Оцінка перспективності нового продукту

Для оцінки, аналізу та відсіву непродуктивних або невдалих ідей існує багато інструментів.

Розглянемо деякі з них, а саме:

‒ метод відбору ідей з урахуванням перспектив реалізації;

‒ метод оціночної шкали;

‒ метод розрахунку рейтингу ідей.

Метод відбору ідей з урахуванням перспектив реалізації представляє собою діаграму, тобто графічне зображення послідовності операцій щодо виду створення і виробництва нового виду продукції. Ця діаграма є різновидом сітьових графіків планування. Мета методу ‒ якомога раніше виявити і відібрати непридатні або неперспективні на поточний час ідеї. Схема методу (алгоритм) наведено на рис. 3.1.

 

 

 

Рис. 3.1. Діаграма (сітьовий графік) створення і виробництва нового виду продукції

 

Основні види дій на етапах графіку наступні:

1. Висунуто пропозицію щодо виробництва виробу.

2. Ухвалено план маркетингових досліджень щодо нового виробу.

3. Розглянуто висновки звіту з маркетингових досліджень.

4. Розроблено специфікацію виробу.

5. Прийнято рішення про можливість виробництва.

6. Виготовлено дослідний зразок.

7. Завершено виробництво дослідної партії товару для випробувань.

8. Затверджено план випробувань.

9. Представлено результати випробувань і прийнято рішення щодо проведення пробних продаж.

10. Складено кошторис пробних продаж.

11. Складено графік заходів для проведення пробних продаж та реклами.

12. Завершено виробництво партії для пробних продаж.

13. Початок пробних продаж.

14. Завершено пробні продажі.

15. Оцінка результатів пробних продаж.

16. Прийнято рішення про випуск товару на ринок.

17. Початок випуску товару на ринок.

Діаграма на рис. 3.1. показує не тільки послідовність операцій по випуску нового продукту на ринок а також і час, який потрібен для завершення кожного етапу графіка. Найшвидший шлях для завершення всієї програми на рисунку наведено стрілками: 1-4; 4-5; 5-16; 16-17. За розрахунками, цей шлях може дорівнювати 18 тижням.

На деяких етапах графіка, які мають вирішальне значення для всього циклу (події 3, 5, 9, 15), виробник може прийняти рішення щодо припинення подальшого виконання програми. Основний час, який може дорівнювати
89 тижням, на діаграмі показано жирними лініями. Причому додаткові події, що позначені етапами 6, 7, 8, 9, 12 не повинні впливати на кінцевий термін реалізації графіка.

Як свідчить досвід, найбільший ринковий успіх з новим товаром отримують фірми, які реалізують послідовно увесь цикл за вказаним методом. Тривалість всього циклу може бути скорочена за умов залучення додаткових ресурсів та зусиль на критичних етапах циклу.

Метод оціночної шкали інструментально подібний попередньому рейтинговому методу, але він охоплює більшу кількість показників у вигляді груп факторів. Для визначення цих груп необхідно проводити попередню експертну оцінку поточної ситуації (стан макро- та мікромаркетингового середовища фірми). За результатами такої оцінки, метод оціночної
шкали передбачає:

‒ визначення переліку критеріїв оцінки нового товару за групами факторів;

‒ визначення ваги кожного критерію та присвоєння експертами кожній ідеї певного балу з кожного фактора;

‒ визначення загальної оцінки. Ця оцінка розраховується як середньозважена за формулою:

(3.1)

 

де B_j ‒ номер критерію;

 j ‒ номер ідеї;

а_і ‒ вага критерію;

x_ij ‒ оцінка ступеня задоволення ідеєю j за критеріями.

Для оцінки складової (x_ij)  можуть бути використані бали (від 1 до 10); рейтинг шкали ‒ від 1, 0 до 10, 0.

Після розрахунку середньозваженої оцінки ідеї далі, за 10 бальною системою, визначають її перспективність як і у рейтинговому методі.

Після відбору перспективної ідеї проводять аналіз можливостей фірми для реалізації прийнятої ідеї. Цю процедуру можна формалізувати у вигляді алгоритму, що наведено на рис. 3.2. За цим алгоритмом ідея нового товару просіюється через ряд критеріїв, які характеризують ступінь відповідності ідеї нового товару вимогам ринку.

 

Так

Рис. 3.2. Алгоритм перевірки ідеї щодо можливостей фірми

Для реалізації алгоритму за рис. 3.2 проводять досить глибокий аналіз наступних показників:

‒ прибутковості нововведення;

‒ наявності реальних і потенційних конкурентів;

‒ місткості ринку;

‒ рівня необхідних капітальних витрат;

‒ можливості конструкторського та технологічного забезпечення процесу створення нового товару;

‒ можливої позиції нового товару на ринку;

‒ тривалості життєвого циклу товару;

‒ відповідності нормативним документам;

‒ можливого впливу на товар сезонних та інших циклічних факторів;

‒ наявності матеріальних і трудових ресурсів;

‒ конкурентоздатної ціни тощо.

 

⇐ Предыдущая3456789101112Следующая ⇒

Поделиться: