Основні досягнення культури Галицько-Волинської держави

Писем-

Центрами освіти були церкви і монастирі. Із розбудовою міст, церков і монастирів зростала

ність і

кількість початкових шкіл. У них навчали читанню, письму, церковному співу, інколи іконопису. Учнів виховували в християнській моралі, навчали молитов, основ православної віри.

освіта

При дворах князів у Галичі, Володимирі-Волинському. Холмі існували освітні заклади ви-

щого ступеня, в яких, вочевидь, викладалися елементи риторики, філософських і правових

знань і основи книгОписної майстерності. Деякі нащадки заможних родин виїжджали на на-

вчання до Візантії та західноєвропейських університетів.

Літопи-

У середині XIII ст. у Холмі розпочинається робота над створенням видатної пам'ятки —

сання.

Галицько-Волинського літопису. Він складається з двох частин — Літопису Данила Галицького

й Волинського літопису. їх писали різні люди. Автором першої частини, можливо, був боярин

Діонісій Павлович. Він є виразником поглядів Данила Романовича та його прихильників серед бояр.

На відміну від інших літописів, твір складається з кількох окремих повістей, яким притаманний

більш світський характер. Події висвітлюються без дотримання суворої хронологічної послідовності.

У першій частині розповідається про життя й діяльність першого руського короля. Друга час-

тина літопису — Волинська — розпочинається з 1261 р. Вона створена в останні роки життя

Володимира Васильковича. Твір написаний живою розмовною мовою. У ньому використано

чимало народних прислів'їв (Не подушивши бджіл, меду не їсти. Один камінь багато горнят

розбиває), різноманітних метафор, порівнянь, умішуються окремі величальні співи, що мали

багато спільного з колядками.

Архітек-

Розбудова існуючих та заснування нових міст. Останні виникали насамперед як укріплені

тура.

пункти, тому першочергова увага приділялася фортифікаціям : валам, стінам, брамам,

замкам, кам'яним вежам-донжонам. Вони зводилися на основі поєднання місцевих традицій

із здобутками західноєвропейської військової науки (Холм, Данилів, Стожок. Стовп та ін.).

У нових містах головна увага приділялася спорудженню укріпленої князівської резиденції.

Будівництво міст посідало чільне місце в діяльності Василька та його сина Володимира.

Серед архітекторів особливо прославився Олекса.

Зводилися храми й монастирі. Одним із найстаріших є Успенський собор у Володимирі'

Волинському (1160 р.). Успенський собор у Галичі (1157 р.) — яскравий зразок галицької

архітектурної школи, сформованої під виливом романської архітектури. Прекрасним

був кафедральний собор Се. Іоанна Златоуста у Холмі. Данило Галицький звів церкву

Богородиці у Дорогичипі. Володимир Васильковий збудував храми: апостола Петра —

у Бересті, Благовіщення — в Кам'янці, Св. Дмитрія — у Володимирі-Волинському. Наприкінці

ХШ ст. муроване церковне будівництво поступається дерев'яному церковному зодчеству.

Образо-

Збереглися тільки окремі фрагменти робіт майстрів, котрі працювали переважно над оздобленням

творче

храмів. Вони розробляли різні підходи до прикрашання їхніх інтер'єрів. Наприклад, верххолмського

Мистец

собору Св. Іоанна Златоуста був оздоблений «зорями золотими на лазурі». Фресками прикрашалися

тво

володимирський Успенський собор, собори Св. Дмитрія у Володимирі-Волинському та Св. Георгія

в Любомлі, церква Св. Онуфрія в Лаврові, монастирська печерна церква в Бакоті.

Існувала й власна галицько-волинська іконописна школа. В останній третині ХШ ст. була створена

ікона Богородиці з Успенської церкви волинського с. Дорогобужі; наприкінці

ХІІІ — на початку XIV ст. — ікона Богородиці з Покровської церкви Луцька («Волинська

Богоматір»). Із галицьких найстарішою є ікона Покрови Богородиці (початок XII ст.).

Значного поширення набуло мистецтво книжкової мініатюри, якою щедро прикрашалися

зукописні книги («Бесіди Св. Григорія Двоєслова» (друга половина ХШ ст.), Лавришівське

Євангеліє (ХШ—XIV ст.)).