Розвиток психофізичних якостей у дітей

Всебічна фізична підготовка дітей дошкільного віку передбачає досягнення оптимального розвитку психофізичних (фізичний, рухових) якостей: швидкості, спритності, гнучкості, витривалості, сили [1, с. 126].

Психофізичні якості − складний комплекс біологічних і психічних властивостей організму, які визначають силові, швидкісно-силові, часові характеристики руху людини.

Розвиток психофізичних (рухових) якостей у дитини відбувається під впливом двох факторів: природно-вікових змін організму (морфологічна та функціональна перебудова) та режиму рухової активності, до якого входить весь комплекс організованих форм фізичного виховання та його самостійна рухова діяльність [1, с. 126].

Швидкість − це здатність людини виконувати різноманітні дії (фізичні вправи, трудові операції) у мінімальний для даних умов відрізок часу.

Критерії оцінювання: час рухової реакції, швидкість одиночного руху, частота руху.

Засоби розвитку швидкості: вправи з прискоренням (ходьба, біг зі збільшенням швидкості), на швидкість (до фінішу), зі зміною темпу (біг повільний, швидкий, дуже швидкий); рухливі ігри; швидкісно-силові вправи: стрибки, метання; вправи у розмахуванні, крутінні, ударах, борсанні і штовханні легких предметів, поворотах, що виконуються з максимальною частотою.

Методи розвитку швидкості: практичні (повторний, ігровий, змагальний).

Спритність − це здатність людини чітко виконувати рухи у складних координаційних умовах та швидко опановувати нові рухи.

Загальні критерії оцінювання відсутні.

Засоби розвитку спритності: фізичні вправи в основних рухах (ходьба і біг між предметами; з подоланням перешкод − перелізти через обруч, перестрибнути через предмет; метання, ігри з м’ячем, стрибки, лазіння); загально розвивальні вправи з предметами різної форми, маси, об’єму; рухливі ігри; спільні вправи − вдвох, невеличкими групами − з м’ячем, тичинами; використання незвичних вихідних положень (біг з положення стоячи на колінах; стрибок із положення стоячи спиною до напрямку руху тощо); швидка зміна різних положень (сісти, лягти, встати); зміна швидкості та темпу руху.

Методи розвитку спритності: практичні (ігровий, змагальний).

Сила − здібність долати зовнішній опір або протистояти йому за рахунок м’язового напруження.

Критерії оцінювання: кілограми (оцінюється абсолютна сила без врахування власної маси і відносна сила − абсолютна сила, поділена на масу людини).

Засоби розвитку сили: вправи з підвищеним опором: вправи з набивним м’ячем; вправи, включаючи відняття власного тіла (стрибки), подолання опору партнеру (в парних вправах); вправи, що обтяжені масою власного тіла: загально розвивальні вправи без предметів і з предметами; вправи в основних рухах (різні стрибки, лазіння, повзання).

Методи розвитку сили: метод серійних вправ, метод інтервальних вправ.

Протягом дошкільного віку сила кистей рук значно збільшується у хлопчиків (правої на 5,9 кг, лівої на 5,03 кг), ніж у дівчат (відповідно на 4,84 кг та 4,21 кг).

Виходячи з анатомо-фізіологічних особливостей дитячого організму, у даному віці переважний вплив потрібно робити на ті м’язові групи, розвиток який менш за все стимулюється у повсякденному житті. До цих груп відносяться: косі м’язи тулуба, живота, верхніх кінцівок, задньої поверхні стегна.

Гнучкість − здібність досягати найбільшої величини розмаху (амплітуди) руху окремих частин тіла в певному напрямку.

Критерії оцінювання: максимальна амплітуда руху.

Засоби розвитку гнучкості: виконання фізичних вправ з великою амплітудою; загально розвивальні вправи з предметами й без них; стрейчінг − система вправ, спрямованих на підвищення гнучкості, рухливості суглобів.

Методи розвитку гнучкості: метод серійних вправ, після розминки.

Розрізняють активну та пасивну гнучкість.

Активна гнучкість характеризується величиною амплітуди руху при самостійному виконанні вправ завдяки м’язовим зусиллям.

Пасивна гнучкість відрізняється максимальною величиною амплітуди руху, що досягається при дії зовнішніх сил (знарядь, зусиль партнеру).

В пасивних вправах на гнучкість досягається більша, ніж в активних вправах амплітуда руху.

Також розрізняють загальну та спеціальну гнучкість.

Загальна гнучкість характеризується рухомістю всіх суглобів тіла і дозволяє виконувати різноманітні рухи з великою амплітудою.

Спеціальна гнучкість − це гранична рухомість в окремих суглобах, що визначає ефективність спортивної або професійно-прикладної діяльності.

Рівновага − це здібність людини зберігати стійке положення під час виконання різноманітних вправ і поз на зменшеній та піднятій над рівнем землі площині опори.

Критерії оцінювання: збереження стійкового положення в статиці та динаміці.

Засоби розвитку рівноваги: рух та пози в умовах, що ускладнюють збереження рівноваги: вправи, що виконуються на зменшеній та піднятій площині опори (катання на ковзанах, велосипеді, ходьба, біг по лаві); метання; катання на гойдалках, рухливі ігри.

Методи розвитку рівноваги: метод повторних вправ, метод інтервальних вправ.

Витривалість − здібність до тривалого виконання якої-небудь діяльності без зменшення її інтенсивності.

Критерії оцінювання: час, за який людина виконує фізичне навантаження (фізичну роботу).

Засоби розвитку витривалості: циклічні вправи: біг, ходьба.

Методи розвитку витривалості: метод непереривних вправ невеличкої інтенсивності, повторних вправ або більш активних вправ з невеличкими перервами.

Розвиток витривалості на відміну від інших якостей вимагає особливого підходу у зв’язку з певною небезпекою, викликаною негативним впливом великих навантажень на організм дитини. У дитячому віці значна частина енергетичних ресурсів витрачається на розвиток дитини і дуже великі фізичні навантаження можуть негативно позначитися на його організмі.

З метою розвитку витривалості у дітей 3−6 років доцільно використовувати рухливі ігри, у яких короткочасно повторюються дії сюжетного характеру („У ведмедя у бору”) [1, с. 140].

Питання для самоконтролю

1. Назвіть основні засоби фізичного виховання.

2. Дайте визначення поняттю „фізичні вправи”.

3. Поміркуйте, з яких компонентів складається техніка фізичних вправ. Заміна якого компоненту приводить до втрати техніки та власно фізичної вправи? Який компонент техніки можна змінювати?

4. Схарактеризуйте просторові, часові, просторово-часові, динамічні, ритмічні характеристики фізичних вправ.

5. Розкрийте основну класифікацію фізичних вправ.

6. Наведіть приклад вправ різних за структурною ознакою.

7. Схарактеризуйте основні принципи навчання дітей рухам.

8. Який принцип навчання, на вашу думку, є основним?

9. Наведіть приклад прийомів, що входять до входять до різних груп методів?

10. Назвіть способи організації дітей під час навчання рухам.

11. Порівняйте між собою позмінний та потоковий способи. Знайдіть спільності та відмінності.

12. Наведіть приклад завдань для організації кругового тренування.

13. Скільки виокремлюють етапів навчання дітей фізичним вправам? Які методи є провідними на кожному з етапів?

14. Розкрийте етапи формування рухової навички у дітей. Схарактеризуйте малюнок руху, методи навчання та способи організації дітей.

15. Схарактеризуйте основні психофізичні якості дошкільників. Які вправи є універсальними для розвитку психофізичних якостей?

Розділ 4.

Гімнастика для дітей

⇐ Предыдущая234567891011Следующая ⇒

Поделиться: