Глава 1 АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Стаття 184. Суд апеляційної інстанції

1. Судом апеляційної інстанції в адміністративних справах
є апеляційний адміністративний суд, в межах територіальної
юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд
(місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний
адміністративний суд), що ухвалив рішення.

2. У випадку, визначеному частиною шостою статті 177 цьо­
го Кодексу, судом апеляційної інстанції є Вищий адміністра­
тивний суд України.

1. Відповідно до законодавства України, апеляційні адміні­стративні суди, які утворюються в апеляційних округах згідно з указом Президента України, належать до апеляційних спеці­алізованих судів (ст. 25 Закону України «Про судоустрій Укра­їни».). Указом Президента України «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мере­жі та кількісного складу суддів» в Україні створено наступні апеляційні адміністративні суди: Дніпропетровський апеля-

369

ційний адміністративний суд; Донецький апеляційний адміні­стративний суд; Київський апеляційний адміністративний суд; Львівський апеляційний адміністративний суд; Одеський апе­ляційний адміністративний суд; Севастопольський апеляцій­ний адміністративний суд; Харківський апеляційний адміні­стративний суд. В законодавстві визначено також території, на які поширюються повноваження апеляційних адміністратив­них судів України.

До складу апеляційного суду входять судді, як правило, об­рані на посаду судді безстрокове, голова суду та його заступни­ки. В апеляційних судах утворюються судові палати. У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть утворюватися су­дові палати з розгляду окремих категорій справ за встановле­ною спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.

До повноважень апеляційних адміністративних судів нале­жить: 1) розгляд адміністративних справ в апеляційному по­рядку відповідно до процесуального закону; 2) ведення та ана­лізування судової статистики, вивчення та узагальнення судо­вої практики; 3) надання методичної допомоги у застосуванні законодавства місцевими адміністративними судами; 4) здій­снення інших повноважень, передбачених законом.

Стаття, що коментується визначає, що судом апеляційної ін­станції в адміністративних справах є апеляційний адміністра­тивний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знахо­диться місцевий адміністративний суд, що ухвалив рішення.

2. Частина 2 статті, що розглядається, встановлює виняток із загального правила, передбаченого частиною першою цієї статті, та містить посилання на ч. 6 ст. 177 КАС України, яка в свою чергу, відсилає до ст. 172 КАС України, встановлює на­ступне. В справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяль­ності Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії (за ви­ключенням рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукра­їнського референдуму), розглянутих окружним адміністратив­ним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, судом апеляційної інстанції є Вищий адміністра­тивний суд України. Таке положення, безумовно, передбачене у зв'язку з тим, що названі адміністративні справи мають не тільки важливе, але й загальнодержавне значення, тобто вони

370

повинні розглядатися судом, який розповсюджує свою юрис­дикцію на всю територію держави.

Стаття 185. Право на апеляційне оскарження

1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також
особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання
про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право
оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої ін­
станції повністю або частково.

2. Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в
апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або
частково у випадках, встановлених цим Кодексом. Заперечен­
ня на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі
на постанову суду першої інстанції.

1. Коментована стаття передбачає право на апеляційне оскар­ження постанов і ухвал суду першої інстанції, реалізація якого з додержанням усіх необхідних умов призводить до виникнен­ня апеляційного провадження.

Апеляційне провадження — це нормативне врегульований комплекс взаємопов'язаних і взаємообумовлених процесуаль­них дій з перегляду адміністративної справи та судових рішень судів першої інстанції за апеляційними скаргами правомочних осіб щодо оцінки доказів і встановлення фактів у справі чи за­стосування матеріального та процесуального права. Таким чи­ном, в ході апеляційного провадження має місце перевирішен-ня справи, її повторний розгляд по суті в повному обсязі або в частині з прийняттям нового рішення. Наявність можливості апеляційного оскарження судових рішень судів першої інстан­ції є однією з гарантій здійснення права на судовий захист.

Об'єктом перегляду апеляційним судом може бути як пра­вильність оцінки доказів і встановлення фактів, так і правиль­ність тлумачення та застосування матеріального і процесуаль­ного права адміністративним судом першої інстанції. Таким чином, в порядку апеляційного провадження об'єкт перегляду може складати, як питання факту, так і питання права, тим більше, що вони є тісно взаємопов'язаними. Цілями апеляції є водночас оскарження рішення та його перегляд для виправ­лення вищестоящим судом помилок суду першої інстанції при

огм 171

la't

вирішенні як питань факту, так і питань права. Законом вста­новлено також межі перегляду судом апеляційної інстанції рі­шень адміністративних судів першої інстанції (ст. 195 КАС України).

Дослідження положень статті, що коментується, дає змогу дійти висновку про те, що апеляційна скарга може бути подана на всі постанови суду першої інстанції, які не набрали законної сили, а також на ухвали суду першої інстанції, крім винятків, передбачених законом. Постанови адміністративного суду пер­шої інстанції оскаржуються повністю або частково. Це означає, що у випадку, коли суб'єкт оскарження заперечує, наприклад, тільки мотиви постанови суду першої інстанції, він може окре­мо оскаржити в апеляційному порядку мотивувальну частину постанови. Апеляційне оскарження резолютивної частини слід розцінювати як оскарження постанови взагалі.

Правом на апеляційне оскарження у відповідності до ст. 185 КАС України наділені всі особи, на права та обв'язки яких без­посередньо впливає винесене судом першої інстанції рішення. Це всі особи, які мають у справі юридичну заінтересованість, як матеріального, так і процесуального характеру: сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб. Сторони наді­ляються правом апеляційного оскарження незалежно від їх особистої участі в розгляді адміністративної справи судом пер­шої інстанції, тому що постанова такого суду ухвалюється від­носно їх особистих прав і обов'язків. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору та треті особи, які не заяв­ляють самостійних вимог на предмет спору, можуть самостійно оскаржити судову постанову в апеляційному порядку або при­єднатися до скарги, поданої іншою особою (ст. 192 КАС Украї­ни). Згідно з законодавством, повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа, отже представники сторін та третіх осіб можуть пода­ти апеляційні скарги самостійно або приєднатися до скарги, поданої іншою особою.

Крім осіб, які беруть участь у справі, правом на апеляційне оскарження наділено також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. При розгляді цього питання треба зазначити, що із загального правила цієї статті є виключення. Так, наприклад,

372

при розгляді справ щодо оскарження нормативно-нравових ак­тів, скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду (ст. 171 КАС України).

2. Стосовно оскарження процесуальних ухвал, треба зазна­чити наступне. В літературі є думка про те, що право на апеля­ційне оскарження всіх ухвал адміністративного суду закладає можливість зловживання цим правом з метою затягнути про­цес — заявляти необгрунтовані клопотання й оскаржувати ухвали про відмову в задоволенні клопотань. Законодавець та­кож визначив, що ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду тільки у випадках, коли це прямо встановлено КАС України. В основному це ухвали, які перешкоджають судовому прова­дженню у справі або пов'язані зі зверненням рішення суду до виконання. Наприклад, ухвали суду про відмову в поновленні чи продовженні пропущеного процесуального строку можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у справі (ст. 102 КАС України), ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви можуть бути оскаржені особою, яка подала позовну заяву (ст. 108 КАС України), ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може також бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву (ст. 109 КАС України). Такі ухвали можуть бути оскаржені пов­ністю або частково.

Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеля­ційній скарзі на постанову суду першої інстанції. Так, напри­клад, можливість оскарження ухвали про відкриття прова­дження у справі законом не передбачається, оскільки винесен­ня такої ухвали не перешкоджає правам інших осіб на судовий захист (ст. 107 КАС України), також у випадку, коли суд задо­вольняє клопотання та поновлює або продовжує процесуальний строк, ухвала про це оскарженню не підлягає.

Зі змісту статті, що коментується, випливає, що коло осіб, які можуть оскаржити процесуальні ухвали суду першої ін­станції, значно ширше ніж коло осіб, наділених правом апеля­ційного оскарження постанов адміністративного суду першої інстанції. Це обумовлено тим, що процесуальні ухвали можуть стосуватися не тільки інтересів осіб, які беруть участь у справі, а й інших учасників адміністративного процесу.

373

Право прокурора на оскарження рішень суду передбачене ст.12 Закону України «Про судоустрій», згідно з якою учасни­ки судового процесу та інші особи у випадках і порядку, перед­бачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Стаття 186. Порядок і строки апеляційного оскарження

1. Про апеляційне оскарження суду першої інстанції спо­
чатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і
вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеля­
ційній скарзі.

2. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга
подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції че­
рез суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рі­
шення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається осо­
бою, яка її подає» до суду апеляційної інстанції.

3. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої
інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошен­
ня, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до
статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції пода­
ється протягом двадцяти днів після подання заяви про апеля­
ційне оскарження.

4. Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої ін­
станції подається протягом п'яти днів з дня проголошення
ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи,
яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскар­
ження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апе­
ляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається про­
тягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскар­
ження.

 

5. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього
подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга пода­
ється у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне
оскарження.

6. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга,
подані після закінчення строків, встановлених цією статтею,
залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за

374

заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

1. Коментована стаття регламентує порядок і строки апеля­
ційного оскарження. Додержання порядку і строків, встанов­
лених цією статтею, виступає однією з важливих умов при­
йняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом.
Згідно зі встановленим законодавцем правилом, у випадку,
коли правомочна особа має намір подати апеляційну скаргу,
вона спочатку подає до суду першої інстанції заяву. Логічно
припустити, що обґрунтування мотивів оскарження і вимоги
до суду апеляційної інстанції в заяві не фіксуються, тому що їх
викладення передбачене в апеляційній скарзі. Тобто заяву, яка
подається до суду першої інстанції, слід розглядати у якості по­
передження про намір подання апеляційної скарги. Проте крім
інформаційного навантаження, подання заяви має процесуаль­
не значення для обчислення процесуальних строків, передбаче­
них для подання апеляційної скарги (докладніше див. комен­
тар до ч. З цієї статті).

2. Частиною 2 коментованої статті передбачено, що заява
про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до
адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої
інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. З метою
запобігання ситуацій, коли адміністративна скарга з якоїсь
причини (наприклад, технічній) не потрапила до апеляційної
інстанції, або потрапила туди невчасно, в статті передбачено
два шляхи, якими апеляційна скарга може дійти адресату.
Основний шлях — через суд першої інстанції, який ухвалив су­
дове рішення, що було оскаржене. Додатковий шлях — копія
апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляцій­
ної інстанції особою, яка її подає.

3. У частині 3 статті, що коментується, визначені строки по­
дання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої
інстанції. За загальним правилом заява про апеляційне оскар­
ження постанови суду першої інстанції повинна бути подана до
адміністративного суду першої інстанції протягом десяти днів з
дня проголошення постанови, яка оскаржується. У виняткових
випадках, коли залежно від складності справи складення по­
станови у повному обсязі може бути відкладене аа строк не біль-
!ще ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи (ст. 160

375

КАС України), заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови, що оскаржується, в повному обсязі.

Стосовно самої апеляційної скарги на постанову суду пер­шої інстанції, законом передбачено, що вона подається протя­гом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскар­ження.

4. Для апеляційного оскарження ухвали суду першої інстан­
ції КАС України встановлено коротші строки. Так, заява про
апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подаєть­
ся протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, коли
ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує
(наприклад, при прийнятті ухвали суду про забезпечення адмі­
ністративного позову у відповідності до ч. 2 ст. 118 КАС Украї­
ни), то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчис­
люється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга
на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів
після подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Положенням ч. 5 ст. 186 КАС України встановлено прави­
ло, згідно з яким апеляційна скарга може бути подана без по­
переднього подання заяви про апеляційне оскарження. В цьому
випадку апеляційна скарга повинна бути подана в суд першої
інстанції в строк, встановлений для подання заяви про апеля­
ційне оскарження. Таким чином, без первісного подання заяви
про апеляційне оскарження, апеляційна скарга стосовно поста­
нови суду першої інстанції має бути подана протягом десяти
днів з дня проголошення постанови, яка оскаржується, або про­
тягом десяти днів з дня складення постанови, що оскаржуєть­
ся, в повному обсязі. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої
інстанції подається протягом 5 днів з дня проголошення ухвали
або з дня отримання особою, яка її оскаржує та без виклику
якої її постановлено, копії ухвали.

6. Пропуск зазначених вище в цій статті строків припиняє
право заінтересованих осіб на подачу заяви про апеляційне
оскарження чи апеляційної скарги. Ці процесуальні докумен­
ти, подані після закінчення строків, залишаються без розгля­
ду. Строки для подання заяви про апеляційне оскарження і
апеляційної скарги можуть бути поновлені тільки тоді, коли
суд апеляційної інстанції визнає причину пропуску строку
оскарження достатньо поважною. У цьому випадку за заявою

376

заінтересованої особи, до якої додаються документи, підтвер­джуючи поважність причин пропуску строку, суд постановляє ухвалу про поновлення строку (ст. 102 КАС України).

ИВА)''гї

Стаття 187. Вимоги до заяви про апеляційне

⇐ Предыдущая20212223242526272829Следующая ⇒

Поделиться: