Ароматичні альдегіди ТА кетони

За номенклатурою IUPAC назви ароматичних альдегідів утворюються з назви ар ен у та закінчення - карбальдегід. Тривіальні назви альдегідів відповідають назвам кислот, в які вони переходять при окисненні.

Бензенкарбальдегід 4-Метилбензен-                         2-Гідроксибензен-

(бензойний альдегід        карбальдегід -                               карбальдегід

або бензальдегід)              (п-толуіловий альдегід)   (саліциловий альдегід)

 

Якщо альдегідна група не зв’язана безпосередньо з ароматичним ядром, то такі сполуки називають як похідні аліфатичних альдегідів, наприклад:

Фенілетаналь                    4-Метилфенілетаналь      транс-3-Фенілпропеналь

(п-фенілоцтовий альдегід) (п-толілоцтовий альдегід) (коричний або цинамоновий альдегід)

За номенклатурою IUPAC назви кетонів утворюються з назв ациклічних вуглеводнів, при яких знаходяться заміщуючі арильні радикали (Аr) і закінчення -он.

Фенілетанон                     Дифенілметанон              1,3-Дифенілпропенон

(халкон)

Але застосовуються ці назви рідко. Частіше вживають радикало-функціональну (див.стор. ) або тривіальну номенклатуру.

 

Метилфенілкетон             Дифенілкетон                               Етилфенілкетон

       (ацетофенон)                    (бензофенон)                    (....е... ф...) за алфавітом

МЕТОДИ ОДЕРЖАННЯ

 

1. Окиснення алкілароматичних вуглеводнів (алкіларенів або діарилметанів):

             

 

Окиснення ароматичних спиртів

3. Гідроліз ароматичних гемінальних дигалогенопохідних (дигалогеналкіларенів)

 

Бензиліденхлорид

Або

4. Пряме введення карбонільної групи

     У присутності сполук типу АІСІ₃ (кислоти Льюіса або каталізатори Фріделя-Крафтса) арени ацилюються ацилхлоридами.

Таким чином одержують кетони.

 

     Ацетилхлорид                  Метилфенілкетон

Для одержання альдегідів арени слід було би ацилювати формілхлоридом. Але така сполука нестійка. Тому для введення альдегідної групи користуються методом Гаттермана-Коха (1897):

     Формілхлорид утворюється безпосередньо в реакційному середовищі за схемою:

                                      Хлорангідрид

мурашиної кислоти

 (формілхлорид)

Механізм:

 

 

ФІЗИЧНІ ТА ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

 

Карбонільні сполуки аренів - безбарвні рідини або кристалічні речовини. За хімічними властивостями схожі на насичені альдегіди та кетони аліфатичного ряду. Так, наприклад, вони легко вступають в реакції приєднання з НСN, NaHSO₃, NH₂-NH₂, NH₃, NH₂OH, NH₂-NH-C₆H₅, реактивами Гриньяра, воднем. Однак, володіють і специфічними властивостями.

Реакції конденсації

1.1. Перехресна альдольна та кроонова конденсація. Аренкабальдегіди типу бензойного та діарилкетони типу дифенілкетона не вступають в альдольну конденсацію, оскільки в α-положенні відносно карбонільної С=О групи нема атомів водню. Однак, з карбонільними аліфатичними сполуками вступають в пререхресну альдольну і далі кротонову конденсацію (конденсація Л.Кляйзена) з утворенням ненасичених алкілароматичних альдегідів:

                                                                    Цинамоновий альдегід

 

Реакція У.Перкіна (1868)

     Аналогічно до кротонової конденсації протікає конденсація ароматичних альдегідів з ангідридами аліфатичних кислот. Каталізаторами цієї реакції служать калієві або натрієві солі відповідних кислот, які за рахунок гідролізу створюють лужне середовище.

транс-3-Фенілпропенова кислота (цинамонатна кислота)

 

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться: