вони та­кож мають оплачувати судовий збір.

2. У частинах 2 і 3 коментованої статті перелічуються випад­
ки повернення судового збору особі, яка його сплатила. Слід за­
значити, що перелік випадків, встановлений коментованою
статтею, є вичерпним.

Судовий збір, сплачений у більшому, ніж встановлено зако­ном розмірі, повертається за клопотанням особи, яка його.спла-тила, про що суд постановляє ухвалу.

3. Судовий збір повертається за клопотанням особи, яка його
сплатила, ухвалою суду також в разі повернення позовної зая­
ви, заяви за нововиявленими обставинами або скарги, відмови
У відкритті провадження у справі, а також у разі залишення по­
зовної заяви, заяви за нововиявленими обставинами або скарги
без розгляду (крім випадку, якщо такі заяви залишено без роз­
гляду внаслідок повторного неприбуття позивача або за його
клопотанням).

З ухвалою про повернення судового збору соба звертається до відповідних органів держказначейства.

-

227

Стаття 90. Витрати на правову допомогу

1. Витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або ін­
шого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за
договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної
правової допомоги, передбачених законом.

2. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової
допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за раху­
нок Державного бюджету України.

3. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомо­
гу встановлюється законом.

1. Коментована стаття встановлює правила, згідно з якими витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фа­хівця в галузі права, які надають правову допомогу за догово­ром, несуть сторони. Законом можуть передбачатися випадки безоплатної правової допомоги. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги, ці витрати здійснюються за рахунок Державного бюджету України. (Про звільнення від оплати правової допомоги див. коментар до ч. З ст. 16 КАС України). Відповідно до п. 2 розділу VII «Прикінцеві та пере­хідні положення» КАС України положення щодо звільнення особи від оплати правової допомоги та забезпечення надання правової допомоги набирають чинності з моменту набрання чинності відповідним законом.

2.Частина 3 коментованої статті, відповідно до п. 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу набирає чинності з моменту набрання чинності відповідним законом. До цього часу граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 91. Витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду

1. Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пунк­
ту сторін та їхніх представників, а також найманням житла,
несуть сторони.

2. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не
є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачу­
ються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населе­
ного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи

228

відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заро­біток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячно­го заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять — пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

3. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням ви­трат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

1. З урахуванням того, що адміністративні суди у багатьох випадках можуть бути територіально віддалені від місцезнахо­дження (проживання, перебування, знаходження) сторони, ви­трати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, можуть досягати значних розмірів. Тому стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом влад­них повноважень, та її представнику сплачуються іншою сто­роною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від зви­чайних занять, яка обчислюється пропорційно від розміру се­редньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичай­них занять — пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Кабінет Міністрів України встановлює граничний роз­мір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.

Стаття 92. Витрати, пов'язані із залученням

свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз

1. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, пе­
рекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона,
яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціа­
ліста, перекладача та проведення судової експертизи.

2. Свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам оплачу­
ються проїзд, а також добові в разі переїзду до іншого населе­
ного пункту. Експертам, спеціалістам і перекладачам повинна
бути сплачена винагорода за виконану роботу.

3. У разі неоплати судової експертизи у строк, встановлений
судом, суд може скасувати ухвалу про призначення судової
експертизи.

4. Якщо виклик свідків, призначення експертизи, залучен­
ня перекладачів, спеціалістів здійснюються за ініціативою

229

суду, а також у разі звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати компенсуються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановле­ному Кабінетом Міністрів України.

5. Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залу­ченням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судо­вих експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

1. За загальним правилом витрати, пов'язані із залученням
свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових екс­
пертиз, несе сторона, яка заявила відповідне клопотання. До
таких витрат відносяться витрати на проїзд і добові в разі пере­
їзду до іншого населеного пункту, а також винагорода експер­
там, спеціалістам і перекладачам за виконану роботу. У разі не­
сплати судової експертизи у строк, встановлений судом, суд
може скасувати ухвалу про її призначення.

2. У випадку, якщо виклик зазначених осіб здійснюється за
ініціативою суду, а також у разі звільнення від сплати судових
витрат або зменшення їх розміру (див. ст. 88 КАС України та
коментар до неї), відповідні витрати компенсуються за рахунок
Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабі­
нетом Міністрів України.

3. Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залу­
ченням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням су­
дових експертиз, встановлений Постановою Кабінету Міністрів
України від 1 липня 1996 р. № 710 *Про затвердження Інструк­
ції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати ви­
нагороди особам, що викликаються доорганів дізнання, поперед­
нього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні
яких перебувають справи про адміністративні правопорушен­
ня, та виплати державним науково-дослідним установам судової
експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і
спеціалістів» з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до чинного законодавства за свідками, а також експертами, спеціалістами і перекладачами зберігається серед­ня заробітна плата за весь час, затрачений ними у зв'язку з яв­кою та викликом до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебу­вають справи про адміністративні правопорушення (далі — ор­ган, який зробив виклик). Особам, які не є працівниками під-

230

приємств, установ чи організацій, виплачується винагорода за відрив від звичайних занять. Крім того, всім зазначеним осо­бам, якщо виконання їх процесуальних функцій пов'язане з пе­ребуванням за межами населеного пункту постійного прожи­вання, відшкодовуються такі витрати: вартість проїзду до міс­ця виклику і назад, витрати, пов'язані з найманням жилого приміщення, добові.

Перекладачам, а також особам, які виконують функції екс­пертів чи спеціалістів не в порядку службового завдання, за проведену роботу виплачується також винагорода.

Сума винагороди за відрив від звичайних занять визначаєть­ся з урахуванням їх характеру занять у межах від 20 до ЗО від­сотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за день.

Витрати, пов'язані з явкою, відшкодовуються у розмірах, передбачених законодавством для відряджених працівників.

Розмір винагороди експерта або спеціаліста, який виконує свої функції не в порядку службового завдання, визначається залежно від його кваліфікації та складності завдання у межах від 3 до 5 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів гро­мадян за годину роботи.

У разі проведення судової експертизи особливої складності розмір винагороди збільшується на 25 відсотків.

Перекладачам залежно від їх кваліфікації та складності ро­боти встановлюються такі розміри винагороди:

за письмові переклади — від 10 до 15 неоподатковуваних мі­німумів доходів громадян за один авторський аркуш (40 тис. друкованих (рукописних) знаків);

за усні переклади — від 3 до 5 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за годину роботи.

Переклади з рідкісних мов, з письмовою в'яззю, своєю гра­фікою, ієрогліфами, клинописом, а також з стародавніх мов, так само, як і переклади на іноземні мови, що віднесені до рід­кісних мов, які мають писемність в'яззю, свою графіку, напи­сані ієрогліфами, клинописом, оплачуються із збільшенням ставок на 25 відсотків.

Виплати свідкам і експертам провадяться судом з коштів, Що їх вносить сторона, яка порушила клопотання про виклик свідків або проведення експертизи, а у разі коли ці дії здійсню­ються за ініціативою суду чи за клопотанням обох сторін — з Коштів, що вносяться обома сторонами порівну.

231

Розмір суми, яку наперед має внести сторона (сторони), ви­значається судом орієнтовно. Остаточний розрахунок прова­диться після виконання викликаними особами своїх завдань.

Якщо сторона звільнена від сплати судових витрат, зазначе­ні виплати провадяться з коштів суду. З цих же коштів випла чується винагорода перекладачеві.

Стаття 93. Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи

1. Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці
та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, несе
сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Якщо
клопотання про вчинення відповідних дій заявлено обома сто­
ронами, витрати на них несуть обидві сторони порівну.

2. Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з про­
веденням огляду на місці та вчиненням інших дій, необхідних
для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів
України.

 

1. Коментована стаття встановлює правило про розподіл ви­трат, що пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи — їх несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій чи обидві сторони порівну, якщо клопотання про вчинення відпо­відних дій заявлено обома сторонами. Граничний розмір ком­пенсації зазначених витрат встановлюється Кабінетом Міні­стрів України.

Стаття 94. Розподіл судових витрат

1. Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не
є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені
нею документально підтверджені судові витрати з Державного
бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо
іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його по­
садова чи службова особа).

2. Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони —
суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони

232

всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових екс­пертиз.

3. Якщо адміністративний позов задоволене частково, судо­
ві витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відпо­
відно до задоволених вимог, а відповідачу — відповідно до тієї
частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

4. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повнова­
жень, а відповідачем — фізична чи юридична особа, судові ви­
трати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

5. У разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача,
звільненого від сплати судових витрат, а також залишення ад­
міністративного позову без розгляду судові витрати, понесені
відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету
України.

6. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не поверта­
ючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове
рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл су­
дових витрат.

 

1. Коментована стаття встановлює порядок розподілу судових
витрат між сторонами. Розподіл судових витрат залежить, по
перше, від того, на чию користь — сторони, яка не є суб'єктом
владних повноважень чи сторони — суб'єкта владних повнова­
жень — ухвалене рішення. У першому випадку суд присуджує
всі здійснені стороною документально підтверджені судові ви­
трати з бюджету. У другому — суд присуджує з іншої сторони
всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати,
що пов'язані із залученням свідків та проведенням судових екс­
пертиз. Якщо ж адміністративний позов задоволене частково,
судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому від­
повідно до задоволених вимог, а відповідачу — відповідно до тієї
частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

2. Окреме правило встановлене для розподілу судових витрат
У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а
відповідачем — фізична чи юридична особа. У цьому випадку су­
дові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

3. Якщо позивача звільнено від сплати судових витрат, судо­
ві витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок
Державного бюджету України.

233

4. Суд вищої інстанції при зміні судового рішення або ухва­ленні нового рішення зобов'язаний відповідно змінити розпо­діл судових витрат.

Стаття 95. Розподіл витрат при відмові позивача від адміністративного позову

1. При відмові позивача від адміністративного позову поне­сені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім ви­падків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від адміністративного позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання адмі­ністративного позову, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

1. Право відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду є одним з основних диспозитивних прав позивача і звичайно використовується у разі задоволення його вимог відповідачем. Якщо відповідач за­довольнив вимоги позивача після подання адміністративного позову, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача. У інших випадках при відмові позивача від позову немає підстав для відшкодування йому су­дових витрат. Відповідач же навпаки у цьому випадку має пра­во, за його заявою, на відшкодування позивачем понесених ви­трат, крім випадків звільнення відповідача від сплати судових витрат,

Стаття 96. Судові витрати, пов'язані з примиренням сторін

1. Якщо спір вирішується шляхом примирення і сторони не дійшли згоди щодо розподілу судових витрат, то кожна сторо­ на у справі несе половину судових витрат.

1. Примирення сторін є двостороннім волевиявленням пози­вача та відповідача, що спрямоване на врегулювання спору на основі взаємних поступок. Примирення сторін стосується перш за усе прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного

234

позову, але примирюючись, сторони можуть також дійти згоди і щодо розподілу судових витрат. Якщо сторони не зробили цьо­го — кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

Стаття 97. Визначення розміру судових витрат 1. Суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

1. Стаття, що коментується, закріплює право сторони на до­помогу суду при визначенні грошового розміру судових витрат, які мають бути їй компенсовані.

Стаття 98. Рішення щодо судових витрат

1. Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові
суду або ухвалою.

2. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеці­
алісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо
судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

1. Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Не лише особам, які беруть участь у справі, а й іншим зацікавленим щодо судових витрат особам надано пра­во на оскарження судового рішення у частині судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Глава 8 СТРОКИ

Стаття 99. Строк звернення до адміністративного суду

1. Адміністративний позов може бути подано в межах строку
звернення до адміністративного суду, встановленого законом.

2, Для звернення до адміністративного суду за захистом
прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк,
який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли осо-

235

⇐ Предыдущая567891011121314Следующая ⇒

Поделиться: