Обов ’ язок поширювати віру

Церква отримала боже послання: “Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа,

20 навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь (Мт 28, 19-20; пор Мк 16, 15). Aktyvne по'yrenn] viry = osnovopolowno[ zada;e[ Церкви та кожного християнина зокрема. Ale dl] po'yrenn] viry potribno kone;no virodostojnyx svidkiv (svidkiv kotrym mowna bulo b dovir]ty). Дosvid pokazu= qo в довгостроковій перспективі погрози та обіцянки є малоефективними, dobrymy arhumentamy можна осягнути deqo bil/'e, ale najbil/' mowna os]hnuty osobystym prykladom, osobystym svid;enn]m. Po'yrenn] viry, kotre = vlasne obov`]zkom kownoho xrysty]nyna bude vdalym ly' u tomu vypadku koly dl] in'yx bude o;evydnym, qo dux viry prysutnij u na'omu wytti, qo my wyvemo згідно na'o\ viry, qo na'a virа prynosyt/ svo\ plody u konkretnomu wytti.

 

Екскурс: ІІ.Ват. Собор – обов’язок євангелізації

 

Zada;a =vanhelizaci\ ce zada;a cilo\ Cerkvy i kownoho xrysty]nyna zokrema. Pry tomu ri'a[;ym = ne te qo xrysty]ny hovor]t/ ;y duma[t/, ale te qo vony robl]t/. Mahatma Handi, ]kos/ zavvawyv, qo mowlyvo cilyj svit pi'ov by za slovamy +vanheli] Isusa Xrysta, ]kqo b te ne bulo zatinene wytt]m xrysty]n i \x v;ynkamy. Cinnosti xrysty]ns/ko\ spil/noty, viry, l[bovi, radosti, nadi\ nemowlyvo dostan/o arhumentuvaty, \x potribno nasampered dosvid;ytys/. Tow =vanhelizuvaty potribno nasampered samym svid;enn]m xrysty]ns/koho wytt] i dobrymy dilamy, qo ma[t/ sylu pot]hnuty l[dej do viry v Boha. Bo kawe Hospod/ u sv. +vanheli\ > ``Tak nexaj svityt/ pered l[d/my va'e svitlo, qob vony ba;yv'y va'i dobri v;ynky, proslavl]ly va'oho Otc], qo na nebi.`` (Mat 5,16)

 

 

Екскурс : Molytva

Fo=rbax ta Frojd rozumi[t/ molytvu ]k samoobman, ]k rozmovu z vlasnymy proekci]my. Xrysty]ns/ki w teolohy da[t/ наступне vyzna;enn] molytvy (Raner 281-182)> molytva = vyrazno[ i pozytyvno[ realizaci=[ stosunku l[dyny do osobovoho Boha, podatel] spasinn]. Vona realizu= samu sutnist/ relihijnoho aktu> pokladann] l[dyny na transcendentnist/ svo=\ vlasno\ istoty, a zavd]ky c/omu - pokirne, vidpovidne i povne po'any spryjn]tt] ta vidpovid/ na vseoxopl[=;e Bowe poklykann]. Molytva ce takow sub`=ktyvnyj dotyk (;y sub`=ktyvna zustri;) l[dyny z ta=mnyce[ osobovoho Boha.

 

Найкраща вправа та підтвердження віри – це молитва. Жива віра живе від молитви, як молитва від віри (Б. Герінг)

Провини у сфері здійснення віри ( гріхи проти віри )

Після рефлектування етичних вимог, що є плодом життя у вірі, розглянемо деякі хибні прояви віри.

 

Єресь ( Ранер , 171-173)

Єресь – означає насамперед помилкове сприйняття віри, сутність якого полягає в тому, що одна правда (або більше правд) виривається з органічного контексту цілості і сприймається фальшиво у своїй ізоляції, або заперечується окремий догмат Церкви.

Згідно церковного права єресь означає часткове відхилення у вірі, щодо сформульованих Церквою правд віри.

Сучасна теологія розрізняє матеріальну єресь (коли хтось належить до об’єктивної єресі не усвідомлюючи свою помилку) та формальну єресь (коли хтось вперто та через злу волю належить до якоїсь об’єтивної єресі).

У цьому сенсі проф. Цуленер говорить про “вибіркове” (паперове) християнство (моральна єресь), оскільки церковні соціалогічні дослідження показують, що не тільки так звані “паперові християни” (на папері – Taufscheinchristen), але також і практикуючі християни вибирають собі тільки певні частини церковних заповідей та правд віри (див.: П.М. Цуленер, Від підлеглого до митця свободи. Соціалогічне дослідження. Відень 1990 р.) При тому йдеться як про питання християнської моралі та життя (практики), так і про центральні правди віри. Наприклад ¼ австрійців вірить в реінкарнацію, стільки ж, що смерть – це остаточний кінець.

 

При тому виникає питання, чи в нашому християнському житті немає значно більше єресей ніж ми це усвідомлюємо (чи бажаємо усвідомити). Зокрема в моральній області мова йде про фіксацію на одні заповіді і абсолютне забуття про інші, які не є менш важливими. Наприклад неоправданою є фіксація виключно на сексульну мораль. Не менш важливими є багато біоетичних, соціальних чи екологічних вимог! Бути людиною та християнином необхідно постійно у всіх сферах свого життя та діяльності, а не фрагментально, хаотично та тимчасово (розвиток дарів та та талантів, сім’я, друзі, студентське товариство, робота, колеги, керівники, підлеглі ...).

 

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: