Строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження.

330

1. Частина 1 коментованої статті визначає зміст постанови адміністративного суду першої інстанції. Відповідно до поло­жень даної статті постанова адміністративного суду складаєть­ся з чотирьох частин: вступної, описової, мотивувальної та ре­золютивної. Кожна з цих частин має своє самостійне значення, доповнює одна одну та разом із іншими створює логічно завер­шений процесуальний документ — судове рішення.

Вступна частина зазначає необхідні відомості, які дають змогу ідентифікувати постанову, тобто визначити: дату, час і місце її постановлення; найменування адміністративного суду, прізвища та ініціали судді (суддів) і секретаря судового засідан­ня; імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; предмет адміністративного позову.

Описова частина постанови коротко визначає зміст справи, а саме: зміст позовних вимог та позиції відповідача; пояснення осіб, які брали участь у справі а також інших доказів, що були досліджені судом у залі судового засідання. Описова частина дозволяє чітко сформулювати конкретний спір з метою пра­вильної оцінки обставин справи на основі дослідження та оцін­ці наданих суду доказів та правильного застосування відповід­них норм матеріально права.

Мотивувальна частина постанови виражає переконання ад­міністративного суду щодо вирішення спору на основі повного та всебічного розгляду з'ясування обставин справи. В мотиву­вальній частині зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Резолютивна частина є заключною в постанові та містить ви­сновок суду щодо задоволення адміністративного позову або відмови у його задоволені повністю або частково, висновок по суті позовних вимог, розподілу судових витрат, інших право­вих наслідків ухваленого рішення, а також строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження.

Стаття 164. Постанова щодо частини позовних

Вимог

1. Суд до закінчення судового розгляду справи може при­ йняти постанову щодо частини позовних вимог за клопотан-

331

ням особи, яка бере участь у справі, якщо з'ясовані судом об­ставини дають можливість без шкоди для справи вирішити частину позовних вимог.

2, Постанова щодо частини позовних вимог набирає закон­ної сили і може бути оскаржена у загальному порядку.

1. Частина 1 коментованої статті передбачає право адміні­
стративного суду прийняти постанову, якою, згідно з положен­
нями ст. 162 КАС України, дає можливість суду вирішити час­
тину позовних вимог при умові, що з'ясовані обставини не бу­
дуть перешкоджати розгляду інших позовних вимог. Таке по­
ложення законодавець закріпив у законі з метою зняття
напруженості та громіздкості при судовому вирішенні спору у
тому випадку, коли позивач вимагає задовольнити цілу низку
позивних вимог, в доведеності яких необхідно вивчити різні за
об'ємом обставини справи за наявними доказами. До того ж,
вищевказаним правом суд може скористатися лише при умові
заявлення клопотання особою, яка бере участь у справі. Тобто
відповідне клопотання може буде надане до суду однією із сто­
рін, поступити від третьої особи, а також від їх представників
(ст. 47 КАС України). До того ж закон не потребує колективно­
го клопотання щодо прийняття постанови щодо частини позов­
них вимог.

2. Частина 2 коментованої статті передбачає право на оскар­
ження в апеляційному порядку постанови щодо частини позов­
них вимог у загальному порядку. Детальніше про порядок
оскарження буде розглянуто у коментарі ст. 186 КАС України.

Стаття 165. Зміст ухвали

1. Ухвала, що викладається окремим документом, склада­ється з:

1) вступної частини із зазначенням:
дати, часу і місця її постановлення;

найменування адміністративного суду, прізвища та ініціа­лів судді (суддів);

імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені
(найменування) особи, що його заявила, чи іншого питання,
що вирішується ухвалою;

332

3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких
суд дійшов до висновків, і закону, яким керувався суд, поста­
новляючи ухвалу;

4) резолютивної частини із зазначенням:
висновків суду;

строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

2. Ухвала, яка постановляється судом без виходу до нарад-чої кімнати, повинна містити відомості, визначені пунктами З, 4 частини першої цієї статті.

 

1. Частина 1 коментованої статті визначає зміст ухвали, що
викладається окремим документом. Раніше в коментарі ст. 163
КАСУ описувався зміст постанови адміністративного суду,
який в багатьох моментах співпадає із змістом ухвали. Так
зміст ухвали також складається із чотирьох частин: вступної,
описової, мотивувальної та резолютивної.

У вступній частині зазначається лише дата і місце її поста­новлення; найменування адміністративного суду, прізвища та ініціали судді (суддів); імена (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Описова частина зазначає суть клопотання та імені (найме­нування) особи, що його заявила, чи іншого питання, що вирі­шується ухвалою.

Мотиви, з яких суд дійшов до висновків, постановляючи ухвалу, а також закон, яким керувався суд, відображаються у мотивувальній частині.

Резолютивна частина ухвали зазначає висновок суду, а та­кож строк та порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

2. У другій частині коментованої статті зазначається зміст
ухвали, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати.
Аналізуючи положення ст. З КАС України, можна дійти виснов­
ку, що положення ч.2 ст. 165 КАС України визначають зміст
усної ухвали, яка фіксується в журналі судового засідання від­
повідно до положень ст. 42 КАС України. Отже, зміст усної
ухвали повинен включати висновок суду та мотиви, за допомо­
гою яких суд дійшов до такого висновку.

333

Стаття 166. Окремі ухвали суду

1. Суд, виявивши під час розгляду справи порушення зако­
ну, може постановити окрему ухвалу і направити її відповід­
ним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо
усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про
вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця піс­
ля надходження окремої ухвали.

2. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу
про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення
до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких ви­
знаються протиправними.

3. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів
яких вона стосується.

 

1. Частина 1 коментованої статті закріпляє право адміні­
стративного суду на здійснення загального нагляду за дотри­
манням законності суб'єктами владних повноважень. Так, суд,
виявивши під час розгляду конкретної справи порушення за­
кону, має право постановити окрему ухвалу, яка не стосується
даної справи, та направити її відповідному суб'єкту владних
повноважень з метою припинення порушення закону шляхом
вжиття заходів останнім щодо усунення причин та умов, які
сприяли такому порушенню. Окрім того, не пізніше одного мі­
сяця, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний вжити усіх
необхідних заходів для усунення порушення закону та повідо­
мити про це адміністративний суд, який постановив окрему
ухвалу.

2. Частина коментованої статті надає повноваження адміні­
стративному суду щодо постановлення окремої ухвали про на­
явність підстав щодо притягнення до відповідальності осіб, рі­
шення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Така окрема ухвала направляється на адресу правоохоронних
органів з метою вжиття необхідних заходів останніми в рамках
їх повноважень для припинення протиправних дій, проведення
дізнання та досудового слідства та притягнення до відповідаль­
ності, відповідно до чинного законодавства.

3. Стаття 166 КАС України в частині третій передбачає пра­
во осіб, інтересів яких стосується окрема ухвала, оскаржити
останню відповідно до порядку, передбаченого ст. 186 КАС
України. Відсутність у коментованій статті спеціальної про-

334

цедури оскарження говорить про те, що така окрема ухвала оскаржується в загальному порядку.

Стаття 167. Проголошення судового рішення, видача або направлення судового рішення особам, які беруть участь у справі

1. Судове рішення проголошується прилюдно негайно після
виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засідан­
ні роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

2. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати в суді
копію постанови чи ухвали суду.

3. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після
ухвалення надсилається особі, яка бере участь у справі, але не
була присутня в судовому засіданні. Якщо копія рішення наді­
слана представникові, то вважається, що вона надіслана й осо­
бі, яку вона представляє.

4. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної
та резолютивної частин постанови суд повідомляє час виготов­
лення постанови суду в повному обсязі.

 

1. Одразу після виходу з нарадчої кімнати, головуючий у су­
довому засіданні прилюдно оголошує повний текст судового рі­
шення (ч.І ст. 167 КАС України). Як правило учасники судово­
го процесу заслуховують рішення стоячи. Згідно з частиною
першою коментованої статті головуючий у судовому засіданні
зобов'язаний роз'яснити зміст оголошеного рішення суду, а та­
кож порядок та строк його оскарження.

2. Частина 2 коментованої статті передбачає право сторін,
третіх осіб, а також їх представників отримати в суді копію по­
станови чи ухвали суду, що цілком співзвучно зі ст. 49 КАС
України. Особи, які беруть участь у справі, отримують в судово­
му засіданні копію судового рішення відразу після проголошен­
ня повного тексту останнього, про що робиться відмітка в жур­
налі судового засідання. У випадку неготовності повного тексту
постанови чи ухвали суду сторони можуть отримати копію рі­
шення, виготовлену в повному обсязі, подавши відповідну зая­
ву на ім'я судді, що розглядав адміністративну справу через
канцелярію суду.

335

3. Частина 3 коментованої статті забезпечує право особи, яка
бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні
на якому проголошувалося рішення. Так, суд зобов'язаний на­
правити такій особі копію судового рішення не пізніше наступ­
ного дня після проголошення останнього. Окрім того, суд має
право направити копію постанови чи ухвали стороні, третій
особі чи їх законному представнику. В будь-якому випадку буде
вважатись, що вона направлена особі, яка бере участь у справі,
тобто стороні чи третій особі.

4. Відповідно до частини 4 коментованої статті суд має право
проголосити лише вступну та резолютивну частину постанови
суду. При цьому суд зобов'язаний повідомити усіх учасників
адміністративного процесу про час виготовлення постанови
суду в повному обсязі. Законодавець закріпив можливість про­
голошення постанови суду не в повному обсязі виходячи із того,
що часто бувають випадки відсутності часу для складання по­
вного тексту судового рішення у складних справах. Частина 4
коментованої статті має вагоме значення для обчислення по­
чатку перебігу строку апеляційного оскарження відповідно до
ст. 186 КАС України.

Стаття 168. Додаткове судове рішення

1. Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи,
яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти до­
даткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випад­
ках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджува­
лися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу
виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

 

2. Питання про ухвалення додаткового судового рішення
може бути заявлено до закінчення строку на виконання судо­
вого рішення.

3. Суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду пи­
тання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть
участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були
належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду пи­
тання.

336

 

4. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд поста­
новляє ухвалу.

5. Додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в
ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскар­
жені.

1. Коментована стаття у частині 1 закріпляє можливість суду, який ухвалив судове рішення, прийняти додаткову поста­нову чи постановити додаткову ухвалу. Додаткове судове рі­шення може бути прийняте у випадках, чітко встановлених процесуальним законом, а саме: а) якщо щодо однієї із позов­них вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; б) якщо суд, вирішивши пи­тання про право, не визначив способу виконання судового рі­шення; в) якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд може прийняти додаткове судове рішення за власною ініці­ативою, а також за заявою особи, яка брала участь у справі.

2. Частина 2 коментованої статті визначає проміжок часу,
протягом якого особа, яка брала участь у справі, може зверну­
тися із заявою до суду щодо прийняття додаткового судового
рішення. Таким строком виступає весь період з моменту на­
брання чинності судовим рішенням до закінчення строку на ви­
конання судового рішення. Строк виконання судового рішення
визначається ст. 21 Закону України «Про виконавче прова­
дження», а також суддею, відповідно до положень ст.ст. 256,

257 КАС України.

3. Частина 3 коментованої статті визначає процедуру вине­
сення додаткового судового рішення. Так, суд ухвалює додат­
кове рішення після розгляду питання, що послужило прийнят­
тю такого рішення з повідомленням осіб, які беруть участь у
справі. Однак, у тому випадку, коли сторони, треті особи, а та­
кож їх представники не з'явились у судове засідання — це не є
перешкодою для ухвалення додаткового рішення без участі ви­
щевказаних осіб.

4. Розглянувши заяву особи, яка брала участь у справі, при
відсутності підстав для ухвалення додаткового судового рішен­
ня, суд відмовляє в задоволенні заяви та постановляє ухвалу,
якою відмовляє в ухваленні додаткового судового рішення (ч.4
ст. 168 КАС України). Ухвала про відмову в ухваленні додатко­
вого судового рішення повинна відповідати усім вимогам ст. 163
КАС України.

337

5. Частина п'ята коментованої статті передбачає право осо­би, яка брала участь у справі, на оскарження в загальному по­рядку як додаткового судового рішення, так і ухвалу суду про відмову в ухваленні додаткового судового рішення.

Стаття 169. Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судових рішеннях

1. Суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що
брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи, випра­
вити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні
арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рі­
шення законної сили чи ні.

2. Питання про внесення виправлень вирішується в судово­
му засіданні. Особи, які беруть участь у справі, повідомляють­
ся про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідан­
ня осіб, які були належним чином повідомлені, не перешко­
джає розгляду питання про внесення виправлень.

3. Ухвала суду про внесення виправлень у судове рішення
чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржена.

1. Суд першої інстанції не вправі самостійно скасувати або
змінити винесене ним рішення. Винятком з цього правила є ви­
явлення таких недоліків, як описки або явні орфографічні по­
милки, що суперечить вимозі чіткості судового рішення. Під
опискою слід розуміти спотворення прізвища, імені й по бать­
кові сторін, назви органу, установи чи організації і т.д. Явна
арифметична помилка являє собою неточність у розрахунках,
очевидна при перевірці результатів арифметичних дій за тих
самих вихідних даних.

Ініціювати розгляд питання про виправлення описок і ариф­метичних помилок може як суд, що постановив рішення, так і особи, що брали участь у справі й інші зацікавлені особи, які можуть звернутися із відповідною заявою. Таке право надано вказаним особам як до, так і після набуття рішенням законної сили.

2. Розгляд питання про виправлення описок і явних арифме­
тичних помилок у рішенні суду відбувається тільки під час за­
сідання суду, який виніс дане рішення. Незалежно від того,

338

ким було ініційовано судове засідання, особи, які беруть участь у справі, мають бути обов'язково поінформовані про день, час і місце, де відбуватиметься засідання. Однак відсутність вказа­них осіб у засіданні не перешкоджає розгляду питання про ви­правлення описок і явних арифметичних помилок у судовому

рішенні.

Законом не передбачені строки для вчинення дій щодо ви­правлення описок і явних арифметичних помилок у винесено­му судом рішенні. Однак очевидно, що питання про внесення виправлень може бути порушено у межах строків для подання рішення до виконання.

3. Розглянувши питання про внесення виправлень у судове рішення, суд виносить ухвалу. Вона може містити як рішення про внесення відповідних виправлень, так і відмову у виправ­леннях, які пропонуються. В обох випадках ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку (шляхом подання скарги або внесення подання).

Стаття 170. Роз'яснення судового рішення

1. Якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухва­
лив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, а також держав­
ного виконавця, ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюю­
чи при цьому його змісту,

2. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допус­
кається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк,
протягом якого судове рішення може бути подане для примусо­
вого виконання.

 

3. Заява про роз'яснення судового рішення розглядається
судом протягом десяти днів із повідомленням заявника {особи,
яка бере участь у справі, державного виконавця) та осіб, які бе­
руть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які
були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядо­
ві заяви про роз'яснення рішення.

4. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупи­
няє перебіг строку, протягом якого судове рішення може бути
подане для примусового виконання.

5. Копія ухвали про роз'яснення судового рішення не пізні­
ше наступного дня після її постановлений, надсилається осо­
бам, які беруть участь у справі, а також заявнику, які не були
присутні у судовому засіданні.

339

6. Ухвала про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржена.

1. Роз'яснення судового рішення є по суті одним із способів
усунення його недоліків. Зокрема, це стосується недотримання
вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає,
що судове рішення не може містити положень, що викликають
суперечки під час виконання рішення.

Підставою для подання заяви про роз'яснення рішення, є його незрозумілість. Частіше за все звернення щодо роз'яснен­ня судового рішення викликані ускладненнями або взагалі не­можливістю його виконання, тому судом роз'яснюється резо­лютивна частина рішення. Але у деяких випадках (наприклад, потреба у підтвердженні встановленого факту чи правовідно­син, визнаних судом такими, що вступили у законну силу) ви­никає необхідність роз'яснення і мотивувальної частини рі­шення.

Ініціювати роз'яснення судом винесеного рішення можуть особи, які беруть участь у справі, та державні виконавці шля­хом подання відповідної заяви.

Розгляд питання про роз'яснення рішення є прерогативою лише того суду, який це рішення виніс. При цьому суд не впра­ві вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і ви­рішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Суд може лише, змінивши форму викладення, більш повно і ясно навести ті частини рішення, що викликають певні трудно­щі для розуміння.

2. Заява про роз'яснення рішення суду розглядається лише у
тому випадку, якщо воно ще не виконано і не закінчився термін
його примусового виконання. Часткове виконання рішення не
перешкоджає його роз'ясненню у невиконаній частині за умо­
ви, що строк для подання рішення до виконання ще не закін­
чився.

Заява про роз'яснення судового рішення, яка подана після закінчення строку для його примусового виконання має бути залишеною без розгляду.

3. Судове засідання щодо розгляду питання про роз'яснення
судового рішення відбувається за участі осіб, які звернулися із
заявою, й інших осіб, які беруть участь у справі. Суд має забез­
печити інформування вказаних осіб про день, час і місце про-

340

ведення засідання, але їхня неявка не перешкоджає розглядові справи про роз'яснення судового рішення, якщо їм були належ­ним чином повідомлені вказані відомості.

Законом встановлений десятиденний строк розгляду судом справ про роз'яснення судового рішення.

4. Якщо заявником були дотримані усі вимоги подання зая­
ви про роз'яснення судового рішення, сплив строку примусово­
го виконання судового рішення зупиняється до надання судом
відповідних роз'яснень.

5. Після розгляду питання про роз'яснення судового рішен­
ня заявнику й іншим особам, зацікавленим у справі, які не були
присутні на засіданні, надсилаються копії винесеної ухвали.
Суд може задовольнити заяву і прийняти рішення про роз'яс­
нення судового рішення, або відмовити у його роз'ясненні.

Копії ухвал надсилаються зацікавленим особам не пізніше наступного дня з моменту її постановленая. Це значною мірою запобігає затягуванню процесу і сприяє своєчасному і повному виконанню судових рішень.

6. Незалежно від того, яке рішення прийнято, воно може
бути оскаржено у встановленому законом порядку.

⇐ Предыдущая16171819202122232425Следующая ⇒

Поделиться: