Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Реакція диспропорціювання (Канніццаро 1853)
У лужному середовищі альдегіди, які не здатні, вступати в реакцію альдольної конденсації (формальдегід і альдегіди) при α –вуглецевому атомі, які в α-положенні до групи не мають атомів водню (четвертинний атом вуглецю), вступають в реакцію диспропорціювання (окиснення-відновлення). Одна молекула альдегіду відновлюється і перетворюється на спирт, а друга окиснюється і перетворюється на карбонову кислоту. Триметилоцтовий 2,2-Диметил-1-пропанол альдегід Механізм реакції Канніццаро .
Можливі й інші механізми цієї реакції. Отже, в лужному середовищі альдегіди, що містять хоча б один атом водню при α-вуглецевому атомі вступають в альдольну конденсацію. Якщо цих атомів водню є хоча б два, то альдольна конденсація супроводжується кротоновою. А якщо у молекулі альдегіду нема жодного атома водню при α-вуглецевому атомі, то такі альдегіди вступають у реакцію Канніццаро.
Окремі представники Метаналь (мурашиний альдегід, формальдегід) – безбарвний газ з різким специфічним запахом. Дуже отруйний. Здатний вступати в реакції конденсації з утворенням синтетичних смол, які широко застосовуються у промисловості. Метаналь використовується для дезинфекції зерно- і овочесховищ, парників, теплиць, для протравлення зерна, задублення шкір та ін. Етаналь (оцтовий альдегід, ацетальдегід) – рідина з різким неприємним запахом. У промислових масштабах з нього одержують оцтову кислоту, етиловий спирт, альдоль, бутиловий спирт, ацеталі, та цілий ряд інших речовин. Ацетон – безбарвна речовина з характерним запахом. Добре розчинний у воді і в багатьох органічних розчинниках. В якості розчинника ацетон використовують в дуже великій кількості у лакофарбній промисловості, у виробництві ацетатного шовку, кіноплівки та ін. Він служить вихідним продуктом у виробництві органічного скла, кетену тощо.
НЕНАСИЧЕНІ АЛЬДЕГІДИ ТА КЕТОНИ Ненасиченими альдегідами і кетонами називаються сполуки, які містять в молекулі карбонільну групу і кратні зв'язки С=С або С≡С. Таблиця 1 Назви альдегідів і кетонів
Структурна формула |
Номенклатура | ||||
Замісникова | Ра дикало-функціональна (тривіальна) | ||||
2-Пропеналь | (Акролеїн) | ||||
2-Бутеналь | (Кротоновий альдегід) | ||||
Пропіналь | (Пропаргіловий альдегід) | ||||
3-Бутен-2-он | Вінілметилкетон | ||||
4-Пентин-2-он | Метилпропаргілкетон |
Акроле ї н (2-пропеналь) одержують кротоновою конденсацією суміші метаналю та етеналю через стадію альдолю:
3-Гідроксипропаналь Пропеналь
(акролеїн)
Крім того його отримують окисненням пропену молекулярним киснем без каталізатора. При цьому утворюється гідропероксид, який далі розпадається на спирт та альдегід:
Ще один спосіб ― дегідратація гліцеролу (див.стор. ).
Кротоновий альдегід (2-бутеналь). Кротоновий альдегід отримують реакцією кротонової конденсації оцтового альдегіду (див.стор.) .
Вінілметилкетон (3-бутен-2 - он). Вінілметилкетон отримують за реакцією Кучерова з вініацетилену:
або кротоновою конденсацією формальдегіду з ацетоном через альдоль:
Альдоль
Хімічні властивості ненасичених альдегідів і кетонів залежать від взаємного розташування і впливу один на одного карбонільної групи і кратних зв'язків. У випадку спряження зв'язків С=С і С=О їм притаманні специфічні властивості. Так, за рахунок значних (-І) і (-М)-ефектів, що проявляє карбонільна група, подвійний С=С-зв'язок сильно поляризується. Тому, приєднання галогеноводнів відбувається проти правила Марковнікова:
Енольна форма Кетонна форма
альдегіду альдегіду
(3-бромопропаналь)
Приєднання HCN (цианідної кислоти) відбувається тільки за участю С=О групи:
Ціангідрин
Приєднання натрій гідросульфіту ( NaHSO 3 ) відбувається як за карбонільною групою, так і за подвійним зв'зком:
Кетени
Кетенами називаються сполуки з системою кумульованих зв'язків, подібних до алкадієнів типу алену.
Кетен (Н2С = С = О) отримують піролізом ацетону:
Кетени характеризуються значним позитивним зарядом на карбонільному атомі вуглецю, що перебуває в sp-гібридному стані. Тому вони проявляють високу реакційну здатність і реагують з водою, спиртами, кислотами (нуклеофільними сполуками)
Последнее изменение этой страницы: 2019-05-07; Просмотров: 129; Нарушение авторского права страницы