Поняття та категорії педагогічної діагностики.

Одним з важливих шляхів покращання навчально-виховного процесу в школі в сучасних умовах є використання технологій педагогічної діагностики. Педагогічна діагностика є процесом і кінцевим підсумком вивчення результативності навчально-виховного процесу на основі змін у рівні вихованості й освіченості учнів, а також зростання педагогічної майстерності.

Уперше термін було запропоновано німецьким дослідником К.Інгенкампом у 1968 році. Він вважав, що педагогічна діагностика покликана:

1) оптимізувати процес індивідуального навчання;

2) в інтересах суспільства, забезпечити правильне визначення результатів навчання;

3) керуючись виробленими критеріями, звести до мінімуму помилки при переведенні учнів з однієї навчальної групи до іншої, при направленні їх на різні курси та під час вибору спеціалізації.

Для досягнення цих цілей в ході діагностичних процедур з одного боку, встановлюються передумови навчання, а з іншого визначаються умови, необхідні для організації цілеспрямованого процесу навчання і пізнавальної діяльності. За допомогою педагогічної діагностики аналізують навчальний процес і визначають результати навчання. При цьому під діагностичною діяльністю розуміємо процес, у ході якого (з використанням діагностичного інструментарію та без нього), дотримуючись необхідних наукових критеріїв якості, учитель спостерігає за учнями та проводить анкетування, обробляє дані спостережень і опитувань і повідомляє про отримані результати з метою опису, пояснення і прогнозів щодо вияву конкретної характеристики учнів.

Поняття вимірювання.

Вибір засобів педагогічної діагностики базується на відповідних дидактичних принципах вимірювання результатів навчання.

Вимірювання - це визначення ступеня вираженості якоїсь властивості предмета. Вимірювання – це процес надання чисельного значення певному показнику відповідно до його кількісного прояву із застосуванням чітко визначених правил вимірювання.

Метод вимірювання – це спосіб, за допомогою якого здійснюється надання кількісного значення показнику, який вимірюється.

Якщо методом вимірювання є тестування, то його розглядають як процес вимірювання кількісних показників за допомогою тесту.

Мета вимірювання завжди полягає в одержуванні інформації про ознаки об’єктів, організмів і подій. Ми вимірюємо не сам об’єкт, а лише властивості або відмітні ознаки об’єкта. Важливою процедурою в педагогічній діагностиці виступає вимірювання окремих ознак і характеристик досліджуваного процесу. Сутність вимірювання полягає в тому, що об’єкти вимірювання відображаються у певній числовій системі. Звідси усі методи діагностики обов’язково містять у собі вимірювання якихось властивостей, якостей, характеристик, що їх ми можемо виразити у вигляді числових значень. Числові системи утворюють шкали, тому вимірювання дає змогу шкалювати досліджувані ознаки.

Педагогічні вимірювання – це наукова теорія, що сформувалася на стику педагогіки, психології, статистики, математики, логіки і філософії. Водночас педагогічне вимірювання є процесом, націленим на створення наукових методів отримання об’єктивованих оцінок поточної і підсумкової підготовленості учнів. Сучасні дослідники визначають вимірювання як таке присвоєння чисел, яке правильно відображає розташування випробовуваних на числовій шкалі залежно від вираженості у них вимірюваної якості.

Педагогічне дослідження ставить питання про вимірюваність досліджуваних явищ. Використання понять більше, менше, інтенсивніше, краще, складніше висуває на перший план проблему пошуку певної точки відліку для порівняння двох чи декількох явищ. Виміряти ми можемо, лише порівнявши отриманий результат у вигляді числа з іншим результатом, виміряним у той самий спосіб, тому виявлення внутрішніх закономірностей навчального процесу відбувається шляхом порівняння результатів вимірювання.

Проводячи аналіз отриманих даних, недостатньо мати еталон для порівняння. Крім цього необхідно знати, в якому порядку розташовуються досліджувані явища, як вони співвідносяться одне з одним, наскільки чи у скільки разів одне явище відрізняється від іншого, що допомагає виміряти причиново-наслідкову залежність у структурі навчального процесу.

Розв’язання цього завдання ставить дослідника перед необхідністю перевести власні знання щодо явища чи процесу, який є предметом вивчення, з рівня якісних понять на рівень кількісних – у вигляді чисел, граф, схем, формул. Використання таких знакових замінників визначає можливість оперування поняттями, порівнювати між собою такі, що взаємодіють між собою в конкретній педагогічній ситуації, і на цій основі будувати модель досліджуваного процесу.

Підготовлений відповідним чином комплекс завдань дає змогу з використанням певних діагностичних методів правильно оцінити рівень знань і умінь суб’єктів навчання. Ось чому в педагогіці останнім часом виникла тенденція до використання кількісних методів педагогічного контролю. Серед засобів об’єктивного контролю найбільш науково обґрунтованим є метод тестування із залученням технічних засобів для сканування та обробки результатів.

Інструмент вимірювання – це категорія, що визначає засіб, за допомогою якого здійснюється вимірювання. Наприклад, під час усного опитування і письмової роботи інструментом вимірювання є білет або структуровані завдання, під час тестування – тест, складений з тестових завдань.

Вимірювання й оцінювання результатів навчання здійснюють за допомогою засобів педагогічної діагностики, створення яких потребує спеціальних знань у галузі стандартизованих методів контролю якості освіти. Засобами діагностики є професійно орієнтовані тести, впровадженню яких має передувати період їх стандартизації з обов’язковим визначенням їхніх психометричних показників.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: