Зовнішнє незалежне оцінювання і якість освіти

Проблема якості в освіті завжди була в центрі уваги сучасної педагогіки. Але останнім часом на перший план виходять проблеми керування якістю освіти. У новій моделі стійкого розвитку, яка прийнята багатьма країнами світу, головним законом стає закон випереджаючого розвитку освітніх систем у суспільстві та якості суспільного інтелекту. Якість освіти і якість інтелектуальних ресурсів стають головними геополітичними чинниками в освіті.

В Україні зроблено спробу формування загальнонаціональної системи оцінки якості освіти, яку набуває громадянин, та освітніх програм, що реалізуються. Необхідність створення згальноукраїнської системи освіти підтверджує й аналіз зарубіжного досвіду. На нашу думку, основними аргументами на користь доцільності введення процедури зовнішнього незалежного оцінювання в загальноосвітніх школах є:

1. Міжнародний досвід: аналогічна практика апробована в більшості індустріально розвинених країн світу.

2. Ліквідація психологічних перевантажень: процедура зовнішнього незалежного оцінювання дозволяє випускнику здавати не дві, а тільки одну серію іспитів, що дозволить зберегти його здоров’я.

3. Академічна мобільність в територіальному і соціальному плані: випускник будь-якої школи з будь-якої місцевості та будь-якої сім’ї, який успішно пройшов процедуру зовнішнього незалежного оцінювання, одержує можливість вступити до престижного столичного ВНЗ.

4. Позбавлення від корупції: члени приймальних екзаменаційних комісій, викладачі ВНЗ будуть позбавлені можливості брати хабарі, оскільки будуть ліквідовані самі ці комісії.

5. Об’єктивна оцінка якості роботи закладів освіти і рівня підготовки випускників: за результатами зовнішнього незалежного оцінювання легко визначити не тільки найбільш підготовлених випускників, які мають навчатися за бюджетні кошти, а й оцінити результати роботи кожного навчального закладу та порівняти їх між собою.

Навпаки, противники або експерти, які займають щодо ЗНО обережну позицію, вказують на відносність переваг нової системи та її слабкі боки й нові проблеми.

По-перше, на думку деяких зарубіжних експертів, процедура ЗНО не тільки не знижує психологічного навантаження, але навпаки, збільшує його. Так, південнокорейська преса регулярно публікує повідомлення про випускників-невдах, які опинилися в лікарнях в результаті нервового стресу, і навіть про випадки самогубства на ґрунті цього. Юні громадяни добре розуміють, що для майбутньої професійної кар’єри і життєвого шляху в цілому ціна невдачі може бути зависокою.

По-друге, ЗНО фактично ліквідує право учня виправити помилку. Прагнучи зменшити роль однієї групи випадкових чинників, здатних вплинути на результати ЗНО (суб’єктивізм учителів, хабарі тощо), процедура ЗНО зворотним своїм ефектом підвищує роль інших випадкових чинників. Відомо, що будь-який іспит — свого роду лотерея, де результат залежить не тільки від рівня підготовки, але певною мірою й від випадку (характеру питання, теми твору тощо.) При складанні іспитів за старою схемою вплив випадків зменшується, адже вчителі добре знають своїх випускників і виставляють екзаменаційну оцінку з урахуванням рівня їх знань і роботи протягом тривалого часу; з іншого боку, сучасні випускники мають змогу подавати документи і складати іспити в декількох ВНЗ, отримуючи таким чином можливість зменшити вплив несприятливих чинників на вступних іспитах.

Разом із тим уведення процедури зовнішнього незалежного оцінювання буде стимулювати більш свідомий вибір професії тими молодими людьми, які бажають отримати об’єктивну оцінку своїх знань і брати участь у конкурсному прийомі до вищих навчальних закладів без складання традиційних вступних іспитів.

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: