Профілактика плоскостопості у дітей

Часто в дітей, особливо фізично слабко розвинених, спостерігається статична плоскостопість. Внаслідок недостатнього розвитку м’язово-зв’язкового апарата або його ослаблення, перенесених захворювань поступово спрощується кісткове склепіння. Це шкідливо впливає на опорну здатність кінцівок, на ходьбу, поставу. Дитина швидше втомлюється, порушується її самопочуття й працездатність. Плоскостопі діти під час ходьби дуже тупотять ногами, їхня хода напружена й незграбна.

Для профілактики й корекції плоскостопості використовують різні вправи: згинання стоп, повороти носків усередину й розведення п’ят, ходьба на носках та по гімнастичній палиці, ходьба на внутрішній і зовнішній сторонах стопи, присідання на носках та різноманітні стрибки, піднімання на носки, прокочування м’яча стопою, захоплювання пальцями ніг предметів (кубиків, паличок тощо) на підлозі та інші.

Улітку дуже корисно проводити фізичні вправи в природних умовах: ходьба босоніж по пухкому ґрунту або піску, по колоді боком і в повздовжньому напрямі. Усе це сприяє збільшенню екскавації склепіння стопи.

Вправи для профілактики плоскостопості обов’язково проводяться під час ранкової гімнастики та заняття з фізичної культури у вступній його частині. Діти виконують ходьбу на носках і п’ятах, високо піднімаючи стегна і відтягуючи носки, як «конячка», або на зовнішньому боці стопи, як «клишоногий ведмедик», біг на носках та інше.

Велике значення для профілактики плоскостопості має підготовка обладнання до занять, на яких діти вправляються в стрибках. Часто вихователі проводять з дітьми стрибки в глибину, довжину і висоту з розбігу, поклавши на місце приземлення тонкий килимок. Через слабкість м’язово-зв’язкового апарата стопа дошкільників не може чинити необхідний опір при досить значних навантаженнях на неї під час приземлення в стрибках. Стопа дошкільника піддається дії тиску ваги тіла й може деформуватися. Тому, коли діти виконують стрибки в залі, на місце приземлення слід класти м'який матрац (типу гімнастичного) або паралоновий килимок. На майданчиках діти виконують стрибки в яму з піском.

Протягом року у всіх групах слід проводити обливання ніг прохолодною водою й розтирання стоп рушником. Така процедура дуже корисна не тільки для загартовування організму, а й для правильного формування склепіння стопи дитини. Вона підвищує кровообіг і сприяє поліпшенню кровопостачання та іннервації стопи.

Профілактика ожиріння

Ожиріння – це наслідок порушення обміну речовин, з утворенням надлишкової маси тіла за рахунок накопичення жиру.

Доведено, що між надлишковою масою тіла і показниками захворюваності та смертності існує пряма залежність. Ожиріння є основною причиною багатьох патологічних захворювань, травм. При падінні такі діти не можуть швидко перевести тіло з неблагоприємного положення найбільш зручне, оскільки в них не розвинена амортизаційна здатність.

Вихователям, вчителям, медичним робітникам та батькам необхідно строго стежити за масою тіла дітей, що схильні до ожиріння, приймати необхідні профілактичні міри для попередження його розвитку і просування. Дійові засоби профілактики ожиріння – достатня рухова активність і раціональне харчування.

Орієнтовний комплекс вправ для дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку

1. Ходьба з високим підніманням коліна. 2 хв.

2. В.п. – стоячи, ноги на ширині плечей. колові рухи головою по часовій стрільці і проти.

3. Ходьба на носках, на п’ятах, з опорою на всю ступню.

4. В.п. – о.с. Підняти руки вгору, відставляючи ліву ногу назад на носок, прогнутися – вдих; повернутися у в.п. – видих. теж з правої ноги.

5. В.п. - стоячи, ноги на ширині плечей. почергові ривка руками вперед-вгору.

6. В.п. – сидячи на стільці, спираючись на спинку. енергійно втягнути живіт, потім розслабити м’язи. Дихання довільне.

7. В.п. – стоячи, ноги на ширині плечей. нахили тулуба вперед.

8. В.п. – те саме, руки вгору. Колові рухи тулуба по часовій стрільці і проти.

9. В.п. – стоячи на колінах, руки вгору. Сідати на підлогу без допомоги рук (почергово вправо і вліво, відводячи руки у протилежний бік.

10. В.п. – сидячи на підлозі – нахили уперед, достаючи руками ступні.

11. В.п. – лежачі на підлозі, руки в сторони. Швидко підняти ноги вгору, потім повільно опустити їх, розводячи в боки.

12. В.п. – те саме, руки за головою. Підняти ноги до прямого кута, повільно опустити їх.

13. В.п – лежачі на підлозі на животі, руки прямі. Спираючись на витягнуті руки, підняти верхню частину тулуба і прогнутися.

 

 

 

Порушення постави

Фізична активність є дійовим засобом попередження порушення постави: сутулості, асиметрії плечей, сколіозів (захворювань стовбура, що викликаються слабкістю м’язів спини і тривалим перебуванням тіла у фізіологічно незручниї положеннях).

Слабкість мязів спини, неправильна постава сприяють ранній появі остерохандрозу, несприятливому положенню внутрішніх органів (зі зниженням їх функцій). У дітей з порушенням постави, як правило, ослаблений опорно-руховий апарат і мязи, не еластичні зв’язки, знижені амортизаційні функції нижніїх кінцівок і, що особливо важливо, стовбура. У таких дітей дуже високий ступень ризику отримати тяжкі травми (переломи кінцівок, інших частин тіла) при стрибках у висоту, виконанні вправ на спортивному обладнанні та ін. Дітям з вираженим порушенням постави не рекомендується займатися тими видами спорту, яки оказують велике навантаження на стовбур: важкою атлетикою,стрибками у височину і довжину, з трамплина і вишки у воду, акробатикою та ін.

Додаткові навантаження, пов’язані з сидінням на уроці, рекомендують чергувати з інтенсивними фізкультхвилинками: спеціальними вправами для мязів спини, брючного пресу, плечового поясу, кінцівок. Тривалість вправ – не менше 3 хвилин.

 

⇐ Предыдущая9101112131415161718Следующая ⇒

Поделиться: