РЕГУЛЮВАННЯ  ВАЖІЛЬНОЇ  ПЕРЕДАЧІ  ПАСАЖИРСЬКИХ  ВАГОНІВ

 

46.1 Після підкочування візків під вагон потрібно скласти механічну частину гальма вагона. Основою для установки всієї механічної частини гальма вагона є гальмо візка.

ГВП візка, після постановки нових колодок, установлювати в залежності від діаметра коліс D₂ внутрішньої колісної пари (рисунок 27.1) та товщини колодок відповідно до таблиць 27.1, 27.2. На місце внутрішньої колісної пари підкочується колісна пара з меншим діаметром або рівним діаметру зовнішньої колісної пари.

Правильна установка важільної передачі візка дозволить усунути ручне регулювання її в експлуатації до повного зносу колодок, уникнути випадків завалу важелів і упору головок тяг в кронштейні підвіски важелів.

Перед установкою на вагон регулятора гальмівної важільної передачі, його регулювальний гвинт необхідно вивернути так, щоб розмір «а» (відстань від торця муфти захисної труби до приєднувальної різьби на гвинті) був не менше ніж 400 мм (рисунки 21.5, 21.6).

46.2 Упор стержневого привода потрібно установити від корпусу регулятора на відстані, не меншій ніж 160 мм для чавунних колодок і не меншій ніж 200 мм для композиційних колодок.

46.3 Необхідно перевірити правильність регулювання ГВП візка                 (рисунок 27.1): проконтролювати розмір «У» (відстань між головкою тяги і кронштейном підвіски затягування важелів внутрішньої колісної пари) для нових колодок, притиснутих до коліс в разі повного службовому гальмування, який має бути не менший ніж 120 мм.

Під час монтажу важелів, в залежності від D₂, спочатку використати отвори зовнішньої головки тяги (З) і тільки потім використовувати отвори внутрішньої головки тяги (В). В цьому разі, більший запас має бути у внутрішньої головки тяги візка. Допускається використовувати отвори зовнішньої (З) і внутрішньої головки (В) рівномірно, з різницею кількості отворів не більше ніж 1.

В разі  меншого значення розміру «У», допускається перерегулювання гальмівної важільної передачі візка за рахунок зміни розміру «Т» (відстані між валиками з’єднання тяги з вертикальними важелями).

Після підкочування візків під вагон зібрати механічну частину гальма вагона.

Наприклад, під час установки горизонтальних важелів ГВП для вагонів побудови ТВЗ з довжиною тяги 2410 мм котлового кінця вагона, встановити розмір «а» регулятора ГВП не менше ніж 500 мм. Відстань між торцями тяг у з’єднувальній муфті встановити 165 мм (рисунок 46.1). На інших вагонах ці розміри мають відповідати конструкторський документації. З’єднати тяги вагона з вертикальними важелями візків.

Рисунок 46.1 – Положення важелів в разі відпущеного стануі гальм

 

46.4 Гальмівну важільну передачу на вагоні необхідно регулювати так, щоб у відпущеному стані гальма ведучий горизонтальний важіль (горизонтальний важіль з боку штока гальмівного циліндра) мав нахил убік візка (рисунок 46..2). В цьому разі, відстань від осі шарніра з’єднання цього важеля з тягою до перпендикуляра, встановленого від осі шарнірного з’єднання важеля зі штоком гальмівного циліндра, до поздовжньої осі вагона, не повинна перевищувати      60 мм.

Нахил важеля необхідно регулювати перестановкою валиків на тягах з наступним регулюванням розміру «а» і повторною перевіркою виходу штока гальмівного циліндра в разі повного службового гальмування. Вихід штока гальмівного циліндра в разі повного службового гальмування має бути встановлений у межах, приведених у таблиці 25.1. Для неповних колесах дозволяється використовувати муфти, яка встановлена у тиловій тязі.

Довжина тяг під час установки механічної частини гальма вагона має відповідати базі вагона.

Змінювати довжину гальмівних тяг заборонено.

В разі  поточного ремонту і ТО-3 з композиційними колодками нахил веденого важеля збільшити від 15 мм до 20 мм (дозволяється використовувати муфту), величина виходу штоку гальмівного циліндру має бути в межах від     150 мм до 160 мм.

 

 

Рисунок 46..2 – Регулювання гальмівної важільної передачі

 

46.5 Для підтримки виходу штока гальмівного циліндра в зазначених межах необхідно після службового гальмування, якщо вихід штока відповідає вимогам таблиці 25.1, підвести важіль регулювального пристрою або упор стержневого приводу в притул до корпусу регулятора. Після цього, проводиться повне службове гальмування, вихід штока ГЦ має відповідати вимогам таблиці 25.1.

46.6 Запас різьби гвинта ручного гальма в загальмованому стані має бути не менший ніж 5 мм.

46.7 Регулятор потрібно перевірити на стягування гальмівної важільної передачі. Для чого, необхідно виміряти розмір «а» регулятора, що є величиною виходу гвинта із захисної труби для нових гальмівних колодок. Обертанням корпусу регулятора розпустити гальмівну важільну передачу. Потім, проводиться повне службове гальмування з наступним відпуском гальма і контролем розміру  «а» – він має скоротитися від 5 мм до 11 мм у регуляторів 574Б та РТРП-300 і  від 7 мм до 20 мм у регуляторів РКЗТ-675 (РТРП-675) та РТРП-675М.

Зворотним обертанням корпусу регулятора потрібно стягнути гальмівну важільну передачу до початкового розміру «а».

Під час перевірки авторегулятора на стягування гальмівної передачі, розмір «а» має визначатися також в залежності від альбомних розмірів тяг.

Розмір «а», в разі встановлення, для регуляторів: РКЗТ-675 (РТРП-675,            РТРП-675М) має бути в межах від 600 мм до 645 мм; 574Б – від 400 мм до  545 мм; РТРП-300 – від 250 мм до 300 мм.

У вагонів побудови заводів Німеччини з регуляторами 574Б розмір «а» має бути в межах від 400 мм до 590 мм. У випадку невідповідності розміру «а» вище зазначеному – на вагон встановлювати регулятор РТРП-675М.

Регулювання гальмівної важільної передачі на вагонах моделі 61-779 та його модифікацій здійснювати згідно з «Методичними вказівками по регулюванні гальмівної  важільної  передачі  нових  пасажирських  вагонів  моделі 61-779  всіх модифікацій виробництва ВАТ «КВБЗ» [13].

⇐ Предыдущая33343536373839404142Следующая ⇒

Поделиться: