Приходить Спаситель і приносить спасіння

З усіх висловів, що ними змальовується Христове Різд­во і наш стосунок до того, Хто народився, найбільше до вас, сестри, пасують слова: Христос з небес — зустрічайте. Христос сходить з небес, виходьте Йому назустріч! Це кажу, достосовуючись до притчі про десятьох дів, бо там і опівно­чі залунав голос: ось молодий іде, виходьте йому назустріч. Різниця полягає в тому, що там — Суддя, а тут — Спаситель. Там, якими Він застав дів, так і вирішив щодо них назавжди: мудрі залишилися мудрими, а юродиві — юродивими, не маючи можливосте виправити свою долю. А тут не так. Нехай хтось і виявиться юродивим під час зустрічі, ще має він час стати мудрим, так само, як і мудрий не позбавлений небезпеки потрапити в число юродивих. Тому ще обачніше треба нам дізнатися і аналізувати: як гідно зустріти народ­женого Господа, що задля нас, людей, і нашого ради спасения зійшов із небес.

Коли в якійсь країні чути звістку, що йде цар, усі жителі цієї країни метушаться і турботливо починають готуватися прийняти царя гідно: лагодять вулиці, оздоблюють будинки, виставляють напоказ усе щонайкраще, аби і цареві, й усім иншим показати, що вони перебувають у незвичайних об­ставинах. Те саме і в нас. Здалеку ми почали готуватися до свята: келії прибрані, роботи відкладені, одежі нові пошиті та й до столу багато чого приготовано, так що і свої, і сторон­ні бачать, що у нас свято. Так, для видимости зроблено все, але чи задовольниться цим народжений Господь? Для нас така видимість, можливо, і не зайва, але Господу вона не потрібна. Дивіться, як Він народився! У вертепі сповито немовля, що лежить у яслах. Вся слава всередині. Внутрішнє налаштування духу і буде гідною зустріччю для того, хто сходить з небес. Подивіться на ікону Христового Різдва! Пресвята Богородиця і праведний Йосиф клячать, поміж ними — предвічне Немовля, довкола — пастирі і волхви. Очі всіх звернені на Нього — у Ньому зникають усі і на Ньому спочивають. Так внутрішньо налаштуйтеся і ви... Зустріньте Господа: разом із пастирями — бажанням спасіння, разом із Йосифом і Богоматір'ю - благоговійним упокоениям у Ньому, разом з волхвами — охочим слідуванням за Ним, разом з ангелами — вдячним славословленням Йому. Так приходить Спаситель і приносить спасіння. Тож підігрівайте бажання спасіння. Ви вступили в обитель, бажаючи саме цього, але час, початковий успіх, а можливо, й инші спра­ви могли послабити або і зовсім його загасити. Потурбуй­теся нині сильніше розпалити в собі цей вогонь. Відновіть думку про нашу повсякчасну скруту — і від наших грі­ховних учинків, від пристрастей і узалежнень, від нашого споконвічного ворога. Додайте до неї ще одну думку: що, окрім народженого Христа Господа, немає иншого імени під небесами, яким ми могли би спастися. Й запрагне ваш дух до Господа, як олень до джерел. А це й буде означати, що ви вийдете назустріч Господу і зустрінете Його, прагнучи, як спрагла земля зустрічає дощ.

Приходить Спаситель і приносить спасіння. Тож при­йміть усім серцем це діло спасіння, що його Він приносить на землю, в усій його повноті й у деталях, ні від чого не відмовляючись і ніщо не тлумачачи неправдиво. Ви вже увійшли в діло найстрогішого виконання всього потрібного для спасіння. Не знесилюйтеся. Волхви, попри невизначе­ність небесного орієнтиру, притьмом підвелися і подалися шукати вказаного, і віднайшли... І вас не обмане надія, попри те, що, можливо, не бачите очевидних досягнень ва­шого пошуку. Надійде час — побачите плід: саме спасіння засяє у вашому серці. Лишень не відмовляйтеся від жодних євангельських повчань. Це сердечне сприйняття усієї волі Христа Спасителя, що нею визначається шлях спасіння, буде те саме, що й обійми того, кого чекали, при першій зустрічі.

Як навпаки, відречення від цього вчинить нас подібними то тих, про яких ось написано: Прийшло до своїх, — а свої його не прийняли (Йо. 1, 11).

Приходить Спаситель і приносить спасіння — Спаситель усемогутній і всіма бажаний. Тож заспокойтеся щодо свого спасіння в Нім — і в Нім однім. Не шукайте нічого иншого: все у Нього, і все, що в Нього є, належить вам. І розум, і сила, і радощі, і краса, і спокій, і все готове для вас, лише припадіть до Нього усім устремлінням вашого духу... Як Пречиста Діва Богородиця зберігала в своєму серці усі слова, так зберігай­те їх у своєму серці й ви, і несхитно вірте, що все до йоти буде так, як написано.

Приходить Спаситель і приносить спасіння, готове для вас, що виявилося сильним у многоті спасенних, що про­славлені на небі. Тож прославляйте сьогодні багатство щедрот Божих і Його поблажливість. Прославляйте вдячно Госпо­да і за те, що не покинув Він наш рід і дарував дивний образ спасіння, і за те, що саме до нас наблизив це спасіння і явив нам взірці спасенних, щоб розбудити до спасіння наш дух. Ангели велегласно прославили Бога, ще коли діло спасіння починалося. Якими ж вустами треба нам прославляти Гос­пода, бачачи, як довершилося так багато дивних діл для на­шого спасіння!.. Тож співайте безнастанно: Слава во вишніх Богу!...

Ось так облаштуйте з вашого серця ясла Господу, що народився, і оточіть їх цими святими налаштуваннями — бажанням спастися, діяльним сприйняттям усього діла спа­сіння, упокоениям у Господі і вдячним славослов'ям Йому. Це принесе найвище заняття вашому духові у ці дні, освятить ваші празники і разом із тим дасть можливість якнайточніше виконати те, про що мовиться у пісні: Христос з небес — зустрічайте. Амінь.

1860 р.

У Тамбовському жіночому монастирі. У день Собору Пресв. Богородиці

Зміст

1. Про дотримання обіту

2. Провіщення монашого життя у житті св. Предтечі

3. Риси монашого життя у житті великомучениці Катерини

4. Головне діло монашества — очищення серця від пристрастей

5. Цвяхи для саморозп'яття

6. Улаштування в собі внутрішнього хреста

7. Дзеркало монашества в житті св. Олексія, чоловіка Божого

8. Дав Бог храм: треба ним належно користуватися

9. Про спонуку до молитви й до того, щоб їй навчатися

 

10.Влаштування внутрішнього храму Богові

11.Крила молитви.

12.Шукання того, що вгорі, — перше діло монашества

13.Жінки-мироносиці - взірець шукання Господа

14.Взірець монашества в тому, що було з апостолами після

      чудесного насичення п'ятьох тисяч, на морі

15.Перехід від спільноти до монастиря

16.Натхнення на труди

17.Старанно дбати про монашество, нічим не відмагаючись

18.Ті, що подвизаються задля зцілення своїх душевних

недуг (пристрастей), можуть і для инших бути цілющою купіллю

19.Яким треба бути монахиням, аби з мудрими дівами
       увійти у чертог безсмертного Нареченого.

20.Приходить Спаситель і приносить спасіння

 

Переклад за виданням: Напоминаніе всечестнымъ инокинямъ о томъ, чего требуеть оть нихъ иночество. Слова епископа Теофа­на. (Из словъ къ Тамбовской и Владимірской паст­вамъ). - Москва, Типо-Литографія И. Ефимова, 1908.

УДК 271.2-788-055.2-475.5(470) ББК 86.372-6 3 37

Переклала з російської Мирослава Лемик

Художнє оформлення Романа Скиби

Видавництво спирається на

«Український правопис. Проект найновішої редакції» (1999) Інституту української мови НАН України.

Затворник Теофан

З 37 Нагадування всечесним монахиням про те, чого від них вимагає чернецтво (зі слів до Тамбовської і Володимирської пастви) / Пер. з рос. М. Лемик. - Львів: Свічадо, 2007. - 88 с (серія Джерела Християнського Сходу).

ISBN 978-966-395-105-8

Проповіді Теофана Затворника, проголошені понад століття тому, виявляється, актуальні і сьогодні. Чому? Як і тоді, так і зараз особливі умови життя ченців та черниць потребують підтримки, вираженої Словом. Повчання монахиням тодішнім - це і для сьогоднішніх представниць чернечого стану потрібні та важливі поради. Як витримати до кінця? Як осягнути небо? Книга корисна всім, хто практикує молитву.

ББК 86.372-6

© Видавництво «Свічадо»,
ISBN 978-966-395-105-8                                                                                                                                                            українське видання, 2007

 

 

Джерела Християнського Сходу

Теофан Затворник

Нагадування всечесним монахиням про те,

чого від них вимагає чернецтво

(зі слів до Тамбовської і Володимирської пастви)

Літературний редактор Марія Кривенко Богословський редактор Лідія Бутковська

Художній редактор Роман Скиба Комп'ютерна верстка Галина Горбачук

Підписано до друку 30.08.2007 р. Формат 60x84/16. Папір офс. Офс. друк. Ум. друк. арк. 5,13. Ум. фарбовідб. 5,6. Обл.-вид. арк. 3,66. Зам.

Видавництво «Свічадо»

79008 а/с 808, Львів, вул. Винниченка, 22

Тел.: (0322) 74-23-09, тел./факс: (032) 297-16-33

e-mail: [email protected]

url: www.svichado.com

Віддруковано з готових діапозитивів ПП Лукащук B.C.

79009, Наукова 5а, тел.: 8 (032) 229-66-47 Свідоцтво держ. реєстру ДК №2457

 

⇐ Предыдущая78910111213141516

Поделиться: