Оцінка відповідності інновації вимогам нормативних документів

Будь-який товар, що знаходиться на ринку, фактично перевіряється на ступінь задоволення суспільних потреб. При визначенні загального об’єму потреби в конкретному (новому) товарі необхідно враховувати наступні фактори:

а) забезпеченість споживачів аналогічним (подібним) товаром у минулому році;

б) норматив цієї забезпеченості;

в) темпи росту забезпеченості споживачів аналогічним товаром у поточному році;

г) показник важливості аналогічного товару для споживачів. Цей показник розраховують за формулою:

	(2.1)

 

де К_{В ‒} коефіцієнт важливості товару;

і ‒ функціональна характеристика товару;

п ‒ кількість функціональних характеристик товару;

т_і ‒ вага відповідної характеристики товару.

Ваговий показник для кожної характеристики можна визначити експертним методом (опитуванням). У якості експертів, звичайно, мають бути споживачі майбутнього (нового) товару. Анкета для опитування в цьому випадку повинна включати тільки питання, які оцінюватимуть функціональні характеристики товару. Зрозуміло, що більшість характеристик товару, які визначатимуть його споживчі властивості, мають відповідати вимогам нормативних документів.

Структура споживчих властивостей має бути основою для забезпечення відповідності ідеї нового товару вимогам нормативних документів. До основних споживчих властивостей належать:

а) функціональні властивості;

б) показники надійності;

в) показники ергономічності;

г) показники естетичності;

д) показники гігієнічності;

е) показники довговічності для товарів довгострокового споживання.

Забезпечення у новому товарі всіх цих показників формує систему його якості. Якість товару забезпечує його конкурентоспроможність. У комплексі показники якості можуть (або повинні) забезпечувати іноді до 1000 споживчих властивостей. Причому із них 5‒ 10 % забезпечують основні, 15‒ 20 % ‒ другорядні, а 70‒ 80 % ‒ незначні властивості. Для того, щоб враховувати всі складові, які будуть забезпечувати відповідність якості нового товару споживчим властивостям, рекомендується створювати модель якості у вигляді ієрархічної структури, так зване «дерево якості».

Побудову структури «дерева якості» здійснюють з урахуванням основних груп властивостей нового товару: призначення (функціональні); надійність (безвідмовність, ремонтопридатність, пристосованість до зберігання); ергономіки (зручність використання для людини); естетики (дизайну); транспортабельності; екологічності; безпечності; технологічності; патентної чистоти тощо.

Проте виявлення всіх властивостей майбутнього (нового) товару та знаходження їх місця у загальній структурі «дерева якості» ‒ це перша стадія у визначенні основних показників якості. Друга стадія полягає у встановленні ступеня впливу кожного показника якості на ефективність забезпечення потреби, тобто вимог споживачів. Інструментом для забезпечення другої стадії є так званий «замкнутий цикл управління якістю». Основою циклу є петля якості, на яку спрямований цикл управління.

Петля якості ‒ це концептуальна модель взаємозалежних видів діяльності, які впливають на якість виробу на різних етапах його створення: від визначення потреби до оцінки рівня її задоволення. Схема петлі якості наведена на рис. 2.3.

 

 

 

Рис. 2.3. Петля якості

Петля якості наочно показує послідовне відображення якості процесів, які належать як до виробничої сфери, так і сфери споживання на якість кінцевого результату ‒ нового продукту.

Узагальнена якість результату є сукупністю проектного, виробничого та експлуатаційного показників якості.

Проектна якість відображає процеси планування якості продукції. Цей процес починається вже на етапі проведення пошукових маркетингових досліджень. Тобто якість маркетингових досліджень є першим фактором, що обумовлює якість майбутнього товару.

Виробнича якість відображає процеси формування якості нового товару. Це формування починається з закупівлі матеріалів та комплектуючих елементів і закінчується моментом виведення товару на ринок. Таким чином, виробнича якість підтверджується задоволенням або незадоволенням споживача.

Експлуатаційна якість відображає вплив процесів експлуатації, ремонтів та сервісного обслуговування на збереження або втрату того рівня якості товару, який був заданий проектом.

Якщо узагальнити основні показники якості за класифікаційними групами, вимоги яких необхідно виконувати під час створення нового товару за прийнятою ідеєю, можна сформулювати наступні класифікаційні групи показників якості.

1. Техніко-експлуатаційні показники:

‒ термін служби об’єкта;

‒ гарантійний термін служби;

‒ коефіцієнт готовності.

2. Конструктивно-технологічні показники:

‒ коефіцієнт збірності;

‒ коефіцієнт використання матеріалів;

‒ питома трудомісткість виробництва;

‒ питома матеріаломісткість виробництва.

3. Показники стандартизації та уніфікації:

‒ рівень уніфікації;

‒ коефіцієнт застосування;

‒ коефіцієнт повторюваності;

‒ коефіцієнт вартісності;

‒ патенто-правові показники.

4. Економічні показники:

‒ економічність виробництва;

‒ економічність експлуатації.

5. Ергономічні показники.

6. Естетичні показники.

Для регулювання процесу перевірки систем якості міжнародною організацією зі стандартизації (ІСО) було затверджено серію міжнародних стандартів МС ІСО 9000.

Серія стандартів ІСО 9000 включає три основні групи, які регламентують вимоги системи якості та двадцять два стандарти, які вміщують методичні рекомендації та вказівки щодо вибору і побудови цих систем. Системи якості знаходяться в наступних стандартах:

‒ ІСО 9001: 1994 «Системи якості. Модель для забезпечення якості за проектування та (або) розроблення, виробництва, монтажу і обслуговування»;

‒ ІСО 9002: 1994 «Системи якості. Модель для забезпечення якості за виробництвом і монтажу»;

‒ ІСО 9003: 1994 «Система якості. Модель для забезпечення якості за кінцевого контролювання та випробування».

На основі цих стандартів було розроблено національні стандарти України ДСТУ ІСО 9001, 9002, 9003. Кожен із вказаних стандартів складається із чотирьох розділів: галузь використання, нормативні посилання, визначення, вимоги до системи якості. Найбільш універсальною є модель побудови системи якості за стандартом ІСО 9001. Вона призначена для підприємств, які охоплюють у своїй діяльності весь життєвий цикл продукції, тобто всі етапи проектування, виробництва та експлуатації. Для фірм, які здійснюють інноваційну діяльність, саме цей стандарт є основним для побудови системи якості і втілення її показників у новому товарі ще на етапі прийняття його ідеї.

До системи сертифікації УкрСЕПРО належать документи, занумеровані наступним кодом: КНД 50-000-93. Основними нормативними документами із цього переліку для процесу інноваційної діяльності є: КНД 50-004-93. Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації; КНД 50-005-93. Система
сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції; КНД 50-006-93. Система сертифікації УкрСЕПРО. Атестація виробництва. Порядок здійснення.

Якщо фірми застосовують систему сервісного обслуговування для своїх товарів, то вони мають забезпечувати вимоги так званого стандартного обслуговування. Стандартне обслуговування ‒ це обов’язкові правила роботи співробітників сервісного комплексу. До основних показників стандартного обслуговування належать:

‒ висококваліфіковані фахівці;

‒ сучасне, високоякісне метрологічне забезпечення;

‒ високонадійне діагностичне забезпечення;

‒ безумовне виконання вимог Державних стандартів, головним чином тих, що забезпечують вимоги до якості, екологічності, безпеки життєдіяльності тощо.

Характеристика ступеня новизни товару визначається за схемою, що наведена на рис. 2.4.

 

 

 

Рис. 2.4. Ступінь новизни товару

 

Для відсоткової оцінки ступеня новизни використовують наступну формулу:

(2.2)

    

де Н ‒ ступінь новизни товару;

Б ‒ кількість балів, що характеризує новизну товару;

Б_М ‒ максимальна кількість балів.

Для реалізації етапу оцінки відповідності ідеї нового виробу вимогам нормативних документів можна застосувати наступний алгоритм дії:

1) визначення загальної потреби в новому товарі;

2) визначення структури споживчих властивостей нового товару (дерево якості);

3) визначення основних вимог необхідних стандартів і сертифікатів;

4) співставлення основних показників якості із прийнятими властивостями;

5) відсів властивостей, що не відповідають вимогам нормативних документів;

6) розрахунки нормативних показників;

7) відсів властивостей (характеристик), які не відповідають нормативам за результатом розрахунків;

8) остаточне формування переліку властивостей (характеристик) нового товару;

9) прийняття ідеї до реалізації (впровадження).

 

⇐ Предыдущая234567891011Следующая ⇒

Поделиться: