Ремонт і перевірка електроповітророзподільника № 305-000

 

42.4.1 Після розбирання корпусу електричної частини всі деталі потрібно ретельно оглянути, очистити і продути стислим повітрям. Прострочені і пошкоджені гумові ущільнення потрібно замінити новими. Дросельні отвори, діаметр яких має бути в сідлі відпускного клапана 2^+0,12 мм, у сідлі гальмівного клапана – 1,8^+0,12 мм, потрібно прочистити, продути стислим повітрям і перевірити калібрами . Отвір діаметром 1,2 мм в сідлі відпускного клапана необхідно розсвердлити до діаметра 2,0 мм.

42.4.2 Металеві мембрани не повинні мати прогину від регулювального гвинта вентиля. В разі ослаблення клапану відпускного вентиля, сідло необхідно розвальцювати і припаяти до мембрани оловом.

42.4.3 Справність обмоток котушок електромагнітних вентилів і вивідних проводів потрібно визначати по величині опору. Опір котушок для температури 20±5 °С після витримки за цією температурою не менше ніж 1 год           згідно паспортних даних має бути: 310±50 Ом до 2000 року випуску, 380±40 Ом з 2000 року до 2010 року випуску, 400  Ом з 2010 року випуску. Опір ізоляції проводів котушок від корпусу необхідно перевірити мегомметром напругою 1000 В за умови знятого діоду і від’єднаного заземлення, цей опір має бути не менший ніж 1 МОм.

В разі виявлення відколів, відпайки вивідних кінців і інших несправностей, а також у випадку провертання котушки навколо сердечника електромагніта вентиль потрібно розібрати і відремонтувати.

42.4.4 Опір діода необхідно перевірити тестером у прямому і зворотному напрямках. Співвідношення опорів у прямому і зворотному напрямках має бути не менше ніж 1:200.

42.4.5 Після усунення всіх несправностей потрібно скласти електричну частину. Перед складанням всі деталі і канали корпусу необхідно продути стислим повітрям. Під час складання потрібно перевірити розмір 8,5^+0,2 мм у якорі відпускного вентиля (рисунок 42.2). Цей розмір допускається регулювати металевими шайбами товщиною 0,1 мм з отвором діаметром не більшим ніж    5 мм, які підкладаються під клапан. Відповідно до цього має бути витриманий розмір 9_-0,1 мм між мембраною 1 (рисунок 42.3) і торцем сідла 2 відпускного клапана.

42.4.6 Вивідні кінці діода і котушок необхідно приєднувати до контактних затискачів планки електричної частини за схемою, приведеною на рисунку 42.4, відповідно до маркування на корпусі.

42.4.7 Складену електричну частину необхідно відрегулювати і перевірити на пристрої. В цьому  разі потрібно перевірити:

- щільність відпускного і гальмівного клапанів (пропуск повітря не допускається);

- напругу, за якою відбувається притягання і відпадіння якорів електромагнітних вентилів.

У момент притягання якорів напруга на котушках повинна бути не більша ніж 30 В, у момент відпадання – не менша ніж 10 В. Для електроповітророзподільників з роздільним збудженням вентилів напруга притягання повинна бути не більша ніж 35 В. В разі невідповідності напруг цим величинам потрібно відрегулювати магнітну систему, регулювання необхідно робити регулювальними гвинтами з наступною їхньою фіксацією. У першу чергу потрібно регулювати відпускний вентиль, а потім гальмівний. Напруга спрацьовування гальмівного клапана має бути не більше ніж 30 В, момент спрацьовування фіксується появою тиску в робочій камері. Напруга відпадіння відпускного клапана має бути не нижча ніж 10 В, що фіксується по початку падіння тиску в робочій камері. Під час регулювання відпускного клапана допускається установка паранітової прокладки з наступним регулюванням відпускного і гальмівного вентиля.

 

 

1 – клапан; 2 – регулювальна шайба; 3 – якір

 

Рисунок 42.2 – Якір відпускного вентиля

 

 

 

1 – мембрана; 2 – сідло клапана

 

Рисунок 42.3 – Мембрана і сідло відпускного вентиля

 

 

 

1-3 – контактні затискачі; VD – діод; ТВ – котушка гальмівного вентиля;

ОВ – котушка відпускного вентиля

 

Рисунок 42.4 – Монтажна схема електричної частини

електроповітророзподільника

 

42.4.8 У відпускному вентилі зазор від верху якоря до поверхні зіткнення корпусу з мембраною має бути в межах від 1,1 мм до 1,4 мм. В гальмівному вентилі хід клапана має складати від 0,8 мм до 0,6 мм.

42.4.9 Необхідно зачистити робочі поверхні пружинних контактів на ізоляційній колодці, перевірити висоту контактів, яка має складати 8±1 мм. В разі виявлення зсуву контактів їх потрібно закріпити. У контактів, які просіли, потрібно замінити або підігнути пружини.

42.4.10 Корпус пневматичного реле необхідно очистити усередині, канали продути стислим повітрям і протерти. Нижню кришку, гальмівний клапан і пружину необхідно очистити і протерти. Усі деталі потрібно ретельно оглянути.

42.4.11 Гумову діафрагму пневматичного реле потрібно замінити В разі наявності залишкового прогину більше ніж 3 мм, порізів і розшарувань, а також після закінчення встановленого терміну служби незалежно від стану.

42.4.12 В разі наявності порізів або вм’ятин глибиною більшою ніж 0,3 мм гумові ущільнення необхідно замінити. Гумову манжету в разі несправності або з закінченим терміном її придатності незалежно від стану потрібно замінити новою.

42.4.13 Після усунення всіх несправностей пневматичне реле необхідно скласти і випробувати на пристрої. В цьому разі, потрібно перевірити щільність манжети і чутливість реле під час гальмування. У складеному реле потрібно перевірити хід діафрагми і клапана униз від початкового положення, який повинен бути не менший ніж 2,5 мм.

42.4.14 У перемикального клапана всі деталі потрібно ретельно оглянути. Гумові деталі з порізами або вм’ятинами, що порушують роботу клапана, необхідно замінити.

42.4.15 Після усунення несправності перемикальний клапан необхідно скласти. Під час складання всі тертьові поверхні деталей потрібно змастити.

42.4.16 Дію перемикального клапана необхідно перевірити на спеціальному пристрої або на стенді, контролюючи:

- переключення клапана в разі переходу з електричного керування гальмом на пневматичне і назад;

- щільність з’єднання кришок з корпусом в разі електричного і пневматичного керуванні. Під час омилюванні утворення мильних бульбашок у з’єднанні не допускається;

- щільність перемикального клапана в обох положеннях. Під час електричного керування і тиску в гальмівному циліндрі 0,05 МПа (0,5 кгс/см²) слід обмилити отвір для сполучення з повітророзподільником, а в разі пневматичному – з електроповітророзподільником. Допускається утворення мильної бульбашки, яка утримується не менше ніж 5 с.

Дозволяється перевіряти щільність кришок і клапана в обох положеннях по падінню тиску в корпусі після зарядки його до тиску 0,35 МПа (3,5 кгс/см²). Зниження тиску допускається не більше ніж на 0,02 МПа (0,2 кгс/см²) за 1хв.

 

⇐ Предыдущая29303132333435363738Следующая ⇒

Поделиться: