Предмет курсу «Східна традиції права».

Курс лекцій «Східна традиція права» передбачений для викладання в магістратурі юридичних факультетів. Цей курс може викладатися на різних магістерських спеціалізаціях, зокрема «Порівняльне правознавство», «Теорія права», «Історія права». Також окремі тези та теми курсу можуть бути використані при викладанні навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» та «Теорія права» для студентів бакалаврату юридичних факультетів.

Предметом курсу «Східна традиція права» є загальні закономірності зародження, розвитку та функціонування суспільно-правових феноменів громад, окремих держав (територій), груп держав й правових сімей східної цивілізаційної традиції.

Під суспільно-правовими феноменами тут розуміються явища юридичного змісту чи форми, які з’являються як результат діяльності суспільних груп, державних чи авторитетних органів, наддержавних структур тощо, та використовуються для регулювання суспільних відносин.

Визначення предмету даного курсу, його структура та зміст будується на понятті «цивілізаційного підходу», протилежному поширеному при дослідженні суспільних явищ «формаційному підходу». За формаційним підходом сутність суспільно-правових явищ визначається через економічні чинники, стан та спосіб організації виробничих відносин у суспільстві. Науковці - прихильники формаційного підходу вважають, що в одних і тих самих економічних умовах різні суспільства будуть розвиватися одноманітно, створюючи схожі правові моделі для регулювання однакових суспільних відносин. Отже, наприклад, інститути феодального права Англії будуть тотожними із інститутами феодального права Китаю.

До того ж, прихильники формаційного підходу часто поділяють й позитивістські чи нормативістські погляди, адже це додає їхнім тезам додаткової аргументації. Якщо сприймати державу та її органи в якості основного правотворця в суспільстві, це дійсно буде створювати певну одноманітність у правових конструкціях різних держав. Так як моделі побудови державного апарату, його основні цілі та функції в світі мають високий ступінь схожості, отже можна екстраполювати й подібність його рішень для задоволення власних потреб та вимог суспільства.

Формаційний підхід поділяє історію права та держави на рабовласницький (стародавній), феодальний (середньовічний), буржуазний (новий) та капіталістично-соціалістичний (новітній) періоди відповідно до форми господарських відносин, що переважно панують у цей час. Усі правові явища розглядаються при такому підході в залежності від періоду, але без урахування різниці у культурі та традиціях держави.

Прихильниками цивілізаційного підходу є такі вчені як російський слов’янофіл Н. Данилевський, російський і американський соціолог П. Сорокін, німецький філософ О. Шпенглер, німецький соціолог та історик права М. Вебер, французький історик Ф. Бродель, англійський історик А. Тойнбі та інші видатні історики, юристи та філософи. Серед сучасних дослідників найбільш відомими є праці американського політолога С. Гантінгтона. На відміну від формаційного підходу, прихильники якого ставлять в основу розвитку права та держави економічні процеси, цивілізаційний підхід пов’язує еволюцію правових інститутів із цілою низкою чинників, серед яких є релігія, мораль, культура, кліматичні та географічні особливості, правовий менталітет тощо. Значна роль у цивілізаційному підході віддається суб’єктивним факторам, особистостям чи казусам, що докорінно вплинули на суспільне чи державне життя.

У юридичній науці цивілізаційний підхід реалізується через тезу відмінностей змісту, форми та сутності типових правових інститутів у різних правових сім’ях. 

Курс «Східна традиція права» будується на принципах цивілізаційного підходу та ставить за мету ознайомлення з тенденціями та загальними закономірностями розвитку правових інститутів східних, неєвропейських цивілізацій, починаючи від стародавніх часів та закінчуючи сучасністю для того, щоб підготувати студентів до майбутньої юридичної діяльності в сучасних умовах глобалізації та взаємопроникнення світової економіки, політики, права та інших соціальних реалій, надати їм цілісної картини зародження та еволюції основних інститутів права та держави, поглибити їхнє сприйняття розвитку світу, систематизувати та встановити причинно – наслідкові зв’язки у розвитку правових категорій людства.

Предметною основою курсу «Східна традиція права» також виступає дихотомія «Схід-Захід», своєрідне культурне, цивілізаційне, релігійне, ідеологічне протистояння[1], існування якого є беззаперечним у сучасному світі.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: