Класифікація фізичних вправ

Під класифікацією фізичних вправ розуміють розподіл їх на групи та підгрупи, виходячи з певної ознаки.

В основу загальноприйнятої класифікації покладено систему засобів фізичного виховання та методи їх застосування: гімнастика, ігри, спортивні вправи, найпростіший туризм. Кожна з груп має сої специфічні ознаки і розподіляється на класифікаційні підгрупи.

Гімнастика − один з найбільш поширених засобів фізичного виховання. До цієї групи входять основні рухи (ходьба, біг, стрибки, лазіння, метання, рівновага), загальнорозвивальні вправи, стройові вправи, танцювальні вправи.

Ігри − одних з найулюбленіших дитячих засобів фізичного виховання. Виокремлюють рухливі ігри (сюжетні, безсюжетні) й елементи спортивних ігор (городки, баскетбол, настільний теніс, хокей). Діти оволодівають нескладними та доступними для них елементами техніки спортивних рухливих дій та тактичними прийомами.

Спортивні вправи розподіляються на дві групи: літні (катання на велосипеді, самокаті, плавання), зимні (катання на ковзанах, лижах, санчатах).

Туризм − це різноманітні за формою, змістом та тривалістю походи і подорожі, спрямовані на активний відпочинок, пізнання рідного краю, всебічний розвиток та загартування дітей. Найпростіший дитячий туризм найчастіше розподіляють на піший та лижний.

Унаочнимо розглянуту класифікацію у вигляді рисунка [4, с. 63].

 

Рис. 1. Класифікація фізичних вправ.

Разом з традиційною класифікацією фізичних вправ використовується класифікація вправ за ознакою переважного значення їх для розвитку фізичних якостей (спритність, швидкість, гнучкість, сила, витривалість тощо). Вправи впливають одночасно на розвиток усіх фізичних якостей, але більшою мірою розвивають яку-небудь одну. Наприклад, біг на короткі дистанції переважно розвиває швидкість, біг на довгі дистанції – витривалість.

Вправи можуть розподілятися за використанням знарядь та предметів (вправи на гімнастичному ослоні, колоді, стінці, вправи із палицями, м’ячами тощо).

Вправи поділяються на групи за анатомічними ознаками (вправи для м’язів плечового поясу й рук, ніг, тулуба тощо).

Застосовується класифікація, складена за структурними ознаками: вправи циклічного, ациклічного та змішаного типів. Циклічні рухи (ходьба, біг, плавання, пересування на лижах, ковзанах тощо) характеризуються закономірною послідовністю циклів та зв'язком елементів руху в циклі. В ациклічних рухах (метання, стрибки й ін.) кожна вправа є закінченою дією. У змішаних рухах (стрибки з розбігу) з’єднуються циклічні вправи з ациклічними.

У біомеханіці виділяють вправи поступальні (стрибки в довжину з місця тощо) та обертальні (метання диска) тощо. У фізіології – вправи різної потужності.

Крім того, вправи поділяються на природні та абстрактні (відвернені, аналітичні). Природні (ходьба, біг, їзда на велосипеді й ін.) застосовуються в повсякденному житті та в деяких видах праці. Абстрактні вправи спеціально створені для вирішення завдань фізичного виховання. До них відносяться вправи для окремих груп м’язів, різних частин тіла, а також видозмінені природні рухи (ходьба й біг на місці тощо).

Вправи поділяться на динамічні та статичні. Динамічні вправи пов’язані з переміщенням у просторі. Статичні вправи засновані на тривалій м’язовій напрузі в одному положенні (стійка „струнко”, стійка на руках).

Разом з вивченням фізичних вправ уточнюється і їхня класифікація. Прийнята в теорії фізичного виховання, вона використовується й у фізичному вихованні дітей дошкільного віку. Так, у Базовому компоненті дошкільної освіти України вправи розподілені таким чином: основні рухи, гімнастичні вправи, рухливі ігри з різними видами фізичних вправ, ігри з елементами спортивних ігор (баскетболу, футболу, хокею, настільного тенісу, бадмінтону).

Прийнята класифікація фізичних вправ застосовується в навчальних посібниках і дозволяє швидко знаходити опис потрібної вправи.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: