Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Тест як засіб педагогічного вимірювання
Поняття тестування можна використовуватися, по-перше, як метод вимірювання, по-друге, як узагальнена назва процесу вимірювання. У першому випадку ми чітко маємо виокремлювати такі поняття, як метод тестування та інструмент, яким здійснюють тестування. Під час опису процесу вимірювання ми маємо розрізняти технологію тестування і процедури, які забезпечують здійснення процесу вимірювання. Педагогічним тестом називаємо систему завдань специфічної форми, певного змісту, зростальної важкості, систему, яку створюють з метою об’єктивно оцінити та якісно виміряти рівень підготовленості учнів. Тестування як метод – це процес вимірювання кількісних показників за допомогою тесту. Тест – це система паралельних завдань рівномірно зростальної трудності, яка дає змогу оцінити структуру і якісно виміряти рівень підготовленості випробуваних. Тестування – за визначенням німецького дослідника К.Інгенкампа – це метод педагогічної діагностики, за допомогою якого вибірка поведінки, що репрезентує передумови або результати навчального процесу, має максимально відповідати принципам зіставності, об’єктивності, надійності і валідності вимірювань, повинна пройти оброку та інтерпретацію і бути готовою для використання в педагогічній практиці [С.87]. У європейському освітньому просторі класичним вважають визначення Г.Лінерта: «Тестування – це науковий метод дослідження однієї або кількох ознак особи, які емпірично розрізняються, мета якого – визначити відносний ступінь прояву ознак цієї особи на основі максимального використання кількох показників»[цит. За Булах, с.7]. Тестування як науковий діагностичний інструмент є продуктом кінця ХІХ століття. В Україні на сучасному етапі розвитку системи як шкільної, так і вищої освіти, проблема тестування набуває особливої гостроти . Це зумовлено, з одного боку, появою приватних закладів освіти та можливістю навчання за кордоном, а з іншого – застарілістю наукових основ дидактики контролю, недосконалістю системи оцінювання навчальних досягнень учнів і студентів. Особливо ефективне тестування під час застосування у масових процесах завдяки короткочасності та економічній ефективності. Добре проведений тест виключає можливості виникнення корупції, що у сукупності з критеріями об’єктивності та справедливості пояснює широке застосування тестів в освіті розвинених країн. Приблизно до 50-х років ХХ століття наука про розробку тестів називалася частіше теорією тестів, ніж теорією педагогічних вимірювань, але вона була радше статистичною і математичною, аніж педагогічною. Система педагогічного тестування – це організація збору й обробки даних за допомогою спеціального застосування тестів на множині випробовуваних. Наукова основа системи педагогічного тестування – теорія педагогічних вимірювань.
Вимоги до випускника середньої школи в Україні визначають державні стандарти, до випускника середньої школи в країнах Європейського Союзу - відповідними вимогами до ключових компетентностей. Якщо ви ставите завдання визначити досягнення учнем рівня, передбаченого державними стандартами для випускника середньої школи, необхідно створити комплексний тест досягнень, який встановлюватиме, відповідає учень рівню стандарту чи ні. Якщо потрібно визначити, чи засвоїв учень програму з певної дисципліни, можна створити тест досягнень, але вже не комплексний, а предметний. Ідеального методу для використання в національних системах оцінювання підготовленості випускників шкіл і абітурієнтів вишів різної професійної спрямованості немає. У масовому процесі атестація випускників шкіл – це переважно питання оцінки освітнього мінімуму, а питання прийому до вишу – зовсім інша проблема – проблема професійного відбору, яка вимагає тестів із високою розрізнювальною здатністю на окремих інтервалах континууму підготовленості. Тестування широко використовують у країнах Європи, США, країнах Прибалтики, Південно-Східної Азії. Актуальність тестового методу пояснюється деякими його перевагами перед іншими методами. Основні з них: 1. Висока наукова обґрунтованість справжнього тесту, яка дозволяє одержувати об’єктивні оцінки рівня підготовленості випробовуваних. 2. Технологічність тестових методів. 3. Точність вимірювань, що об’єктивно фіксується і відкрито перевіряється незалежними експертами. 4. Наявність однакових для всіх користувачів правил проведення педагогічного контролю й адекватної інтерпретації тестових результатів. 5. Сполучуваність тестової технології з іншими сучасними освітніми технологіями. Так, переваги тестового методу – швидкість і точність вимірювання, масовість і технологічність, об’єктивність і справедливість у сенсі однаковості змісту і умов контролю. Але тестовий метод має і деякі негативні наслідки – стосовно розвитку мови учнів та студентів, негативного впливу на зміст навчального процесу. Він також має соціально-психологічні втрати, особливо у випадках, якщо тестова оцінка стає вирішальною для формування життєвої і професійної траєкторії розвитку молоді. Будь-яке вимірювання здійснюється з більшою або меншою похибкою, і тестування не є винятком. Джерелами похибки є: • неуважність учня під час тестування; • випадковість вибірки завдань; • неадекватність варіантів тесту; • вгадування учнями правильних відповідей тощо. Експериментальні й теоретичні дослідження доводять, що саме вгадування дає найбільший внесок до похибки тестового результату. Наприклад, для здійснення оцінювання за 4-бальною системою з надійністю 95% за тестом, який складається із завдань, що пропонують учню вибрати один правильний варіант із чотирьох, потрібно не менше 30 завдань. Застосування тестів із досить великою кількістю завдань не завжди доцільно в навчальному процесі, тому що потребує значного часу, звичайно не менше 20 хв. Якщо кількість завдань у тесті недостатня, автоматизоване виведення числової оцінки є некоректним, порушується об’єктивність оцінки, знижується її значимість для учня. Така оцінка може бути не більш ніж орієнтиром для вчителя, який виведе об’єктивну оцінку на основі додаткової співбесіди і спостережень за навчальною діяльністю учня на уроці. |
Последнее изменение этой страницы: 2019-06-09; Просмотров: 93; Нарушение авторского права страницы