Науково-технічна підготовка виробництва

Випуску нової продукції передує великий комплекс робіт, який отримав назву комплексної підготовки виробництва. Комплексна підготовка виробництва до випуску нової продукції ‒ це сукупність процесів наукового, технічного і організаційного-економічного характеру, що направлені на розробку і освоєння нових видів продукції.

Науково-технічна підготовка ‒ це сукупність процесів наукового і технічного характеру, що спрямовані на розробку і освоєння нових видів продукції. Залежно від послідовності виконання робіт, виділяють наступні стадії науково-технічної підготовки виробництва:

‒ науково-дослідні роботи;

‒ дослідно-конструкторські розробки;

‒ технологічна підготовка виробництва.

Науково-дослідні роботи ‒ це комплекс робіт по дослідженню ринку, споживачів і конкурентів; вивченню зарубіжної патентної інформації; пошуку ідеї нового товару; комерційному аналізу; оцінці і відбору ідей; розробці концепції ринкової новизни товару і визначенню його конкурентоздатності та можливостей завоювання ринку.

Дослідно-конструкторська підготовка виробництва ‒ це комплекс робіт по створенню конструкторської документації на нову продукцію або удосконалення діючих конструкцій виробів заданого рівня якості при встановлених термінах, обсягах випуску і мінімальних витратах. В
процесі дослідно-конструкторської підготовки створюється комплект конструкторської документації, що необхідна для виготовлення і експлуатації продукції, забезпечується конструкторська готовність підприємства до випуску нового або модернізації існуючого виробу.

Цим етапом науково-технічної підготовки виробництва керує відділ головного конструктора, в розпорядженні якого знаходиться дослідне виробництво, яке і займається випробуванням дослідного зразка. Дослідно-конструкторська підготовка виконується у відповідності з вимогами єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД).

У відповідності до ЄСКД конструкторська підготовка включає наступні етапи:

‒ технічне завдання;

‒ технічна пропозиція;

‒ розробка ескізного проекту;

‒ технічний проект;

‒ розробка робочої документації;

‒ виготовлення і випробовування дослідного зразка;

‒ коректування робочого проекту і випуск першої партії виробів;

‒ внесення змін, затвердження і розмноження робочого проекту, передача документації у відділ головного технолога.

Стадії розробки ‒ технічне завдання і технічну пропозицію часто називають підготовчими. Залежно від складності виробу, що проектується, деякі етапи або відсутні (наприклад, технічна пропозиція), або суміщаються (наприклад, ескізний проект з технічним проектом чи технічний проект з розробкою робочої документації).

Розглянемо детальніше зміст етапів конструкторської підготовки виробництва та їхні особливості при розробці нових виробів.

Технічне завдання ‒ розробляється разом представниками замовника та підприємства. В ньому відображаються технічні вимоги замовника, умови і режим експлуатації товару; необхідні технічні вимоги і характеристики; передбачений обсяг випуску; техніка безпеки та санітарно-гігієнічні норми; патентна чистота та зовнішній ринок; терміни та умови зберігання; художньо-архітектурне рішення, транспортабельність (тара); додаткові, спеціальні та інші вимоги (секретність тощо). Технічне завдання на дослідно-конструкторські роботи має складатись з таких розділів: призначення виробу та область застосування; технічні характеристики; конструктивні вимоги, кліматичні та механічні вимоги, вимоги до технічної документації, особливі вимоги (в тому числі з надійності, стандартизації та уніфікації, мікромініатюризації тощо), етапи роботи, кількість представлених дослідних зразків.

Вимоги технічного завдання повинні забезпечити випуск нової конкурентоспроможної продукції. Підготовлене спеціалістами технічне завдання затверджується керівником підприємства. Трапляється, що для розв'язання цих питань потрібно здійснювати технічні розрахунки і лабораторні дослідження або виготовляти макети будь-яких функціональних пристроїв виробів. Тоді технічне завдання на розробку затверджується лише після виконання цих робіт.

Технічна пропозиція ‒ містить технічні розрахунки, а також розрахунок економічної ефективності, що обґрунтовують доцільність і можливість розробки нового виробу. Розрахунки проводять за кількома варіантами. Аналізується і вибирається оптимальний варіант, у якого найбільший економічний ефект. Після узгодження та затвердження технічна пропозиція є основою для виконання наступних етапів конструкторської підготовки.

Ескізний проект ‒ виконується не в масштабі, але із збереженням необхідних пропорцій в розмірах виробу. Він виконується у кількох варіантах. На його основі розробляється макет. На цій стадії виконуються креслення основних агрегатів, їх специфікації, розрахунки на пружність, стійкість та інші властивості, здійснюється вибір матеріалу, з якого буде виготовлятись продукція, розробляються інструкції по експлуатації нового товару. Виконаний ескізний проект повинен давати загальну уяву про будову та принцип роботи нового виробу.

На етапі ескізного проекту служба головного конструктора розробляє керівні вказівки на конструювання. Ці вказівки включають вимоги щодо забезпечення працездатності виробу при впливі зовнішніх факторів щодо зручності експлуатації і ремонту, техніки безпеки; загальну конструктивну побудову виробу та його складових частин, вказівки щодо функціонування функціональних пристроїв, електроживлення, маркування; технологічні вказівки; вимоги щодо надійності; вимоги щодо стандартизації та уніфікації; вимоги щодо пакування, транспортування і зберігання; обмежений перелік елементів, пристроїв і матеріалів, які дозволено застосовувати у виробі; вимоги до складу конструкторської документації на різних стадіях розробки; порядок погодження конструкторської документації з підприємствами ‒ співвиконавцями.

На етапі ескізного проекту всі роботи по можливості виконуються паралельно. Після остаточного узгодження та затвердження ескізний проект є основою для розробки технічного проекту.

Технічний проект розробляється суворо в масштабі, з дотриманням вимог стандартів та норм; на цьому етапі виконуються всі можливі види, проекції, розрізи, січення з нанесенням відповідних розмірів для того, щоб мати повну уяву про будову та роботу нового виробу. В технічному проекті уточнюються креслення загального виду виробу, виконуються креслення основних агрегатів та вузлів, їх специфікації, монтажні та складальні схеми з розрахунками на пружність, стійкість та інші параметри по опору матеріалів, а також обґрунтовується вибір матеріалів для найголовніших деталей; при цьому відбувається уточнення конструктивних особливостей нового виробу. На цьому етапі складають інструкції по експлуатації виробу у споживача (паспорт, формуляр, технічний опис) та пояснюючу записку в цілому для технічного проекту.

У процесі досліджень повинні бути отримані відомості про працездатність виробу в екстремальних умовах, правильність вибраних режимів, виявлені місця з малою надійністю. Після виготовлення макету і відпрацювання документації технічного проекту проводять експертизу проекту на відповідність сучасному рівню стандартизації.

Робоча конструкторська документація розробляється після затвердження технічного проекту і на його основі. Вона являє собою робоче креслення всіх деталей з визначенням необхідних розмірів, їх проекцій, розрізів, матеріалу, з якого буде виготовлятись деталь, допусків, технічних умов і умов обробки деталей.

Завдяки цим даним на кожну деталь розробляють технологічний процес. Всі робочі креслення проходять нормоконтроль (перевірку на дотримання стандартів), метрологічну і патентну експертизи. На патентну чистоту перевіряється весь виріб. Після складання робочої документації з'являється можливість розробляти технологічний процес для виготовлення виробу в цілому.

Виготовлення і випробовування дослідного зразка ‒ на основі робочих креслень в дослідному виробництві виготовляють всі деталі виробу. Відбувається складання дослідного зразка і його випробовування. Випробовування виробу здійснюється під впливом кліматичних та механічних факторів, типових для зовнішніх умов, при яких його повинні експлуатувати. Це важливий засіб оцінки характеристик виробу, складових частин (функціональних пристроїв, матеріалів). Випробовуванню підлягають окремі складові частини і вироби в цілому.

Для проведення випробовувань створюється комісія за участю представників підрозділів надійності, метрологічної лабораторії, тематичного, конструкторського і технологічного відділів, організації, де збираються впроваджувати виріб у серійне виробництво.

Перед початком випробовувань тематичний відділ знайомить комісію з виробом та представляє їй наступну документацію: технічне завдання на розробку; затверджений технічний проект; акт комісії щодо розгляду технічного проекту; програму попередніх випробовувань; комплект конструкторської документації на дослідні зразки; таблиці і карти режимів роботи елементів виробу; перелік функціональних пристроїв, які підлягають випробовуванням і протоколи цих випробовувань.

Коректування робочого проекту ‒ на основі випробовування відбувається уточнення конструкції нового виробу. При необхідності виготовляється перша партія виробів і відбувається підготовка до серійного або масового випуску. Розмноження, зберігання і облік конструкторської документації здійснює спеціальне бюро технічної документації або архів. В цих структурах зберігаються оригінали документації, а копії надходять у відділ головного технолога для розробки технологічних процесів.

Розмноження, зберігання та облік конструкторської документації здійснює спеціальне бюро технічної документації, відділ головного конструктора або архів. Вони зберігають та ведуть облік оригіналів, кальок, синьок (копій) всіх креслень та видають при необхідності копії цехам та відділам підприємства. Всі розмножені робочі креслення деталей надходять у відділ головного технолога для розробки технологічних процесів та інших етапів технологічної підготовки виробництва.

Конструкторська підготовка виробництва повинна бути проведена в стислі терміни при високій якості конструкторських рішень. Це прискорює впровадження та виробництво нових виробів, відвертає їх моральне старіння в процесі технічної підготовки. Шляхи розв'язання цього завдання різноманітні. Це уніфікація, стандартизація, перевірка виробу на технологічність конструкції, використання технічних засобів проектування, сіткове планування і управління.

Під уніфікацією розуміють процес приведення продукції, засобів виробництва або їх елементів до єдиної форми, розмірів, структури, складу. Мета уніфікації ‒ раціональне скорочення конструкцій виробів, розмірів і параметрів, різновидностей технологічних операцій і процесів, номенклатури обладнання, що використовується, оснастки матеріалів і напівфабрикатів, обсягу технічної і конструкторської документації при зниженні трудомісткості її розробки та оформлення. Основним методом уніфікації є стандартизація.

Під стандартизацією розуміють встановлення обов'язкових вимог до виробів, методів, термінів та інших об'єктів. Стандартизація обмежує їх різноманітність, зменшує і, тим самим, спрощує працю конструкторів. При проектуванні нових виробів в першу чергу повинні використовуватися стандартні деталі і вузли, а також норми і нормалі. В новій конструкції доцільно використовувати стандартні деталі і вузли, що виготовляються на спеціалізованих заводах.

Під технологічністю конструкції розуміють сукупність властивостей виробу, що проявляються у можливості оптимізації витрат праці, матеріалів і часу при проектуванні, виготовленні, експлуатації виробу. Технологічною можна вважати лише ту конструкцію, освоєння і випуск якої в заданому обсязі буде відбуватися з мінімальними виробничими витратами і з найкоротшим виробничим циклом. Для забезпечення виробничої технологічності будь-якому виробу необхідно надати таку форму і виготовити його з таких матеріалів, які б відповідали вимогам виробничої технологічності. До нетехнологічних відносять конструкції, виготовлення яких в даний момент або неможливе, або викликає суттєві і не виправдані ускладнення технологічних операцій і збільшує їх трудомісткість, а також матеріаломісткість.

Виробнича технологічність конструкцій характеризується рядом показників: матеріаломісткістю, трудомісткістю, собівартістю, виробничим циклом.

Основний зміст відпрацювання конструкції виробу на технологічність на кожному етапі розроблення конструкторської документації показано в табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Основний зміст відпрацювання на технологічність за етапами розроблення конструкторської документації

Етапи розроблення	Зміст відпрацювання
1	2
Технічне завдання	Встановлення вимог до виробу, який розробляється, за показниками технологічності на основі аналізу даних про технологічність подібних конструкцій і результатів науково-дослідних робіт.
Технічна пропозиція	Аналіз варіантів можливих конструктивних рішень виробу. З'ясування оптимального (з погляду технологічності) варіанта. Аналіз принципової схеми і компоновка виробу, номенклатури оригінальних складових частин, що потребують при виготовленні застосування нових технологічних процесів і спеціальних засобів технологічного оснащення.

Продовження табл. 6.1.

1	2
Ескізний проект	Технологічний контроль конструкторської документації. Аналіз принципових конструкторських рішень з урахуванням номенклатури використаних матеріалів, габаритних розмірів і конструкції складових частин, загального уявлення про технологічність роз'єднання конструкції, складання і технічного обслуговування виробу.
Технічний проект	Технологічний контроль конструкторської документації. Прийняття остаточних рішень про технологічність конструкції і точність виготовлення виробу та його складових частин на основі остаточних конструктивних вирішень і повного уявлення про будову виробу відповідно до основних завдань, що вирішуються при відпрацюванні конструкції на технологічність.
Розроблення робочої документації:   а) дослідного зразка (дослідної партії)   б) установлених серій   в) установленого серійного або масового виробництва	Технологічний контроль конструкторської документації.     Забезпечення технологічності конструкції і точності виготовлення виробу та його складових частин.   Закінчення відпрацювання конструкції на технологічність. Конкретизація умов забезпечення основних вимог технологічності, зокрема використання типових технологічних процесів, оснащення і технологічного устаткування відповідно до умов серійного (масового) виробництва і визначеного масштабу випуску виробу. Доведення конструкції виробу до відповідності вимогам серійного (масового) виробництва з урахуванням застосування найпродуктивніших технологічних процесів і засобів технологічного оснащення при виготовленні основних складових частин.   Остаточне відпрацювання виробу і технологічного процесу в період виготовлення і випробування основної (контрольної) серії.

 

Технологічна підготовка виробництва ‒ це сукупність робіт, що визначають послідовність протікання технологічного процесу виготовлення нового виробу з використанням найбільш раціональних способів виробництва, найновіших технологій.

Основне завдання технологічної підготовки виробництва полягає у виготовленні високоякісної продукції при раціональній організації виробничих процесів, максимальному використанні наявного обладнання, і виробничих площ, високій продуктивності праці та мінімальних витратах ресурсів.

 

⇐ Предыдущая78910111213141516Следующая ⇒

Поделиться: