В ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЯХ АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВ

Стаття 171. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативне-правових актів

1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністра­тивних справ щодо:

1) законності (крім конституційності) постанов Верховної
Ради України, указів та розпоряджень Президента України,
постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, поста­
нов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) законності та відповідності правовим актам вищої юри­
дичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших

341

центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Авто­номної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.

2. Право оскаржити нормативно-правовнй акт мають особи,
щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом пра­
вовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

3. У разі відкриття провадження в адміністративній справі
щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує
відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, у яко­
му цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

4. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо
оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта,
дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.

5. Оголошення повинно бути опубліковано не пізніш як за
сім днів до судового розгляду.

6. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається,
що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про
судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі
таких осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються
без розгляду.

7. Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-
правових актів вирішується протягом розумного строку, але не
пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі.
У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду
справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не
більш як на один місяць.

8. Суд може визнати нормативно-правовнй акт незаконним
чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної
сили, повністю або в окремій його частині.

9. Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-право­
вого акта виявлено незаконність або невідповідність правово­
му акту вищої юридичної сили інших правових актів чи їхніх
окремих положень, крім тих, щодо яких відкрито провадження
в адміністративній справі та які впливають на прийняття по­
станови у справі, суд визнає такі акти чи їхні окремі положен­
ня незаконними або такими, що не відповідають правовому
акту вищої юридичної сили.

10. Постанова суду у справах щодо оскарження нормативно-
правових актів оскаржується у загальному порядку.

342

11. Резолютивна частина постанови суду про визнання нор­
мативно-правового акта незаконним або таким, що не відпові­
дає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його
нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в
якому його було офіційно оприлюднено, після набрання поста­
новою законної сили.

12. Правила цієї статті застосовуються також у випадках,
коли питання про законність нормативно-правового акта чи
відповідність ного правовим актам вищої юридичної сили ви­
никло під час розгляду іншої адміністративної справи.

1. Норми коментованої статті встановлюють особливості
провадження у справах щодо оскарження нормативно-драво-
вих актів, які на відміну від індивідуальних (правозастосовчих)
актів, містять норми права (встановлюють, змінюють чи скасо­
вують їх) і розраховані на багаторазове застосування, тобто їх
дія не вичерпується одноразовим виконанням.

2. Адміністративний суд при розгляді справ щодо оскаржен­
ня нормативно-правових актів, перевіряє їх законність та від­
повідність правовим актам вищої юридичної сили. При цьому
адміністративний суд не вирішує питання про конституцій-
ність нормативно-правових актів Верховної Ради України, Пре­
зидента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради
Автономної Республіки Крим — ці питання віднесено до юрис­
дикції Конституційного Суду України. При вирішенні питання
про законність та відповідність правовим актам вищої юридич­
ної сили нормативно-правового акта враховуються вимоги, що
встановлені ч. З ст. 2 КАС України.

3.      Частина 2 коментованої статті встановлює право на оскар­
ження нормативне-правового акта лише особи, щодо якої його
вже застосовано (прийнято індивідуальний акт), чи вона вже є

»

 суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Ре­алізація правових норм відбувається не лише у формі застосу­вання, а і у формі виконання, додержання та використання і відповідно права, свободи та інтереси особи можуть порушува­тися і нормативними приписами, що реалізуються не у формі їх застосування, але встановлюють, наприклад певні заборони чи додаткові обов'язки. Виходячи із завдання адміністратив­ного судочинства — захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-право-

343

вих відносин від порушень з боку суб'єктів владних повнова­жень (ст. 2 КАС України) та того, що право звернення до адмі­ністративного суду з адміністративним позовом мають усі осо­би, які вважають, що порушено їх права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин (ст. 104 КАС України), ко­ментована стаття звужує коло випадків, у яких особа може оскаржувати нормативно-правовий акт. При цьому заявник зобов'язаний довести обставини, передбачені у ч.2 коментова­ної статті.

4. У зв'язку з тим, що нормативио-правовий акт містить нор­мативні приписи, розрахований на багаторазове застосування і його дія не вичерпується одноразовим виконанням, він може стосуватися прав багатьох осіб. Тому коментованою статтею встановлено низку норм, спрямованих на повідомлення заін­тересованих осіб про судовий розгляд справи, щоб надати їм можливість захищати свої права, свободи та інтереси при роз­гляді справи. Для цього, у разі відкриття провадження в адмі­ністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта, суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, у якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюд­нений. Згідно з Указом Президента України від 10.06.1997 р. «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» та Указу Президента Украї­ни від 13.12.1996 р. «Про опублікування актів законодавства України в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник Украї­ни» , нормативно-правові акти Верховної Ради України, Прези­дента України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, міністерств, інших центральних органів вико­навчої влади, зареєстровані Міністерством юстиції України, офіційно оприлюднюються в інформаційному бюлетені «Офі­ційний вісник України» та газеті «Урядовий кур'єр». Офіційне оприлюднення актів Верховної Ради України відбувається та­кож у газеті *Голос України», «Відомостях Верховної Ради України». Нормативно-правові акти місцевих органів виконав­чої влади, органів місцевого самоврядування оприлюднюються у виданнях, які визначені цими органами. Таке оголошення по­винно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, рек­візити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи і повинно бути опубліковано не пізніш як за сім днів до судового розгляду. Опублікування

344

оголошення з додержанням вищезазначених вимог означає, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судо­вий розгляд справи. Якщо заінтересована особа після цього не звернеться до суду для участі у розгляді справи, то вона позбав­ляється права на розгляд у подальшому скарг на судові рішен­ня в цій справі.

5. Граничний строк розгляду адміністративної справи щодо
оскарження нормативно-правових актів складає один місяць
після відкриття провадження у справі. Лише у виняткових ви­
падках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухва­
лою може продовжити розгляд справи, але не більш як на один
місяць.

6. У результаті розгляду справи суд може визнати норматив­
но-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає право­
вому акту вищої юридичної сили, як повністю так і в окремій
його частині. Вирішуючи питання про незаконність норматив­
но-правового акта або невідповідність його правовому акту ви­
щої юридичної сили, суд не виходить за межі позовних вимог і
не вирішує аналогічні питання щодо правових актів чи їхніх
окремих положень, щодо яких не відкрито провадження в ад­
міністративній справі. Разом з тим, суд визнає такі акти чи їхні
окремі положення незаконними або такими, що не відповіда­
ють правовому акту вищої юридичної сили, якщо вони вплива­
ють на прийняття постанови у справі.

7. Для унеможливлення подальшої дії нормативно-правово­
го акта, який визнаний судом незаконним або таким, що не від­
повідає правовому акту вищої юридичної сили, і нечинним, від­
повідач зобов'язаний невідкладно після набрання постановою
законної сили опублікувати резолютивну частину постанови
^СУДУ У виданні, в якому його було або мало бути офіційно опри­
люднено.

9. Правила коментованої статті застосовуються і у випадку вирішення питання про законність нормативно-правового акта чи відповідність його правовим актам вищої юридичної сили, якщо таке питання виникло у зв'язку з розглядом іншої адміні­стративної справи.

345

Стаття 172. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій

1. Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність вибор­
чих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають
суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комі­
сії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти іні­
ціювання референдуму.

2. Виборець (громадянин, який має право голосу у відповід­
них виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дію
чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, чле­
нів цих комісій, якщо таке рішення, дія чи бездіяльність пору­
шує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому про­
цесі чи процесі референдуму його особисто.

3. Рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комі­
сії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїн­
ського референдуму оскаржуються до Вищого адміністратив­
ного суду України. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Цен­
тральної виборчої комісії, члена цієї комісії оскаржуються до
окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція
якого поширюється на місто Київ.

4. Рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії Автономної
Республіки Крим, обласної виборчої комісії, Київської чи Се­
вастопольської виборчих комісій щодо підготовки та проведен­
ня місцевих виборів; територіальної (окружної) виборчої комі­
сії щодо підготовки та проведення виборів Київського чи Се­
вастопольського міського голови; територіальних (окружних)
виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Пре­
зидента України, народних депутатів України; обласних комі­
сій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з все­
українського референдуму, а також членів зазначених комісій
оскаржуються до окружного адміністративного суду за місце­
знаходженням відповідної комісії.

5. Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з
референдуму, членів цих комісій, за винятком рішень, дій чи
бездіяльності, що визначені частинами третьою-четвертою цієї
статті, оскаржуються до місцевого загального суду за місце­
знаходженням відповідної комісії.

6. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої
комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, може бути по-

346

дано до адміністративного суду у п'ятиденний строк з дня при­йняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

7. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої
комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали
місце до дня голосування, може бути подано до адміністратив­
ного суду у строк, встановлений частиною шостою цієї статті,
але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню
голосування.

8. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільнич­
ної виборчої комісії, дільничної комісії з референдуму, членів
цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підра­
хунку голосів та встановлення результатів голосування на
дільниці, може бути подано до адміністративного суду у дво­
денний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допу­
щення бездіяльності.

9. Суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяль­
ності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відпо­
відної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору.
У разі несплати судового збору на момент вирішення справи
суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору
відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених
цим Кодексом.

 

10. Суд невідкладно повідомляє відповідну виборчу комісію
або комісію з референдуму та комісію вищого рівня про надхо­
дження позовної заяви та про ухвалене судом рішення.

11. Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією стат­
тею, у п'ятиденний строк після надходження позовної заяви.
Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли
до дня голосування, вирішуються судом у п'ятиденний строк,
але не пізніше ніж за дві години до початку голосування.

12. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним
чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.

1. Частинами 1 та 2 коментованої статті встановлюється коло осіб, які можуть звертатися з адміністративним позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій. Ними є суб'єкти відповідного виборчого процесу (кандидати на пост Президента України; кандидати у депутати та кандидати на посаду сіль­ського, селищного, міського голови; партії (блоки), які висуну-

347

ли кандидатів на пост Президента України; партії (блоки), які висунули кандидатів у депутати; місцеві організації партій (блоки), які висунули кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови; уповноважені представники, довірені особи, офіційні спостерігачі від партій (блоків) — суб'єктів виборчого процесу та від кандидатів на пост Президента України, від місцевих організацій партій (бло­ків) — суб'єктів виборчого процесу, від кандидатів у депутати, від кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів; органи державної влади та органи місцевого самоврядування у випадках, передбачених законом; виборець, але тільки у разі, якщо таке рішення, дія чи бездіяльність порушує виборчі пра­ва або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі ре­ферендуму його особисто), а також ініціативна група референ­думу, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

2. Частинами 3-5 статті встановлено предметну та територі­альну підсудність справ щодо оскарження рішень, дій або без­діяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій. Рішення, дії або бездіяльність Центральної ви­борчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Вищого адмі­ністративного суду України. Усі інші рішення, дії або безді­яльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії оскаржуються до Окружного адміністративного суду міста Ки­єва. Рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласної виборчої комісії, Київської чи Се­вастопольської виборчих комісій щодо підготовки та проведен­ня місцевих виборів; територіальної (окружної) виборчої комі­сії щодо підготовки та проведення виборів Київського чи Се­вастопольського міського голови; територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Пре­зидента України, народних депутатів України; обласних комі­сій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з все­українського референдуму, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місце­знаходженням відповідної комісії. Усі інші справи щодо оскар­ження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходжен­ням відповідної комісії.

348

 

3. Частинами 6-8 коментованої статті встановлено строки
звернення до адміністративного суду у випадку оскарження рі­
шень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з рефе­
рендуму, членів цих комісій. У зв'язку з необхідністю опера­
тивного реагування на порушення законодавства про вибори та
референдум і захисту порушених прав, свобод чи інтересів по­
зовні заяви може бути подано до адміністративного суду у п'я­
тиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або до­
пущення бездіяльності виборчою комісією, комісією з референ­
думу, членами цих комісій. При цьому, якщо такі рішення, дії
чи бездіяльність мали місце до дня голосування, то позовна за­
ява подається до суду у п'ятиденний строк, але не пізніше двад­
цять четвертої години дня, що передує дню голосування. Якщо
рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, діль­
ничної комісії з референдуму, членів цих комісій, що оскаржу­
ються, мали місце у день голосування, під час підрахунку голо­
сів та встановлення результатів голосування на дільниці — по­
зов до адміністративного суду може бути подано у дводенний
строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення
бездіяльності.

4. Позовна заява щодо рішення, дії чи бездіяльності вибор­
чої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії
приймається до розгляду незалежно від сплати судового збору.
Якщо особу, яка звертається до адміністративного суду із позов­
ною заявою не звільнено від сплати судового збору, вона його
може сплатити і після відкриття провадження у справі. У разі
несплати судового збору на момент вирішення справи суд одно­
часно вирішує питання про стягнення судового збору відповід­
но до правил розподілу судових витрат (див. ст.ст. 94-96 КАС
України та коментар до них).

5. Суд невідкладно повідомляє відповідну виборчу комісію
або комісію з референдуму та комісію вищого рівня про надхо­
дження позовної заяви та про ухвалене судом рішення. Адміні­
стративні справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяль­
ності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих ко­
місій вирішуються судом у п'ятиденний строк після надхо­
дження позовної заяви, а якщо позовна заява надійшли до дня
голосування — у п'ятиденний строк, але не пізніше ніж за дві
години до початку голосування.

6. З огляду на необхідність оперативного вирішення адміні­
стративних справ щодо оскарження рішень, дій або бездіяль-

349

ності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих ко­місій, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає їх судовому розгляду.

Стаття 173. Особливості провадження у справах щодо уточнення списку виборців

1. Право звернутися з адміністративним позовом про уточ­
нення списку виборців, у тому числі про включення або виклю­
чення зі списку себе особисто або інших осіб, має кожен, хто
має право голосу на відповідних виборах або референдумі.

2. Адміністративні справи щодо уточнення списку виборців
розглядають місцеві загальні суди за місцезнаходженням від­
повідної комісії.

3. Позовна заява про уточнення списку виборців подається
до адміністративного суду без сплати судового збору. Позовну
заяву може бути подано не пізніш як за одну годину до закін­
чення часу голосування.

4. Суд вирішує адміністративні справи щодо уточнення спис­
ку виборців у триденний строк після надходження позовної за­
яви, але не пізніше дня, що передує дню голосування, а якщо
позовна заява надійшла напередодні дня голосування або в
день голосування — невідкладно, але не пізніш як за півгодини
до закінчення часу голосування.

 

5. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним
чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.

6. Постанови адміністративного суду щодо внесення змін у
списках виборців виконуються негайно.

 

1. Особа, яка має право голосу на відповідних виборах або ре­
ферендумі, може звернутися до адміністративного суду з адмі­
ністративним позовом про уточнення списку виборців. Вимога
позивача може стосуватися включення в список виборців себе
особисто або інших осіб, які мають право голосу на відповідних
виборах або референдумі, виключення із списку себе особисто
або інших осіб, усунення неточностей, неправильності, пере­
кручень списків виборців тощо.

2. Частиною 2 коментованої статті визначена предметна та
територіальна підсудність цієї категорії адміністративних
справ — вони розглядаються місцевим загальним судом як ад-

350

міністративним судом за місцезнаходженням відповідної ко­місії.

3. При поданні позовної заяви про уточнення списку вибор­
ців судовий збір не сплачується, її може бути подано не пізніш
як за одну годину до закінчення часу голосування. Це потрібно
для того, щоб суд встиг розглянути справу, а відповідна комі­
сія — виконати постанову суду.

4. Суд вирішує зазначені адміністративні справи у триден­
ний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше
дня, що передує дню голосування, а якщо позовна заява наді­
йшла напередодні дня голосування або в день голосування, —
невідкладно, але не пізніш як за півгодини до закінчення часу
голосування. Як і у випадку строку, встановленого ч. З статті,
що коментується, цей строк встановлено для того, щоб суд
встиг розглянути справу, а відповідна комісія — виконати по­
станову суду.

5. З огляду на необхідність оперативного вирішення адміні­
стративних справ щодо уточнення списку виборців неприбуття
у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені
про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає їх судо­
вому розгляду, і постанови адміністративного суду щодо вне­
сення змін у списки виборців виконуються негайно.

Стаття 174. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, які порушують законодавство про вибори та референдум

1. Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів ма­сової інформації, що порушують законодавство про вибори та референдум, мають виборча комісія, кандидат, партія (блок),

місцева організація партії (блок місцевих організацій партій), які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, комісія з ре­ферендуму, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти іні­ціювання референдуму.

2. Виборець (громадянин, який мас право голосу у відповід­
них виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дії чи
бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого са­
моврядування, підприємств, установ, організацій, їхніх поса­
дових та службових осіб, якщо такі рішення, дії чи бездіяль­
ність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у ви­
борчому процесі чи процесі референдуму ного особисто.

3. Позовна заява подається до місцевого адміністративного
суду відповідно до статей 18, 19 цього Кодексу. Позовна заява
щодо дій чи бездіяльності засобів масової Інформації, підпри­
ємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб,
творчих працівників засобів масової інформації, що порушу­
ють законодавство про вибори та референдум, подається до
місцевого загального суду за їхнім місцезнаходженням.

 

4. Позовну заяву може бути подано до адміністративного
суду у строк, встановлений частинами шостою—сьомою статті
172 цього Кодексу.

5. Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією стат­
тею, у строк, встановлений частішою одинадцятою статті 172
цього Кодексу.

6. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним
чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.

1. Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів ма­сової інформації, що порушують законодавство про вибори та референдум, мають суб'єкти виборчого процесу, що перелічені у ч.ч. 1-2 коментованої статті (виборча комісія, кандидат, пар­тія (блок), місцева організація партії (блок місцевих організа­цій партій), які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, виборець — у разі, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність по­рушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто), а також комісія з референдуму, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

352

 

2. Предметна та територіальна підсудність цієї категорії ад­
міністративних справ визначається за правилами ст.ст. 18, 19
КАС України. Частиною 3 коментованої статті встановлені пра­
вила предметної та територіальної підсудності справ щодо дій
чи бездіяльності засобів масової інформації, підприємств, уста­
нов, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих
працівників засобів масової інформації, що порушують законо­
давство про вибори та референдум — такі справи розглядають­
ся місцевим загального судом як адміністративним судом за
їхнім місцезнаходженням.

3. Строки звернення до адміністративного суду і строки ви­
рішення адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій
або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування, засобів масової інформації, підприємств,
установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, твор­
чих працівників засобів масової інформації, які порушують за­
конодавство про вибори та референдум аналогічні із строками,
що встановлені частинами шостою—сьомою, одинадцятою стат­
ті 172 КАС України.

4. З огляду на необхідність оперативного усунення порушень
законодавства про вибори та референдум та захисту прав при
розгляді цієї категорії справ, неприбуття у судове засідання
осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце
розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Стаття 175. Особливості провадження у справах

щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу

1. Право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (бло­ку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та упов­новажених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єк-

І 2 чКодсде адчшістрлігшіоїчі судочинства Ух|КІіни-                                                                                                      353

тів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори чи референдум, мають кандидат, партія (блок), місцева організація партії (блок місцевих організацій партій), які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

2. Виборець (громадянин, який має право голосу у відповід­
них виборах або референдумі) може оскаржити дії чи бездіяль­
ність суб'єктів, визначених частиною першою цієї статті, якщо
ці дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси
щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його
особисто.

3. Позовна заява щодо оскарження дій чи бездіяльності кан­
дидата на пост Президента України, ініціативних груп все­
українського референдуму, інших суб'єктів ініціювання все­
українського референдуму, що порушують законодавство про
вибори чи референдум, подається до окружного адміністратив­
ного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на
місто Київ. Позовна заява щодо оскарження дії чи бездіяльнос­
ті кандидата у депутати сільської, селищної, міської ради по­
дається до місцевого загального суду за місцем вчинення дії чи
місцем, де ця дія повинна бути вчинена. Позовна заява з інших
питань, передбачених цією статтею, подається до окружного
адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця
дія повинна бути вчинена.

 

4. Позовну заяву може бути подано до адміністративного
суду у строк, встановлений частинами шостою—сьомою статті
172 цього Кодексу.

5. Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією стат­
тею, у строк, встановлений частиною одинадцятою статті 172
цього Кодексу.

6. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним
чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.

1. Частинами 1-2 коментованої статті встановлене коло осіб, які мають право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів

354

від суб'єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори чи референдум.

2. У частині 3 коментованої статті встановлені правила пред­
метної та територіальної підсудності щодо цієї категорії справ.
Справи щодо оскарження дій чи бездіяльності кандидата на пост
Президента України, ініціативних груп всеукраїнського рефе­
рендуму, інших суб'єктів ініціювання всеукраїнського рефе­
рендуму, що порушують законодавство про вибори чи референ­
дум, розглядаються в Окружному адміністративному суді міста
Києва. Справи щодо оскарження дії чи бездіяльності кандидата
у депутати сільської, селищної, міської ради розглядаються міс­
цевим загальним судом як адміністративним судом за місцем
вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена. Справи
з інших спорів, передбачених статтею, що коментується, роз­
глядаються окружними адміністративними судами за місцем
вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена.

3. Строки звернення до адміністративного суду і строки ви­
рішення адміністративних справ щодо оскарження дій або без­
діяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), міс­
цевої організації партії (блоку місцевих організацій партій),
їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп
референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офі­
ційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу аналогіч­
ні із строками, що встановлені частинами шостою-сьомою,
одинадцятою статті 172 КАС України.

4. З огляду на необхідність оперативного усунення порушень
законодавства про вибори та референдум та захисту прав при
розгляді цієї категорії справ неприбуття у судове засідання
осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і міс­
це розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Стаття 176. Особливості провадження у справах

щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України

1. Якщо відповідним законом встановлено судовий порядок скасування реєстрації кандидата на пост Президента України, позовна заява Центральної виборчої комісії про скасування реєстрації кандидата на пост Президента України подається До Вищого адміністративного суду України протягом трьох

¹²*                                                                                              355

днів після виявлення підстав для скасування реєстрації канди­дата на пост Президента України, встановлених законом.

2. Суд вирішує адміністративну справу щодо скасування ре­
єстрації кандидата на пост Президента України у триденний
строк після надходження позовної заяви.

3. Про розгляд позовної заяви в судовому засіданні повідом­
ляються позивач і відповідач (кандидат на пост Президента
України, про скасування реєстрації якого подана заява). Не­
прибуття в судове засідання осіб, які були належним чином по­
відомлені, не перешкоджає судовому розгляду.

4. Якщо судом буде встановлено наявність підстав для ска­
сування реєстрації кандидата на пост Президента України,
встановлених відповідним законом, суд задовольняє адміні­
стративний позов і скасовує реєстрацію кандидата на пост
Президента України.

1. Підстави скасування судом реєстрації кандидата на пост
Президента України за зверненням Центральної виборчої ко­
місії встановлені ч. 1 ст. 56 Закону України «Про вибори Пре­
зидента України». Питання про звернення із позовною заявою
про скасування реєстрації кандидата на пост Президента Укра­
їни розглядається Центральною виборчою комісією у присут­
ності кандидата на пост Президента України або уповноваже­
ного представника партії (блоку) (ч. 5 ст. 56 «Закону України
«Про вибори Президента України»), яка висунула цього кан­
дидата і протягом трьох днів після виявлення підстав для ска­
сування реєстрації кандидата на пост Президента України від­
повідна позовна заява подається до Вищого адміністративного
суду

2. Адміністративна справа щодо скасування реєстрації кан­
дидата на пост Президента України вирішується у триденний
строк після надходження позовної заяви. Про судовий розгляд
справи повідомляються позивач і відповідач (кандидат на пост
Президента України, про скасування реєстрації якого подано
заяву). Але з огляду на скорочений строк для розгляду справ
цієї категорії неприбуття у судове засідання осіб, які були на­
лежним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду спра­
ви, не перешкоджає судовому розгляду.

:

• : .

356

Стаття 177. Особливості судових рішень за

наслідками розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та їх оскарження

1. Суд, встановивши порушення законодавства про вибори
чи референдум, визначає у постанові спосіб захисту поруше­
них прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків
цих порушень відповідно до закону. У разі виявлення пору­
шень, що можуть бути підставою для притягнення до юридич­
ної відповідальності суд постановляє окрему ухвалу з повідом­
ленням про наявність таких порушень і надсилає її до органів
чи осіб, уповноважених вжити для цього заходи, встановлені
законом.

2. Копії судового рішення невідкладно видаються особам,
які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не
були присутні під час його проголошення.

3. Судові рішення за наслідками розгляду судами першої
інстанції справ, визначених статтями 172—175 цього Кодек­
су, (за винятком випадків, визначених частиною четвертою
цієї статті) набирають законної сили після закінчення строку
апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскаржен­
ня — з моменту проголошення судового рішення суду апеля­
ційної інстанції. Судові рішення Вищого адміністративного
суду України набирають законної сили з моменту проголо­
шення і не можуть бути оскаржені.

4. Судові рішення, які ухвалені за наслідками розгляду су­
дами першої інстанції справ, визначених статтями 172, 174,
175 цього Кодексу, у період від двадцять четвертої години дня,
що передує дню голосування, до шостої години дня голосуван­
ня набирають законної сили з моменту проголошення і не мо­
жуть бути оскаржені.

5. Судові рішення за наслідками розгляду справ, визначе­
них статтями 172—175 цього Кодексу, можуть бути оскаржені в
апеляційному порядку у дводенний строк з дня їх проголошен­
ня, а судові рішення, що ухвалені до дня голосування, — не піз­
ніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосу­
вання.

' 6. Судами апеляційної інстанції є відповідні апеляційні ад­міністративні суди. Судом апеляційної інстанції у справах, розглянутих відповідно до частини третьої статті 172 цього Ко-

І                                                    ³⁵⁷

дексу окружним адміністративним судом, територіальна юрис­дикція якого поширюється на місто Київ, є Вищий адміністра­тивний суд України.

7. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний
строк після закінчення строку апеляційного оскарження з по­
відомленням осіб, які беруть участь у справі. Апеляційна скар­
га стосовно судового рішення, що було ухвалене до дня голосу­
вання, розглядається не пізніше ніж за дві години до початку
голосування.

8. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним
чином повідомлені, не перешкоджає апеляційному розгляду.

9. Суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного
розгляду не може повертати справу на новий розгляд. Судове
рішення суду апеляційної інстанції є остаточним.

1. Суд, встановивши при розгляді справ, пов'язаних з вибор­
чим процесом чи процесом референдуму, порушення законо­
давства про вибори чи референдум, зобов'язаний визначити у
постанові спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також
порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до
закону. У разі необхідності судом постановляється окрема ухва­
ла з повідомленням про наявність порушень, яка надсилається
до органів чи осіб, уповноважених вжити заходи у зв'язку з
притягненням винної особи до відповідальності.

2. Частинами 3-4 коментованої статті встановлений порядок
набуття законної сили судового рішення за наслідками розгля­
ду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом рефе­
рендуму. Такі рішення набирають законної сили після закін­
чення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційно­
го оскарження — з моменту проголошення судового рішення
суду апеляційної інстанції. Судові рішення Вищого адміністра­
тивного суду України набирають законної сили з моменту про­
голошення і не можуть бути оскаржені. Якщо судові рішення,
ухвалені за наслідками розгляду судами першої інстанції справ,
визначених статтями 172, 174, 175 КАС України, у період від
двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування,
до шостої години дня голосування — вони набирають законної
сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

3. Судові рішення за наслідками розгляду справ, пов'язаних
з виборчим процесом чи процесом референдуму, що підлягають

358

оскарженню, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у дводенний строк з дня їх проголошення, а судові рішення, ухвалені до дня голосування, — не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.

4. За правилами інстанційної підсудності, що визначені у ч. 6
коментованої статті, судами апеляційної інстанції є відповідні
апеляційні адміністративні суди. Судом апеляційної інстанції
у справах, розглянутих відповідно до частини третьої статті 172
КАС України окружним адміністративним судом міста Києва,
є Вищий адміністративний суд України.

5. Для перегляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи
процесом референдуму встановлений дводенний строк після за­
кінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням
осіб, які беруть участь у справі. При цьому апеляційна скарга
стосовно судового рішення, що було ухвалене до дня голосуван­
ня, розглядається не пізніше ніж за дві години до початку голо­
сування. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належ­
ним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи,
не перешкоджає апеляційному розгляду.

6. Суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного
розгляду рішень у справах даної категорії позбавлений права
повернути справу на новий розгляд. Судове рішення суду апе­
ляційної інстанції є остаточним.

Стаття 178. Особливості здійснення

⇐ Предыдущая17181920212223242526Следующая ⇒

Поделиться: