Наслідки, визначені частинами другою-четвертою цієї статті, застосовуються й у разі, якщо сторона без поважних причин залишить залу судового засідання.

1. Коментована стаття врегульовує питання щодо наслідків не­
прибуття в судове засідання особи, яка бере участь у справі. В за­
лежності від різних підстав таких наслідків може бути три.

2. По-перше, це обов'язкове відкладення розгляду справи в
разі: 1) неприбуття у судове засідання сторони (сторін) або будь-
кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає
відомостей, що їм вручені повістки; 2) неприбуття в судове за­
сідання позивача, належним чином повідомленого про дату,
час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви
про розгляд справи за його відсутності; 3) неприбуття в судове
засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повнова­
жень, належним чином повідомленого про дату, час і місце су­
дового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд
справи за його відсутності; 4) якщо суд визнав обов'язковою
особисту участь особи, яка бере участь у справі, у судовому роз­
гляді, а вона не з'явилася (ст. 110 КАС України).

3. По-друге, суд має право відкласти розгляд справи, якщо
без поважних причин не прибув в судове засідання представ­
ник сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання,
чи ним не повідомлено про причини неприбуття і при цьому
стороною заявлено клопотання про відкладення розгляду
справи.

4. По-третє, суд залишає позовну заяву без розгляду з наслід­
ками, що передбачені ст. 155 КАС України, у разі повторного
неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату,
час і місце судового розгляду, без поважних причин або без по­
відомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не на­
дійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

5. У ч. 4 коментованої статті на відміну від випадку непри­
буття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом влад­
них повноважень, встановлено правило, що у разі неприбуття
відповідача-суб'єкта владних повноважень, належним чином
повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без по­
важних причин або без повідомлення ним про причини непри­
буття розгляд справи не відкладається і справу може бути ви­
рішено на підставі наявних у ній доказів.

10 * Кодекс адміністративного судочинства України»                                                                                                      289

6. Наслідки, визначені частинами другою-четвертою комен­тованої статті, застосовуються й у разі, якщо сторона без по­важних причин залишить залу судового засідання.

Стаття 129. Наслідки неприбуття в судове

засідання свідка, експерта, спеціаліста

1. Якщо в судове засідання не прибули свідок, експерт, спе­ціаліст, суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість продовження судового розгляду справи за від­сутності свідка, експерта, спеціаліста, які не з'явилися, та по­становляє ухвалу про продовження судового розгляду або про оголошення перерви. Одночасно суд може вирішити питання про привід свідка, експерта, спеціаліста, які не з'явилися.

. • . •    .                  - • ⁴                        , »•„:.#;.                  ..-.-:'лїііі; ; '..'г '

1. Коментована стаття врегульовує питання щодо наслідків
неприбуття в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста.

Суд, з урахуванням думки осіб, які беруть участь у справі, постановляє ухвалу про продовження судового розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, які не з'явилися, або про оголошення перерви.

2. Продовження судового розгляду справи можливо, напри­
клад, коли крім показань свідка, висновку експерта наявні і
інші докази щодо певного факту, коли відпала необхідність в
наданні спеціалістом консультацій з питань, що потребують
спеціальних знань і навичок чи технічної допомоги тощо.

3. Вирішуючи вищевказані питання, суд одночасно, з метою
усунення у подальшому перешкод здійсненню адміністратив­
ного судочинства зазначеними особами, може вирішити питан­
ня про їхній привід (див. коментар до ст. 272 КАС України).

Стаття 130. Роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків

1. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їхні права та обов'яз­ки, встановлені цим Кодексом. Одночасно особам, які беруть участь у справі, видається пам'ятка про їхні права та обов'яз­ки, встановлені цим Кодексом.

290

j

1. Особи, які беруть участь у справі, мають закріплені в за­
коні процесуальні права та обов'язки (ст.ст. 49, 51, 54КАСУкра-
їни). Стаття, що коментується, містить правило, згідно з яким
головуючий у судовому засіданні повинен роз'яснити сторонам
та іншим особам, які беруть участь у справі, їхні процесуальні
права та обов'язки. Обізнаність осіб, які беруть участь у справі
щодо змісту своїх процесуальних прав та обов'язків, дозволить
їм свідомо розпоряджатися правами, відстоюючи свої інтереси у
судовому засіданні та виконувати обов'язки.

2. Крім усного роз'яснення особам, які беруть участь у спра­
ві, їхніх прав та обов'язків їм видається пам'ятка про права та
обов'язки, встановлені Кодексом — це теж має на меті підви­
щення обізнаності і спрощення використання процесуальних
прав та виконання обов'язків сторонам та іншим особам, які бе­
руть участь у справі.

Стаття 131. Роз'яснення прав і обов'язків експерта,

присяга експерта

1. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює експерту його
права та обов'язки, встановлені статтею 66 цього Кодексу, і по­
переджає його під розписку про кримінальну відповідальність
за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних
причин від виконання покладених на нього обов'язків.

2. Головуючий приводить експерта до такої присяги:

«Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю сумлінно вико­нувати обов'язки експерта, використовуючи всі свої професій­ні можливості».

3. Присяга проголошується експертом усно, після чого він
підписує текст присяги. Дія присяги поширюється і на ті ви­
падки, коли висновок був складений до її проголошення. Під­
писаний експертом текст присяги та розписка приєднуються
до справи.

4. Якщо експертиза пригшачя^тт "І "і ; •- , сул-шш'о розгля­
ду, права, ойов язки експерта та його відповідальність роз'яс­
нюються головуючим одразу після залучення його до участі в
адміністративному процесі.

5. Експертам, які працюють в державних експертних уста­
новах, роз'яснення прав і обов'язків експерта та приведення

oro до присяги здійснюються керівником експертної установи

                                                                             ²⁹¹

під час призначення особи на посаду та присвоєння кваліфіка­ції судового експерта. Засвідчені печаткою експертної устано­ви копії тексту присяги і розписки про ознайомлення з права­ми та обов'язками експерта і про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків пода­ються на вимогу суду.

1. Коментована стаття встановлює порядок роз'яснення прав
і обов'язків експерта та приведення його до присяги.

2. Після роз'яснення експерту його прав та обов'язків, вста­
новлених ст. 66 КАС України, головуючий попереджує його під
розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправ­
дивий висновок та за відмову без поважних причин від виконан­
ня покладених на нього обов'язків, що встановлена ст.ст. 384-
385 КК України.

3. Частина друга коментованої статті містить текст присяги,
до якої головуючий приводить експерта, яка проголошується
експертом усно. Підписаний ним текст присяги та розписка
приєднуються до матеріалів справи. При цьому дія присяги по­
ширюється і на ті випадки, коли висновок був складений до її
проголошення.

4. Якщо ж експертизу призначено вже під час судового роз­
гляду, права, обов'язки експерта та його відповідальність
роз'яснюються головуючим одразу після залучення його до
участі в адміністративному процесі.

5. Якщо експертиза здійснюється експертом державної екс­
пертної установи, то роз'яснення йому прав і обов'язків експер­
та та приведення до присяги здійснюються керівником екс­
пертної установи під час призначення особи на посаду та при­
своєння кваліфікації судового експерта. У цьому випадку екс­
перта немає потреби приводити до присяги у кожному випадку
призначення експертизи. У разі необхідності засвідчені печат­
кою експертної установи копії тексту присяги і розписки про
ознайомлення з правами та обов'язками експерта і про кримі­
нальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, за
відмову без поважних причин від виконання покладених на
нього обов'язків представляються суду.

292

Стаття 132. Роз'яснення спеціалісту його прав і обов'язків

1. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює спеціалісту його права та обов'язки, встановлені статтею 67 цього Ко­дексу.

1. Коментована стаття встановлює вимогу до головуючого про роз'яснення спеціалісту, який надаватиме при розгляді справи консультації з питань, що потребують спеціальних знань і навичок чи технічної допомоги, його процесуальних прав і обов'язків. Щодо процесуального положення спеціаліста див. ст. 67 та коментар до неї.

Стаття 133. Вирішення судом клопотань осіб, які беруть участь у справі

1. Клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка інших при­сутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задо­воленні клопотання не перешкоджає повторному його заяв-ленню протягом судового розгляду справи.

1. Право заявляти клопотання є важливим процесуальним правом осіб, які беруть участь у справі. Клопотання можуть стосуватися різних питань щодо розгляду справи і повинні бути обґрунтованими.

Заявлені клопотання розглядаються і вирішуються судом у судовому засіданні негайно. Питання щодо їх задоволення або відмови в їх задоволенні вирішується судом з урахуванням дум­ки інших присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі щодо кожного клопотання окремо. Про вирішення кло­потання судом виноситься ухвала. Відмова суду в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню про­тягом судового розгляду справи.

Стаття 134. Обов'язки присутніх у залі судового

засідання

1. Особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Особи, які беруть

293

участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти дають пояснен­ня, показання, відповідають на питання та задають питання стоячи і лише після надання їм слова головуючим в судовому засіданні. Постанову суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Відступ від цих правил допускається з дозволу голову­ючого в судовому засіданні.

2. Учасники адміністративного процесу, а також інші особи,
присутні в залі судового засідання, зобов'язані додержуватися
в судовому засіданні порядку і беззаперечно підкорятися від­
повідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.

3. Учасники адміністративного процесу звертаються до суд­
ді «Ваша честь».

4. Документи та інші матеріали передаються головуючому в
судовому засіданні через судового розпорядника.

 

1. Коментованою статтею встановлені правила, покликані за­
безпечити урочисту обстановку та поважливе ставлення до суду
під час проведення судового засідання. Особи, присутні у залі
судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду
повинні встати. Особи, які беруть участь у справі, свідки, екс­
перти, спеціалісти дають пояснення, показання, відповідають
на питання та задають питання стоячи і лише після надання їм
слова головуючим в судовому засіданні. Постанову суду особи,
присутні в залі, заслуховують стоячи. Відступ від цих правил
допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні за на­
явності поважних причин (стан здоров'я, похилий вік тощо).
Учасники процесу повинні звертатися до судді «Ваша честь».

2. Одним з важливих обов'язків учасників процесу, а також
інших осіб, що присутні в залі судового засідання, є обов'язок
додержуватися в судовому засіданні порядку і беззаперечно
підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у суди
вому засіданні.

3. Учасники процесу повинні передавати документи та інші
матеріали головуючому в судовому засіданні через судового
розпорядника або, за його відсутності в судовому засіданні, че­
рез секретаря судового засідання.

'

•                    •                .....

294

Стаття 135. Початок судового розгляду справи по суті

1. Судовий розгляд справи по суті починається доповіддю
головуючого в судовому засіданні чи судді-доповідача про зміст
позовних вимог, про визнання сторонами певних обставин під
час підготовчого провадження, після чого він з'ясовує: чи під­
тримує позивач адміністративний позов, чи визнає його відпо­
відач та чи не бажають сторони примиритися.

2. При розгляді справи за відсутності особи, яка бере участь
у справі, головуючий в судовому засіданні доповідає про її по­
зицію щодо позовних вимог, якщо вона викладена в письмових
поясненнях.

 

1. Частиною (етапом) судового розгляду справи після підго­
товчої виступає розгляд справи по суті. Ця частина займає го­
ловне місце серед інших етапів судового розгляду справи,
оскільки її ціллю є встановлення і перевірка фактичних обста­
вин адміністративної справи.

2. Судовий розгляд справи по суті починається доповіддю го­
ловуючого в судовому засіданні чи судді-доповідача, яка має
бути ясною і лаконічною. Після цього він з'ясовує: чи підтри­
мує позивач адміністративний позов, чи визнає його відповідач
та чи не бажають сторони примиритися. Мета доповіді — дове­
дення змісту адміністративної справи до учасників процесу і
всіх присутніх в залі судового засідання осіб, що надає їм мож­
ливість стежити за розвитком адміністративного процесу.

3. У разі розгляду справи за відсутності особи, яка бере участь
у справі, головуючий в судовому засіданні доповідає також про
її позицію щодо позовних вимог, якщо вона викладена в пись­
мових поясненнях.

Стаття 136. Відмова від адміністративного позову, визнання адміністративного позову, примирення сторін під час судового розгляду

1. Позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач — визнати адміністративний позов протягом всьо­го часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

295

2. Сторони можуть примиритися протягом всього часу судо­
вого розгляду або заявити клопотання про надання їм часу для
примирення.

3. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративно­
го позову, визнанням адміністративного позову чи примирен­
ням сторін ухвалюється за правилами, встановленими стаття­
ми 112,113 цього Кодексу.

 

1. Відмова від адміністративного позову і визнання адміні­
стративного позову є односторонніми волевиявленнями пози­
вача та відповідача, що спрямовані на врегулювання спору.
Примирення сторін є двостороннім волевиявленнями позивача
та відповідача, що спрямоване на врегулювання спору на основі
взаємних поступок. Позивач може відмовитися від адміністра­
тивного позову, а відповідач — визнати адміністративний по­
зов, сторони можуть примиритися протягом всього часу судово­
го розгляду, а у разі необхідності заявити клопотання про на­
дання їм часу для примирення. Суд не приймає відмови позива­
ча від адміністративного позову, визнання адміністративного
позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо
ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, сво­
боди чи інтереси.

2. Клопотання про відмову від адміністративного позову,
визнання адміністративного позову може заявлятися як усно,
так і в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до
справи.

3. Якщо судом прийнято відмову від адміністративного позо­
ву, визнані умови примирення сторін суд постановляє ухвалу
про закриття провадження у справі з наслідками, що зазначені
у ст. 157 КАС України. При визнанні відповідачем адміністра­
тивного позову судом приймається постанова про задоволення
адміністративного позову. Зазначені судові рішення ухвалю­
ються за правилами, встановленими статтями 112, 113 КАС
України.

Стаття 137. Зміна позовних вимог

1. Позивач може змінити позовні вимоги протягом всього часу судового розгляду, подавши письмову заяву, яка приєдну­ється до справи.

296

2. Суд за клопотанням відповідача оголошує перерву в судо­вому засіданні та надає відповідачу строк, достатній для його підготовки до справи у зв'язку зі зміною позивачем позовних вимог.

1. Позивач має право змінити підставу або предмет адміні­
стративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних
вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-
який час до закінчення судового розгляду (ст. 51 КАС України).
Дана стаття встановлює правило, згідно з яким заява про зміну
позовних вимог подається у письмовій формі і приєднується до
справи.

2. У разі необхідності підготуватися до справи у зв'язку із
зміною позивачем позовних вимог, суд за клопотанням відпо­
відача надає йому строк, достатній для його підготовки до спра­
ви, оголошуючи перерву в судовому засіданні, про що постанов­
ляється ухвала.

'

Стаття 138. Дослідження доказів

1. Предметом доказування є обставини, якими обґрунтову­
ються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше зна­
чення для вирішення справи (причини пропущення строку для
звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухва­
ленні судового рішення у справі.

2. Для встановлення обставин, зазначених у частині першій
цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення
осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджу­
ються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації
із записаною на них інформацією, висновки експертів.

1. Дослідження доказів є стадією процесу доказування, яка полягає в безпосередньому сприйнятті, вивченні судом інфор­мації про факти, що містяться у передбачених законом джере­лах доказів. Дослідження доказів здійснюється під час судово­го розгляду справи. Ознайомлення із змістом доказів зовні про­цесу не має ніякого значення. Судове рішення є обґрунтованим, якщо воно ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясова­них обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. З ст. 159 КАС України). Дослідження доказів повинно відповідати вимо-

297

гам безпосередності, всебічності, повноти та об'єктивності (див. коментар до ст. 86 КАС України). Оскільки дослідження дока­зів проводиться під час судового розгляду справи, в якому бе­руть участь (мають право брати участь) всі особи, які беруть участь в справі, останні є і учасниками дослідження доказів, безпосередньо сприймаючи разом з судом зміст доказів, зібра­них по справі.

2. Частина 1 коментованої статті містить нормативне визна­чення предмета доказування — тих обставин, які необхідно встановити при ухваленні судового рішення у справі (більш до­кладно — див. коментар до ст. 69 КАС України). Ці обставини встановлюються лише з визначених у законі джерел, які пере­лічені у ч. 2 коментованої статті.

Стаття 139. Пояснення осіб, які беруть участь у справі

1. Після доповіді у справі суд заслуховує пояснення позива­
ча та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на пред­
мет спору і бере участь на стороні позивача, пояснення відпо­
відача та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на
предмет спору і бере участь на стороні відповідача, а також по­
яснення третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на пред­
мет спору.

2. Якщо поряд зі стороною, третьою особою у справі беруть
участь їхні представники, суд після пояснень сторони, третьої
особи заслуховує пояснення їхніх представників, а за їхнім
клопотанням пояснення може давати тільки представник.

3. Якщо в справі заявлено кілька позовних вимог, суд може
зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі,
дати окремо пояснення щодо кожної з них.

4. Якщо сторони та інші особи, які беруть участь у справі,
висловлюються нечітко або з їхніх слів не можна дійти виснов­
ку про те, чи визнають вони обставини чи заперечують проти
них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді —
«так» чи «ні».

5. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, задають
питання один одному у порядку, встановленому головуючим.

6. Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб,
які беруть участь у справі, головуючий оголошує зміст цих по­
яснень.

298

 

1. Коментована стаття містить правила, що стосуються до­
слідження інформації з пояснень осіб, які беруть участь у спра­
ві. Пояснення осіб, які беруть участь у справі — це виступи осіб,
що містять відомості про відомі їм обставини справи.

2. Послідовність пояснень осіб, які беруть участь у справі
встановлена частинами 1 та 2 коментованої статті. Першими
надають пояснення позивач, його представник та третя особа,
яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору і бере участь
на стороні позивача, її представник, за ними надають пояснен­
ня відповідач, його представник та третя особа, яка не заявляє
самостійні вимоги на предмет спору і бере участь на стороні від­
повідача, її представник, а після них — треті особи, які заявля­
ють самостійні вимоги на предмет спору, їхні представники. За
клопотанням особи, яка бере участь у справі, пояснення може
давати тільки її представник. При наданні пояснень сторони та
інші особи, які беруть участь у справі, задають питання один
одному у порядку, встановленому головуючим. Якщо у справі є
письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у
справі, головуючий оголошує зміст цих пояснень.

3. Суд може зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть
участь у справі, якщо в справі заявлено кілька позовних вимог,
дати окремо пояснення щодо кожної з них. Якщо при наданні
пояснень особа висловлюється нечітко або з її слів не можна ді­
йти висновку про те, чи визнає вона обставини чи заперечує
проти них, суд може зажадати від цієї особи конкретної відпо­
віді — «так» чи «ні».

                                                                                                                         '

Стаття 140. Встановлення порядку дослідження інших доказів

1. Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які бе­
руть участь у справі, встановлює порядок дослідження доказів,
якими вони обґрунтовують свої вимоги і заперечення.

2. Порядок дослідження доказів визначається судом залеж­
но від характеру спірних правовідносин і в разі необхідності
може бути змінений.

1. Дослідження доказів обов'язково починається з пояснень осіб, які беруть участь у справі. Подальший порядок досліджен­ня доказів, якими сторони та інші особи, які беруть участь у

299

справі, обґрунтовують свої вимоги, і заперечення встановлю­ється судом у кожній конкретній справі залежно від характеру спірних правовідносин. У разі необхідності, наприклад, при ви­никненні у ході судового засідання потреби викликати свідка, порядок дослідження доказів може бути змінений.

: ftV*''" •';'

Стаття 141. Порядок допиту свідків

1. Кожний свідок допитується окремо.

2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати у
залі судового засідання під час судового розгляду. Судовий роз­
порядник вживає заходів, щоб свідки, яких допитали, не спіл­
кувалися з тими, яких суд не допитав.

3. Перед допитом свідка головуючий у судовому засіданні
встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання, від­
ношення до справи і стосунки зі сторонами та іншими особами,
які беруть участь у справі, роз'яснює його права та обов'язки,
встановлені статтею 65 цього Кодексу, з'ясовує, чи не відмов­
ляється він з підстав, встановлених законом, від давання по­
казань, і під розписку попереджає його про кримінальну відпо­
відальність за завідомо неправдиві показання і відмову від да­
вання показань.

4. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, голо­
вуючий у судовому засіданні приводить його до такої присяги:

«Я, (ім'я, по батькові, прізвище), присягаю говорити прав­ду, нічого не приховуючи і не спотворюючи».

5. Присяга проголошується свідком усно, після чого він під­
писує текст присяги. Підписаний свідком текст присяги та роз­
писка приєднуються до справи.

6. Допит свідка починається з пропозиції головуючого в су­
довому засіданні розповісти все, що йому відомо у цій справі,
після чого першою йому задає питання особа, за клопотанням
якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у
справі.

7. Свідок, даючи показання, може користуватися записами,
якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та
іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Після допиту ці
записи показуються суду та особам, які беруть участь у справі,
і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.

8. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть за­
давати свідкові питання в будь-який час його допиту.

300

9. Допитаний свідок залишається у залі судового засідання
до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити такому
свідку залишити залу судового засідання до закінчення роз­
гляду справи.

10. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або
наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопо­
танням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.
Під час дослідження інших доказів свідкам можуть задавати
питання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а та­
кож суд.

11. Суд може призначити одночасний допит двох чи більше
свідків для з'ясування причин розбіжності в їхніх показаннях.

 

1. Коментована стаття встановлює порядок допиту свідків,
що спрямований на отримання правдивих показань про відомі
свідкам обставини, що належить з'ясувати у справі. Важливи­
ми є правила щодо недопустимості перебування в залі судового
засідання під час судового розгляду свідків, які ще не дали по­
казань, недопущення спілкування свідків, яких допитали з
тими, що ще не допитані судом. Це виключає вплив інших дже­
рел відомостей про обставини справи на показання свідка.

2. Кожен свідок допитувться окремо. Перед цим головуючий
у судовому засіданні встановлює його особу, вік, рід занять,
місце проживання, відношення до справи і стосунки зі сторона­
ми та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює
його права та обов'язки, з'ясовує, чи не відмовляється він з під­
став, встановлених законом, від давання показань (див. комен­
тар до ст. 65 КАС України), і під розписку попереджає його про
кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показан­
ня і відмову від давання показань, що встановлена ст.ст. 384-
385 КК України. Якщо перешкод для допиту свідка не встанов­
лено, головуючий у судовому засіданні приводить його до при­
сяги, яка проголошується свідком усно, після чого він підписує
текст присяги. Підписаний свідком текст присяги та розписка
приєднуються до справи.

3. Показання свідка — це повідомлення ним у судовому за­
сіданні відомостей, які відомі свідку, про обставини, що нале­
жить з'ясувати у справі. Свідок дає показання усно. Як виклю­
чення він може користуватися записами, якщо його показання
пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які

ЗОЇ

важко зберегти в пам'яті. Після допиту ці записи показуються суду та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути при­єднані до справи за ухвалою суду. Після викладення відомостей про відомі йому обставини справи свідку задаються питання. Першою йому задає питання особа, за клопотанням якої викли­кано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Го­ловуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати свідкові питання в будь-який час його допиту.

4. Допитаний свідок залишається у залі судового засідання до закінчення розгляду справи, у тому числі і для забезпечення можливості повторного допиту за його клопотанням, за клопо­танням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть задавати питання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а та­кож суд. Крім того, суд може призначити одночасний допит двох чи більше свідків для з'ясування причин розбіжності в їх­ніх показаннях. Якщо немає необхідності в подальшій присут­ності допитаного свідка в залі судового засідання, суд може до­зволити йому залишити залу судового засідання і до закінчення розгляду справи.

•ч

Стаття 142. Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків

1. Допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповноліт­
ніх свідків проводиться в присутності педагога або батьків,
усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заін­
тересовані у справі.

2. Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, голову­
ючий роз'яснює обов'язок про необхідність дати правдиві по­
казання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від
давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не при­
водить до присяги.

3. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, можуть з до­
зволу суду задавати свідкові питання, а також висловлювати
свою думку стосовно особи свідка, змісту його показань.

4. У виняткових випадках, коли це необхідно для об'єктив­
ного з'ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не до­
сягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за
ухвалою суду може бути видалена та чи інша особа, яка бере

302

участь у справі. Після повернення цієї особи до зали судового засідання головуючий повідомляє її про показання цього свід­ка і надає можливість задати йому питання.

1. У адміністративному судочинстві необхідність участі ма­
лолітніх і неповнолітніх свідків виникає нечасто. У зв'язку з
особливостями сприйняття дитини (сприйняття інформації
часто є поверховим і інформація часто швидко забувається,
можливість значного впливу оточення на сприйняття дитини
через думку друзів, дорослих тощо) суд повинен викликати її
як свідка лише у випадку, коли саме від її показань залежить
правильне вирішення справи.

Коментована стаття встановлює правила допиту малолітніх (які не досягли 14 років) і неповнолітніх (у віці від 14 до 18 ро­ків) свідків. Допит малолітніх свідків обов'язково проводиться в присутності педагога або батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі. Допит неповнолітніх свідків проводиться у присутності зазначених осіб за розсудом суду. Педагог, батьки (усиновлювачі, опікуни, піклувальникі), можуть з дозволу суду задавати свідкові пи­тання, а також висловлювати свою думку стосовно особи свід­ка, змісту його показань.

2. Свідки, які не досягли шістнадцятирічного віку, з якого
вони підлягають кримінальній відповідальності, за завідомо
неправдиві показання і відмову від давання показань, що вста­
новлена ст.ст. 384-385 КК України, не попереджуються про
відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо
неправдиві показання, і не приводяться до присяги. Але це не
звільняє їх від обов'язку дати правдиві показання, про що вони
попереджаються головуючим.

3. У виняткових випадках, коли це необхідно для об'єктив­
ного з'ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не до­
сягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за
ухвалою суду може бути видалена та чи інша особа, яка бере
участь у справі. Підставами для цього рішення можуть слугува­
ти відомості щодо можливого негативного впливу такої особи
на свідка чи про те, що дитина боїться цю особу, що заважатиме
їй давати правдиві показання, тощо. Після повернення цієї осо­
би до зали судового засідання головуючий повідомляє її про по­
казання цього свідка і надає можливість задати йому питання.

303

Стаття 143. Дослідження письмових доказів

1. Письмові докази, у тому числі протоколи їх огляду, скла­
дені за судовим дорученням або в порядку забезпечення дока­
зів, оголошуються в судовому засіданні та пред'являються для
ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в разі необ­
хідності — також свідкам, експертам, спеціалістам чи пере­
кладачам.

2. Особи, які беруть участь у справі, можуть задавати питан­
ня свідкам, експертам, спеціалістам з приводу письмових до­
казів.

3. Якщо доданий до справи або наданий суду особою, яка
бере участь у справі, для ознайомлення документ викликає
сумнів у його достовірності або є фальшивим, особа, яка бере
участь у справі, може просити суд виключити його з числа до­
казів і вирішувати справу на підставі інших доказів або вима­
гати проведення експертизи.

• •• ;і ;;'i'!-ifi. ' .fjlr'f!          (.'j^. ; .; ,•„ .',• •"• , .•'.'•,..,

1. Письмові докази, у тому числі протоколи їх огляду, скла­
дені за судовим дорученням або в порядку забезпечення дока­
зів, з огляду на необхідність безпосереднього їх дослідження
(див. коментар до ст. 86 КАС України) оголошуються в судово­
му засіданні та пред'являються для ознайомлення особам, які
беруть участь у справі, а в разі необхідності — також свідкам,
експертам, спеціалістам чи перекладачам.

2. При дослідженні письмових доказів особи, які беруть
участь у справі, можуть задавати з приводу письмових доказів
питання свідкам, експертам, спеціалістам.

3. Якщо особа, яка бере участь у справі, має обґрунтовані
підстави вважати, що досліджуваний документ є недостовір­
ним або фальшивим, вона може просити суд виключити його з
числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів
або вимагати проведення експертизи.

Стаття 144. Дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції 1. Зміст особистих паперів, листів, записів телефонних роз­мов, телеграм та інших видів кореспонденції фізичних осіб може бути оголошений і досліджений у відкритому судовому

304

• ,

засіданні тільки за згодою осіб, визначених Цивільним кодек­сом України.

1. Коментована стаття встановлює правило щодо розкриття
змісту особистих паперів (документів, фотографій, щоденни­
ків, інших записів, особистих архівних матеріалів тощо), лис­
тів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів ко­
респонденції фізичних осіб у відкритому судовому засіданні
лише за згодою їх самих та згодою інших осіб, що визначені
ст.ст. 303-306 ЦК України.

До особистих паперів ЦК України, зокрема, відносить доку­менти, фотографії, щоденники чи інші записи, особисті архівні матеріали тощо. Особисті папери належать фізичній особі на праві власності. Право на особисті папери включає в себе мож­ливість надавати згоду чи забороняти ознайомлення з особисти­ми паперами та їх використання і розпорядження, тобто фізич­на особа визначає самостійно з урахуванням її інтересу та мети коло осіб, які можуть ознайомлюватись та використовувати, зокрема шляхом опублікування, її особисті папери. У випадку смерті цієї фізичної особи право на дачу згоди на ознайомлення та використання особистих паперів переходить до дітей помер­лої фізичної особи, її вдови (вдівця), а якщо їх немає, то до бать­ків, братів та сестер.

2. Згідно з ч. З ст. 12 КАС України з метою, зокрема, захисту
особистого та сімейного життя людини суд ухвалою може ого­
лосити судове засідання або його частину закритими, в якому і
досліджуватиметься зміст особистих паперів, листів, записів
телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції за
відсутності згоди осіб на дослідження їх у відкритому судовому
засіданні.

Стаття 145. Дослідження речових доказів

1. Речові докази оглядаються судом, а також подаються для
ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в разі необ­
хідності — також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи,
яким подані для ознайомлення речові докази, можуть зверну­
ти увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з доказом та
його оглядом.

2. Протоколи огляду речових доказів, складені в порядку за­
безпечення доказів, виконання судового доручення або за ре-

305

зультатами огляду доказів на місці, оголошуються в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів.

3. Особи, які беруть участь у справі, можуть задавати питан­ня з приводу речових доказів експертам, спеціалістам, свідкам, які їх оглядали.

1. Коментована стаття встановлює порядок дослідження ре­
чових доказів, що забезпечує їх безпосереднє сприйняття як су­
дом, так і особами, які беруть участь у справі. Речові докази до­
сліджуються шляхом їхнього огляду судом, а також поданням
для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в разі
необхідності — також експертам, спеціалістам і свідкам. У ви­
падках, коли наявні протоколи огляду речових доказів, що
складені в порядку забезпечення доказів, виконання судового
доручення або за результатами огляду доказів на місці, то вони
оголошуються у судовому засіданні.

2. При дослідженні речових доказів особи, які беруть участь
у справі, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини,
пов'язані з доказом та його оглядом, дати свої пояснення з при­
воду протоколів огляду речових доказів, що складені в порядку
забезпечення доказів, виконання судового доручення або за ре­
зультатами огляду доказів на місці, а також задавати питання з
приводу речових доказів експертам, спеціалістам, свідкам, які
їх оглядали.

Стаття 146. Дослідження звуко- і відеозаписів

1. Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису про­
водяться в залі судового засідання або в іншому спеціально об­
ладнаному для цього приміщенні з відображенням у журналі
судового засідання основних технічних характеристик облад­
нання та носіїв інформації і зазначенням часу відтворення (де­
монстрації). Після цього суд заслуховує пояснення осіб, які бе­
руть участь у справі.

2. У разі необхідності відтворення звукозапису і демонстра­
ція відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній
частині.

3. З метою з'ясування відомостей, що містяться у звуко- і ві-
деозаписах, судом може бути залучено спеціаліста або призна­
чено експертизу.

306

 

4. Заява про фальшивість звуко- і відеозаписів вирішується
в порядку, встановленому щодо заяв про фальшивість письмо­
вих доказів.

5. Під час дослідження звуко- чи відеозапису особистого ха­
рактеру застосовуються правила цього Кодексу щодо дослі­
дження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних
розмов, телеграм та інших видів кореспонденції.

1. Різновидом речових доказів є магнітні, електронні та інші
носії інформації, які містять аудіовізуальну інформацію про
обставини, що мають значення для справи (звуко- і відеозапи-
си). Особливості їх дослідження обумовлені перш за все необ­
хідністю у наявності відповідного обладнання для їх відтворен­
ня (демонстрації), яке відбувається в залі судового засідання
або, якщо він не обладнаний відповідними технічними засоба­
ми—в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні
з відображенням у журналі судового засідання основних тех­
нічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазна­
ченням часу відтворення (демонстрації). Після цього суд заслу­
ховує пояснення осіб, які беруть участь у справі.

2. Сприйняття інформації, що міститься в звуко- і відеозапи­
су можливо лише під час його відтворення (демонстрації), який
може виявитися недостатнім для сприйняття ЇЇ судом чи особа­
ми, які беруть участь у справі, особливо якщо звуко- і відеоза-
пис має великий хронометраж. Тому у разі необхідності відтво­
рення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути по­
вторені повністю або у певній частині.

3. З метою з'ясування відомостей, що містяться у звуко- і ві-
деозаписах (у випадку їх нерозбірливості, пошкодження тощо)
судом може бути залучено спеціаліста або призначено експер­
тизу.

Стаття 147. Огляд доказів на місці

1. Письмові та речові докази, які не можна доставити до
суду, оглядаються за місцем їх знаходження. Про проведення
огляду доказів на місці суд постановляє ухвалу.

2. Огляд доказів на місці проводиться судом з повідомлен­
ням осіб, які беруть участь у справі, а в разі необхідності — з
викликом експертів, спеціалістів, перекладачів і свідків.

307

3. При огляді доказів на місці складається протокол у по­рядку, встановленому статтями 45,46 цього Кодексу.

1. Якщо письмові та речові докази внаслідок їхніх властивос­
тей (великий розмір чи вага, небезпечність, ветхість, велика цін­
ність тощо) не можна доставити до суду — за ухвалою суду вони
оглядаються за місцем їх знаходження. Про час і місце огляду
повідомляються особи, які беруть участь у справі — вони мають
право приймати участь у огляді. В разі необхідності для прове­
дення огляду викликаються експерти, спеціалісти, перекладачі
і свідки, участь яких у проведенні огляду є обов'язковою.

2. Про правила складання протоколу проведення огляду до­
казів на місці див. ст.ст. 45, 46 КАС України та коментар до
них.

Стаття 148. Дослідження висновку експерта

1. Висновок експерта оголошується в судовому засіданні.

2. Для роз'яснення і доповнення висновку експерта особи,
які беруть участь у справі, а також суд можуть задати експерту
питання. Першою задає питання експертові особа, за заявою
якої призначено експертизу, та її представник, а потім інші
особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено
за клопотанням обох сторін, першими задають питання екс­
пертові позивач і його представник. Головуючий у судовому за­
сіданні та інші судді можуть задавати експертові питання в
будь-який час дослідження висновку експерта.

3. Викладені письмово і підписані пояснення експерта при­
єднуються до справи.

1. Коментована стаття встановлює правила дослідження ви­сновку експерта. Висновок експерта, незалежно від того, нада­ний він у письмовій чи в усній формі, оголошується в судовому засіданні. Після оголошення висновку експерта з метою його роз'яснення і доповнення особи, які беруть участь у справі, а також суд можуть задати експерту питання. Частиною 2 статті, що коментується, встановлений наступний порядок надання запитань експерту: першою задає питання експертові особа, за заявою якої призначено експертизу, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі; якщо експертизу при-

308

І

значено за клопотанням обох сторін, першими задають питан­ня експертові позивач і його представник; головуючий у судо­вому засіданні та інші судді можуть задавати експертові питан­ня в будь-який час дослідження висновку експерта. Якщо по­яснення експерта викладені письмово і підписані ним, вони приєднуються до справи.

\

Стаття 149. Консультації та роз'яснення спеціаліста

1. Під час дослідження доказів суд може скористатися
усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями спеці­
аліста.

2. Спеціалісту можуть бути задані питання щодо суті нада­
них усних консультацій чи письмових роз'яснень. Першою за­
дає питання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста,
та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у спра­
ві. Якщо спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін,
першими задають питання спеціалісту позивач і його пред­
ставник. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть
задавати¹ спеціалістові питання в будь-який час дослідження
доказів.

3. Викладені письмово і підписані спеціалістом роз'яснення
приєднуються до справи.

 

1. Коментована стаття встановлює порядок надання спеціа­
лістом усних консультацій або письмових роз'яснень. Консуль­
тації або роз'яснення спеціаліста не містять відомості про об­
ставини, які необхідно встановити при розв'язанні та вирішен­
ні адміністративної справи, тобто вони не є джерелами доказів.
Разом з тим спеціаліст, який надаватиме при розгляді справи
консультації з питань, що потребують спеціальних знань і на­
вичок чи технічної допомоги, сприяє сприйняттю доказів судом
та особами, які беруть участь у справі.

2. Після консультації або роз'яснення спеціалісту можуть
бути задані питання щодо суті консультацій чи роз'яснень.
Частиною 2 статті, що коментується, встановлений наступний
порядок надання запитань спеціалісту: пертою задає питання
особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, та її представ­
ник, а потім інші особи, які беруть участь у справі; якщо спеці-

309

аліста залучено за клопотанням обох сторін, першими задають питання спеціалісту позивач і його представник; головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати спеціалістові питання в будь-який час дослідження доказів. Підписані спеці­алістом роз'яснення приєднуються до матеріалів справи.

Стаття 150. Відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді

1. Суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених
цим Кодексом, а також у разі неможливості розгляду справи у
зв'язку з необхідністю заміни судді (в результаті задоволення
заяви про відвід чи з інших причин) або залучення до участі у
справі інших осіб.

2. Суд оголошує перерву у зв'язку з необхідністю одержання
нових доказів або в інших необхідних випадках. Тривалість
перерви встановлюється судом залежно від обставин розгляду
справи.

3. Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перер­
ву в її розгляді, встановлює дату і час нового судового засідан­
ня, про що повідомляє під розписку осіб, які беруть участь у
справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були
присутніми в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у
справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не з'я­
вилися або яких суд вперше залучає до участі в адміністра­
тивному процесі, викликаються в судове засідання повістка­
ми.

 

4. При відкладенні розгляду справи суд повинен допитати
свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухва­
лою суду свідки не допитуються і викликаються знову.

5. Якщо розгляд справи було відкладено, новий її розгляд
починається спочатку. Якщо сторони не наполягають на по­
вторенні пояснень осіб, які беруть участь у справі, наданих ра­
ніше, якщо склад суду не змінився і до участі в справі не було
залучено третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на пред­
мет спору, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на
якій розгляд справи було відкладено.

6. Якщо в розгляді справи було оголошено перерву, прова­
дження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на
якій воно було перервано.

310

й. У ході судового розгляду справи можуть виникати певні обставини, за наявності яких проведення необхідних процесу­альних дій у цьому судовому засіданні виявляється неможли­вим або ускладненим. У цьому випадку суд відкладає розгляд справи або оголошує перерву в її розгляді. Відкладення розгля­ду справи та оголошення перерви в її розгляді полягає в перене­сенні судового розгляду справи на іншу дату і час, які встанов­люються судом, при цьому підстави і правові наслідки відкла­дення розгляду справи та оголошення перерви в її розгляді є різними. Відкладення розгляду справи відбувається у випад­ках, прямо встановлених КАС України, а також у разі немож­ливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни судді (в результаті задоволення заяви про відвід чи з інших причин) або залучення до участі у справі інших осіб. Випадки оголошен­ня перерви, на відміну від випадків відкладення розгляду спра­ви, крім необхідності одержання нових доказів, встановлюють­ся за розсудом суду.

2. Відкладення розгляду справи і оголошення перерви від­
різняються і за процесуальними наслідками, які вони тягнуть.
Якщо розгляд справи було відкладено, то за загальним прави­
лом її новий розгляд починається спочатку. Провадження у
справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено, мож­
ливо лише, коли сторони не наполягають на повторенні пояс­
нень осіб, які беруть участь у справі, наданих раніше, якщо
склад суду не змінився і до участі в справі не було залучено тре­
тіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору.
Якщо ж в розгляді справи було оголошено перерву, то прова­
дження у справі після її закінчення завжди продовжується зі
стадії, на якій воно було перервано.

3. Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перер­
ву в її розгляді, встановлює дату і час нового судового засідан­
ня, про що повідомляє осіб, які беруть участь у справі, свідків,
експертів, спеціалістів, перекладачів. При відкладенні розгля­
ду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Свідки,
які з'явилися до суду, не допитуються при відкладенні розгля­
ду справи і викликаються знову тільки у виключних випадках,
про що постановляється вмотивована ухвала.

311

Стаття 151. Закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами

1. Після з'ясування всіх обставин у справі та перевірки їх
доказами головуючий у судовому засіданні надає сторонам та
іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати до­
даткові пояснення чи надати додаткові докази.

2. У зв'язку з додатковими поясненнями осіб, які беруть
участь у справі, суд може задавати питання іншим особам, які
беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам.

3. Вислухавши додаткові пояснення і дослідивши додаткові
докази, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування об­
ставин у справі та перевірки їх доказами і переходить до судо­
вих дебатів.

1. Коментована стаття врегульовує порядок закінчення су­дового розпяду справи по суті. Після з'ясування всіх обста­вин у справі та перевірки їх доказами сторонам та іншим осо­бам, які беруть участь у справі, надається можливість дати /додаткові пояснення чи надати додаткові докази. Суд при цьому може задавати питання, що пов'язані з цими пояснен­нями, іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, екс­пертам, спеціалістам. Після закінчення усіх цих процесуаль­них дій суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами і переходить до су­дових дебатів.

Стаття 152. Судові дебати

1. Судові дебати складаються з промов осіб, які беруть участь
у справі. У цих промовах можна посилатися лише на обстави­
ни і докази, які досліджені в судовому засіданні.

2. У дебатах першим надається слово позивачеві, його пред­
ставнику, а потім — відповідачеві, його представнику.

3. Третя особа, яка заявила самостійні вимоги на предмет
спору, її представник виступають після сторін у справі.

4. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на пред­
мет спору, їхні представники виступають у дебатах після осо­
би, на стороні якої вони беруть участь.

5. За клопотанням сторін чи третіх осіб у дебатах можуть ви­
ступати лише їхні представники.

312

 

6. Суд не може обмежувати тривалість дебатів певним ча­
сом. Головуючий в судовому засіданні може зупинити промов­
ця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розгляда­
ється. З дозволу суду після закінчення судових дебатів промов­
ці можуть обмінятися репліками.

7. Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясу­
вання нових обставин, що мають значення для справи, або до­
слідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повер­
нення до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'ясу­
вання обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати
проводяться у загальному порядку.

 

1. Однією з частин (етапів) судового розгляду справи є судові
дебати. Судові дебати — частина судового розгляду, що склада­
ється з промов осіб, які беруть участь у справі. Обґрунтовуючи
свою правову позицію, особи, які беруть участь у справі, повин­
ні посилатися лише на обставини і докази, які досліджені в су­
довому засіданні.

2. Частинами 2-4 коментованої статті встановлена черговість
виступу з промовами осіб, які беруть участь у справі: першим
надається слово позивачеві, його представнику, а потім — від­
повідачеві, його представнику; третя особа, яка заявила само­
стійні вимоги на предмет спору, її представник виступають піс­
ля сторін у справі; треті особи, які не заявляють самостійних
вимог на предмет спору, їхні представники виступають у деба­
тах після особи, на стороні якої вони беруть участь. За клопо­
танням сторін чи третіх осіб у дебатах можуть виступати лише
їхні представники.

3. Суд не може обмежувати тривалість дебатів певним часом,
але якщо промовець торкається обставин, що не стосуються
справи, головуючий в судовому засіданні може його зупинити.
З дозволу суду після закінчення судових дебатів промовці мо­
жуть обмінятися репліками.

4. Суд може повернутися до етапу судового розгляду справи
по суті, якщо під час судових дебатів виникає необхідність
з'ясування нових обставин, що мають значення для справи,
або дослідження нових доказів, про що постановляється ухва­
ла. Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевір­
ки їх доказами судові дебати проводяться знов, у загальному
порядку.

313

Стаття 153. Вихід суду для ухвалення рішення

1. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати
(приміщення, спеціально призначеного для ухвалення судових
рішень) для ухвалення рішення у справі, оголосивши орієнтов­
ний час його проголошення.

2. Якщо під час ухвалення рішення виявиться потреба з'я­
сувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або
через іншу процесуальну дію, суд постановляє ухвалу про по­
новлення судового розгляду. Розгляд справи у цьому разі про­
вадиться в межах, необхідних для з'ясування обставин, що по­
требують додаткової перевірки.

3. Після закінчення поновленого розгляду справи суд від­
криває судові дебати з приводу додатково досліджених обста­
вин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або,
якщо проведення необхідних процесуальних дій у цьому судо­
вому засіданні виявилося неможливим, постановляє ухвалу
про відкладення розгляду справи чи оголошення перерви.

 

1. Ухвалення і оголошення рішення є заключною частиною
судового розгляду справи. Відповідно до норм статті, що комен­
тується, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімна­
ти для ухвалення рішення у справі, оголосивши орієнтовний
час його проголошення. Нарадча кімната являє собою примі­
щення, що спеціально призначене для ухвалення судових рі­
шень і не може одночасно використовуватися для інших цілей.

2. Під час ухвалення рішення може виникнути необхідність
з'ясувати певну обставину, що здійснюється через повторний
допит свідків або через іншу процесуальну дію. У цьому випад­
ку суд постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду
справи, який відбувається в межах, необхідних для з'ясування
цієї обставини.

3. Після з'ясування обставин, що потребували додаткової пе­
ревірки, суд відкриває судові дебати з приводу додатково дослі­
джених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення
рішення або, якщо проведення необхідних процесуальних дій
у цьому судовому засіданні виявилося неможливим, постанов­
ляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошення
перерви.

314

Стаття 154. Таємниця нарадчої кімнати

1. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права
перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розгля­
дає справу.

2. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має пра­
ва розглядати інші судові справи.

3. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та
ухвалення рішення в нарадчій кімнаті.

1. Рішення суду можуть прийматися при суворому дотри­манні таємниці нарадчої кімнати, що передбачає заборону будь-кому під час ухвалення судового рішення, крім складу суду, який розглядає справу, перебувати в нарадчій кімнаті; заборо­ну суддям розглядати інші судові справи під час перебування в нарадчій кімнаті; заборону суддям розголошувати хід обгово­рення та ухвалення рішення в нарадчій кімнаті.

Глава 4

⇐ Предыдущая13141516171819202122Следующая ⇒

Поделиться: