Безготівкова форма розрахунків

Безготівкові розрахунки здійснюються за допомогою безготівкових пе­рерахувань по розрахункових, поточних і валютних рахунках клієнтів в бан­ках, системи кореспондентських рахунків між різними банками, клірингових заліків взаємних вимог через розрахункові палати, а також за допомогою векселів і чеків, що замінюють готівку.

Безготівкові розрахунки здійснюють в основному через банківські, кре­дитні і розрахункові операції. Розрахунки в безготівковій формі дозволяють істотно знизити витрати на грошовий обіг, скорочувати потребу в готівко­вих грошових коштах, а також забезпечують більш надійне їх збереження.

Безготівкові розрахунки здійснюють по товарних і нетоварних операці­ях. До товарних операцій відносять купівлю-продаж сировини, матеріалів, готової продукції і т.п., а до нетоварних операцій - розрахунки з комуналь­ними установами, науково-дослідними організаціями, учбовими закладами і т.п.

Товарні операції здійснюють з використанням наступних форм безготів­кових розрахунків: платіжними дорученнями-вимогами, платіжними дору­ченнями, акредитивами, чеками, в порядку планових платежів, з використа­нням векселів, заснованих на заліку взаємних вимог.

У залежності від місцезнаходження постачальника і покупця безготівко­ві розрахунки розділяють на іногородні та одноміські (місцеві).

Іногородніми називають розрахунки між організаціями, що обслуговую­ться установами банку, що знаходяться в різних населених пунктах, а одно-

міськими - розрахунки між організаціями, що обслуговуються однією або двома установами банку, що знаходяться в одному населеному пункті.

Основні форми іногородніх розрахунків - розрахунки платіжними до­рученнями-вимогами, акредитивами, з особливих рахунків, грошові перека­зи; одноміських - розрахунки в порядку планових платежів, платіжними до­рученнями-вимогами, платіжними дорученнями і розрахунковими чеками.

Розрахунки платіжними дорученнями-вимогами

При розрахунках платіжними дорученнями-вимогами одержувач кош­тів представляє в обслуговуючий його банк розрахунковий документ, що містить вимогу до платника про сплату одержувачу певної суми через банк за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи та/або надані послуги.

Платіжні доручення-вимоги можуть оплачуватися з їх акцептом і без акцепту. Акцепт в розрахунках означає згоду платника на оплату. Акцепт вимог може бути подальшим і попереднім. При попередньому акцепті банк проводить списання коштів з рахунку платника, якщо він не заявить у вста­новлений термін відмову від акцепту. При подальшому акцепті банк платни­ка оплачує платіжну вимогу відразу після її надходження. Якщо платник у встановлений термін заявить про відмову від акцепту, то банк негайно від­новлює суму платежу на рахунку платника і списує її з рахунку одержувача. Банк приймає подальші відмови від акцепту іногородніх і одноміських ви­мог протягом трьох робочих днів після надходження вимог в банк платника. Вимога пред'являється в банк при іногородніх розрахунках в трьох при­мірниках, при одноміських - в чотирьох примірниках.

Платник має право відмовитися від акцепту рахунку в повній сумі у разі відвантаження постачальником незамовленої, недоброякісної, нестандартної або некомплектної продукції, дострокового постачання товарів або достро­кового надання послуг, пред'явлення постачальником безтоварної вимоги, відсутності затверджених або узгоджених у встановленому порядку цін на товари і послуги та інш. Часткова відмова від акцепту може бути при пору­шенні постачальником цін, знижок, арифметичних помилках у вимозі або в товарно-транспортному документі, надходженні частини незамовленої, не­доброякісної або нестандартної продукції та інш.

За необгрунтовану відмову від акцепту за рішенням арбітражного суду покупець може нести матеріальну відповідальність: ^:

Якщо покупець відмовився від акцепту доручення-вимоги, товари, що надійшли на це доручення-вимогу (за винятком швидкопсувних) надходять на відповідальне зберігання покупця. При частковій відмові від акцепту то-

 

92

93

вар залишається на відповідальному зберіганні покупця в тій його частині, від оплати якої він відмовився.

У разі акцепту платіжного доручення-вимоги відділення банку покупця сповіщає відділення банку постачальника про оплату покупцем розрахунко­вого документа. Сума платежу зараховується відділенням банку постачаль­ника на розрахунковий або інший рахунок постачальника.

Схема документообігу при розрахунку платіжними вимогами з поперед­нім акцептом приведена на мал. 5.1.

Акредитивна форма розрахунків

Застосовується в тому випадку, коли вона встановлена договором. Осо­бливість акредитивної форми розрахунків полягає в тому, що оплату пла­тіжних документів здійснюють по місцю знаходження постачальника відра­зу після відвантаження ним продукції.

Акредитив - це доручення відділення банку покупця відділенню банку постачальника про відкриття спеціального акредитивного рахунку для не­гайної оплати постачальника на умовах, передбачених в акредитивній заяві і в межах вказаної в заяві суми. Кожний акредитив призначений для розра­хунків тільки з одним постачальником і виставляється на термін, вказаний в договорі, який може бути продовжений за згодою постачальника і покупця.

Виплати по акредитиву проводять на протязі терміну його дії в банку постачальника в повній сумі акредитива або по частинах проти представле­них постачальником реєстрів рахунків і транспортних або приймально-зда­вальних документів, що засвідчують відвантаження товару. Реєстри рахун­ків повинні здаватися постачальником в установу банку, що його обслуговує, як правило, на наступний день після відвантаження товару.

Схема документообігу при акредитивній формі розрахунків приведена на мал. 5.2.

 

Мал. 5.1. Схема документообігу при розрахунку платіжними дорученнями-вимогами з попереднім акцептом:

1 - відправка документів, що підтверджують відвантаження товарів; 2 - здача постачальником платіжного доручення-ви­моги в чотирьох або трьох примірниках на інкасо; 3 - відправ­ка платіжного доручення-вимоги в двох примірниках установі банку платника; 4 - сповіщення покупця про надходження пла­тіжного доручення-вимоги; 5 - відправка покупцеві оплачено­го платіжного доручення-вимоги; 6 - сповіщення про оплату покупцем рахунку; 7 - перерахування коштів на рахунок поста­чальника і сповіщення його про це.

Достоїнством акцептної форми розрахунків платіжними вимогами є те, що вона дозволяє платнику контролювати дотримання постачальником умов, передбачених договорами. її недолік полягав в порівняно повільному над­ходженні коштів на рахунок постачальника (3 дні на акцепт і подвійний тер­мін поштового пробігу).

Мал. 5.2. Схема документообігу при акредитивній формі розрахунку:

1 - акредитивна заява; 2 - доручення про відкриття акредитива; З - сповіщення про відкриття акредитива; 4 - відвантаження продукції і відправка відповідних документів; 5 - пред'явлення реєстру рахунків для негайної оплати

Залишок невикористаного акредитива повертають підприємству-покуп-цеві і зараховують на його розрахунковий рахунок, якщо акредитив вистав-

 

94

95

лений за рахунок власних коштів, або перераховують в погашення заборго­ваності по позиці, якщо акредитив виставлений за рахунок банківського кре­диту.

До недоліків акредитивної форми розрахунків потрібно віднести замо­рожування коштів покупців на період дії акредитива до його фактичного використання, а також можливість затримки відвантаження продукції пос­тачальником до надходження акредитива. Разом з тим вона гарантує негай­ну оплату рахунків постачальників і сприяє дотриманню розрахунково-пла­тіжної дисципліни.

⇐ Предыдущая9101112131415161718Следующая ⇒

Поделиться: