Стаття 24. Локальні нормативні акти про працю, прийняті органом місцевого самоврядування

1. Орган місцевого самоврядування приймає локальні нормативні акти про працю у межах наданої йому цим Кодексом та іншими нормативно – правовими актами компетенції та можливостей місцевого бюджету з урахуванням норм локальних нормативних актів вищого рівня (пункти 1 – 3 частини першої статті 23 цього Кодексу).

2. Локальні нормативні акти про працю, прийняті без дотримання вимог частини першої цієї статті є недійсними.

 

Стаття 25. Локальні нормативні акти про працю, прийняті роботодавцем

 

1. Роботодавець приймає локальні нормативні акти про працю у межах наданої йому цим Кодексом та іншими нормативно – правовими актами компетенції та можливостей підприємства, установи, організації з урахуванням норм локальних нормативних актів вищого рівня (пункти 1 – 5 частини першої статті 23 цього Кодексу).

2. Локальні нормативні акти про працю, прийняті без дотримання вимог частини першої цієї статті є недійсними.

 

Стаття 26. Акти нормативно-технічного характеру

 

Державні стандарти, тарифно-кваліфікаційні довідники й інші акти нормативно-технічного характеру є обов'язковими для застосування до правовідносин, що регулюються законодавством про працю, за умови, якщо це передбачено нормативно – правовими актами про працю.

Стаття 27. Застосування та дія законодавства про працю

 

1. За наявності протиріч між нормою цього Кодексу та положеннями іншого закону України (крім Конституції України, міжнародного договору чи угоди, в яких бере участь Україна) чи нормативно – правового акту застосовується норма цього Кодексу.

2. Якщо закон України, прийнятий після набуття чинності цим Кодексом, суперечить цьому Кодексу, то в частині регулювання трудових правовідносин цей закон застосовується за умови внесення відповідних змін і доповнень у цей Кодекс.

3. Закон України, інший нормативно – правовий чи локальний нормативний акт про працю не має зворотної сили і застосовується до правовідносин, що виникли після введення його в дію.

4. Дія закону України, іншого нормативно – правового чи локального нормативного акта про працю поширюється на правовідносини, що виникли до введення його в дію, лише у випадках, прямо передбачених цим актом за умови, що це не звужує права сторін трудових правовідносин.

5. До правовідносин, що виникли до набуття чинності законом України, іншого нормативно – правового чи локального нормативного акта про працю такий закон або акт застосовуються лише стосовно прав й обов'язків, що виникли після набрання ним сили.

6. За наявності протиріч між нормами законодавства про працю застосовується норма більш вигідна для працівника.

7. У випадках відсутності норми законодавства про працю, до врегулювання трудових правовідносин, застосовуються норми Цивільного Кодексу за умови, що це не суперечить основним засадам правового регулювання трудових правовідносин, визначених статтею 4 цього Кодексу.

Стаття 28. Порядок оприлюднення норм законодавства про працю

1. Усі норми про працю (за виключенням індивідуальних норм визначених трудовим договором) є публічними та підлягають оприлюдненню у порядку визначеному цим Кодексом та рішенням Кабінету Міністрів України.

2. Органи влади, місцевого самоврядування, роботодавці забезпечують оприлюднення, безоплатний та вільний доступ до прийнятих ними відповідно до цього Кодексу нормативно-правових актів, локальних нормативних актів про працю та актів нормативно-технічного характеру.

3. Під час оприлюднення нових норм законодавства про працю одночасно мають бути оприлюднені також норми законодавства про працю, визначені документами вищого рівня, із яких вони витікають.

 

РОЗДІЛ 3.

ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРІ ТРУДОВИХ ТА ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НИМИ ПРАВОВІДНОСИН

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: