Культура України в другій половині XIV — першій половині XVI ст.

Галузь культури	Основні досягнення культури
Усна народна творчість	Легенди, казки, обрядові пісні, історичні думи, балади («Пісня про Байду»)
Літописання	Короткий Київський та Короткий Волинський літописи
Книгодрукування	«Осьмигласник» та «Часословець» — перші книги, друковані кирилицею у краківській друкарні Швайпольта Фіоля (1491 р.)
Освіта	Школи при церквах і монастирях, у маєтках магнатів. Ю. Котермак (Дрогобич) — ректор Болонського університету (Італія), професор медицини Краківського університету (Польща)
Архітектура	Оборонно-замкове будівництво (замки у Луцьку, Острозі, Меджибожі, фортеці в Хотині й Кам'янець-Подільському, церква-твердиня в Острозі)
Живопис	Іконопис (ікони «Богородиця Одигітрія» із с. Красова Львівської обл., «Юрій Змієборець» із с. Звижень Львівської обл.)
Книжкова мініатюра	Ілюстрації з Галицького Євангелія та Київського Псалтиря, виконані дияконом Спиридонісм

СЛОВНИК

Поняття й терміни

Асиміляція — злиття одного народу (або частини) з іншим через засвоєння його мови, культури тощо; втрата своєї мови, культури, національної свідомості.

Євангеліє — частина Біблії про діянія та повчання Ісуса Христа.

Псалтир — одна з біблійних книг Старого Завіту, використовувалася для навчання грамоті.

ПАМ'ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав у другій половині XIV — першій половині XVI ст.

                              Вірменський собор у Львові. 1363 р.

 

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Додаткова інформація Розвиток культури та освіти

Культурний розвиток у другій половині XIV—XV ст. відбувався у складних умовах. Поділені по­літично між Великим князівством Литовським. Польщею. Московським Великим князівством та ін­шими державами, українські землі опинилися під різними культурними впливами.

Уповільнилися темпи формування самосвідомості українців. Поширення католицької культури в західному регіоні створювало певні труднощі для розвитку тут православних культурних традицій. Постійні спустошливі напади татар знекровлювали український люд, завдавали непоправної шкоди його матеріальній культурі. Уповільнилися темпи її розвитку, гальмувалося зародження нових явищ у духовному житті.

Спостерігалося помітне відставання рівня розвитку української культури від рівня культурного розвитку країн Центральної та Західної Європи. Не випадково багато молодих українців виїжджало в ті часи на навчання до Польщі, Німеччини, Італії, Чехії. Здобувши освіту в європейських універси­тетах, більшість із них поверталася на Батьківщину, поширюючи тут світоглядні та моральні цінності гуманізму — нового світогляду, що в XIV ст. зародився в Італії й утверджував право людини на щастя і свободу. Європейський спалах Відродження дав поштовх розвиткові гуманістичної думки в Україні. Носіями нових ідей стали Юрій Дрогобич, Павло Русин із Кросна, Лукаш із Нового Міста, Стані­слав Оріховськип та ін.

Народна творчість звертається насамперед до оспівування традицій Київської Русі. У цілому пере­важає обрядова поезія (русальні, купальські, обжинкові пісні, голосіння), а з XVI ст. з'явилися нові фольклорні жанри — думи, історичні пісні, нова тематика — боротьба проти татарсько-турецької агресії, новий герой — козак-воїн, захисник рідної землі, новий ідейний зміст — становлення та по­ширення норм козацької лицарської етики, пробудження почуття патріотизму, формування в народу нового рівня самосвідомості, громадянського обов'язку та віри у власні сили.

ПЕРСОНАЛИ

Історичний портрет Юрій Дрогобич (бл. 1450—1494)

Серед численних українських випускників європейських університетів вирізняється велична по­стать Юрія Михайловича Котермака — талановитого вченого, освітнього діяча, поета, першого укра­їнського автора друкованої книжки, ректора Болонського університету, якого й сьогодні надзвичайно

шанують в Італії. В історії цього університету він залишився під ім'ям Джорджо да Леополі, тобто Юрій зі Львова, а в українську історію увійшов під іменем Юрія Дрогобича.

Він народився у 1450 р. в родині збіднілого шляхтича в старовинному гали­цькому місті Дрогобичі, назву якого пізніше взяв за своє ім'я. Початкову освіту Юрій здобував у Дрогобичі й Львові, а для продовження навчання 19-річний юнак поїхав до Кракова.

Перший збережений документ про Юрія Дрогобича — запис 1469 р. в кни­зі тих, хто готувався складати іспити до факультету вільних мистецтв. Ще до початку свого навчання у Краківському університеті молодий українець мав неабияку освіту. Тому вже у 1471 р. він здобув науковий ступінь бакалавра, а у 1473 р. став магістром.

Молодий українець для продовження навчання виїхав до Італії, до славетного Болонського уні­верситету. У 1476 р. Юрій Дрогобич здобув ступінь доктора вільних мистецтв. У списках лекторів Болонського університету вказується, що впродовж п'яти років (1478—1482 рр.) він тут читав лекції з астрономії. Невдовзі Юрій здобув звання доктора медицини, ставши першим відомим нам доктором медицини-українцем. У 1481 р. він зайняв посаду ректора. 7 лютого 1483 р. вийшла у світ книга «Про­гностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора мистецтв і медицини Болонського університету». Цю працю написано латиною — міжнародною мовою тодішньої освіти й науки. Це перша відома друкована книжка, автором якої є українець. До того ж, видана вона всього через декілька років після винаходу друкарського верстата!

Протягом наступних кількох років на запрошення відомих аристократичних сімей, як один із про­відних астрологів того часу, Юрій Дрогобич побував у багатьох містах Італії, а згодом переїхав до Кракова, де став професором Ягелонського університету.

У Кракові доктор Юрій Дрогобич став професором медицини та астрономії і продовжив наукову працю. Водночас Юрій займався медичною практикою. У роки правління короля Казімежа (Казими-ра) Ягелончика той призначив Юрія Дрогобича своїм лейб-медиком. Ним він залишався й при дворі короля Яна Ольбрахта.

Королівський лікар читав лекції студентам Ягелонського університету з астрології та медицини. У 1492 р. Юрія було обрано деканом медичного факультету цього університету. Серед студентів Юрія Дрогобича був молодий Миколай Коперник.

Юрій був одним з ініціаторів друку перших книжок давньоруською мовою у друкарні краківського міщанина Швайпольта Фіоля — «Тріодь Пісна», «Тріодь Цвітна», «Осьмогласник», «Часословець».

⇐ Предыдущая234567891011Следующая ⇒

Поделиться: