Стаття 73. Конкурсний відбір на заміщення вакантної посади

 

1. При прийнятті на роботу може застосовуватись конкурсний відбір на заміщення вакантної посади.

2. Перелік посад та видів робіт, де встановлюються обов’язковість проведення конкурсного відбору на заміщення вакантної посади, визначається нормативно – правовими і локальними нормативними актами про працю.

3. Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантної посади визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

4. Комісії по відбору кандидатів повинні складатися там де це можливо з однакової кількості працівників чоловічої та жіночої статі. У разі неможливості визначення такого складу комісії з поважних причин це має бути підтверджено роботодавцем документально.

5. Особі, яка після успішного закінчення стажування (стаття 74 цього Кодексу) виявила бажання працювати у даного роботодавця, і проходить конкурсний відбір працівників на заміщення вакантної посади надається перевага над особами, які беруть участь у даному конкурсі, але не проходили стажування.

 

Стаття 74. Стажування при прийнятті на роботу та з метою розширення можливостей для підвищення конкурентоспроможності молоді

 

1. Для перевірки професійного рівня та ділових якостей особи при прийнятті на роботу за рішенням роботодавця може застосовуватись її стажування.

2. Порядок проведення стажування при прийнятті на роботу визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

3. Порядок проведення стажування з метою розширення можливостей для підвищення конкурентоспроможності молоді визначається у порядку визначеному статтею 29 Закону України «Про зайнятість населення».

 

РОЗДІЛ 9. ОБМЕЖЕННЯ ПРАВА РОБОТОДАВЦЯ НА ДОБІР ПРАЦІВНИКІВ

 

Стаття 75. Обмеження спільної роботи родичів на підприємстві, в установі, організації

 

1. Власник підприємства, установи, організації вправі запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв’язку з виконанням трудових обов’язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному.

2. На підприємствах, в установах, організаціях державної та комунальної форм власності порядок запровадження таких обмежень встановлюється законодавством про працю.

 

Стаття 76. Обмеження відмови у прийнятті на роботу

 

1. відмова у прийнятті на роботу, а також будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при прийнятті на роботу можуть розглядатися, як порушення громадянських прав на працю чи дискримінація у сфері трудових відносин.

2. Забороняється відмовляти у прийнятті на роботу осіб, яким цим Кодексом чи законом України установлені додаткові гарантії забезпечення права на працю.

3. Особі, запрошеній у письмовій формі на роботу в порядку переведення від іншого роботодавця, або попередньо замовленому роботодавцем фахівцю не може бути відмовлено у прийнятті на роботу.

4. На вимогу особи, якій відмовлено у прийнятті на роботу, чи органу, що направив на роботу в рахунок установленої квоти (нормативу) або попередньо замовленого фахівця роботодавець зобов’язаний письмово повідомити причину такої відмови з викладенням інформації щодо переваг, досвіду та кваліфікації працівника протилежної статі, якого було прийнято на роботу.

5. Відмова у прийнятті на роботу може бути оскаржена особою чи її представником у судовому порядку.

 

⇐ Предыдущая234567891011Следующая ⇒

Поделиться: